Ухвала від 11.04.2025 по справі 911/1262/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1262/25

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс»

03151, місто Київ, вулиця Володимира Сікевича (Молодогвардійська), будинок 32, код ЄДРПОУ 34353218

до Фізичної особи-підприємця Габелая Пантелеймона Мушуровича

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення заборгованості

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№5452/25 від 08.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» до Фізичної особи-підприємця Габелая Пантелеймона Мушуровича про стягнення 1468113,19 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди №11 від 18.08.2022.

Предметом позову є стягнення заборгованості за використання відповідачем нерухомого майна за договором суборенди №11 від 18.08.2022, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Володимира Сікевича, будинок 32.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Тотожні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Порядок визначення територіальної підсудності господарських справ, закріплений в статтях 27-30 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

За загальним правилом, визначеним у частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як зазначено в постановах Верховного Cуду від 23.01.2018 у справі №460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі №640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові у справі №911/2390/18 від 16.02.2021, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, словосполучення "з приводу нерухомого майна" у розумінні частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Позиція Великої Палати Верховного Суду ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи місцезнаходження нерухомого майна, що є об`єктом суборенди, справа підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву (вх.№5452/25 від 08.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» до Фізичної особи-підприємця Габелая Пантелеймона Мушуровича про стягнення 1468113,19 грн - передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 11.04.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук