Вирок від 14.04.2025 по справі 156/1505/24

Справа № 156/1505/24

Провадження № 1-кп/156/39/25

ВИРОК

Іменем України

14 квітня 2025 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 ,

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

представниці служби у справах дітей ОСОБА_9 ,

представниці підрозділу з ювенальної

превенції органу Національної поліції ОСОБА_10 ,

розглянувши в режимі закритих судових засідань у залі суду № 1 у сел. Іваничі кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12024030520000741 від 17.08.2024) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України:

неповнолітнього ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Іваничі Волинської області, є громадянином України, українцем за національністю, здобув повну загальну середню освіту, не є працевлаштованим, мешкає в родині батька, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, судимості не має, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.1. Неповнолітній ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення за таких обставин.

1.2. Обвинувачений 16.08.2024 близько 22 год 10 хв керував технічно справним мотоциклом марки «Geon», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, здійснював рух по проїзній частині пров. Тихого в напрямку вул. Банківської в межах населеного пункту сел. Іваничі Володимирського району Волинської області з певною швидкістю, виїздив з другорядної дороги на нерегульоване перехрестя з головною дорогою по вул. Банківській.

1.3. При цьому водій мотоцикла був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, перед початком виїзду на головну дорогу не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинення керованого ним транспортного засобу в момент виявлення небезпеки для руху, не надав переваги в русі автомобілю марки «Renault» моделі «Megane Scenic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , котрий здійснював рух по вул. Банківській в напрямку від вул. Незалежності у сел. Іваничі. ОСОБА_6 почав проїздити вказане перехрестя, перетинаючи головну дорогу, внаслідок чого водій ОСОБА_11 не зміг об`їхати перешкоду у таких дорожніх умовах і скоїв зіткнення з мотоциклом, керованим обвинуваченим.

1.4. Такими своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), згідно з якими:

- водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п.2.1. а) Правил);

- для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху (п. 2.3. б), п.2.3. д) Правил);

- водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9. а) Правил);

- перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напряму руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п.10.1. Правил);

- у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (п.12.3. Правил);

- на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху (п. 16.11. Правил).

1.5. З причини порушень Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 та зіткнення вказаних транспортних засобів, які зазнали механічних пошкоджень, пасажир мотоцикла ОСОБА_4 отримав травми голови (належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я), травму хребта (належить до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я), тупу травму живота з розривами внутрішніх органів та гемоперитонеумом (належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень).

1.6. Крім того, з причини порушень Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 та зіткнення вказаних транспортних засобів, які зазнали механічних пошкоджень, пасажир мотоцикла ОСОБА_5 отримав травми кистей обох рук (належать до категорії легких тілесних ушкоджень), травми голови, лівої гомілки (належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я), травми лівого плеча з переломом плечової кістки, травми лівої гомілки з переломами кісток (належать до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я), розриви лівої нирки та селезінки з внутрішньо черевною кровотечею (належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень).

1.7. Таким чином, неповнолітній ОСОБА_6 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані сп`яніння, що спричинило потерпілим особам тяжкі тілесні ушкодження. Діяння обвинуваченого кваліфіковане за ч. 2 ст. 286-1 КК України.

2.Позиція неповнолітнього обвинуваченого, його законного представника та захисника

2.1. Під час судового розгляду справи неповнолітній ОСОБА_6 в присутності свого захисника та законного представника повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, щиро розкаявся у скоєному.

2.2. Обвинувачений додатково пояснив, що 16.08.2024 увечері перебував на святкуванні дня народження одного з друзів, туди приїхав на мотоциклі марки «Geon». Цей мотоцикл ОСОБА_6 подарував батько, однак право власності на вказаний транспортний засіб зареєстровано на ім`я матері - ОСОБА_7 . Неповнолітній не мав посвідчення водія, яке б давало право керування мотоциклом, але хотів навчатися, щоб отримати посвідчення, інколи їздив на мотоциклі, щоб здобути певні практичні навички керування. Обвинувачений зазвичай питав у матері дозволу взяти мотоцикл покататися, але 16.08.2024 сів за кермо без дозволу матері. На святкуванні ОСОБА_6 вживав алкогольний напій, випив близько 5 порцій, від цього не почувався нетверезим. Того ж вечора після 21-ї год ОСОБА_6 зателефонував його приятель ОСОБА_12 , запропонував зустрітись і обговорити деталі майбутньої поїздки на озеро Світязь, яку хлопці давно планували. ОСОБА_13 прийшов на зустріч разом з ОСОБА_14 , ОСОБА_6 запропонував приятелям поїхати до центу сел. Іваничі на мотоциклі, хлопці погодились. Друзі утрьох сіли на мотоцикл «Geon»: ОСОБА_15 був за кермом, позаду нього сидів ОСОБА_13 , а ОСОБА_16 сів третім, ОСОБА_15 був у захисному шоломі, його пасажири шоломів не мали, судячи з їхньої поведінки - пасажири були на той час тверезими. ОСОБА_6 поїхав з пров. Тихого у напрямку до вул. Банківської, доїхав до перехрестя, помітив, що там знаків пріоритету дорожнього руху немає, але проїзна частина пров. Тихого має ґрунтове покриття, а інша дорога - з асфальтовим покриттям, тому водій здогадався, що він перебуває на другорядній дорозі. На виїзді з провулку розташований будинок дуже близько до дороги, також зелене листя дерев заважало повністю бачити перехрестя, ОСОБА_15 був не досить уважним, знизив швидкість керованого ним мотоцикла до 20 км/год, але під час проїзду перехрестя не зупинився і не оглянув уважно іншу дорогу. ОСОБА_6 хотів виконати маневр повороту на перехресті, раптово побачив автомобіль марки «Renault», котрий здійснював рух по головній дорозі, обвинувачений хотів загальмувати, але не встиг, транспортні засоби зіштовхнулись, сталась ДТП, пасажири ОСОБА_17 та ОСОБА_18 упали з мотоциклу, отримали певні тілесні ушкодження. Сам ОСОБА_15 також травмувався, у нього був перелом кісток ноги, тривалий час він змушений був ходити на милицях.

2.3. На запитання щодо умов життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_15 розповів, що він виховувався у повній родині, однак у 2018 році батьки розірвали шлюб між собою, хлопець за домовленістю між батьками залишився проживати в родині батька. Батьки зберегли між собою добрі стосунки, на теперішній час батько працює за межами України, тож неповнолітній мешкає разом з бабусею та дідусем, мати працює у лікарні у сел. Іваничі, спілкується з сином, допомагала йому у навчанні, він часто приходив до матері на роботу. У 2024 році ОСОБА_15 завершив навчання в Іваничівському ліцеї № 1, здобув повну загальну середню освіту, захоплювався спортом, вивчав іноземні мови, має намір продовжувати навчання за кордоном, цього року намагатиметься вступити до вишу. ОСОБА_6 засуджує власну протиправну поведінку, цілком усвідомлює свою провину, примирився з обома потерпілими, відшкодовував їм кошти на лікування.

2.4. Законний представник обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового розгляду справи зазначила, що ОСОБА_19 є її рідним сином, після розірвання шлюбу в 2018 році ОСОБА_15 залишився проживати в родині батька, а вона зберегла добрі стосунки з колишнім чоловіком, постійно спілкується з сином, підтримує його у житті, має на нього виховний вплив, чоловік допомагає їй у вихованні неповнолітнього. 16.08.2024 ОСОБА_7 зателефонували сусіди й повідомили, що ОСОБА_15 потрапив у ДТП, сама вона не була свідком події, про конкретні обставини дізналась згодом від поліцейських та медиків. Батько у 2023 році подарував ОСОБА_20 мотоцикл марки «Geon», хотів, щоб син навчився водити мотоцикл, ОСОБА_15 пройшов навчання в місцевій автошколі, мав певні практичні навички керування транспортним засобом, але станом на 16.08.2024 ще не встиг отримати посвідчення водія відповідної категорії. Право власності на згаданий мотоцикл було зареєстроване на ім`я ОСОБА_7 , син інколи з її дозволу брав мотоцикл, щоб покататись по селищу, але 16.08.2024 сів за кермо без її дозволу. ОСОБА_7 вказала, що її син дуже розкаюється з приводу наслідків ДТП, котра сталась з його вини, просила суд не карати Іллю суворо, дозволити йому виправитись без ізоляції від суспільства.

2.5. Захисник - адвокат ОСОБА_8 під час судового розгляду справи звернула увагу суду на те, що обвинувачений щиро розкаявся з приводу власної неправомірної поведінки, примирився з потерпілими, відшкодував їм заподіяні збитки, щодо ОСОБА_6 існують кілька обставин, котрі пом`якшують покарання, на думку адвоката, це може бути підставою для застосування судом положень ст. 69 КК України та призначення особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. Адвокат просила суд не карати неповнолітнього суворо, дозволивши йому виправитись без ізоляції від суспільства, вважала за можливе застосувати до неповнолітнього покарання у виді штрафу, котрий ОСОБА_15 має можливість сплатити, оскільки має власні кошти на банківському рахунку, накопичені його батьками до повноліття сина.

3. Позиція потерпілих осіб

3.1. Потерпілий ОСОБА_21 був належним чином повідомлений про дату, час та місце здійснення судових засідань у справі, брав участь на стадії підготовчого провадження, однак для участі у подальших судових засіданнях не прибув, подав до суду заяву від 09.02.2025, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі, не заперечував фактичних обставин, встановлених органом досудового розслідування та відображених в обвинувальному акті, не заявляв цивільного позову, просив суд не застосовувати до ОСОБА_6 суворої міри покарання (а.с.193).

3.2. З огляду на таке, на підставі ст. 325 КПК України суд врахував одностайну думку присутніх учасників кримінального провадження та здійснював розгляд справи без участі потерпілого ОСОБА_4 ..

3.3. Потерпілий ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінальної справи зазначив, що він не має жодних претензій до ОСОБА_6 з приводу ДТП та отриманих тілесних ушкоджень, повністю примирився з обвинуваченим, отримав від обвинуваченого грошові кошти для покриття витрат на лікування, просив суд суворо не карати неповнолітнього й надати останньому можливість виправитись без ізоляції від суспільства.

3.4. У своїх показаннях ОСОБА_5 пояснив, що він приятелює з ОСОБА_22 , знає його досить давно, влітку 2024 року він працював на СТО, ввечері 16 серпня якраз закінчував роботу, повертався додому на велосипеді. Згодом того ж вечора потерпілий зателефонував своєму другові ОСОБА_23 , останній запропонував йому зустрітись і піти до ОСОБА_24 , який був у гостях і іншого приятеля. ОСОБА_15 того вечора був на святкуванні дня народження, ОСОБА_16 теж випив пляшку пива, від того не почувався сп`янілим. ОСОБА_15 запропонував ОСОБА_13 та ОСОБА_16 відвезти їх на мотоциклі до центу сел. Іваничі, хлопці погодились, ОСОБА_15 сів за кермо мотоцикла, за ним сиділи обидва пасажири, ОСОБА_15 був у захисному шоломі, хлопці шоломів не мали. Звідки ОСОБА_15 взяв мотоцикл, потерпілому не відомо, раніше він ніколи не бачив того мотоцикла, ОСОБА_15 його ніколи не возив на мотоциклі до того вечора. Коли хлопці на мотоциклі їхали з пров. Тихого на вул. Банківську, вони зіштовхнулись з автомобілем, від поштовху ОСОБА_5 впав з мотоцикла та травмувався. Саму подію аварії потерпілий не може згадати детально, оскільки після ДТП у нього «стало погано з пам`яттю».

4. Позиція цивільного позивача - КНП «Нововолинська центральна міська лікарня»

4.1. До суду 13.12.2024 (до початку розгляду справи по суті) надійшов цивільний позов у кримінальному провадженні КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» до законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_7 про відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на загальну суму 67292,55 грн. (а. с. 43-66).

4.2. Цивільний відповідач ОСОБА_7 визнала заявлені до неї вимоги частково, вважала, що за шкоду, завдану діями неповнолітнього, повинні нести відповідальність обоє батьків (як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_25 в рівних частках).

4.3. Представниця цивільного позивача ОСОБА_26 була належним чином повідомлена про дату, час та місце здійснення судових засідань у справі, для участі в призначених судових засіданнях не прибула, надала до суду заяву від 31.01.2025, в якій просила здійснювати розгляд справи без її участі, заявлені медичним закладом вимоги підтримала у повному обсязі (а.с.100).

4.4. З огляду на таке, на підставі ст. 326 КПК України суд врахував одностайну думку присутніх учасників кримінального провадження та здійснював розгляд справи без участі представниці цивільного позивача ОСОБА_26 , адже цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності.

5.Досліджені під час судового розгляду справи докази на підтвердження встановлених судом обставин

5.1.Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання, подання до суду доказів, які відповідно до приписів ст. 23 КПК, суд досліджує безпосередньо.

5.2.За загальним правилом (ч.1 ст. 92 КПК України) обов`язок доказування в кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора. Суд дослідив письмові докази, запропоновані прокурором, котрі (поряд з власними показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_5 ) підтверджують винуватість неповнолітнього у скоєнні інкримінованого йому протиправного діяння.

5.3. Зокрема, обставини інкримінованого ОСОБА_6 діяння додатково підтверджують досліджені в судовому засіданні письмові докази, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) щодо кримінального провадження № 12024030520000741 від 17.08.2024 про реєстрацію повідомлення щодо правопорушення в органі Національної поліції, де відображені загальні обставини дорожньо-транспортної події, котра сталась о 22 год 19 хв 16.08.2024 на перехресті пров. Тихого та вул. Банківської у сел. Іваничі за участі мотоцикла марки «Geon», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіля марки «Renault» моделі «Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок зіткнення транспортних засобів двоє пасажирів мотоцикла отримали тілесні ушкодження й були госпіталізована до КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» (а. с. 115);

- складений слідчим в присутності двох понятих, спеціаліста - криміналіста протокол огляду місця події від 16.08.2024 (відкрита ділянка місцевості поблизу перехрестя пров. Тихого та вул. Банківської у сел. Іваничі), під час огляду виявлено мотоцикл марки «Geon», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіль марки «Renault» моделі «Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з механічними пошкодженнями, осип скла, осип від пластикових деталей транспортних засобів, сліди тертя від гальмування на поверхні покриття дороги (а. с. 118-130);

- складений слідчим протокол від 11.09.2024 слідчого експерименту, здійсненого за участі свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_27 ,, під час якого свідки на відкритій ділянці місцевості поблизу перехрестя пров. Тихого та вул. Банківської у сел. Іваничі докладно вказали механізм ДТП, що сталась, місце розташування автомобіля та мотоцикла на дорозі, обставини зіткнення транспортних засобів, що сталось 16.08.2024 (а. с. 138 -141);

- висновок судово - медичної експертизи № 122, складений в період з 02.10.2024 по 09.10.2024, згідно з яким у водія мотоцикла ОСОБА_6 виявлені травми правої стегнової кістки (належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я), забита рана на лівій гомілці (належить до категорії легких тілесних ушкоджень); вказані тілесні ушкодження утворились від ударної травмуючої дії тупих предметів (що не виключено унаслідок ДТП); під час госпіталізації у ОСОБА_6 зафіксовано алкогольне сп`яніння (рівень вмісту алкоголю в організмі 1,39 проміле) (а. с. 142-143);

- висновок судово - медичної експертизи № 120, складений в період з 02.10.2024 по 17.10.2024, згідно з яким у ОСОБА_4 (пасажира мотоцикла) виявлені травми голови (належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я), травма хребта (належить до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я), тупа травма живота з розривами внутрішніх органів та гемоперитонеумом (належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень); вказані тілесні ушкодження утворились від ударної травмуючої дії, ударно - струсової дії тупих предметів (що не виключено унаслідок ДТП) (а. с. 144-146);

- висновок судово - медичної експертизи № 119, складений в період з 02.10.2024 по 10.10.2024, згідно з яким у ОСОБА_5 (пасажира мотоцикла) виявлені травми кистей обох рук (належать до категорії легких тілесних ушкоджень), травми голови, лівої гомілки (належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я), травми лівого плеча з переломом плечової кістки, травми лівої гомілки з переломами кісток (належать до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я), розриви лівої нирки та селезінки з внутрішньо черевною кровотечею (належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень); вказані тілесні ушкодження утворились від ударної травмуючої дії, ударно - струсової дії, дії тертя тупих предметів (що не виключено унаслідок ДТП) (а. с. 147-149);

- висновок від 03.10.2024 № СЕ-19/103-24/11234-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким вирішити питання «на якому місці дороги сталось зіткнення автомобіля та мотоцикла?», «яким було розташування автомобіля та мотоцикла відносно елементів проїзної частини під час зіткнення?» експертним шляхом неможливо (а. с. 150-153);

- висновок від 25.10.2024 № СЕ-19/103-24/11231-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким в момент первинного контакту взаємодіяли передня частина автомобіля «Renault Megane Scenic», яким керував ОСОБА_11 , та ліва бічна частина мотоцикла «Geon», яким керував ОСОБА_6 , про цьому повздовжня вісь мотоцикла розміщувалась під кутом 90+/-7 градусів проти напрямку руху годинникової стрілки відносно повздовжньої вісі автомобіля (а. с. 155-161);

- висновок від 24.10.2024 № СЕ-19/103-24/11233-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким на момент експертного огляду рульове керування мотоцикла «Geon» перебуває в робочому стані, гальмова система мотоцикла є неробочою (злам кронштейну кріплення важелю переднього ручного гальма - виник унаслідок ударного навантаження під час ДТП; граничний знос фрикційних накладок гальмових колодок гальмового механізму заднього колеса - виникла до ДТП, в процесі тривалої експлуатації за відсутності належного технічного обслуговування); з технічної точки зору водій мотоцикла міг виявити несправність заднього (ножного) гальма при зовнішньому огляді транспортного засобу, вона не має прихованого характеру (а. с. 163-167);

- висновок від 08.10.2024 № СЕ-19/103-24/11234-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким на момент експертного огляду робоча гальмова система та система рульового керування автомобіля «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебували у робочому стані (а. с. 169-173);

- висновок від 19.11.2024 № СЕ-19/103-24/13465-ІТ судової інженерно - транспортної експертизи, згідно з яким у заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля «Renault Megane Scenic» ОСОБА_11 повинен був діяти згідно з вимогами п.12.3. Правил дорожнього руху (в момент виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу); водій мотоцикла марки «Geon» ОСОБА_6 повинен був діяти згідно з вимогами п. 10.1., 16.11. Правил дорожнього руху (перед початком виїзду на головну дорогу переконатись, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, дати дорогу автомобілю, котрий рухався по головній дорозі); водій автомобіля ОСОБА_11 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з мотоциклом з моменту виявлення мотоцикла на другорядній дорозі; дії водія мотоцикла ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.16.11. Правил дорожнього руху і перебували у причинному зв`язку з виникненням ДТП (а. с. 175-181).

6. Оцінка судом досліджених доказів

6.1.Суд дійшов переконання, що винуватість неповнолітнього ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, його діяння містить ознаки складу правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 286-1 КК України.

6.2. Зокрема, із показань обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_5 , наданих в судових засіданнях, убачається, що за кермом мотоцикла марки «Geon» на момент ДТП (16.08.2024 близько 22-ї год) перебував саме ОСОБА_6 ..

6.3. У водія мотоцикла під час його госпіталізації після ДТП зафіксований стан алкогольного сп`яніння, рівень вмісту алкоголю в організмі 1,39 проміле (висновок судово - медичної експертизи № 122, складений в період з 02.10.2024 по 09.10.2024). Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 400/1498/18 (провадження № 51-2993 км 22), «…суд, обґрунтовуючи свою позицію щодо перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, вправі досліджувати та посилатись не лише на висновок експертизи, а й на інші докази, зокрема, і медичні документи, які підтверджують такий факт (акти судово-медичних досліджень, довідки, видані медичними установами тощо)…». Отже, обставина перебування неповнолітнього ОСОБА_6 за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння сумніву не викликає.

6.4. Технічно справний стан автомобіля «Renault Megane Scenic», котрим керував ОСОБА_11 , часткову технічну несправність гальмової системи мотоцикла «Geon», котрим керував ОСОБА_6 , підтверджено висновками судових інженерно - транспортних експертиз від 08.10.2024 № СЕ-19/103-24/11232-ІТ, від 24.10.2024 № СЕ-19/103-24/11233-ІТ.

6.5. Зіткнення автомобіля «Renault Megane Scenic», котрим керував ОСОБА_11 , та мотоцикла «Geon», котрим керував ОСОБА_6 , сталось внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 2.3. б), п.2.3. д), п. 2.9. а), п.10.1., п.16.11. Правил дорожнього руху, такі порушення Правил перебували в прямому причинному зв`язку з ДТП (що підтверджено висновком інженерно-транспортної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/103-24/13465-ІТ), саме внаслідок ДТП потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (пасажири мотоцикла) отримали тяжкі тілесні ушкодження (це підтверджує зміст висновків судово - медичної експертизи № 119 та № 120).

6.6. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

6.7. Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

6.8. Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

6.9 У розглядуваній справі суд дійшов висновку про те, що винуватість неповнолітнього ОСОБА_6 у скоєнні протиправного діяння доведена повністю «поза розумним сумнівом». Діяння, що ставиться в вину ОСОБА_6 , судом кваліфіковане саме за ч. 2 ст. 286-1 КК України. Відповідно до ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час події злочину йому було повних 16 років, отже, він підлягає кримінальній відповідальності, передбаченій нормами ч. 2 ст. 286-1 КК України.

7. Призначення покарання

7.1. При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, обставини, котрі обтяжують покарання.

7.2.Обвинувачений є неповнолітньою особою, громадянином України, здобув повну загальну середню освіту в АДРЕСА_2 , раніше не притягався до кримінальної відповідальності, судимості не має, має зареєстроване місце проживання у сел. Іваничі Володимирського району Волинської області, фізично та психічно здоровий, не перебуває на диспансерному чи профілактичному обліку у лікарів - психіатра та нарколога за місцем проживання (а. с. 188-192).

7.3. Згідно з актом обстеження умов проживання неповнолітнього, складеним 27.11.2024 комісією у складі начальника Служби у справах дітей Іваничівської селищної ради ОСОБА_28 , начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я ОСОБА_29 , поліцейського офіцера громади ОСОБА_30 , умови проживання ОСОБА_6 добрі, у родині збережені позитивні взаємини, порушень прав та законних інтересів неповнолітнього не виявлено (а. с. 185). Обвинувачений позитивно характеризується адміністрацією Ліцею № 1 сел. Іваничі за місцем здобуття освіти як старанний учень, гарний товариш, активний член учнівської громади (а. с. 186). Згідно з листом Служби у справах дітей Іваничівської селищної ради від 29.11.2024 № 153/09-23/2-24 з ОСОБА_6 та його матір`ю ОСОБА_7 після того, як виявилась причетність неповнолітнього до кримінального провадження, була проведена профілактична бесіда, надані відповідні роз`яснення щодо можливості отримання родиною необхідної допомоги (психологічної, медичної, безоплатної правової) від уповноважених суб`єктів соціальної роботи (а. с. 187).

7.4. Згідно з досудовою доповіддю, складеною 30.01.2025 за дорученням суду уповноваженим органом з питань пробації, щодо ОСОБА_6 констатовано низький ризик вчинення повторного правопорушення, виправлення обвинуваченого є можливим без ізоляції від суспільства (а. с. 105-109). Обвинувачений примирився з обома потерпілими, відшкодував кошти на лікування, потерпілі не заявляють до ОСОБА_6 жодних вимог про відшкодування матеріальних збитків або про компенсацію моральної шкоди, що підтверджено змістом угоди від 27.12.2024 за результатами медіації у межах Програми відновного правосуддя за участі неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінальних правопорушень (а. с. 78-80), розписками ОСОБА_4 від 09.02.2025, ОСОБА_5 від 15.01.2025. Згідно з доповідями представниці служби у справах дітей Іваничівської селищної ради ОСОБА_9 , представниці підрозділу з ювенальної превенції органу Національної поліції ОСОБА_10 , оголошеними в судовому засіданні 11.04.2025, неповнолітній ОСОБА_6 не профілактичних обліках у відповідних службах раніше ніколи не перебував, не має схильності до девіантної поведінки, позитивно характеризується територіальною громадою за місцем проживання, розкаявся у своїй протиправній поведінці, усвідомив усе, зробив для себе на майбутнє правильні висновки, його виправлення є можливим без ізоляції від суспільства.

7.5.Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд в розглядуваному випадку вважає скоєння злочину неповнолітнім, щире каяття обвинуваченого, його примирення з потерпілими та добровільне відшкодування потерпілим заподіяних збитків.

7.6.Обставин, які б обтяжували покарання згідно зі ст. 67 КК України, прокурором в обвинувальному акті не наведено. У постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 679/783/17 (провадження № 51-8609км18) висловлена правова позиція, згідно з якою: «Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме. За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого…». Визнання судом обставини, яка не була зазначена прокурором в обвинувальному акті, такою, що обтяжує покарання, не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України.

7.7.Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.

7.8.Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Покарання повинно бути призначено необхідне та достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

7.9. У судовому засіданні 11.04.2025 сторона обвинувачення вважала за можливе застосувати до неповнолітнього ОСОБА_6 положення ст. 69 КК України щодо призначення особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та призначити неповнолітньому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки. Сторона захисту погодилась із думкою прокурора щодо застосування до ОСОБА_6 положень ст. 69 КК України, водночас адвокат ОСОБА_8 просила призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, оскільки неповнолітній має на рахунку у банківській установі власні кошти у достатньому розмірі.

7.10. Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може (крім випадків засудження за окремі види кримінальних правопорушень) призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

7.11. Згідно зі ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом. Розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

7.12. Відповідно до ст. 99 КК України штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання лише у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п`ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7.13. З урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому діяння, кількох обставин, які пом`якшують покарання винного, наявності у неповнолітнього ОСОБА_6 власних коштів на банківському рахунку в розмірі 57230,00 грн. (що підтверджено довідкою ТВБВ № 10002/0118 філії - Волинське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 10.04.2025 № 02/0118-25-29), суд приходить до висновку, що обвинуваченому за скоєння необережного тяжкого злочину, кваліфікованого за ч. 2 ст. 286-1 КК України, необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

7.14. Суд також застосовує до неповнолітнього обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 6 (шість) років, оскільки ОСОБА_6 знехтував вимогами Правил дорожнього руху, сів за кермо мотоцикла як водій, не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, перевозила з собою двох пасажирів, під час їзди не вжив заходів для убезпечення інших учасників дорожнього руху, це призвело до заподіяння двом потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.

8.Інші рішення щодо питань, які підлягають розв`язанню судом при ухваленні вироку

Щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу

8.1. Під час досудового розслідування кримінального правопорушення для обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався.

8.2. Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Відповідні клопотання від прокурора щодо обрання запобіжного заходу до ОСОБА_6 на час завершення судового розгляду кримінальної справи № 156/1505/24 до суду не надходили, ОСОБА_6 упродовж судового розгляду справи сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки у кримінальному провадженні, підстав для застосування такого заходу суд не вбачає.

Щодо вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні

8.3. До початку розгляду справи по суті КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» було заявлено цивільний позов до законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_7 про відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на загальну суму 67292,55 грн..

8.4. Цивільний відповідач ОСОБА_7 під час судового розгляду кримінальної справи визнала цивільний позов частково, вважала, що за шкоду, завдану діями обвинуваченого, повинні нести відповідальність обоє батьків неповнолітнього (як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_25 в рівних частках).

8.5. З приводу заявленого потерпілою цивільного позову суд зазначає про таке.

8.6. Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

8.7. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (ч.4 ст. 128 КПК України).

8.8. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

8.9. Зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12024030520000741 від 17.08.2024 убачається, що після ДТП, яка сталась 16.08.2024 у сел. Іваничі, на перехресті пров. тихого та вул. Банківської, потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 певний час перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», їхнє лікування здійснювалось за рахунок бюджетних коштів. Згідно з документами, наданими до суду КНП «Нововолинська центральна міська лікарня», потерпілий від ДТП ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні вказаного закладу з 16.08.2024 по 13.09.2024 (28 днів), загальна сума витрат на лікування потерпілого становить 41870,92 грн. (а .с. 64); потерпілий від ДТП ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедії та травматології вказаного закладу з 16.08.2024 по 02.09.2024 (17 днів), загальна сума витрат на лікування потерпілого становить 25421,63 грн. (а .с. 63).

8.10. Згідно з ч.1 ст. 1206 ЦК України, за загальним правилом, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо кримінальне правопорушення вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними ст. 1178 і 1179 ЦК. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України (ч.3 ст. 1206 ЦК України).

8.11. Відповідно до ч.1,2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

8.12. Судом «поза розумним сумнівом» установлена винуватість неповнолітнього ОСОБА_6 у настанні ДТП, внаслідок якої потерпілі ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження певного ступеню тяжкості. ОСОБА_6 є неповнолітньою особою, не є працевлаштованим, на праві власності не має цінного майна, на яке можливо було би звернути стягнення для задоволення вимог цивільного позивача. Власних коштів неповнолітнього, котрі зберігаються на його банківському рахунку, недостатньо для повного задоволення вимог цивільного позивача. На підставі ст. 1179 ЦК України субсидіарну відповідальність за шкоду, завдану діями неповнолітнього, мають нести його батьки - ОСОБА_7 та ОСОБА_25 . Водночас КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» заявлені вимоги майнового характеру про стягнення коштів лише до ОСОБА_7 ..

8.13. Як зазначено у ч.1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51 ЦПК України).

8.14. Отже, суд не має повноважень залучити другого з батьків неповнолітнього обвинуваченого ( ОСОБА_25 ) як співвідповідача у справі або замінити неналежного відповідача без відповідного клопотання про це цивільного позивача (представниці позивача). Представники цивільного позивача впродовж розгляду справи не заявляли таких клопотань, натомість позовні вимоги адресували саме ОСОБА_7 ..

8.15. Тому з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» до ОСОБА_7 є підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу процесуальних витрат

8.16. Під час досудового розслідування на проведення судових експертиз (Волинський НДЕКЦ МВС України) були здійснені процесуальні витрати на загальну суму 27856,50 грн. (а. с. 154,162, 168,174,182).

8.17. Відповідно до ст. 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів, віднесені до складу процесуальних витрат. Згідно зі ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (експертів). З урахуванням наявності у неповнолітнього ОСОБА_6 власних коштів на банківському рахунку в розмірі 57230,00 грн. (що підтверджено довідкою ТВБВ № 10002/0118 філії - Волинське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 10.04.2025 № 02/0118-25-29), саме таку суму процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд стягує з ОСОБА_6 в дохід держави.

Щодо визначення подальшої долі речових доказів у кримінальному провадженні

8.18. У кримінальному провадженні № за ЄРДР 12024030520000741 від 17.08.2024 постановою слідчого від 17.08.2024 визнано речовими доказами: мотоцикл марки «Geon», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , право власності на який зареєстроване на ім`я ОСОБА_7 , автомобіль марки «Renault» моделі «Megane Scenic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , право власності на який зареєстроване на ім`я ОСОБА_31 (а. с. 131), вказані транспортні засоби перебувають на території спеціального майданчика зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів ГУ НП у Волинській області (по вул. Перемоги у сел Іваничі Володимирського району Волинської області).

8.19. Вирішуючи подальшу долю речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне після набрання цим вироком законної сили: мотоцикл марки «Geon», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 - повернути власниці майна ОСОБА_7 ; автомобіль марки «Renault» моделі «Megane Scenic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 - повернути власнику майна ОСОБА_32 .

8.20. Також у зв`язку з відсутністю в подальшому необхідних цілей, визначених ч.2 ст. 170 КПК України, суд скасовує арешт, накладений на зазначені речові докази ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 22.08.2024 у справі № 165/3752/24 (а. с. 132-133).

Керуючись ч. 2 ст. 286-1 КК України, ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, та з урахуванням положень ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 6 (шість) років.

До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не застосовувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений Комунальним некомерційним підприємством «Нововолинська центральна міська лікарня» до ОСОБА_7 , задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 кошти, витрачені на лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в сумі 67292 (шістдесят сім тисяч двісті дев`яносто дві) гривні 55 копійок (з яких на рахунок бюджету Нововолинської міської територіальної громади - 1447,65 грн., до Державного бюджету України - 65844,90 грн.).

Стягнути з ОСОБА_6 (за рахунок власних коштів обвинуваченого, що містяться на рахунку № НОМЕР_5 , відкритого на ім`я ОСОБА_6 в АТ «Державний ощадний банк України», МФО 303398) на користь держави документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням експертів під час досудового розслідування, в розмірі 27856 (двадцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 50 копійок.

Після набрання цим вироком законної сили подальшу долю речових доказів вирішити таким чином: мотоцикл марки «Geon», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 - повернути власниці майна ОСОБА_7 ; автомобіль марки «Renault» моделі «Megane Scenic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 - повернути власнику майна ОСОБА_32 .

У зв`язку з відсутністю в подальшому необхідних цілей, визначених ч.2 ст. 170 КПК України, скасувати арешт, накладений на зазначені речові докази ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 22.08.2024 у справі № 165/3752/24.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, вирок, якщо його не було скасовано за наслідками апеляційного провадження, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з п.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії запровадженого в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, після складання та підписання повного тексту цього вироку суд обмежився проголошенням його резолютивної частини, водночас повний текст цього вироку вручений учасникам судового провадження в день його проголошення, 14.04.2025.

Головуючий у справі суддя ОСОБА_1