Рішення

від 11.04.2025 по справі 380/23022/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2025 рокусправа № 380/23022/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Солпромбуд» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солпромбуд» (далі ТОВ «Солпромбуд», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати: - рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400173/2 від 30.09.2024 року; - рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею №UА209000/2024/400181/2 від 14.10.2024 року; - рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею № UА209000/2024/400185/2 від 15.10.2024 року; - рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею №UА209000/2024/400188/2 від 21.10.2024 року; - рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею UА209000/2024/400189/2 від 21.10.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів (керамічна плитка) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Зважаючи на це, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.

Представник позивача подав відповідь на відзив та додаткові пояснення, в яких вказав, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доведено правомірності прийнятих ним рішень, а тому є всі підстави для задоволення позову. Крім того, звертає увагу суду, що у відзиві відповідач наводить аргументи, які не були зазначені у рішеннях про коригування митної вартості, тому не повинні братися до уваги.

Суд вислухав аргументи учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солпромбуд» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 43452473), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Під час здійснення господарської діяльності ТОВ «Солпромбуд» (Покупець) укладено з Компанією «KHAN ASPARUH AD», Республіка Болгарія (Продавець), зовнішньоекономічний контракт №03/2022 від 30.06.2022. Пунктом 1.1 Контракту передбачено, що Продавець повинен продати, а Покупець прийняти та оплатити Товар, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються у відповідних інвойсах. Ціни на Товар узгоджуються на кожну партію та вказуються в інвойсах (п. 2.1. Контракту). Оплата за Товар здійснюється на умовах зазначених в інвойсах. (п. 3.2. Контракту).

Пунктом 10.1. Додатку № 1 до Контракту № 03/2022 від 30/06/2022 від 13.02.2023 визначено, що цей контракт набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2025 року.

На виконання вимог зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 03/2022 від 30.06.2022 позивач здійснив такі поставки:

1) позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 30.09.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UА209140027473U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7 см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування), зокрема на який прийняте оскаржуване рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UА209140027473U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист № 1100178413/26.09.2024 від 26.09.2024, рахунок- проформа інвойс № 79288875 від 25.09.2024, рахунок-фактура (інвойс) № 1100178413 від 26.09.2024 р., автотранспортна накладна CMR № 977671, рахунок на оплату № З24-005818 від 26.09.2024 та довідкою про транспортні витрати (для митних органів України) від 26.09.2024 р., прайс-лист виробника товару від 30.08.2024, Додаток до контракту № 1 від 13.02.2023 р, контракт № 03/2022 від 30.06.2022 р., договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір заявка на перевезення вантажу № З24-005818 від 25.09.2024, декларація відповідності від 25.01.2024, декларація відповідності від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення 24BG002008А07031В2 від 26.09.2024.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001003. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400173/2 від 30.09.2024.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209140027524U1, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №A209000/2024/400173/2 від 30.09.2024, в графі 33 зазначено таке: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - до митного оформлення надано рахунок від «Трансгалекс» на відшкодування витрат на перевезення . Необхідно зазначити, що дата складання рахунку 26.09.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR) вантаж перетнув кордон 28.09.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування та страхування не були відомі у повному обсязі; - у вищезаначеному рахунку відсутні відомості про особу відповідальну за надану інформацію, та відсутні реквізити договору про перевезення; - відповідно до інформації, що міститься у гр. 23, 16 CMR перевізником є SBK Ukraine LLc, проте договір заявка на перевезення від 25.09.2024 № З24-005818 укладено між ТОВ "СОЛПРОМБУД" та ТзОВ «Трансгалекс», документи, які висвітлюють договірні відносини з перевізником та іншими учасниками угоди не надано, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - у рахунку на перевезення від 26.09.2024 З24-005818 міститься посилання на договір від 29.08.2024 №190824-1 документ до митного оформлення не надано; - за власним бажанням декларантом додатково надано Price-list в описі товарних позицій відсутні артикули, (наведено загальний опис) що унеможливлює співставлення з інформацією наявною у комерційному інвойсі; - положенням п.5.1. контракту купівлі-продажу від 30.06.2022 № 03/2022 передбачено що якість товару повинна відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Декларантом не надано документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючі виробника товару та ТМ; - п.4.7. контракту передбачено наявність Замовлень, посилання на Замовлення є у рахунку-проформі документ до митного оформлення не надано. […] Жодного додаткового документу який спростовує виявлені розбіжності декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: товар № 1 - МД № 209230/2024/64048 від 15.07.2024, де вартість такого товару становить 0,6701 дол. США за кг даного товару та даного імпортера; товар № 2 МД UA 209230/2024/62738 від 10.07.2024 де вартість такого товару становить 0,6701 дол. США за кг даного товару та даного імпортера. товар № 3 - МД № 209230/2024/64048 від 15.07.2024, де вартість такого товару становить 0,6701 дол. США за кг даного товару та даного імпортера».

2) Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 14.10.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UА209140028824U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7 см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування), зокрема на який прийняте оскаржуване рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UА209140028824U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист від 09.10.2024 року, рахунок- проформа інвойс №79395845 від 04.10.2024, рахунок-фактура (інвойс) № 1100178946 від 09.10.2024 року, автотранспортна накладна CMR від 09.10.2024, рахунок на оплату № ЮВ000010458 від 09.108.2024 р., довідка (на підтвердження транспортних витрат) № 2 від 09.10.2024 р., прайс-лист виробника товару від 30.09.2024, Додаток до контракту № 1 від 13.02.2023 р, контракт № 03/2022 від 30.06.2022 р., договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір № 0810 на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 08.10.2024 р., договір-заявка № ЮВ000018504 від 08.10.2024, декларація відповідності від 25.01.2024, декларація відповідності від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення 24BG004002А02735В5 від 09.10.24.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001060. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400181/2 від 14.10.2024.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № № 24UA209140028913U0, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400181/2 від 14.10.2024, в графі 33 зазначено таке: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - згідно інформації яка наведена у гр. 9 CMR від 09.10.2024 б/н зазначено PROFORMA 091024 від 09.10.2024, проте до митного оформлення декларантом надано рахунок проформу від 04.10.2024 № 79395845, інформація про яку наведена у гр. 44 митної декларації під кодом 0325; - згідно наданої до митного контролю CMR від 09.10.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE FIRM VMV TRANS, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про транспортні витрати від 09.10.2024 №ЮВ000010458, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 10.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що цей контракт набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023. Проте ніяких змін та доповнень про продовження дії даного договору декларантом не надано митному органу; - відповідно до вимог п 5.2 договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 08.10.2024 № 0810 визначено, що порядок, терміни і форми оплати визначаються в кожному конкретному випадку відповідно до договору заявки. У договорі-заявці від 08.10.2024 № ЮВ000018504 відсутня інформація про термін оплати. Тому у даному конкретному випадку неможливо визначити як здійснюється оплата за надану послугу. Банківський платіжний документ про факт оплати перевезення декларантом не надано митному органу. […] Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд № UA209230/2024/045324 від 20.05.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; - товару № 2 слугувала мд № UA209230/2024/045325 від 20.05.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».

3) Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 14.10.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UА209140028765U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7 см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування), зокрема на який прийняте оскаржуване рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UА209140028765U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист від 09.10.2024, рахунок-проформа інвойс № 79395854 від 04.10.2024, рахунок-фактура (інвойс) № 1100178944 від 09.10.2024 року, автотранспортна накладна CMR 330963, рахунок на оплату № ЮВ000010456 від 09.10.2024р., довідка на підтвердження транспортних витрат № 1 від 09.10.2024, прайс-лист виробника товару від 30.08.2024, Додаток до контракту № 1 від 13.02.2023 р, контракт № 03/2022 від 30.06.2022 р., договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір № 0810 на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 08.10.2024 р., договір-заявка № ЮВ000018499 від 08.10.2024, декларація відповідності від 25.01.2024, декларація відповідності від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення 24BG004002А02731В9 від 09.10.2024.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001073. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400185/2 від 15.10.2024.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209140028948U0, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400185/2 від 15.10.2024 в графі 33 зазначено таке: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - згідно наданої до митного контролю CMR від 09.10.2024 № 330963 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE FIRM VMV TRANS, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про транспортні витрати від 09.10.2024 №ЮВ000010456, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 10.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що цей контракт набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023. Проте ніяких змін та доповнень про продовження дії даного договору декларантом не надано митному органу; - відповідно до вимог п. 2.2 договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 08.10.2024 № 0810 визначено, що конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються у договорі заявці (транспортному завданню), що є невід`ємною частиною даного договору. У договорі-заявці від 08.10.2024 № ЮВ000018499 відсутні підпис та печатка Замовника. Тому можна вважати що Заявку декларантом не надано митному органу, що являється порушенням умов даної угоди; - відповідно до вимог п 5.2 договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 08.10.2024 № 0810 визначено, що порядок, терміни і форми оплати визначаються в кожному конкретному випадку відповідно до договору заявки. У договорі-заявці від 08.10.2024 № ЮВ000018499 відсутні підпис та печатка Замовника. Також відсутні положення про термін оплати. Тому у даному конкретному випадку неможливо визначити як здійснюється оплати за надану послугу. […] Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд № UA209230/2024/019722 від 04.03.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.»

4) Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 21.10.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UА209140029495U2 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7 см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування), зокрема на який прийняте оскаржуване рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UА209140029495U2 в якості підстави для застосування основного методу було надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист від 16.10.2024, рахунок-фактура (інвойс) № 1100179221 від 16.10.2024 року, автотранспортна накладна CMR 784641, рахунок на оплату № З24-006196 від 17.10.2024, довідка про транспортні витрати (для митних органів України) від 17.10.2024 р., прайс-лист виробника товару від 30.09.2024, Додаток до контракту № 1 від 13.02.2023 р, контракт № 03/2022 від 30.06.2022 р., договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір № 190824-1 транспортного експедирування від 19.08.2024, договір-заявка перевезення вантажу № З24-006196 від 14.10.2024 р., копія митної декларації країни відправлення 24BG002008A07583В0 від 16.10.24.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001107. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400188/2 від 21.10.2024.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209140029632U2, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400188/2 від 21.10.2024 в графі 33 зазначено таке: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - згідно наданої до митного контролю CMR від 16.10.2024 № 784641 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE HRUSHETSKYI BOHDAN разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про транспортні витрати від 17.10.2024 №324-006196, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ТРАНСГАЛЕКС. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 17.10.2024 №324-006196 містить пункт витрат "експедиційна комісія на території України" (1000,00 грн). Однак, відповідні витрати щодо поза територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується всього маршруту переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до митної вартості товару відповідну другу частину витрат; - відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 10.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що цей контракт набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023. Проте ніяких змін та доповнень про продовження дії даного договору декларантом не надано митному органу; - у митній декларації країни відправлення від 16.10.2024 №24BG002008A07583B0 статистична вартість відповідає фактурній вартості яка наведена у інвойсі від 16.10.2024 № 1100179221 на умовах поставки FCA, що не кореспондується з положенням ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 9 лютого 2010 № 113/2010 в якій зазначено що статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів та коригуватись так щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати що були понесені задня доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру. […] Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд № UA209140/2024/028825 від 14.10.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось»

5) Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 21.10.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UА209140029496U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (плитка керамічна для мостіння і покриття підлоги або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%; квадратної або прямокутної форми, будь-яка сторона якої більше 7 см; лицьова сторона різних кольорів (може імітувати текстуру природніх матеріалів: каменю, дерева, тощо) з тонким шаром глазурі, без слідів механічної обробки (шліфування, полірування), зокрема на який прийняте оскаржуване рішення.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UА209140029496U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист від 16.10.2024 року, рахунок-фактура (інвойс) № 1100179223 від 16.10.2024 року, автотранспортна накладна CMR 784642, рахунок на оплату № З24-006197 від 17.10.2024, довідка про транспортні витрати (для митних органів України) від 17.10.2024 р., прайс-лист виробника товару від 16.10.2024, Додаток до контракту № 1 від 13.02.2023 р, контракт № 03/2022 від 30.06.2022 р., договір про надання послуг митного брокера (доручення) № 25 від 12.05.2023, договір № 190824-1 транспортного експедирування від 19.08.2024, договір-заявка перевезення вантажу № З24-006197 від 14.10.2024 р., копія митної декларації країни відправлення 24BG002008A07586В7 від 16.10.24.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/001108. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/400189/2 від 21.10.2024.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 24UA209140029633U1, яка була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400189/2 від 21.10.2024 в графі 33 зазначено таке: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: - згідно інформації, що міститься у наданій до митного контролю CMR від 16.10.2024 №784642 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється ПП ОСОБА_2 , разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок про транспортні витрати від 17.10.2024 №З24-006197, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТзОВ Транслогістик . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; -До митного оформлення надано рахунок на відшкодування витрат на транспортування, датований 17.10.2024, проте, відповідно до інформації, яка міститься у товаросупровідних документах (ЦМР), вантаж перетнув кордон 18.10.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку відомості щодо витрат на транспортування не були відомі у повному обсязі. - відповідно до вимог п. 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди; - відповідно до вимог п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди. […] Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала мд № UA209140/2024/028825 від 14.10.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6701 дол. США/кг.; товару № 2 слугувала мд № UA408050/2024/005190 від 31.08.2024 де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,67 дол. США/кг.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.»

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2)другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- «… витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують обраному відповідачем.

Суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в інвойсах, з урахуванням витрат на транспортні послуги. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митними деклараціями документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: - рахунки-фактури (iнвойси); рахунки-проформи; рахунок-фактуру щодо надання транспортних експедиційних послуг, автотранспортні накладні; доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 13.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 03/2022 від 30.06.2022, договори на перевезення, банківські платіжні документи, митні декларація країни відправлення.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Як видно з матеріалів справи, відповідач фактично витребував усі визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, проте не надав суду достатніх доказів того, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Водночас відповідач обґрунтовує оскаржуване рішення тим, що декларант не подав всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має реальної можливості усунути такі недоліки на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку аргументам митного органу щодо сумнівів у заявленій декларантом митній вартості суд виходить з таких мотивів:

- митний орган зауважив, що до митного оформлення надано рахунок від «Трансгалекс» на відшкодування витрат на перевезення. Необхідно зазначити, що дата складання рахунку 26.09.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR) вантаж перетнув кордон 28.09.2024; дата складання рахунку 17.10.2024, проте відповідно відміток на товаросупровідних документах (CMR) вантаж перетнув кордон 18.10.2024. Тобто, на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування та страхування не були відомі у повному обсязі; - у вищезазначеному рахунку відсутні відомості про особу відповідальну за надану інформацію, та відсутні реквізити договору про перевезення.

Суд зазначає, що обґрунтування відповідача про те, що на момент виставлення рахунку, витрати на транспортування не були відомі у повному обсязі, оскільки рахунок на оплату датований за день до того, як вантаж перетнув кордон, не є підставою для коригування митної вартості з тих мотивів, що такі не впливають на числове значення митної вартості та не спростовують вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг вказану у рахунках на оплату № З24-005818від 26.09.2024, № З24-006197 від 17.10.2024 та довідках про транспортні витрати від 26.09.2024 та 17.10.2024. Так, експедитор, прийнявши товар до перевезення фактично розпочав перевезення та визначив які витрати він понесе, зважаючи на обсяг перевезення, потенційні витрати та прибутки, сформував рахунок та довідку, який надав замовнику.

Щодо покликань відповідача про відсутність відомостей про особу відповідальну за надану інформацію, та відсутність реквізитів договору про перевезення, то такі не впливають на числове значення митної вартості, а інформація наведена у відповідному рахунку (транспортні засоби, маршрут, вартість послуг) повністю відповідає інформації вказаній у довідці про транспортні витрати від 26.09.2024 та від 17.10.2024.

Відтак, надані позивачем документи не містять жодних розбіжностей та в повній мірі дозволяли митному органу впевнитись у відповідності заявленої митної вартості ціні договору в тому числі й розмірі понесених витрат у зв`язку із транспортуванням товару.

- відповідач зазначив, що у товарно-транспортних накладних (CMR) та у довідках про транспортні витрати перевізник та виконавець не збігаються. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Суд встановив, що позивач уклав ряд договорів-заявок перевезення вантажу, зокрема із експедитором ТОВ «Трансгалекс» від 25.09.2024 № З24-005818, від 14.10.2024 № З24-006196 та від 14.10.2024 № З24-006197, з експедитором ФОП ОСОБА_3 від 08.10.2024 № ЮВ000018504 та від 09.10.2024 № ЮВ000010456.

Так, статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Таким чином, для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань ТОВ «Трансгалекс» та ФОП ОСОБА_1 , як Експедитор, мав право залучати інших осіб для забезпечення організації перевезення товару позивача. Залучення експедитором третьої особи перевізника відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення.

Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів. Суд зазначає, що Митним кодексом України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.

Крім цього суд вважає, що неважливо чи перевізник безпосередньо здійснив би замовлене перевезення власним автомобільним транспортом чи залучив би іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, загальна вартість перевезення товару залишалась незмінною.

- відповідач зазначив, що відповідно до вимог пункту 4.7 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 всі Замовлення будуть або підтверджені або відмовлені якнайшвидше. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди.

Суд звертає увагу, що заявка на поставку товару є попереднім замовленням покупця, що не виступає товаросупровідним документом, не є документом із остаточною інформацією про товар, його кількість чи ціну. Тобто заявка на поставку партії товарів лише свідчить про майбутню угоду та поставку, відтак не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє особа. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.

- відповідач також зазначає, що відповідно до вимог пункту 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що якість товару має відповідати експортним стандартам країни виробника та сертифікату якості заводу виробника. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушення положень даної угоди.

Суд зазначає, що згідно зі статтями 264 та 335 Митного кодексу України при здійсненні митного оформлення товарів разом з митною декларацією подаються лише рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених МКУ, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені статтями 257 та 335 МКУ, зазначаються у встановленому порядку в митній декларації. Таким чином, митним законодавством, у тому числі главами 6-11 МКУ, врегульовано питання щодо необхідності надання під час декларування товарів тільки тих документів, що містять відомості, необхідні для митного оформлення. Отже, зауваження митниці про ненадання позивачем документів, що підтверджують якість оцінюваних товарів, разом з ЕМД суперечить положенням Митного кодексу, оскільки відповідач не довів, яким чином відомості, зазначені у сертифікаті якості товару, можуть вплинути на обчислення митної вартості товарів, що подаються до декларування.

- щодо зауважень митного органу про те, що у рахунку на перевезення від 26.09.2024 №324-005818 міститься посилання на договір від 29.08.2024 № 190824-1, проте такий документ до митного оформлення не надано, то суд звертає увагу, що частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Серед вказаного переліку відсутня необхідність надавати контролюючому органу зазначені вище документи. Відтак, такі твердження відповідача суд не бере до уваги. Крім того, суд звертає увагу, що при надсиланні вимоги до декларанта про надання додаткових документів митний орган цей документ не витребовував, а його відсутність як підстава для митних консультацій не згадувалася. Натомість відповідач, вимагаючи надати додаткові документи, просто цитував статтю 53 МКУ (перелічив усі можливі документи, перелічені в МКУ), не конкретизуючи, яких саме документів недостатньо для митного оформлення товарів, тим самим спонукаючи позивача діяти на власний розсуд. Тому, посилання на відсутність котрогось із документів, які не витребовувались на стадії консультацій з декларантом, як на підставу для коригування митної вартості товару, є очевидно безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, суд встановив, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу заявку перевезення вантажу № 324-005818 від 25.09.2024, де ТОВ «Солпромбуд» виступає зі сторони Замовника, а ТОВ «Трансгалекс» зі сторони Експедитора. Інформація вказана в заявці щодо транспортних засобів, найменування вантажу та ваги товару, повністю відповідає інформації, вказаній в інвойсі № 1100178413 від 26.09.2024 року та міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 977671 від 26.09.2024. Вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг до митного кордону України складає 40000 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати від 26.09.2024, інформація в якій збігається з інформацією, наведеною в рахунку на оплату № 324-005818 від 26.09.2024. Таким чином, відповідач не довів, що долучених до митних декларацій документів було недостатньо для встановлення вказаної складової митної вартості товару.

- також митний орган зазначив, що за власним бажанням декларант додатково надав Price-list, в описі товарних позицій відсутні артикули (наведено загальний опис), що унеможливлює співставлення з інформацією наявною у комерційному інвойсі.

Суд зазначає, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. Крім цього, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Таким чином, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

- іншою причиною прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів стали недоліки у заповненні митних декларацій країни відправлення, зокрема, у зазначенні статистичної та фактурної вартості товару.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення, з врахуванням статті 53 МК України є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено в частині другій статті 53 МК України. Зазначений документ не є тим документом, яким підтверджується правильність визначення митної вартості товару, відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, відповідно у позивача взагалі відсутній обов`язок їх надання. Тому навіть відсутність зазначеного документу не може бути підставою для сумнівів стосовно правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження. Законодавець у статті 53 МК України навів вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, серед яких відсутня декларація країни відправлення. Крім того зазначений документ жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару.

Відповідно до Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт, а також витрати на митне оформлення товару у країні відправлення.

З огляду на викладене, фактурна (митна) вартість може бути меншою за статистичну або може їй дорівнювати, оскільки до статистичної вартості входить фактурна вартість товару та витрати на транспортування. Таким чином, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, конвертованої в іншу валюту, ніж та, що визначена контрактом і у якій позивач здійснював оплату товару, у цьому разі обумовлена застосуванням курсу валют, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем. Значення статистичної вартості є приблизним та теоретичним, а отже не може враховуватись митними органами України при визначенні фактурної вартості імпортованого товару. Тому аргументи відповідача щодо різниці вартості товару у експортній декларації та інвойсі є безпідставними.

- щодо зауважень митниці про те, що відповідно до вимог пункту 10.1 зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 № 03/2022 визначено, що цей контракт набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023. Проте ніяких змін та доповнень про продовження дії даного договору декларантом не надано митному органу, суд звертає увагу, що під час митного контролю позивач надав до митного органу Додаток до контракту № 1 від 13.02.2023 р, що підтверджується інформацією зазначеною у графі 44 митної декларації та картками відмови в прийнятті митної декларації. Відповідно до пункту 10.1. Додатку № 1 до Контракту № 03/2022 від 30/06/2022 від 13.02.2023 цей контракт набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2025 року. Більш того про те, що умови даного контракту продовжують свою дію підтверджується посиланням на такий контракт в рахунку-фактурі (інвойсі) № 1100178946 від 09.10.2024 Відтак, твердження відповідача про те, що декларантом ніяких змін та доповнень про продовження дії даного договору не надано митному органу не відповідає дійсності та спростовується відомостями наведеними у графі 44 митної декларації та картках відмови в прийнятті митної декларації.

- щодо зауважень митного органу про те, що рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 17.10.2024 № 324-006196 містить пункт витрат «експедиційна комісія на території України» (1000,00 грн). Однак, відповідні витрати щодо таких послуг поза територією України в рахунку відсутні, з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до митної вартості товару відповідну другу частину витрат щодо оплати транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до пункту 3 рахунку на оплату № З24-006196 від 17.10.2024 та довідки про транспортні витрати від 17.10.2024 р., чітко видно, що експедиційна комісія по території України складає 1000 грн., витрат за експедиційну комісію до кордону України, позивач, не поніс, що підтверджується тим самим рахунком на оплату № З24-006196 від 17.10.2024 та довідкою про транспортні витрати від 17.10.2024 р., в яких чітко вказаний маршрут та розмір витрати з транспортування до митного кордону України (м. Шумен (Болгарія) - п/п Порубне (Україна)) та які піддаються обчисленню та не викликають сумніву.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Тобто, до митної вартості підлягають включенню лише понесені витрати на транспортування товару до моменту його ввезення на митну територію України.

Суд звертає увагу, що доводи відповідача про не зазначення експедиційної комісії за межами України базуються лише на припущеннях відповідача, які є нічим непідтвердженими. Відносини експедиторів, вантажовідправників та вантажоодержувачів і порядок розрахунків між ними визначаються насамперед змістом договору на транспортно-експедиційне обслуговування. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, обов`язків та інших відносин, що не суперечить чинному законодавству.

- щодо аргументів про відсутність у договорі-заявці підпису та печатки замовника, суд зазначає, що відповідач не довів, яким чином наявність/відсутність у заявках на транспортне перевезення підпису та печатки замовника могло вплинути на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у автотранспортній накладній, заявці на транспортні послуги, суд не встановив.

- щодо зауважень митного орану про відсутність у договорі-заявці положень про терміни оплати послуг та відсутні банківські платіжні документи на підтвердження оплати послуг з перевезення, то суд зазначає, що згідно з положеннями статті 53 МК України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів та послуг лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачений рахунок за такий товар/послугу. При цьому, відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості. Така обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару. Тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.

- відповідач зазначив, що згідно інформації яка наведена у графі 9 CMR від 09.10.2024 б/н зазначено PROFORMA 091024 від 09.10.2024, проте до митного оформлення декларантом надано рахунок проформу від 04.10.2024 № 79395845, інформація про яку наведена у графі 44 митної декларації під кодом 0325.

Так, рахунок-проформа за своє правовою природою є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, і після його затвердження складається комерційний інвойс тобто кінцевий рахунок, при отриманні якого покупець зобов`язується оплатити продавцю повну вартість товару відповідно до вказаних умов договору. Враховуючи зазначене, покликання митного органу на відсутність рахунку-проформи № 091024 від 09.10.2024 є безпідставним та жодним чином не стосується числового значення заявленої митної вартості товару вказаного в МД № 24UА209140028824U7. Позивач, в свою чергу, подав до митного органу перелік документів, який відповідає переліку документів, передбачених у статті 53 МК України та підтверджує числові значення заявленої митної вартості у згаданій митній декларації, серед яких наявний рахунок-фактура (інвойс) № 1100178946 від 09.10.2024 року, що є основним документом для підтвердження ціни товару.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення (на вимогу митниці в процесі митних консультацій) на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «Солпромбуд» митної вартості декларованого товару за основним методом.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за 6 (резервним) методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

В оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а;

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номерів та дат митних декларацій, де рівень митної вартості такого подібного товару значно вищий.

В графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості. Суд звертає увагу суду на те, що за джерело інформації митниця використала декларації щодо митного оформлення товару, в яких митна вартість визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цих декларацій, а не будь-яких інших, в якій хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які з неочевидних суду причин були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваних рішень.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності своїх рішень про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/400173/2 від 30.09.2024, № UА209000/2024/400181/2 від 14.10.2024, № UА209000/2024/400185/2 від 15.10.2024, № UА209000/2024/400188/2 від 21.10.2024, № UА209000/2024/400189/2 від 21.10.2024 не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України та враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/400173/2 від 30.09.2024, №UА209000/2024/400181/2 від 14.10.2024, №UА209000/2024/400185/2 від 15.10.2024, №UА209000/2024/400188/2 від 21.10.2024, №UА209000/2024/400189/2 від 21.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська область, м.Львів, вул. Т. Костюшка, 1; ідентифікаційний код: 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Солпромбуд» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, село Солонка, вул. Смерекова, буд. 8; ідентифікаційний код: 43452473) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2536 (дві тисячі п`ятсот тридцять шість) гривень 08 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович