Ухвала від 10.04.2025 по справі 638/3163/25

Справа № 638/3163/25

Провадження № 1-кс/638/1189/25

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новородчиці, Острозького району, Рівненської області, громадянина України, адвоката, який працює на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання Комунального підприємства «Харківське ремонтно-будівельне підприємство», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за матеріалами кримінального провадження № 42024222060000207 від 14 листопада 2024 року,

в с т а н о в и в:

10 квітня 2025 року слідчий СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» із визначенням застави у розмірі 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 502648 грн, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, а також з іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222060000207 від 14.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме - одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчинені вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності.

Як зазначає слідчий, ОСОБА_7 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України; використовуючи своє становище, маючи доступ до усіх службових приміщень, службових документів, а також речей які знаходяться у Комунальному підприємстві «Харківське ремонтно - будівельне підприємство», може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї злочинної діяльності, а також інші документи, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування; може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, у цьому ж кримінальному провадженні. Таким чином, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_7 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, необхідність боротьби з корупцією, слідчий просив визначити заставу у розмірі не меншому, ніж 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 502648 грн.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити. Додатково зазначила, що крім ризиків, зазначених у клопотанні, існує також ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, існування якого підтверджується тим, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення вчинено останнім під час перебування на розгляді суду обвинувального акту щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КПК України. Долучила до клопотання документи щодо майнового стану ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 проти клопотання заперечував, зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні та оголошені прокурором не підтверджені, у зв`язку з чим просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби.

Підозрюваний ОСОБА_7 також просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 листопада 2024 року до окружної прокуратури надійшла інформація щодо протиправної діяльності громадянина України, який на території міста Харкова налагодив корупційний механізм з вимагання від осіб грошових коштів за позитивне вирішення в їх інтересах питань, пов`язаних з видачею документів за станом здоров`я, маючи при цьому вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій органів місцевого самоврядування.

Відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР за № 42024222060000207 від 14 листопада 2024 року.

У цьому ж кримінальному провадженні до окружної прокуратури надійшла інформація щодо протиправної діяльності громадянина України, який на території міста Харкова налагодив корупційний механізм з вимагання від осіб грошових коштів за безперешкодне оновлення військово-облікових даних та вирішення питання щодо тримання бронювання (надання тимчасової відстрочки від мобілізації (призову), маючи при цьому вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій органів місцевого самоврядування.

За вказаним фактом 02.12.2024 року внесено відповідні відомості до ЄРДР в межах кримінального провадження № 42024222060000207 від 14 листопада 2024 року.

08 квітня 2025 року о 15:40 год. за адресою: м. Харків, пр-т. Науки, 39, ОСОБА_7 фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.

08 квітня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчиненому за наступних обставин.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючи на посаді начальника відділу матеріально - технічного постачання Комунального підприємства «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» (далі - КП «ХРБП»), будучи адвокатом відповідно до свідоцтва № 420 від 16.05.2011 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення № 42 від 16.05.2011 Ради адвокатів Черкаської області свідоцтва, маючи вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у невстановленому в ході проведення досудового розслідування час та місці, розробив злочинний план з вимагання та одержання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_8 для себе та невстановлених третіх осіб, за безперешкодне оновлення військово - облікових даних у одному з ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також за сприяння у працевлаштуванні до КП «ХРБП», що відноситься до підприємств, яке має важливе значення для забезпечення потреб територіальної громади м. Харкова, з метою подальшого отримання бронювання для відстрочки від призову під час мобілізації, як працівнику підприємства.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , 28.11.2024, близько 14.30, в ході спілкування з раніше йому знайомим ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , дізнався від останнього, що той має тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, але не встиг вчасно оновити військово - облікові дані через перебування в іншому місті для догляду за своїм хворим батьком, та планує це зробити найближчим часом у відповідному підрозділі ІНФОРМАЦІЯ_4 , але переймається за свою безпеку. Після почутого у ОСОБА_7 одразу виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднаний з вимаганням, на виконання якого ОСОБА_7 зробив пропозицію ОСОБА_8 в оновленні його військово - облікових даних дистанційно, тобто без його присутності, та у подальшому працевлаштуванні до КП «ХРБП» на посаду «IT-спеціаліста» з можливістю отримання бронювання для відстрочки від призову під час мобілізації, як працівника критично важливого підприємства.

ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, посилаючись на особисті впливові зв`язки в підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_4 та вплив на службових осіб керівного складу КП «ХРБП», в ході цієї ж зустрічі, висловив намір на одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди в загальному розмірі 2 500 доларів США, з яких 2 000 доларів США за вчинення дій з дистанційного оновлення військово - облікових даних та 500 доларів США за працевлаштування в комунальному підприємстві.

При цьому, ОСОБА_7 , використовуючи свій статус адвоката та посилаючись на своє службове становище зауважив, що ОСОБА_8 порушено обов`язок щодо уточнення військово - облікових даних у строки, визначені законом, за що передбачено адміністративну відповідальність, та дав зрозуміти, що лише за умови надання йому неправомірної вигоди ОСОБА_8 зможе уникнути проблем з порушенням порядку військового обліку, а завдяки протиправним зв`язкам ОСОБА_7 в підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_4 та КП «ХРБП» ОСОБА_8 у коротші строки отримає військово - обліковий документ встановленого зразка, посвідчення комунального працівника та довідку про належність підприємства до критичної інфраструктури, після чого буде включений до переліку осіб, що підлягають бронюванню від призову, тим самим створив впевненість у ОСОБА_8 про реальність впливу

ОСОБА_7 на посадових осіб органів, що виконують функції держави та місцевого самоврядування, чим умисно поставив ОСОБА_8 у залежне від нього становище.

У подальшому, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднаний з вимаганням, в ході зустрічі, яка відбулась 03.12.2024, близько 14.30, за адресою: АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_8 обумовлений раніше необхідний пакет документів та коротко пояснив процедуру оновлення військово - облікових даних та подальшого працевлаштування, які завдяки його впливовим зв`язкам відбудуться без особистої участі ОСОБА_8 , та наголосив на можливості передачі спочатку першої частини грошових коштів в розмірі 1 000 доларів США, після чого ОСОБА_8 , усвідомлюючи реальність впливу

ОСОБА_7 на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та у зв`язку з наявністю переконання про існування зв`язків в КП «ХРБП», погодився на протиправну вимогу ОСОБА_7 і надав згоду передати йому, як неправомірну вигоду, гроші в сумі 1 000 доларів США.

ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднаний з вимаганням, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 09.12.2024, близько 14.10, під час зустрічі з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , одержав першу частину грошових коштів в якості неправомірної вигоди в розмірі 1 000 доларів США та запевнив ОСОБА_8 про передачу цих коштів уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою скорішого оновлення військово - облікових даних останнього.

Надалі, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на подальше одержання неправомірної вигоди, поєднаний з вимаганням,

ОСОБА_7 в ході зустрічі 22.01.2025, близько 10.20, за адресою:

АДРЕСА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_8 перебуває в залежному від нього стані, повністю контролюючи хід та результати дій завдяки наявності впливу на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та КП «ХРБП», повідомив, що раніше обумовленої суми в розмірі 2 000 доларів США за оновлення військово-облікових даних недостатньо, запевняючи про вже існуючу домовленість з представниками РТЦК та СП стосовно ОСОБА_8 . Водночас сума грошових коштів, які ОСОБА_8 повинен надати, збільшилась до 3 500 доларів США, тобто ОСОБА_8 необхідно надати додатково ще 2 500 доларів США за отримання військово - облікового документу, при цьому, ОСОБА_7 , фактично здійснюючи дії з вимагання від ОСОБА_8 грошових коштів у більшій сумі, повідомив йому неправдиву інформацію про накладення на останнього двох штрафів по 17 000 гривень у ІНФОРМАЦІЯ_4 , тим самим сформував у свідомості ОСОБА_8 стійке переконання у реальності впливу ОСОБА_7 на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та штучно створив для ОСОБА_8 умови, за яких він вимушений погодитись та надати таку неправомірну вигоду.

У подальшому, на виконання злочинного плану, направленого на одержання неправомірної вигоди за зловживання впливом, поєднаного з вимаганням,

ОСОБА_7 , 25.03.2025, близько 11.38, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою месенджера «Viber», повідомив

ОСОБА_8 , що військово - обліковий документ на його ім`я готовий та надіслав фото військово - облікового документу № НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 24.03.2025, згідно якого ОСОБА_8 взято на військовий облік 21.03.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднаний з вимаганням, 29.03.2025, близько 13.30, під час зустрічі з ОСОБА_8 за адресою:

АДРЕСА_5 , продовжуючи вчиняти дії з вимагання від останнього неправомірної вигоди, повідомив, що він має при собі військово - обліковий документ на ім`я ОСОБА_8 , який надав оглянути, після чого зазначив, що без передачі йому решти грошових коштів даний документ ОСОБА_8 не отримає, погрожуючи його знищенням або поверненням до ІНФОРМАЦІЯ_7 , зауваживши, що залишилось надати йому 2 500 доларів США за здійснений ним вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_8 , а також нагадав, що для працевлаштування в КП «ХРБП» сума в розмірі 500 доларів США залишається актуальною. ОСОБА_8 , усвідомлюючи можливість створення з боку ОСОБА_7 протизаконних перешкод використовуючи його статус адвоката, впливові зв`язки в органах військового управління та службове становище, будучи вимушеним діяти за вказівками останнього, перебуваючи в умовах, що не залишали вибору як лише погодитись на протиправні вимоги ОСОБА_7 та надати наступну частину неправомірної вигоди в загальному розмірі 3 000 доларів США.

Так, в ході зустрічі 08.04.2025, близько 13.40, за адресою: просп. Науки, 39, м. Харків, ОСОБА_7 , на виконання свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднаний з вимаганням, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, передав ОСОБА_8 оригінал військово - облікового документу № НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 24.03.2025, згідно якого ОСОБА_8 взято на військовий облік 21.03.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_6 та одержав від ОСОБА_8 другу частину грошових коштів в розмірі 3 000 доларів США в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_8 та КП «ХРБП».

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи свій статус адвоката та службове становище начальника відділу матеріально - технічного постачання КП «ХРБП», не дотримуючись основних принципів та завдань службової та професійної діяльності, 09.12.2024, близько 14.10, за адресою: просп. Науки, 40, м. Харків, та 08.04.2025, близько 13.40, за адресою: просп. Науки, 39, м. Харків, одержав неправомірну вигоду в загальному розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України становить 164 323 (сто шістдесят чотири тисячі триста двадцять три) гривні, для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 та КП «ХРБП», які уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. До заходів забезпечення кримінального провадження належать запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Тобто суд зобов`язаний з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_9 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, з огляду на достатність та вагомість доказів, зібраних на стадії досудового розслідування. При цьому, варто зазначити, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Досліджені в судовому засіданні докази, а саме: протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 28.11.2024; 03.12.2024, 11.12.2024, 24.01.2025, 31.03.2025, 08.04.2025; протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 09.12.2024; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи від 15.01.2025, які на теперішній час розсекречено та долучено до матеріалів кримінального провадження; протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 08.04.2025, в якому зафіксовано серії та номери оглянутих та вручених ОСОБА_8 коштів у сумі 3000 Доларів США; протокол затримання ОСОБА_7 згідно ст. 208 КПК від 08.04.2025; протокол проведення обшуку від 08.04.2025 під час якого вилучено грошові кошти у сумі 3000 Доларів США, а також речові докази, інші документи та матеріали, зібрані під час досудового розслідування, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за обставин, викладених у клопотанні слідчого.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали та обставини вчинення злочину, суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю існує пов`язаність підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується зв`язок між описаними діями та подіями, які відбулися.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Надаючи оцінку наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які, як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилається сторона обвинувачення, суд зазначає наступне.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Зазначені висновки ЄСПЛ корелюються з положенням ст. 178 КПК України, якою передбачено, що слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Дослідженням даних про особу підозрюваного встановлено, що ОСОБА_7 неодружений, проте перебуває у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_10 , має на утриманні дочку, яку зобов`язаний утримувати відповідно до закону, є адвокатом, працює на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання Комунального підприємства «Харківське ремонтно - будівельне підприємство», за місцем роботи характеризується в цілому позитивно, раніше не судимий.

Зазначені обставини свідчать про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, які виконують роль стримуючого фактору щодо настання ризиків як переховування від правоохоронних органів та суду.

Доказів того, що ОСОБА_7 у минулому, зокрема в межах іншого кримінального провадження, вчиняв дії спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду, стороною обвинувачення не надано.

Судом враховано, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, без можливості застосування ст. 69, 75 КК України. Проте, встановлені в судовому засідання обставини щодо особи підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, у минулому не допускав проявів неналежної процесуальної поведінки, свідчать про те, що, незважаючи на серйозність можливого покарання, існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду суттєво зменшується та частково нівелюється, з огляду на встановлені судом обставини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом існування ризику переховування ОСОБА_7 від правоохоронних органів та суду (п. 1. ч. 1 ст. 177 КПК України).

Разом з тим, наявність ризиків, передбачених п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведена прокурором та підтверджується наступним.

Так, ОСОБА_7 , маючи доступ до усіх службових приміщень, службових документів, а також речей які знаходяться у Комунальному підприємстві «Харківське ремонтно - будівельне підприємство», використовуючи своє становище начальника відділу матеріально-технічного постачання Комунального підприємства «Харківське ремонтно - будівельне підприємство», може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї злочинної діяльності, у тому числі документів, щодо підготовки працевлаштування ОСОБА_8 , на вказане підприємство з метою подальшого бронювання, речей та інших документів, які можуть бути використані як докази його вини у кримінальному провадженні, а також інших документів, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування, враховуючи, що органом досудового розслідування на теперішній час перевіряються інші факти вчинення аналогічних злочинів. Враховуючи викладене, ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує поза розумним сумнівом.

Крім того, на переконання суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу на свідків, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_7 особисто зі свідком ОСОБА_8 , йому відомі його адреса місця проживання та засоби. Суд зазначає, що хоча під час досудового розслідування цей свідок уже допитаний, однак статтями 23 та 224 КПК України передбачено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Крім того, як зазначає прокурор, на теперішній час недопитаними залишаються інші свідки у кримінальному проваджені, зокрема співробітники ІНФОРМАЦІЯ_7 , Комунального підприємства «Харківське ремонтно - будівельне підприємтсво», що також свідчить про те, що ОСОБА_7 , знаходячись на свободі, може особисто або через інших осіб може впливати на них, схиляти до дачі показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини та досягненню завдань кримінального провадження. Таким чином, ризик впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує поза розумним сумнівом.

Також, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_7 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення після повідомлення про підозру у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та направлення до суду обвинувального акту щодо нього у кримінальному провадженні № 42024222130000016, суд приходить до висновку, що прокурором доведено реальне існування ризику вчиненні ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки попередня діяльність підозрюваного свідчить його схильність до вчинення корупційних кримінальних правопорушень. Вказані обставини свідчать про реальне існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Таким чином, встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують поза розумним сумнівом і запобігти їх настанню без застосування запобіжного заходу неможливо.

Слідчим суддею розглядалася можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, однак встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про неможливість запобігання настанню встановлених в судовому засіданні ризиків застосуванням більш м`якого запобіжного заходу. На переконання суду, встановлені в судовому засіданні ризики є настільки суттєвими, що інший більш м`який запобіжний захід не може запобігти їх настанню та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Зокрема, особисте зобов`язання, застава та домашній арешт в нічний період доби не зможуть запобігти жодному зі встановлених судом ризиків. Цілодобовий домашній арешт не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки у такому випадку ОСОБА_7 особисто, в тому числі засобами телекомунікаційного зв`язку, або через інших осіб впливати на свідка ОСОБА_8 або на інших свідків, які будуть допитані у кримінальному провадженні.

Матеріали справи не містять відомостей, які свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я.

Відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З матеріалів клопотання вбачається, що за січень-березень 2025 року дохід ОСОБА_7 становить 53038,16 грн, за 2024 рік - 279931,00 грн, за 2023 рік - 143936,01 грн, за квітень-грудень 2022 року - 112286,45 грн. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_7 є адвокатом, у зв`язку з чим може отримувати дохід як самозайнята особа.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що застава у максимальному розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, тому, з урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального корупційного правопорушення, майнового стану підозрюваного, розміру неправомірної вигоди, в отриманні підозрюється ОСОБА_7 , ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, суд визначає йому заставу у розмірі 166 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 502648 грн. На переконання суду, застава у такому розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти настанню ризиків, передбачених п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не буде завідомо непомірною для підозрюваного, враховуючи його майновий стан.

У разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42024222060000207 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 483 КПК України про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку щодо адвокатів повідомляються відповідні органи адвокатського самоврядування.

Враховуючи, що ОСОБА_7 є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом № 420 від 16.05.2011 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення № 42 від 16.05.2011 Ради адвокатів Черкаської області, суд повідомляє Раду адвокатів Черкаської області про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за матеріалами кримінального провадження № 42024222060000207 від 14 листопада 2024 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківській слідчий ізолятор» строком 60 діб до 06 червня 2025 року.

Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 502648 грн (п`ятсот дві тисяч шістсот сорок вісім гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим ОСОБА_7 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок - UA208201720355299002000006674, МФО - 820172, код отримувача - 26281249, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ), протягом дії запобіжного заходу.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі частини 5 статті 194 КПК України наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42024222060000207 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; 5) носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повідомити Раду адвокатів Черкаської області про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 14 квітня 2025 року о 09 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1