Рішення

від 04.12.2007 по справі 20-7/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" грудня 2007 р. справа № 20-7/364

За позовом:          Севастопольського професійного художнього ліцею

          (99004, м. Севастополь, вул. Адм. Макарова, 33)

до відповідача:          Спільного малого підприємства „Фірма „Спарта”

          (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенко, 17)

          (99038, м. Севастополь, вул. Колобова, 21-153)

про          зобов'язання відшкодувати неотриманий прибуток в розмірі 507,58 грн., який виник в результаті порушення умов договору,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:          - Лисецький В.І., директор, додаткова угода до контракту від 01.07.2003, паспорт АР 249901;

від відповідача:          - не з'явився;

Суть спору:

19.10.2007 (вх.№ 3643) Севастопольський професійний художній ліцей звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Спільного малого підприємства „Фірма „Спарта” про зобов'язання відшкодувати неотриманий прибуток в розмірі 507,58 грн., який виник в результаті порушення умов договору,  з посиланням на Договір про виробничу практику та виробниче навчання учнів Севастопольського професійного художнього ліцею від 20.02.2006, статтю 1166 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 23.10.2007 порушено провадження по справі (арк. с. 1).

Позивач надав обґрунтований розрахунок стягуваної суми, згідно якого за вирахуванням утримань із заробітної плати, передбачених діючим законодавством України, сума перерахування відповідача складає 424,99 грн. (арк.с.39).

Відповідач явку уповноважених представників в судові засідання 07.11.2007, 04.12.2007 не забезпечив, вимоги ухвал суду від 23.10.2007, 07.11.2007 не виконав, витребуваних документів та доказів, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, в матеріалах справи міститься повернення документів (вх.№2273, 3421, 3633), надісланих на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві: 99045, м. Севастополь, вул. Єрошенко, 17, з позначкою установи пошти: „за зазначеною адресою не проживає”, та за адресою реєстрації: : 99038, м. Севастополь, вул. Колобова, 21-153 , з позначкою установи пошти: „За закінченням терпіну зберігання (арк.с.13-17, 32-34, 36-36).

Згідно витягу з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України № 16-2/2775 від 26.10.2007 (вх.№49568), відповідач зареєстрований за адресою: 99038, м. Севастополь, вул. Колобова, 21-153 (арк.с.18).

Таким чином, відповідач повідомлявся до дату, час та місце розгляду справи по адресі, зазначеній в позовній заяві та договорі, та за адресою реєстрації.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представників відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, тому що матеріали справи в повній мірі характеризують правовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

Між Севастопольським професійним художнім ліцеєм (Ліцей) та Спільним малим підприємством „Фірма „Спарта” (Підприємство) укладено Договір про виробничу практику та виробниче навчання учнів Ліцею б/н та дати, згідно з яким, Ліцей зобов'язується, керуючись учбовими планами та програмами для підготовки кваліфікаційних працівників направити з 20.02.2006 по 20.06.2006 на виробничу практику (навчання) учнів за професією: столяр старший, тесляр, групи С-30 Кочеткова А.В., а Підприємство зобов'язується надати для учнів-практикантів оплачувані не нижче першого кваліфікаційного розряду оснащені робочі місця відповідно професії, забезпечити їх виробничими завданнями, документацією та технічним обслуговуванням, не допускаючи простоїв та відволікання  учнів на працю, що не пов'язана з професією, що отримується учнями в учбовому закладі; розподілити наказом учнів на робочі місця, назначити кваліфікованих працівників підприємства для безпосереднього керівництва  виробничим навчанням (практикою) з оплатою їх праці в установленому порядку; забезпечити облік виконаних кожним учнем робіт та оплату їх праці згідно діючого законодавства.

Згідно пункту 3 Договору, за роботи, виконані протягом виробничої практики, Підприємство нараховує учням  заробітну плату, передбачену Положенням про оплату праці, що діє на цьому Підприємстві. Зароблені кошти розподіляються в такому порядку:

50% - виплачується у вигляді заробітної плати на місці проходження виробничої практики (навчання),

50% коштів за виконані роботи перераховуються на розрахунковий рахунок Ліцею на утримання установи.

Термін дії Договору з 20.02.2006 по 20.06.2006 (арк.с.7).

В щоденнику учня, який проходив виробничу практику, зазначено, що він відпрацював на підприємстві відповідача:

в лютому  2006 року – 3 робочих дні,

в березні  2006 року –19 робочих днів,

в квітні  2006 року – 14 робочих днів,

в травні  2006 року – 11 робочих днів,

в червні  2006 року – 12 робочих днів (арк.с.8).

Згідно виробничій характеристиці на учня Кочеткова А.В., наданої ПП „Спарта”, останній проходив виробничу практику  в період з 16.01.2006 по 20.06.2006, виконував роботи ІІІ розряду на робочих місцях: встановлення та виготовлення дверних та віконних блоків, виготовлення наличника (арк.с.9).

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача сума боргу відповідача складає 424,99 грн. (арк.с.39).

Спір виник в зв'язку з неповним невиконанням відповідачем умов Договору, укладеного з позивачем в частині перерахування частини оплати праці учнів, направлених для проходження виробничої практики позивачу, у зв'язку з чим у відповідача  утворилась заборгованість перед позивачем, згідно обґрунтованого розрахунку позивача 424,99 грн.

Правовідносини сторін регулюються статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 629, 1166 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 527, 530 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Основний борг в сумі 424,99 грн. підтверджується матеріалами справи, а відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмового відзиву і заперечень, контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості не надав.

Дії відповідача свідчать про зловживання своїми процесуальними правами, направлені на ухилення від відповідальності за невиконання зобов'язань по Договору.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню з частково в сумі 424,99 грн.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 629, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 77, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  суд, –

Вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути зі Спільного малого підприємства „Фірма „Спарта” (99045, м. Севастополь, вул. Єрошенко, 17 / 99038, м. Севастополь, вул. Колобова, 21-153, ідентифікаційний код 20674775, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Севастопольського професійного художнього ліцею (99004, м. Севастополь, вул. Адм. Макарова, 33, ідентифікаційний код 02545123, п/р № 35217002000109 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) заборгованість в сумі 424,99 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 98,80 грн.

Суддя                                                                                                       Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано,

в порядку ст. 84 ГПК України

10.12.2007