Рішення

від 14.12.2007 по справі 20-11/436

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/436

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2007 р. справа № 20-11/436

  За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Судноремонтний комплекс “Севморсудноремонт”  

до Приватного підприємства “ВлаВин”

про стягнення заборгованості за договором в розмірі 71526,27 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача – Ізмоденов Д.В., довіреність б/н від  04.10.2007

від відповідача –Виноградов М.Р., директор, наказ № 17-к від 01.11.2007

СУТЬ СПОРУ:

Позивач  звернувся до суду з позовом до відповідача  про стягнення заборгованості за договором в розмірі 71526,27 грн.

          Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, позовні вимоги обгрунтовуж неналежним виконанням вимог Договіру № 402007/06 від 13.07.2007, в процесі  судового розгляду уточнив позовні вимоги, зменшивши основну заборгованість до 20018,75 грн.

          Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, заперечення обгрунтовує тим, що позвиачем також неналежним чином виконані умови Договору.

Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в  судовому засіданні представнику позивача   були роз'яснені його  права і обов'язки.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

13.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Судноремонтний комплекс “Севморсудноремонт”  та Приватним підприємством “ВлаВин”  було укладено Договір № 402007/06, відповідно до умов якого позивач зобов`язаний здійснити ремонтні роботи на т/х «Корсунь», а відповідач зобов`язаний  прийняти викоані роботи на умовах Договору.

Обсяг робіт сторони  визначили у додатку до Договору № 1.

Договірна вартість ремонту судна визначена у відповідності основної ремонтної відомості  в розмірі 148514,34 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.4 Договору  розрахунки за Договором  здійснюється наступним чином –1 платіж  - попередня оплата  в розмірі 50% від вартості ремонту, не пізніше ніж  за 7 діб  до прибуття судна  на територію виконавця; 2 платіж –оплата вартості  ремонту з урахуванням п. 4.3 Договору та за виключенням отриманої виконавцем попердньої оплати. Розрахунок здійснюється  до відходу судна з території виконавця, але не пізніше ніж  3 робочих дня  до моменту закінчення  ремонту.      

  Відповідно до умов Договору строк виконання ромонту визначений в 14 банківських днів, починаючи з дати  оформлення  двустороннього акту  прийомки судна на ремонт.  

          19.07.2007 сторни уклали Акт приймоки судна до ремнту, визначивши першим днем ремонту 19.07.2007.

          Таким чином строк виконання зобов`язання відповідачем за Договром був встановлений сторонами –07.08.2007.

          Відповідно до п. 6.2 Договору об`єм робіт за Договром  був збільшений, у зв`язку з чим сторони фофрмили та підписали  виконавчу ремонту відомость  на суму 200187,5 грн.

          30.07.2007 сторони уклали додаткову угоду № 402007/06-1, де визначили  строк закінчення ремонту 10.08.2007, договірна ціна ремонту  склала 200187,5 грн.

             На виконання п. 4.4 Договору  відповідач здійснив переплату в розмірі 74257,18 грн., відповідно до платіжного поручення № 133 від 18.07.2007.

          В процесі судового розгляду відповідач здійснив  часткову оплату заборгованості за Договром, таким чином, на момент вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем   склала 20018,75 грн., у зв`язу з чим, позивач зменшив  позовні вимоги в цій частині.

          Суд розглянув позовні вимоги в цій частині,  вивчив матеріали справи та заслухав пояснення представників сторін, вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Заперечення відповідача грутнуються на тому, що відповідно до п. 10.9 Договору при виконанні строку ремонту судна з вини виконувача, з нього стягується  штрафні санкції  на підставі трьохстороннього акту  між виконавцем  та судновласником, але не більше 10 % від вартості  виконаних робіт.  Однак зазначений акт відсутній в матеріалах справи, крім того, Договором не передбачено  зменшення сум, які підлягає оплаті за виконані роботи у зв`язку з порушенням строку їх виконання.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2669,39 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 2426,05 грн. та 3% річних в розмірі 500,51 грн.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Відповідно до п. 10.8 Договору за невиконання умов Договору щодо оплати  робіт з замовника  стягуєтьсяпеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.

 Суд перевірив розрахунок пені, вважає його таким, що зроблений з додержанням вимог  вищезазначеного законодавства, тому суд вважає  позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі  2669,39 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3%  річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши  розрахунок 3 % річних та інфляційного відшкодування, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційного відшкодування підлягають задоволенню.  

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з  Приватного підприємства “ВлаВин”  (99059 м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 40/44; р/р 260083659 в СФ ТОВ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324504, код ЄДРПОУ 33811181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Судноремонтний комплекс “Севморсудноремонт”  (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13; р/р 260042409 в СФ ТОВ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324504, ІПН 305262327031) заборгованість в розмірі 25614,7,  з яких 20018,75 грн. –основна заборгованість, пеня в розмірі 2669,39 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 2426,05 грн. та 3% річних в розмірі 500,51 грн., а також  витрати по сплаті державного мита в розмірі 256,15  грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 118,0 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   17.12.2007