Постанова

від 09.04.2025 по справі 607/6069/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2025 Справа №607/6069/25 Провадження №3/607/2774/2025

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, яка надійшла з Головного управління ДПС у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , керуючого припиненням ДП «Тернопільський інститут землеустрою», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області направлено до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу № 253/19-00-07-01 про адміністративне правопорушення від 10.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи керуючим припиненням ДП «Тернопільський інститут землеустрою» (код за ЄДРПОУ 00485517), вчинив правопорушення порушення ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасно зареєстровано податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 9581,25 грн, чим порушено п. 201.10 ст. 201, пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України; не подано Податкові декларації екологічного податку за ІІІ квартал 2023 р. та ІІІ квартал 2024 р. та несвоєчасно подано Податкові декларації екологічного податку за ІІ квартал 2019 р. та ІІІ квартал 2019 р., чим порушено п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.2 ст. 49, п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України; несвоєчасно подано Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за Три квартали 2020 року, чим порушено п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (далі КУпАП).

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в період зазначених порушень у протоколі про адміністративне правопорушення він не був керуючим припиненням юридичної особи державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а відтак не несе відповідальності за вчинення даного правопорушення. Зазначив, що наказом Фонду державного майна України «Про припинення юридичної особи - державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» шляхом ліквідації» № 216 від 11.02.2025, його призначено керуючим припинення юридичної особи державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», про що надав підтверджуючі документи

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ч. 1 ст. 163-1 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення характеризується діями, спрямованими на відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що адміністративне правопорушення було вчинено 08.2022 р., ІІ квартал 2019 р., ІІІ квартал 2019 р., ІІІ квартал 2023 р., ІІІ квартал 2024 р., три квартали 2020 р. (акт перевірки від 10.03.2025 р. № 3295/19-00-07-01/22485517), однак ОСОБА_1 призначений керуючим припиненням державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 11.02.2025, про що свідчить наказ Фонду державного майна України «Про припинення юридичної особи - державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» шляхом ліквідації» № 216 від 11.02.2025, до того часу він посадовою особою вказаного товариства не був, відтак відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.

Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, слід закрити, у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись п. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті7 та частиною першою статті287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддяА. А. Мостецька