Ухвала

від 10.04.2025 по справі 320/17445/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

10 квітня 2025 року № 320/17445/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши заяву Київської міської військової адміністрації про забезпечення позову до подання позовної заяви в адміністративній справі за позовом Київської міської військової адміністрації до Київської міської ради, Київського міського голови Кличка Володимира Володимировича, за участю третіх осіб Президент України Зеленський Володимир Олександрович, Верховна Рада України, про скасування рішення,

у с т а н о в и в:

Київська міська військова адміністрація (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141), за участю третіх осіб Президент України ОСОБА_1 (01220, м.Київ, вулю Банкова, 11), Верховна Рада України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5), в якій просить суд зупинити дію рішення Київської міської ради від 03 квітня 2025 року «Про внесення змін та доповнень до деяких рішень Київської міської ради», проєкт якого зареєстровано 10 березня 2025 року за № 222; заборонити Київському міському голові Кличку Віталію Володимировичу видавати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підписом Київського міського голови у період дії воєнного стану та здійснення відповідно до закону повноважень Київською міською військовою адміністрацією.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що пунктами 1 та 2 спірного рішення Київська міська рада під час дії правового режиму воєнного стану встановила особливий спосіб реалізації наданих законами України повноважень і таким чином визначила інші, ніж передбачені законами України, засади місцевого самоврядування, що суперечить прямим приписам Конституції та Законів України.

Крім того, зазначає, що рішення та дії Київського міського голови відповідають ознакам протиправності, тоді як невжиття заходів забезпечення позову позбавить заявника можливості ефективно захистити свої права.

Відтак, з метою забезпечення ефективного захисту своїх прав, позивач вважає за необхідне забезпечити позов шляхом зупинення дії спірного рішення, а також встановлення заборони Київському міському голові Кличку Віталію Володимировичу видавати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду заява №320/17445/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Дослідивши заяву про забезпечення позову суд приходить до висновку, що дану заяву слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, законодавець визначив лише дві підстави, за наявності яких суд може забезпечити позов, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Як передбачено ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

За приписами ч.ч. 4-6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі №140/2474/20.

Судом встановлено, що пунктом 1 Рішення Київської міської ради від 03 квітня 2025 року «Про внесення змін та доповнень до деяких рішень Київської міської ради» доповнено пункт 1 рішення Київської міської ради від 13 березня 2022 року № 4548/4589 «Про окремі питання діяльності органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади міста Києва в умовах воєнного стану» новими підпунктами 1.3 та 1.4 такого змісту:

1.3. реалізація повноважень виконавчого органу Київської міської ради, наданих йому згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства, рішеннями Київської міської ради як органу місцевого самоврядування здійснюється шляхом видання розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підписом Київського міського голови.

1.4. районні в місті Києві державні адміністрації за дорученням Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради реалізують повноваження, надані виконавчому органу Київської міської ради, наданих йому згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства, рішеннями Київської міської ради».

Пунктом 2 цього ж рішення внесено аналогічні зміни до Регламенту Київської міської ради.

Як зазначає заявник, спірними пунктами рішення Київської міської ради від 03 квітня 2025 року «Про внесення змін та доповнень до деяких рішень Київської міської ради», проєкт якого зареєстровано 10 березня 2025 року за № 222, встановлено інший порядок функціонування місцевого самоврядування (видання та підписання розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради), який є відмінним від встановленого Законом.

Невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, матиме наслідком прийняття міським головою розпоряджень, які, у свою чергу, можуть стати предметами судового оскарження.

Суд погоджується зі такими доводами заявника та вбачає за необхідне зазначити, що за загальним правилом інститут забезпечення позову покликаний забезпечити реальне виконання судового рішення у разі якщо існує реальна та доведена загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Доводами заявника підтверджується, що незалежно від результатів вирішення спору по суті, вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення дії рішення Київської міської ради від 03 квітня 2025 року «Про внесення змін та доповнень до деяких рішень Київської міської ради» на час розгляду справи в суді не в змозі завдати істотної шкоди, тоді як встановлення іншого порядку функціонування місцевого самоврядування безумовно завдасть більшої шкоди, ніж реалізація такого рішення.

Таким чином, на думку суду, невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення Київської міської ради від 03 квітня 2025 року «Про внесення змін та доповнень до деяких рішень Київської міської ради», проєкт якого зареєстровано 10 березня 2025 року за № 222, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Крім того, заходи забезпечення позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття котрих у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи.

Суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, у зазначеній частині, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника.

Щодо іншого заходу забезпечення позову, про який просить заявник, у вигляді заборони Київському міському голові Кличку Віталію Володимировичу видавати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підписом Київського міського голови у період дії воєнного стану та здійснення відповідно до закону повноважень Київською міською військовою адміністрацією, суд зазначає наступне.

Забезпечення позову шляхом заборони Київському міському голові Кличку Віталію Володимировичу видавати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підписом Київського міського голови у період дії воєнного стану та здійснення відповідно до закону повноважень Київською міською військовою адміністрацією до набрання законної сили рішення суду по справі є фактично втручанням у повноваження останнього, що не відповідає меті застосування правового інститут забезпечення позову.

Більше того, обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти вказані вище дії не відповідає порушеному праву позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Суд також зауважує, що такий спосіб забезпечення позову на даній стадії розгляду судової справи, у випадку його задоволення, фактично буде прирівнюватись до вирішенням спору по суті.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що сформульована заявником вимога має загальний характер, тобто є неточною та не дозволяє суду визначити, які саме дії/рішення Київського міського голови можуть вплинути на охоронювані законом права (обов`язки) заявника, а отже не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Київському міському голові Кличку Віталію Володимировичу видавати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підписом Київського міського голови у період дії воєнного стану та здійснення відповідно до закону повноважень Київською міською військовою адміністрацією.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву Київської міської військової адміністрації про забезпечення позову у адміністративній справі №320/17445/25 задовольнити частково.

Зупинити дію рішення Київської міської ради від 03 квітня 2025 року «Про внесення змін та доповнень до деяких рішень Київської міської ради», проєкт якого зареєстровано 10 березня 2025 року за № 222.

В іншій частинні заяви Київської міської військової адміністрації про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Парненко В.С.