Рішення

від 01.04.2025 по справі 477/3122/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/3122/24

Провадження №2-о/477/10/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого у справі судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання Сеніній В.О.,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Шевченківська сільська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до якого заявник просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з померлим ОСОБА_2 , 1925 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з січня 2011 року до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи заяву, заявник ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дід ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 склав заповіт на користь заявника.

Заявник проживав зі спадкодавцем з початку 2011 року та до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 та здійснював за ним догляд.

Після смерті діда заявник звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, ненаданням доказів документально підтверджуючих факт спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Заявник просить суд встановити факт проживання за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Ухвалою судді від 08 січня 2025 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні 01 квітня 2025 року заявник ОСОБА_1 заяву про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заінтересована особа Шевченківська сільська рада свого представника до судового засідання не направила, надіслала через підсистему «Електронний суд» заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення заяви не заперечувала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона є сусідкою померлого ОСОБА_2 , а заявник є онуком померлого, який переїхав до дідуся і доглядав за ним до його смерті, проживаючи разом з ним в с.Шевченкове.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що заявник є її сином, а померлий ОСОБА_2 був її батьком. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати і батько залишився сам, у зв`язку з чим її син переїхав до нього в с.Шевченкове та проживав разом з ним до самої його смерті, піклуючись про нього.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення заявника, допитавши свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази по справі, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від 16 листопада 2012 року.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповідав належну йому на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_2 , онуку ОСОБА_1 . Вказаний заповіт посвідчено 11 серпня 2009 року секретарем виконкому Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області та зареєстровано в реєстрі за №22.

Зі свідоцтва про народження заявника вбачається, що його матір`ю зазначено ОСОБА_5 .

У свою чергу зі свідоцтва про народження матері заявника ОСОБА_5 , вбачається, що її батьком зазначено ОСОБА_2 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи №140/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , заявник звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Краснової С.М. з заявою про прийняття спадщини 12 вересня 2024 року.

Крім заявника з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.

12 вересня 2024 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та ненаданням доказів документально підтверджуючих факт спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно довідки Шевченківської сільської ради Миколаївської області від 08 серпня 2024 року №232, на день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначають, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Ч. 1 ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.

Пункт 23 вищевказаної Постанови Пленуму визначає, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Відмова нотаріуса у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про прийняття спадщини пов`язана виключно з тим, що із наданих ним документів не підтверджується факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та пропуском строку.

Отже, підстави для висновку про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження відсутні.

Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили факт проживання заявника із спадкоємцем ОСОБА_2 до дня його смерті.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Керуючись викладеним, відповідно до статей 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 2011 року на день відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Семенова