Рішення

від 10.04.2025 по справі 320/20610/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року справа № 320/20610/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансконтиненталь Логістик" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансконтиненталь Логістик" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.05.2023 № 011676.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки чинне законодавство не містить вказівки на обов`язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення, встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) для реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, відповідно і мати протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу. Позивач вказує, що такі вимоги обов`язкові лише для транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення. На переконання позивача, експлуатація тахографу у спірному випадку є правом перевізника, а не його обов`язком. Також позивач вказує, що ТОВ «Трансконтиненталь Логістик» не було повідомлено про розгляд справи про правопорушення, чим порушено право останнього можливості висловити свої заперечення щодо відсутності підстав для притягнення останнього до відповідальності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

24.07.2023 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 11.07.2023, а саме: наказ ТОВ «Трансконтиненталь Логістик» від 22.12.2022 № 82-ОК про прийняття на роботу ОСОБА_1 , посвідчення водія ОСОБА_2 , свідоцтва ДОПНВ про підготовку водія ОСОБА_1 , карту водія ОСОБА_1 , паспорту громадянина України ОСОБА_1

15.08.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відповідь на відзив, у якій позивач акцентує увагу на відсутності у відповідача правових підстав для притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому просить позов задовольнити. відзив на позовну заяву

10.09.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від відповідача, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що при проведенні перевірки було виявлено відсутність особистої картки водія, що підтверджується роздруківкою з цифрового тахографу, яка фіксує режим праці і відпочинку, відомості щодо робочого часу водія - відсутні. Відповідач наполягає на тому, що позивач не був позбавлений можливості спростувати висновки перевірки, проте, останній не прибув на розгляд справи, незважаючи на повідомлення у встановлений законодавством спосіб.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансконтиненталь Логістик" є юридичною особою, місцезнаходження якої - 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 5, офіс 701 Б, основний вид економічної діяльності - вантажний автомобільний транспорт.

27.03.2023 об 11:55 посадовими особами відділу державного накладу (контролю) Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом щодо транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Перевірку проведено на підставі направлення від 27.03.2023 № 008191 та з урахуванням щотижневого графіку проведення рейдових перевірок.

За результатами перевірки складено акт № 252412 від 27.03.2023, у якому констатовано відсутність під час перевезень небезпечних вантажів щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій із актом ознайомився та відмовився від пояснень, що підтверджується особистим підписом (а.с.42) .

21.04.2023 позивачем оформлено повідомлення про розгляд справи про порушення, яким викликано для розгляду позивача на 16.05.2023. Повідомлення направлено рекомендованим листом із повідомленням за адресою - м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 5, офіс 701-б.

Із трекінгу поштового відстеження № 0308300029650 вбачається, що 02.05.2023 відправлення вручено за довіреністю.

На розгляд справи позивач не з`явився, внаслідок чого, 16.05.2023 відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 011676, якою до позивача, відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн за відсутність на момент проведення перевірки щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку за 27.03.2023.

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які склалися у даній справі, є Закон України "Про автомобільний транспорт" N 2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону N 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог статті 6 Закону N 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 N 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок N 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктом 2 Порядку N 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку N 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 4 Порядку N 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктами 12-14 Порядку N 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку N 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону N 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку N 1567.

Згідно зі статтею 5 Закону N 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані, зокрема, на забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб`єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності; забезпечення якісного та безпечного функціонування автомобільного транспорту.

Статтею 49 Закону N 2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до статті 48 Закону N 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством (стаття 18 Закону № 2344-ІІІ)

Відповідно до частин 7, 8 статті 53 Закону № 2344-ІІІ у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

11.10.2015 набув чинності Закон України № 2819-ІV від 07.09.2005 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

Статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору.

Отже, з прийняттям Закону № 2819-ІV положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими для виконання на її території всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок внесених до неї.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Шоста поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС №561/2006 від 15.03.2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті. (далі - Інструкція № 385)

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Крім цього, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджене Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2).

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3).

Зазначеним положенням регулюється робочий час, період керування, перерви, час відпочинку, облік робочого часу, перевірка дотримання режимів праці та відпочинку водіїв.

Відповідно до пункту 7.1. Положення органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Згідно з Розділом VІ «Облік робочого часу» зазначеного Положення, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. (пункт 6.1.).

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни (пункт 6.2.).

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3).

Пунктами 6.7., 6.8. передбачено, що робочий час водіїв, які працюють щоденно в певні години, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, обліковується щоденно.

Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах).

Отже, підсумовуючи вищезазначене, судом встановлено, що з метою безпечного функціонування автомобільного транспорту Законом України «Про автомобільний транспорт» та підзаконних нормативно-правових актів передбачений обов`язковий облік робочого часу та відпочинку для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн, які повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. У разі несправності або пошкодження аналогового тахографа водій своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Якщо в рейсі перебувають двоє водіїв, положення абзаців п`ятого - сьомого пункту 3.3 Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті цього розділу поширюються на кожного водія окремо.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3 до Положення № 340) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності у водія інших документів, передбачених законодавством, а саме протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а також особистої картки до цифрового тахографу, щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія (роздруківка даних роботи водія з цифрового тахографа) або запис від руки даних щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, або запис від руки даних щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачене застосування адміністративно-господарського штрафу за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Зважаючи на те, що на момент проведення перевірки документів, відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», водієм не було надано контролюючому органу інших документів, які передбачені законодавством, а саме: щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія за 27.03.2023, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

При цьому, доводи позивача про позбавлення останнього взяти участь під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, з огляду на наступне.

Так, згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням від 21.04.2023 № 27105/28/24-23, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором № 0308300029650, позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 16.05.2023.

З сервісу відстеження пересилання поштових відправлень Укрпошта за трекінгом № 0308300029650 вбачається, що повідомлення отримано позивачем 02.05.2023.

Встановлені обставини свідчать про те, що про дату, час та місце розгляду справи про порушення позивач був повідомлений належним чином.

Зважаючи на те, що уповноважена особа позивача не прибула на розгляд справи про порушення, відповідач правомірно розглянув справу про порушення без участі позивача.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що доводи позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова від 16.05.2023 № 011676 про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору не підлягають відшкодуваню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.