Постанова

від 02.04.2025 по справі 240/18549/23

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18549/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

02 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Гавриленко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" (яке є правонаступником Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод") звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків №263/35000402 від 07.06.2023.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що акт камеральної перевірки щодо своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання частини чистого прибутку (доходу), господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) складено 20.04.2023. При його складанні контролюючий орган керувався чинною редакцією Податкового кодексу України, що відповідає нормам правозастосування. Тому, вважає недоречними посилання позивача на норми Податкового кодексу України, які втратили чинність і не можуть бути застосовані.

Станом на 17.06.2020 (після внесення змін у законодавство) в ІКПП за позивачем нараховувався податковий борг у розмірі 10562450,00 грн, погашення якого відбулося в період з 17.06.2020 по 10.03.2021 за рахунок перерахування до бюджету грошових коштів по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 3 кв. 2018 року від 09.11.2018 №9246249830.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 240/13489/20, яким скасовано податкову вимогу №309023-51 від 10.06.2020 не містить у резолютивній частині такого формулювання, як скасування податкового боргу. Скасовано лише податкову вимогу, що ніяк не вплинуло на той факт, що у ДП «Житомирський бронетанковий завод» був обов`язок по сплаті частини чистого прибутку, який так і не був виконаний. Вказане рішення суду не спричиняє жодних правових наслідків для вирішення цієї справи, не є преюдиційним, оскільки прийнято у правовідносинах з відмінним предметом, за участю інших сторін.

Щодо застосування до спірних правовідносин п. 52-1 підр.10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зауважує, що обов`язок щодо розрахунку та сплати частини чистого прибутку встановлено Законом України «Про управління об`єктами державної власності», який не є частиною податкового законодавства.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, яка прийнята відповідно до ст.29 Бюджетного кодексу України та Закону України «Про управління об`єктами державної власності». Тобто ця постанова також не є частиною податкового законодавства. Таким чином, порушення вказаних законодавчих актів не дає підстав для застосування п. 52-1 підр. 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що внесені до Податкового кодексу України зміни згідно із Законом №466-IX, які набули чинності 23.05.2020, не визначають право податкового органу вважати заборгованість з частини чистого прибутку (доходу), яка виникла в 2018 році, податковим боргом, а відповідно сплата державним підприємством частини чистого прибутку після 20.11.2018 не є податковим правопорушенням, та не може мати наслідки у виді податкової відповідальності.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі 240/13489/20 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 10.06.2020 №309023-51, тобто скасовано податковий борг за ІІІ кв. 2018 року в сумі 10562450,00 грн, який вказаний в акті перевірки, та пеню.

Посилання податкового органу та той факт, що з 23.05.2020 контролюючий орган наділений правом здійснювати контроль за сплатою частини чистого прибутку (доходу) не змінює правової природи такого платежу, розрахованого згідно з вимогами кодексу в редакції, яка існувала до 23.05.2020.

Щодо уточнюючого Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік №9373908347 від 22.11.2021 вказує, що відповідачем неправомірно нарахована пеня в розмірі 2114979,11 грн, яка самостійно списана контролюючим органом 10.03.2021, що зумовило виникнення недоїмки в розмірі 2114 979,11 грн, на яку відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції.

Щодо Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 3 кв. 2022 рік, вх.№ 9233728217 від 08.11.2022, зазначає, що 15.11.2022 згідно з платіжним дорученням №7152 підприємством забезпечено сплату грошового зобов`язання в розмірі 5587500,00 грн у строки, визначені законодавством.

Крім того, позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо неврахування положень п.52 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки відповідач всупереч зазначеної норми, не лише не списав пеню, право на нарахування якої відсутнє, так і самостійно здійснив її погашення, чим спричинив виникнення недоїмки зі сплати частини чистого прибутку по розрахунку за 2020 рік та 3 кв. 2022 року, а також неправомірно нарахував штрафні санкції.

Третя особа не подала відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" - державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та передане в управління Державному концерну "Укроборонпром".

28.07.2022 Державним концерном «Укроборонпром», як уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, було прийнято наказ №306 «Про створення товариства з обмеженою відповідальністю», відповідно до якого Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» було перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод».

Пунктом 6.1 Наказу №306 від 28.07.2022 встановлено, що Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод», з дня внесення відповідного запису про його державну реєстрацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Аналогічні положення щодо правонаступництва закріплені у пункті 1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод», затвердженого наказом Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» (правонаступник Державного концерну «Укроборонпром») від 18.03.2024 №180, яким передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод» є правонаступником усіх прав-та обов`язків Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод», з дня його державної реєстрації.

01.07.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» в результаті реорганізації, шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод».

Отже, станом на момент розгляду справи судом, усі права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли від Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський бронетанковий завод», яке є правонаступником позивача.

На підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1, пункту 75.1 статті 75, в порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств у галузі виробництва продовольчих та непродовольчих товарів управління податкового адміністрування Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку ДП "Житомирський бронетанковий завод" з питань своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) з урахуванням уточних розрахунків по: Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за звітний період 3 кв. 2018 року вх. №9246249830 від 09.11.2018; уточнюючому Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітний період 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021; Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітний період 3 кв. 2022 року вх. №9233728217 від 08.11.2022.

За результатами перевірки складено акт перевірки №227/35-00-04-02-14/7620094 від 20.04.2023, відповідно до якого за наслідками перевірки встановлено несвоєчасну сплату ДП "Житомирський бронетанковий завод" суми самостійно визначеного та узгодженого податкового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (код платежу 21010100): по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за звітний період 3 кв. 2018 року вх. №9246249830 від 09.11.2018; по уточнюючому Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітний період 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021; по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітний період 3 кв. 2022 року вх. №9233728217 від 08.11.2022 на загальну суму 14792408,22 грн.

У зв`язку з незгодою з висновками акту перевірки, ДП "Житомирський бронетанковий завод" подано заперечення від 16.05.2023 №02/1116 до акта камеральної перевірки №227/35-00-04-02-14/7620094 від 20.04.2023.

За результатами розгляду заперечення, Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками до розділу 4 акту перевірки «Висновок» внесено зміни:

«У ході перевірки встановлено, що в порушення п.36.1 ст.36 та п.38.1 ст.38 розділу І, п.46.1. ст. 46 глави 2, та п.57.1 ст.57 глави 4 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями ДП "Житомирський бронетанковий завод" (код ЄДРПОУ 7620094) несвоєчасно сплатило суму самостійно визначеного та узгодженого податкового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (код платежу 21010100) по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 3 кв. 2018 року вх.№9246249830 від 09.11.2018, по уточнюючому Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021, по Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 3 кв. 2022 року вх.№9233728217 від 08.11.2022 на загальну суму 24849658,22 грн., а саме:

1) за 3 кв.2018 року у розмірі 10562450,00 грн:

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 17.06.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджет) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 576 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 31.07.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджет) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 620 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 13.08.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджет) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 633 календарних дня;

- у сумі 232 000 грн (фактично сплачено 31.08.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 651 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 29.09.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 680 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 27.10.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 708 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 23.11.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 735 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 02.12.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 744 календарних дня;

- у сумі 100 000 грн (фактично сплачено 09.12.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 751 календарних дня;

- у сумі 500 000 грн (фактично сплачено 18.12.2020, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 760 календарних дня;

- у сумі 200 000 грн (фактично сплачено 14.01.2021, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 787 календарних дня;

- у сумі 625 000 грн (фактично сплачено 17.02.2021, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 821 календарних дня;

- у сумі 5 405 450 грн (фактично сплачено 10.03.2021, термін сплати - 19.11.2018) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджет) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 842 календарних дня.

2) по уточнюючому Розрахунку за 2020 рік у розмірі 12172229,11 грн:

- за 2020 рік сума у розмірі 10057250,00 грн (фактично сплачено 30.12.2021, термін сплати - 22.11.2021) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку на 39 календарних днів;

- за 2020 рік сума у розмірі 2114979,11 грн (фактично сплачено 15.11.2022, термін сплати - 22.11.2021) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку на 358 календарних днів.

3) за 3 кв. 2022 року у розмірі 2114979,11 грн (фактично сплачено 13.03.2023, термін сплати - 21.11.2022) затримано сплату податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку на 112 календарних днів.

Згідно з висновками акту камеральної перевірки та з урахування внесених змін, Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.06.2023 №263/35000402 відповідно до якого за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями визначеного пунктом 57.1 статті 57, п.46.1 ст.46 ПК України та на підставі статті 124 ПК України, за затримку зарахування грошового зобов`язання в сумі розміром 24849658,22 грн позивачу нарахований штраф у розмірі 25% у сумі розміром 6212414,56 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2023 №263/35000402, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що контролюючим органом допущено ряд порушень, що призвело до прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення №263/35000402 від 07.06.2023, а саме: щодо не списання пені за платежем частина чистого прибутку (2018 рік) у сумі розміром 359444,39 грн (всупереч рішенню суду у справі №240/13489/20); нарахування пені на частину чистого прибутку за 2018 рік, зі збільшенням її розміру, та зміною призначення поточних податкових платежів підприємства з метою погашення безпідставно нарахованої пені, як наслідок, несвоєчасність сплати основного зобов`язання за поточним платежем (частини чистого прибутку 2018 рік); неврахування підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів сплати частини чистого прибутку за 2020 рік при частковій сплаті такого зобов`язання - 30.12.2021, тобто в період дії п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції чинній до 27.05.2022), а як наслідок відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для нарахування штрафних санкції у розмірі 25 % в сумі розміром 6212414,56 грн; притягнення до фінансової відповідальності (пункт 124.2 статті 124 ПК України) без доведення наявності умислу та вини платника податків.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 4 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно норм п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Податковим законодавством визначено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, тож, податковий орган має право змінювати призначення платежів платника лише у разі наявності у такого платника непогашеного податкового боргу.

Згідно із п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач стверджує, що у нього відсутня заборгованість зі сплати частини чистого прибутку у зв`язку із скасуванням у судовому порядку податкової вимоги №309023-51 від 10.06.2020, відповідно до якої позивачу визначено податковий борг станом на 09.06.2020 в сумі 10921894,39 грн, в т.ч. пеня - 359444,39 грн, за розрахунком №9246249830 від 09.11.2018.

У свою чергу відповідач, вважаючи, що у підприємства з 19.11.2018 є податковий борг, змінює призначення поточних податкових платежів підприємства, зараховує їх у рахунок погашення податкових боргів попередніх податкових періодів, утримує пеню та нараховує штрафні санкції за порушення строків сплати грошових зобов`язань.

Відповідач обґрунтовує наявність у позивача податкового боргу, та те, що штрафна санкція, яку було застосовано до позивача, виникла внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з частини чистого прибутку, а саме, через те, що сплачені позивачем кошти за самостійно задекларованими зобов`язаннями по розрахункам частини чистого прибутку за 3 кв. 2018 року №9246249830, по уточнюючому розрахунку за 2020 рік №9373908347 та по розрахунку за 3 кв. 2022 року №9233728217, були спрямовані відповідачем на погашення існуючої заборгованості позивача за попередні періоди.

Згідно із ч.1 ст.11-1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» державні унітарні та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, який Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 23 лютого 2011 року №138 (Порядок № 138), частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартально фінансово - господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Згідно із п.3 Порядку № 138 частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державним унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємства та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовим звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державним унітарним підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової з податку на прибуток підприємств.

Встановлено, що позивачем сформовано розрахунок №9246249830 від 09.11.2018 частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету в сумі 31094100,00 грн та подано до ГУ ДФС у Житомирській області у строки, визначені законодавством.

Також позивачем проводилось часткове перерахування частини чистого прибутку в період з 22.03.2019.

Однак, за даними ІКС "Податковий блок" була сформована податкова вимога №309023-51 від 10.06.2020, відповідно до якої підприємству нарахований визначено податковий борг станом на 09.06.2020 в сумі розміром 10 921894,39 грн, в т.ч. пеня - 359444, 39 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №240/13489/20, яке набрало законної сили 25.03.2021, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області від 10.06.2020 №309023-51.

Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, податковий борг ДП "Житомирський бронетанковий завод" станом на 09.06.2020, включно, в сумі 10921894,39 грн, з них 10562450,00 грн - основне зобов`язання та пеня - 359444,39 грн, яка виникла із самостійно сформованого позивачем Розрахунку №9246249830 від 09.11.2018, вже була предметом судового дослідження, де відповідним рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено, що контролюючий орган не мав повноважень збільшувати суму грошового зобов`язання з платежу частина чистого прибутку, тобто нараховувати пеню.

Так, за результатом судового розгляду справи №240/13489/20 судом дійшов висновку лише про неправомірність та безпідставність нарахування контролюючим органом пені за платежем частини чистого прибутку у розмірі 359444,39 грн.

Водночас, Законом України №466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

До того ж, відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України у редакції Закону №466-IX, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Пунктом 1-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України у редакції Закону №466-IX встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Отже, законодавцем лише у травні 2020 року усунуто неузгодженості у податковому законодавстві, в тому числі й щодо адміністрування частини чистого прибутку, який має сплачуватися до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №640/19757/19.

Враховуючи те, що частина чистого прибутку до 23.05.2020 не вважалася податковим платежем у розумінні норм ПК України, відповідно заборгованість зі сплати частини чистого прибутку не може вважатися податковим боргом.

Разом з цим, відповідно до даних з Інтегрованої картки платника податків ДП "Житомирський бронетанковий завод" в період з 11.03.2019 по 10.03.2021 контролюючим органом здійснено нарахування пені за несвоєчасну сплату платежу згідно з Розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 3 кв. 2018 року від 09.11.2018 №9246249830, за відсутності підстав.

Отже, відповідач, всупереч рішенню суду у справі №240/13489/20, не лише не списав пеню за платежем частини чистого прибутку у розмірі 359444,39 грн, право на нарахування якої у нього було відсутнє, відповідно до висновку суду у рішенні №240/13489/20, а й далі продовжив нарахування пені зі збільшенням її розміру, та змінює призначення поточних податкових платежів підприємства, зараховує їх у рахунок погашення, зокрема вказаної пені, як боргу за попередні податкові періоди, та як наслідок, провокує несвоєчасність сплати основного зобов`язання за поточним платежем і нараховує штрафні санкції за порушення строків його сплати.

Станом на 11.03.2019 (дата первинного нарахування пені згідно з даними ІКПП) частина чистого прибутку не була прирівняна до податкового боргу та заборгованість з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань не могла бути стягнута у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу ІІ ПК України.

Таким чином, платіж «частина чистого прибутку (доходу)» не був податковим боргом станом на 11.03.2019 і положення Податкового кодексу України не поширюються до даного виду зобов`язань до набуття чинності 23.05.2020 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» 16.01.2020 №466-ІХ.

Згідно із пп. 129.1.3. п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня застосовується виключно відносно податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок, тому нарахування відповідачем з 11.03.2019 (дата первинного нарахування пені згідно з даних ІКПП) та в подальшому, є протиправним, про що у свою чергу зазначено у рішенні суду у справі №240/13489/20.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо відсутності взаємозв`язку та прямого впливу результатів скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області від 10.06.2020 №309023-51 на формування висновку контролюючого органу в акті перевірки щодо несвоєчасності сплати позивачем частини чистого прибутку за Розрахунком №9246249830 від 09.11.2018.

Так, Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, який діяв до 05 квітня 2021 року, було затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422).

В пункту 1 Розділу І Порядку №422 зазначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 3 та 4 Порядку).

Відповідно до пункту 1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку №422 ІКПП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Тобто, до повноважень органів ДФС віднесено відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників.

Аналогічні норми містить Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5, який діє з 05 квітня 2021 року.

Відтак, дані ІКПП не приведені у відповідність до дійсного стану податкових зобов`язань та розрахунків позивача перед бюджетом, що і зумовило нарахування санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання.

Враховуючи відсутність підтвердженого факту наявності заборгованості за податковою вимогою від 10.06.2020 №309023-51 про сплату частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) в сумі 10921894,39 грн, з них 10562450,00 грн - основне зобов`язання та 359444,39 грн - пеня, що встановлено за результати розгляду справи №240/134889/20, контролюючим органом протиправно не виключено з інтегрованої картки платника податків Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» суму автоматично нарахованої пені по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), код 21010100, за період з 11 березня 2019 року по 10 червня 2020 року в загальній сумі 359444,39 гривень.

Як наслідок, відповідач безпідставно змінював призначення платежів позивача із спрямуванням відповідних коштів на погашення непідтвердженого податкового боргу, що зумовило протиправне нарахування позивачу штрафної санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань за 2018 рік.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №263/35000402 від 07.06.2023 вказані дії контролюючого органу спричинили безпідставне збільшення грошового зобов`язання позивача зі сплати частини чистого прибутку по Розрахунку за 3 квартал 2018 року та протиправне нарахування штрафних санкцій у розмірі 25% в сумі 25156125,50 грн (за 2018 рік).

01.03.2021 позивачем подано Розрахунок частини чистого прибутку за 2020 рік, відповідно до якого розрахована частина чистого прибутку у розмірі 45358500,00 грн.

22.11.2021 ДП «Житомирський бронетанковий завод» подано уточнюючий Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021 на суму 20419200,00 грн, термін сплати - 22.11.2021.

Згідно із відомостями з ІКПП за позивачем рахувалась переплата на суму 9570,89 грн.

Тому, позивач був зобов`язаний в термін до 22.11.2021 сплатити залишок грошового зобов`язання з частини чистого прибутку в розмірі 20409629,11 грн.

30.12.2021 згідно з платіжним дорученням від 30.12.2021 №4542 позивачем перераховано кошти в сумі 10057250,00 грн.

За результатами аудиторської перевірки позивачем проведено коригування фінансового результату, що стало наслідком подання 21.01.2022 уточнюючого Розрахунку частини чистого прибутку (№9374007068 від 21.02.2022) на суму 8237400,00 грн за 2020 рік.

У зв`язку із вказаним, залишок боргу з частини чистого прибутку станом на 21.01.2022 за Розрахунком частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021 (з урахуванням уточнюючого розрахунку №9374007068 від 21.02.2022) становив у суму в розмірі 2114979,11 грн = (20419200,00 грн - 9570,89 грн (переплата) - 10057250,00 грн (сплачено 30.12.2021) - 8237400,00 грн (скориговано 21.02.2022).

Відповідно до платіжного доручення №7152 від 15.11.2022 на суму 5587500,00 грн в рахунок погашення недоїмки з частини чистого прибутку за уточненим Розрахунком №9373908347 (2020 рік), 15.11.2022 зараховано кошти в сумі розміром 2114979,11 грн.

Позивач не заперечує, що здійснюючи 30.12.2021, 15.11.2022 часткову сплату за Розрахунком від 22.11.2021 №9373908347 ним допущено порушення строків сплати частини чистого прибутку.

В акті перевірки зафіксовано, що за уточнюючим Розрахунком частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік вх. №9373908347 від 22.11.2021 (з урахуванням уточнюючого розрахунку №9374007068 від 21.02.2022) ДП "Житомирський бронетанковий завод" порушено строк сплати суму грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку:

- у розмірі 10057250,00 грн (фактично сплачено на 30.12.2021) на 39 календарних днів, у зв`язку з чим відповідачем на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов`язання застосовано штрафні санкції у розмірі 25% в сумі 2514312,50 грн;

- у розмірі 2114979,11 грн (фактично сплачено на 15.11.2022) на 358 календарних днів, у зв`язку з чим відповідачем на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов`язання застосовано штрафні санкції у розмірі 25% в сумі 528744,78 грн.

Водночас, позивач наполягає на відсутності підстав для застосування штрафних санкцій за вказаний період з огляду на положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на всій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(із змінами), від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду із 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати частини чистого прибутку у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій його застосування із 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (підлягає застосуванню з 27.05.2022) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Положеннями абз. 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону № 2260-IX визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Сплата частини чистого прибутку за 2020 рік (граничний термін сплати по уточнюючому розрахунку 23.11.2021) у розмірі 10057250,00 грн здійснена позивачем 30.12.2021, тобто до набрання чинності Законом №2260-ІХ - 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків сплати податкового зобов`язання, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх сплати припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022.

Враховуючи наведене апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів сплати частини чистого прибутку за 2020 рік при частковій сплаті такого зобов`язання саме 30.12.2021 (граничний термін сплати по уточнюючому розрахунку 23.11.2021) на 39 календарних днів, а також про безпідставність нарахування позивачу штрафних санкції у розмірі 25% в сумі 2514312,50 грн.

До того ж, ДП «Житомирський бронетанковий завод» сформовано Розрахунок №9233728217 від 08.11.2022 частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету в сумі розміром 5587500,00 грн та подано до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

15.11.2022 згідно із платіжним дорученням №7152 позивач сплатив грошового зобов`язання по Розрахунку №9233728217 від 08.11.2022, в розмірі 5587500,00 грн, тобто у строки, визначені законодавством (граничний термін сплати - 21.11.2022).

Однак, як свідчать відомості з ІКПП та висновки, викладені в акті перевірки, частина вказаних коштів, а саме у розмірі 2114979,11 грн зарахована в рахунок погашення податкового боргу за попередній період по Розрахунку №937390837 від 22.11.2021 (2020 рік).

Податковий борг у розмірі 2114979,11 грн, що обрахований із Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітний період за 3 квартал 2022 року №9233728217 від 08.11.2022 (граничний термін сплати 22.11.2022) зараховано контролюючим органом на підставі платіжної інструкції №2365 від 13.03.2023.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акту перевірки розмір штрафної санкції у 25% визначено на підставі пункту 124.3. статті 124 ПК України у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), господарських операцій (державний унітарних підприємств та їх об`єднань), зокрема:

- 2114979,11 грн (податкове зобов`язання за Розрахунком №9373908347 від 22.11.2021) з граничним терміном сплати 15.11.2022 на 358 календарних днів затримки - сума штрафних санкцій 528744,78 грн;

- 2114979,11 грн (податкове зобов`язання за Розрахунком №9233728217 від 08.11.2022) з граничним терміном сплати 22.11.2022 на 112 календарних днів затримки - сума штрафних санкцій 528744,78 грн.

Відповідно до пункту 124.1 та 124.2 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (пункт 124.2 статті 124 ПК України).

Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Тобто, накладення штрафу за пунктом 124.2 статті 124 ПК України можливе лише у випадку встановлення умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ПК України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пункті 112.1 та пункті 112.2 статті 112 ПК України, відповідно до яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

За приписами пункту 112.7 статті 112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість дотриматися правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів для цього, платник податків, не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

У постановах від 16 березня 2023 року у справі №600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України. Так, відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст. 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 160/24147/21.

При цьому, положеннями пункту 109.3 статті 109 ПК України передбачено, що у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2 та 124.3 статті 124, підпунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

В інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Відтак, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за пунктом 124.3 статті 124 ПК України, є доведення контролюючим органом вини платника податків, зокрема, можливості платника податків вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, з одночасним умисним не вчиненням певних дій щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Застосовуючи до позивача штрафні санкції у вказаному розмірі за порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, яке полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгоджених сум податкових зобов`язань з частини чистого прибутку (доходу), господарських операцій (державний унітарних підприємств та їх об`єднань), відповідач посилається на умисність такого діяння та на прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 10 календарних днів.

Разом з цим, в акті перевірки немає жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України та наявності підстав для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених саме п. 124.3 ст. 124 ПК України.

Як доречно зауважив суд першої інстанції, позивач є підприємством оборонно-промислового комплексу та має значну залежність від бюджетного фінансування, яке виділяється замовникам - силовим структурам України та як наслідок є залежним від своєчасної сплати грошових зобов`язань ДП «ЖБТЗ» на підставі коштів отриманих від бюджетного фінансування. Як чистий дохід від реалізації, так і чистий фінансовий результат (прибуток) є пов`язаним з дебіторською заборгованістю за поставлені товари, виконані роботи. Тому, сам по собі факт несвоєчасної сплати грошового зобов`язання не свідчить про умисне недотримання позивачем правил та норм ПК України та невжиття відповідних заходів в цій частині.

Отже, відповідач незаконно притягнув позивача до фінансової відповідальності за вчинення порушення, передбаченого пунктом 124.2 статті 124 ПК України, без доведення наявності умислу та вини.

З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності податкового повідомлення-рішення №263/35000402 від 07.06.2023.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 квітня 2025 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.