Ухвала від 10.04.2025 по справі 127/10755/25

Справа №127/10755/25

Провадження №1-кс/127/4576/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката адвокатського об`єднання «Коноваленко та партнери» ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «РЕГІНА» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025025050000021 від 21.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила скасувати арешт, що накладено на металеві труби 12*18н10т ф89*6 ндл н.к., накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2025 року у справі № 127/6048/25.

Клопотання мотивовано тим, що 03.03.2025 слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12025025050000021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, було накладено арешт на майно, вилучене 20.02.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Березино, АД М-21 (Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський) 312+800 км., поблизу тимчасового блок посту у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на металеві труби 12*18н10т ф89*6 ндл н.к.

26.03.2025 постановою слідчого слідчого відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025050000021 від 21.02.2025, закрито у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У своєму листі слідчий СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 повідомила, що вона як слідчий не уповноважена зняти арешт з вилученого майна, оскільки, згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їx захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, представник заявника повідомляє, що металеві труби 12*18н10тф89*6, за фактом вилучення яких були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025050000021 від 21.02.2025, належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «РЕГІНА», що підтверджується:

Договором виконання робіт по заміні трубопроводу №17/09/2024 від 17.09.2024 з додатками (рахунок №11/1 від 10.01.2025, актом прийому-передачі виконаних послуг №11/1 від 10.01.2025, дефектним актом №1; актом обстеження трубопроводу від 05.09.2024 та відповідними фотокартками); наказом №37-1 «Про обстеження пошкоджених відрізків магістралі водогону» від 14.08.2024.

Аналогічні обставини були встановлені у ході досудового розслідування кримінального провадження №12025025050000021 від 21.02.2025, яке, наразі, закрито.

Таким чином, у зв`язку із закриттям кримінального провадження за №12025025050000021 від 21.02.2025 відпала потреба у подальшому перебуванні металевих труби 12*18н10тф89*6 під арештом, отже, останній (арешт) підлягає скасуванню, а майно підлягає негайному поверненню його власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «РЕГІНА».

Втім, частини третя та четверта статті 174 Кримінального процесуального кодексу України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у цьому випадку кримінальне провадження №12025025050000021 від 21.02.2025 закрила постановою слідча СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , яка згідно з приписами КПК України, на відміну від прокурора, не наділена повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Представник заявника зазначає, що на слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 Кримінального процесуального кодексу України).

Крім того, у Кримінальному процесуальному кодексі України немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту, що накладено на майно під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

З огляду на вказане, представник заявника стверджує про відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.06.2020 № 727/2878/19 дійшла висновку, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене адвокат ОСОБА_3 звернулась до суду з даним клопотанням та просила його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась. Поряд з цим надіслала на адресу суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність.

Слідчий СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надіслала на адресу суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, слідчими Відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводилось досудове розслідування кримінального провадження №12025025050000021 від 21.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2025 року по справі №127/6048/25, в рамках кримінального провадження №12025025050000021, накладено арешт на майно, яке вилучене 20.02.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Березино, АД М-21 (Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський) 312+800 км., поблизу тимчасового блок посту у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на металеві труби 12*18н10т ф89*6 ндл н.к.

Постановою слідчого СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 26 березня 2025 року кримінальне провадження №12025025050000021, внесене до ЄРДР 21.02.2025, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У наведеній постанові слідча ОСОБА_6 констатувала, що в ході досудового розслідування встановлено, що металеві труби 12*18н10т ф89*6 ндл н.к. належать ТОВ «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «РЕГІНА», що підтверджується: Договором виконання робіт по заміні трубопроводу №17/09/2024 від 17.09.2024 з додатками (рахунок №11/1 від 10.01.2025, актом прийому-передачі виконаних послуг №11/1 від 10.01.2025, дефектним актом №1; актом обстеження трубопроводу від 05.09.2024 та відповідними фотокартками); наказом №37-1 «Про обстеження пошкоджених відрізків магістралі водогону» від 14.08.2024. Встановлення наведеної обставини і стало підставою для закриття кримінального провадження.

Визначаючись щодо обґрунтованості вимог клопотання судом враховується наступне.

Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).

Частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у статті 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

В той же час, Велика Палата Верховного суду у постанові від 30.06.2020 при розгляді справи №727/2878/19 сформувала правовий висновок наступного змісту: « На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні».

Проте, за приписами частини четвертої статті 132 КПК України, якою доповнено статтю 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» №2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.

У Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). В Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.

Отже, висновки Великої Палати Верховного суду, висловлені у постанові від 30 червня 2020 року при розгляді справи №727/2878/19 не можуть бути застосовані, оскільки 29 грудня 2022 року внесено зміни до статті 132 КПК України та закріплено інше правове регулювання правовідносин, пов`язаних зі скасування арешту майна у закритому кримінальному провадженні, а саме, з поміж іншого, передбачено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі ухвала про накладення арешту на майно, припиняє свою дію після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 15.04.2024 по справі №554/2506/22 дійшла наступних висновків:

«Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи частини четвертої статті 132 КПК України є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи частини четвертої статті 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна».

Таким чином, оскільки постановою слідчого СВ відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 від 26.03.2025 року кримінальне провадження №12025025050000021 від 21.02.2025 року, закрито, відтак, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/6048/25 від 03.03.2025, якою накладено арешт на майно у даному кримінальному провадженні припинила свою дію.

З огляду на викладене суд констатує, що накладений в ході досудового розслідування слідчим суддею арешт у наведеній вище справі припинив свою дію, оскільки досудове розслідування (дізнання) кримінального провадження №12025025050000021 від 21.02.2025 року завершене.

Поряд з цим слідчий суддя зазначає, що зміст листа слідчої СВ відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 , що адресовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «РЕГІНА», про неможливість повернення майна власнику після закриття кримінального провадження ґрунтується на хибному тлумаченні норм кримінального процесуального закону, що порушує права власника майна з описаних вище підстав.

Наявність вказаної правової ситуації вимагає втручання суду, оскільки встановлений слідством власник майна, після закриття кримінального провадження більше не може обмежуватись у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном. Подальше утримання цього майна органом досудового розслідування є протиправним та незаконним.

Тому, слідчий суддя, здійснюючи судовий контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), з метою припинення бездіяльності органу досудового розслідування з неповернення майна встановленому слідством власнику та подальшого безпідставного обмеження прав власника на володіння, користування та розпорядження своїм майном, вважає за доцільне зобов`язати слідчу ОСОБА_6 повернути ТОВ «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «РЕГІНА» майно, що було арештовано в ході досудового розслідування.

З урахуванням наведеного клопотання адвоката ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 98, 132, 170, 173, 174, 309, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката адвокатського об`єднання «Коноваленка та партнери» ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого СВ відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 або іншу уповноважену особу слідчого відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «РЕГІНА» (Ідентифікаційний код: 05513388, місцезнаходження: вул. Заводська, 18, смт. Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район. Вінницька область, 23400) майно, а саме: металеві труби 12*18н10т ф89*6 ндл н.к., що було арештовано на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/6048/25 від 03.03.2025, у зв`язку з припиненням дії накладеного цією ухвалою арешту.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя