Рішення

від 09.04.2025 по справі 703/6888/24

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 703/6888/24

Провадження № 2-о/947/144/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2025 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

заучастюсекретаря Торгонської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Березняківська сільська рада про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з заявою, заінтересована особа Березняківська сільська рада про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем.

В обґрунтування своїх вимог заявниця зазначає, що її мати ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Березняки, Черкаського району, Черкаської області.

Після смерті матері відкрилася спадщина на будинок в АДРЕСА_1 та на дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розмірами 0,1473 га та 0,1527 га.

Зазначає, що своєчасно заяви на прийняття спадщини до нотаріуса не подала.

Заявниця в заяві вказує, що фактично без реєстрації доглядала та проживала з онкохворою матір`ю ОСОБА_2 на день її смерті в АДРЕСА_1 .

В грудні 2024 року заявниця звернулася до Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на вказане вище майно, проте їй було надано роз`яснення щодо необхідності в судовому порядку довести факт спільного проживання із спадкодавцем на день його смерті або визначити додатковий строк на прийняття спадщини.

Таким чином, заявник зазначає, що встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, необхідно для оформлення спадщини після її смерті.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області (суддя Овсієнко І.В.) цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Березняківська сільська рада про встановлення факту, що має юридичне значення передано за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.01.2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Березняківська сільська рада про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: надати, відповідно до вимог п.2ч.3ст.175ЦПКУкраїни,відомостіщодонаявності абовідсутності електронногокабінетузаявникатазаінтересованоїособи по справі. Роз`яснено, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

19.02.2025 року від заявниці надійшла заява про усунення недоліків заяви.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 28.02.2025 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа Березняківськасільська радапро встановленняфакту спільногопроживання ізспадкодавцем.Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

24.03.2025 року від заявниці надійшло клопотання в якому вона просила приєднати до матеріалів справи письмові пояснення сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили обставини, що ОСОБА_1 доглядала свою матір ОСОБА_2 та проживала разом з нею однією сім`єю на день смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання 09.04.2025 року заявниця не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, проте 24.03.2025 року надіслала заяву, відповідно до якої просила розглянути справу за її відсутності, просила заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати заявниці ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , батьками записано ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.06.2006 року, зареєстрованого за №4949, ОСОБА_2 придбала жилий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за реєстраційним номером 14655182 зареєстровано право приватної власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №4949 від 21.06.2006 року.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Березняківської сільської ради №365 від 25.09.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті - була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з останньою був зареєстрований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7123781000:01:002:0395, площею 0,1473 га., та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7123781000:01:002:0393, площею 0,1527 га.

З письмових пояснень сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судом встановлено, що ОСОБА_1 доглядала свою матір ОСОБА_2 та проживала разом з нею однією сім`єю на день смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом-роз`ясненням № 1796/01-16 від 17.12.2024 року, завідувачем Смілянської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 було відмовлено, та роз`яснено щодо необхідності в судовому порядку довести факт спільного проживання із спадкодавцем на день його смерті або визначити додатковий строк на прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`ясень постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1ст.293Цивільного процесуальногокодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що заявникові необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з матір`ю на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину.

Ураховуючи характер спірних правовідносин та відсутність вимог про відшкодування судових витрат, витрати по сплаті судового збору на кориться заявника не стягуються.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 625, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 89, 141, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Березняківська сільська рада про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , без реєстрації разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцять днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя В. С. Петренко