Рішення

від 11.04.2025 по справі 420/27240/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27240/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ» 29.08.2024 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2024 року №UA500500/2024/000393/2, прийняте Одеською митницею Державної митної служби України;

стягнути на користь ТОВ «АЙСБЕРГ» ЛТД (код ЄДРПОУ 13879991) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Відповідач з заявленими позовними вимогами не погодився, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500500026022U8 від 26.07.2024 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000393/2 від 29.07.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ» ЛТД.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків 5 днів з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 судом визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, про місце проживання (перебування) та поштовий індекс представника позивача разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

03.09.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача, з метою усунення вказаних в ухвалі від 02.09.2024 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду було подано заяву про усунення недоліків до якої долучено уточнену позовну заяву разом із доказами надсилання її копії відповідачу (зареєстрована канцелярією суду 05.09.2024).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи № 420/27240/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідив докази у справі

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АЙСБЕРГ» ЛТД (Покупець за договором) уклало зі FINCO-STAL SERWIS Sh.z o.o. (Польша) (Постачальник за договором) Договір № 10/07-24 від 10.07.2024 р. (далі за текстом - Договір) на поставку товару згідно Специфікацій та/або рахунків.

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити власність) Покупцеві. (передати a y Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. найменування, кількість і ціна якого вказуються у Специфікації та/або рахунках які невід`ємною частиною договору та видаткових накладних (далі-«Товар») умовах, обумовлених в цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору вартість. порядок оплати, найменування. кількість, терміни і місце постачання товару, узгоджуються Сторонами i вказуються Специфікаціях або рахунках. що невід`ємною частиною цього Договору.

Положенням п. 2.2. Договору визначено, що розрахунок за товар здійснюється в Євро шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальник на умовах визначеним цим договором та/або специфікацією та/або рахунках.

Згідно з п. 3.3. Договору сторони домовились, що повна або часткова передплата за товар, якщо інше не передбачене специфікацією або рахунком, по рахунку Постачальника може бути достатнім підтвердженням замовлення товару, за умови підписання Специфікації.

Відповідно до п. 3.8. Договору товар поставляється в упаковці відповідно до умов заводу-виробника.

Відповідно до замовлення Продавця Постачальник поставляє Товар:

плоский прокат з заліза холоднокатний (обтиснений у холодному стані) не у рулонах, без подальшого оброблення, завтовшки понад 1 мм, але менш як 3 мм: DC01AMO 2,5х1250х2500 мм.

Постачальником 11.07.2024 з метою здійснення покупцем передоплати виставлені про-форма інвойс № POR/24/258 від 11/07/2024 р. на суму 12503, 68 євро, про-форма інвойс № POR/24/259 від 11/07/2024 р. на суму 2075, 14 євро та про-форма інвойс № POR/24/260 від 11/07/2024 р. на суму 1801, 86 євро. на загальну суму 16380,68 євро. В про-формах інвойсах вказано товар - DC01AMO.

ТОВ «АЙСБЕРГ» ЛТД згідно банківського платіжного документа №240711/000267254 провів передоплату 11 липня 2024 року в сумі 16380,68 євро. В платіжному документі міститься посилання на призначенні платежу вказано, що здійснюється передоплата за метал DC01AMO00, контракт 10/07-24 від 10.07.2024 та посилання на про-форма інвойси № POR/24/258 від 11/07/2024 р., № POR/24/259 від 11/07/2024 р. та № POR/24/260 від 11/07/2024 р.

23.07.2024 між Постачальником та Покупцем підписана специфікація від 23.07.2024 на поставку металу DCOIAMO, 2,50 x 1250 x 2500 загальною вагою нетто 18315 кг. та брутто 18555 грн. В графі замовлення містяться посилання на POR/24/258-01, POR/24/259-01 та POR/24/260-01.

Згідно Специфікації № 2804/2024 від 23.07.2024 року Постачальником було надано Інвойси згідно яких Постачальник продає, а Покупець купує Товар

1. Інвойс №KEL-2/24/KORZL від 23.07.2024 року: DC01AMO 2,5х1250х2500,00 мм., кількість 2010 кг, ціна за 1 кг 0,896 євро, загальна сума 1800,96 євро. Країна призначення Україна. Умови поставки: EXW, Нова Буковка. Проведена передоплата на суму 1801,86 євро. Сума к поверненню 0,90 євро.

2. Інвойс №FSЕ-2/24/ROZ від 23.07.2024 року: DC01AMO 2,5х1250х2500,00 мм., кількість 13985 кг, ціна за 1 кг 0,896 євро, загальна сума 12530,56 євро. Країна призначення Україна. Умови поставки: EXW, Нова Буковка. Проведена передоплата на суму 12503,68 євро. Сума до доплати 26,88 євро, проведення доплати до 30.07.2024 року.

3. Інвойс №FSЕ-3/24/ROZ від 23.07.2024 року: DC01AMO 2,5х1250х2500,00 мм., кількість 2320 кг, ціна за 1 кг 0,896 євро, загальна сума 2078,72 євро. Країна призначення Україна. Умови поставки: EXW Нова Буковка. Проведена передоплата в сумі 2075,14 євро. Сума доплати 3,58 євро, проведення доплати до 30.07.2024 року.

Загалом за трьома інвойсами поставлено Товар в кількості 18315 кг на суму 16410,24 євро.

Уповноваженою особою ТОВ «АЙСБЕРГ» ЛТД ФОП Момотом Василем Юрійовичем згідно Інвойсу №KEL-2/24/KORZL від 23.07.2024 року, Інвойсу №FSЕ-2/24/ROZ від 23.07.2024 року та Інвойсу №FSЕ-3/24/ROZ від 23.07.2024 року для здійснення митного оформлення товару: «Плоский прокат з заліза холоднокатний (обтиснений у холодному стані) не у рулонах, без подальшого оброблення, завтовшки понад 1 мм, але менш як 3 мм:

DC01AMO 2,5х1250х2500 мм. - 13985 кг;

DC01AMO 2,5х1250х2500 мм. - 2320 кг;

DC01AMO 2,5х1250х2500 мм. - 2010 кг.

Торгівельна марка немає даних, Виробник FINCO-STAL SERWIS Sp.z o.o., країна виробництва Польша» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №24 UA500500025969U1 вiд 26.07.2024 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № №24 UA500500025969U1 вiд 26.07.2024 року були подані (графа 44 декларації) зовнішньоекономічний Контракт №10/07-24 від 10.07.2024 року (4104), специфікація від 23.07.2024 р. (4103), рахунок-фактура (інвойс) №KEL-2/24/KORZL від 23.07.2024 р. (0380), рахунок-фактура (інвойс) № FSЕ-2/24/ROZ від 23.07.2024 р. (0380), рахунок-фактура (інвойс) № FSЕ-3/24/ROZ від 23.07.2024 р. (0380), автотранспортна накладна №117345 від 23.07.2024 року (0730), договір № Х08/101122-2 від 10.11.2022 року на транспортно-експедиторські послуги (4301), довідка про транспортні витрати №2372024/103347 від 23.07.2024р. (3007), сертифікат про походження товару PL/MF/AU 0292600 від 23.07.2024 р. (0861), платіжне доручення на оплату товару № 240711/000267254 від 11.07.2024 р. (3001), копія митної декларації країни відправлення № 24PL445010E1994056 від 23.07.2024 року (9610).

26 липня 2024 року Одеською митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000780 з таких причин:

В електронному інвойсі, вказано країна походження PL (Польща) проте в товаросупровідних документах відсутня інформація щодо даної країни походження. В сертифікаті про походження товару зазначеному в гр.44 під кодом 0861 № PL/MF/AU 0292600 від 23.07.2024 зазначено в гр.3 (Country of origin) NIEMCY.

Після цього декларантом було подано нову митну декларацію №24 UA500500026022U8 вiд 26.07.2024 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № №24 UA500500026022U8 вiд 26.07.2024 року були подані (графа 44 декларації) зовнішньоекономічний Контракт №10/07-24 від 10.07.2024 року (4104), Спеціфікація від 23.07.2024 р. (4103), проформа інвойс POR/24/258 від 11/07/2024 року (0325), проформа інвойс POR/24/259 від 11/07/2024 року (0325), проформа інвойс POR/24/260 від 11/07/2024 року (0325), рахунок-фактура (інвойс) №KEL-2/24/KORZL від 23.07.2024 р. (0380), рахунок-фактура (інвойс) № FSЕ-2/24/ROZ від 23.07.2024 р. (0380), рахунок-фактура (інвойс) № FSЕ-3/24/ROZ від 23.07.2024 р. (0380), автотранспортна накладна №117345 від 23.07.2024 року (0730), договір № Х08/101122-2 від 10.11.2022 року на транспортно-експедиторські послуги (4301), довідка про транспортні витрати №2372024/103347 від 23.07.2024р. (3007), сертифікат про походження товару PL/MF/AU 0292600 від 23.07.2024 р. (0861), платіжне доручення на оплату товару № 240711/000267254 від 11.07.2024 р. (3001), копія митної декларації країни відправлення № 24PL445010E1994056 від 23.07.2024 року (9610).

Після цього було отримано повідомлення від митниці про розбіжності у документах від 27.07.2024 року де було зазначено: Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в інвойсах № FSE-2/24/ROZ, № FSE-3/24/ROZ, № KEL-2/24/KORZL від 23.07.2024 відсутнє посилання на контракт №10/07-24 від 10.07.2024;

3)у банківському платіжному документі зазначено що оплата здійснюється за метал DC01AMO00 що не відповідає товару за інвойсами № FSE-2/24/ROZ, № FSE3/24/ROZ, № KEL-2/24/KORZL та в ньому є посилання на проформи інвойса POR/24/258, POR/24/259, POR/24/260 від 11.07.2024 які не надавались до митного оформлення. Та сума переказу вказана у банківському платіжному документі не відповідає сумі по інвойсам № FSE-2/24/ROZ, № FSE-3/24/ROZ, № KEL2/24/KORZL;

4) в СМR від 23.07.2024 №117345 зазначено, що перевізником є PE SHNIAK VITALIIA, але довідку про транспортно-експедиційні витрати видана ТОВ "Неоліт-груп";

5)У експортній декларації країни відправлення відсутнє посилання на контракт №10/07-24 від 10.07.2024.

29.07.2024 року позивачем було надано лист відповідь № 29-07-2024 у якому повідомлено про незгоду з виявленими невідповідностями, надано пояснення, щодо кожного зауваження інспектора та надані додаткові документи.

29.07.2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000789.

29.07.2024 року Одеською митницею прийнято оскаржуване рішення № UA500500/2024/000393/2 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених до митного оформлення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості від 29.07.2024 року №UA500500/2024/000393/2 зазначено наступне. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) в інвойсах № FSE-2/24/ROZ, № FSE-3/24/ROZ, № KEL-2/24/KORZL від 23.07.2024 відсутнє посилання на контракт №10/07-24 від 10.07.2024;

3) у банківському платіжному документі зазначено що оплата здійснюється за метал DC01AMO00 що не відповідає товару за інвойсами № FSE-2/24/ROZ, № FSE3/24/ROZ, № KEL-2/24/KORZL та в ньому є посилання на проформи інвойса POR/24/258, POR/24/259, POR/24/260 від 11.07.2024 які не надавались до митного оформлення. Та сума переказу вказана у банківському платіжному документі не відповідає сумі по інвойсам № FSE-2/24/ROZ, № FSE-3/24/ROZ, № KEL2/24/KORZL;

4) в СМR від 23.07.2024 №117345 зазначено, що перевізником є PE SHNIAK VITALIIA, але довідку про транспортно-експедиційні витрати видана ТОВ "Неоліт-груп";

5) у експортній декларації країни відправлення відсутнє посилання на контракт №10/07-24 від 10.07.2024.

Разом з тим, відповідно до п. 3.8. Договору товар поставляється в упаковці відповідно до умов заводу-виробника, а отже вартість такої упаковки входить у вартість поставленого за договором товару.

Суд критично ставиться до наведених у оскаржуваному рішення доводів, що в інвойсах № FSE-2/24/ROZ, № FSE-3/24/ROZ, № KEL-2/24/KORZL від 23.07.2024 відсутнє посилання на контракт №10/07-24 від 10.07.2024, оскільки з аналізу наданих до митного оформлення документів вбачається, що вказані інвойси були оформлені в межах виконання контракту №10/07-24 від 10.07.2024 та специфікації № 2804/2024 від 23.07.2024 року.

Так само суд вважає надуманими доводи щодо недоліків банківського платіжного документу, оскільки незначна помилка в графі призначення платежу, а саме зазначення за метал DC01AMO00, замість вірного DC01AMO не може бути підставою для коригування митної вартості товарів. Як свідчать матеріали справи та надані до митного оформлення документи, відповідна передоплата була здійснена за контрактом №10/07-24 від 10.07.2024. При цьому, в наданій до митного оформлення специфікації № 2804/2024 від 23.07.2024 року містяться прямі посилання на про-форми інвойси POR/24/258, POR/24/259, POR/24/260 від 11.07.2024, а в інвойсах № FSE-2/24/ROZ, № FSE3/24/ROZ, № KEL-2/24/KORZL зазначено про здійснення позивачем попередньої оплати за товар, який фігурує в про-формах інвайсах.

Суд критично ставиться до вказаної у оскаржуваному рішенні причини для коригування митної вартості про те, що в СМR від 23.07.2024 №117345 зазначено, що перевізником є PE SHNIAK VITALIIA, але довідку про транспортно-експедиційні витрати видана ТОВ "Неоліт-груп".

Як свідчать матеріали справи до митної декларації було надано договір № Х08/101122-2 від 10.11.2022 року на транспортно-експедиторські послуги (далі Договір від 10.11.2022), укладений між замовником ТОВ «АЙСБЕРГ ЛТД» та експедитором ТОВ «Неоліт-Груп».

Згідно з п. 1.1. Договору від 10.11.2022 він визначає порядок взаємовідносин, що виникають між Сторонами при організації, здійснені та розрахунках за транспортно-експедиційні послуги (далі ТЕП), що надаються Експедитором Клієнту, пов`язані з перевезенням вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні.

Відповідно до п. 1.2. Договору від 10.11.2022 Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе обов`язки за плату і за рахунок коштів Клієнта організувати перевезення вантажів Клієнта та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями (перевізниками) за перевезення вантажів Клієнта.

Положеннями п.п. 4.3.6. п. 43 Договору від 10.11.2022 Експедитор має право залучати, для виконання доручення Клієнта, третіх осіб та укладати правочини з такими третіми особами від свого імені.

Згідно п. 5.2. Договору від 10.11.2022 розрахунки за виконання ТЕП здійснюється шляхом банківського переказу Клієнтом грошових коштів на рахунок Експедитора, якщо інше не зазначено у Заявці. Сторони погодили, що рахунки передані за допомогою факсимільного зв`язку підлягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання оригіналу.

За таких умова, надана до митного оформлення довідка ТОВ «Неоліт-Груп» про вартість перевезення №2372024/103347 від 23.07.2024 року надає вичерпні відомості стосовно понесених транспортних витрат.

Суд зауважує, що відсутність у експортній декларації країни відправлення посилання на контракт №10/07-24 від 10.07.2024 також не може свідчити на наявність розбіжностей у митній вартості товарів, оскільки вказаний документ підтверджує кількість та найменування задекларованого позивачем товару, а саме метал DC01AMO загальною вагою 18555 кг., що відповідає показникам в митній декларації (МД) № №24 UA500500025969U1 вiд 26.07.2024 року та інших наданих до митного оформлення документах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В рішенні від 29.07.2024 року №UA500500/2024/000393/2 вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товару з урахуванням опису товару країни походження, вагових характеристик, є більшим та становить по товару №1-1.42 дол. США/кг. (МД від 18.07.2024 N№ UA403030/2023/008703), ніж заявлено декларантом -0,946 дол. США/кг За основу для коригуваня митної вартості товару використано митне оформлення товарів, ввезених митну територію України у наближений до митного оформлення час.

В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.

В постанові від 30.04.2020 року по справі № 820/231/16 Верховний Суд вказав, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості від 29.07.2024 року №UA500500/2024/000393/2 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 90, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2024 року №UA500500/2024/000393/2, прийняте Одеською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙСБЕРГ», місцезнаходження: 68000, м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 13879991.

Відповідач Одеська митниця, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44005631.

Суддя Роман КАРАВАН