Справа № 554/10544/24
Провадження № 2/545/721/25
З А О Ч Н Е
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.04.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Цибізової С.А.,
з участю секретаря Гречко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно яких забезпечується надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та оплату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не проводить, але фактично ними користується. Згідно оборотної відомості, виданої на ім`я ОСОБА_1 , заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій за період з 01.06.2018 по 03.06.2024 становить 16899,30 грн.
У зв`язку з цим просить стягнути з відповідача суму заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території 16899,30 грн., 1531,94 грн. - інфляційне збільшення, 522, 79 грн. - 3 % річних, 3288, 88 грн. - подвійна ставка НБУ, тобто всього 22242, 91 грн., а також судовий збір в сумі 3028 грн. та 7000 грн. сплачених за отриману професійну правничу допомогу.
У судове засідання представник позивача не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судові засідання 28.02.2025 та 08.04.2025 не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином.
Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.
За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, проводиться заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «Житловоексплуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» згідно договору №66, укладеного з ОСОБА_1 , надає послуги з утримання будинків та прибудинкових територій згідно яких забезпечується надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій у будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 5).
ОСОБА_1 25.09.2017 уклав договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 7).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2017, ОСОБА_1 є іпотекодавцем нерухомого майна за адресою АДРЕСА_3 зо договором про іпотечний кредит, серія та номер: PLOKGK0040300001, виданий 25.09.2017, строк виконання зобов`язання - 25.09.2037 (а. с. 6).
Ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідач споживає житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються позивачем.
Відповідно до ст.ст.9, 10 ЗаконуУкраїни «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідностатті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Разом з тим, відповідач не сплачує вказані послуги належним чином, у зв`язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість, яка за період з 01.06.2018 по 30.06.2024 становить 16899,30 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача виплат, передбачених ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання, то суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином,у зв`язкуз простроченнямщодо оплатиспожитих житлово-комунальнихпослуг,відповідач зобов`язанийсплатити накористь позивача інфляційне збільшення у розмірі 1531,94 грн. та 3 % річних, що становить 522,79 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму подвійну облікову ставку НБУ (тобто пеню), яка за його розрахунком складає 3288,88 грн.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 26 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» передбачено відповідальність за неналежне виконання договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Суд зазначає, що на підставі пп. 4 п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.
Тобто заборона нарахування та стягнення, зокрема, пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги стосувалось періоду з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Однак суд встановив, що нарахування пені позивачем було здійснено відповідачу, починаючи з 01.06.2018 по 23.02.2022, тобто у порушення пп. 4 п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Рорахунку розміру пені відповідно до наведених вимог законодавства, а саме за ставкою 0,01 відсоток від суми боргу за кожен день прострочення в період з 01.06.2018 по 12.03.2020 позивачем не надано.
Розмір пені в період з 01.06.2018 по 12.03.2020 за ставкою 0,01 відсоток від суми боргу за кожен день прострочення суд позбавлений можливості вирахувати самостійно, так як у наданому розрахунку заборгованості відсутні відомості щодо загальної суми заборгованості за відповідні періоди, зокрема, із врахуванням розміру сплачених відповідачем коштів.
За таких обставин законодавчо визначені підстави для стягнення пені з відповідача відсутні, а тому в задоволенні вимог ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» про стягнення подвійної облікової ставки НБУ (пені) в розмірі 3288, 88 грн. слід відмовити.
Таким чином, заявлені позовні вимоги ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» до відповідача підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 18954,03 грн., з яких сума заборгованості за отримані послуги становить 16899,30 грн., інфляційне збільшення - 1531,94 грн., 3 % річних - 522,79 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Судом встановлено, що 01.08.2024 між ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» та адвокатом Лук`яненко Олександром Андрійовичем укладений договір про надання правничої допомоги згідно витягу з Договору (а. с. 17).
Відповідно до витягу з Акту приймання-передачі наданих послуг від 01 серпня 2024 року, адвокатом Лук`яненко О. А. надані такі послуги: правнича допомога, підготовка позовної заяви про примусове стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за отримані комунальні послуги. Загальна вартість робіт склала 7000 грн. (а. с. 19).
Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги 01.08.2024, Акту приймання-передачі наданих послуг від 01 серпня 2024 року, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи.
З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога полягала в оплаті послуг адвоката за складання правничої допомоги, підготовка позовної заяви про примусове стягнення заборгованості.
Також, суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.
За таких обставин, враховуючи, суд вважає за необхідне, з огляду на принцип реальності та розумності стягнути витрати відповідача на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.
Так, позивач звернувся з позовом на загальну суму 22242,91 грн; позов задоволений на суму 18954,03 грн, тобто на 85,21 %.
Отже, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: 3408,40 грн витрати на професійну правничу допомогу, 2580,15 грн судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 18954,03 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 03 коп.), з яких сума заборгованості за отримані послуги становить 16899,30 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 30 коп.), інфляційне збільшення - 1531,94 грн. (п`ятнадцять тисяч тридцять одна гривня 94 коп.), 3 % річних - 522,79 грн. (п`ятсот двадцять дві гривні 79 коп.).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» судовий збір в сумі 2580,15 грн. (дві тисячі п`ятсот вісімдесят гривень 15 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційна компанія Полтавського домобудівельного комбінату» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3408,40 грн. (три тисячі чотириста вісім гривень 40 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: С. А. Цибізова
Суд | Полтавський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2025 |
Оприлюднено | 15.04.2025 |
Номер документу | 126562048 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Полтавський районний суд Полтавської області
Цибізова С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні