Постанова

від 10.01.2008 по справі 31/197 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/197 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

07.12.07                                                                                           Справа№ 31/197 А

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:ЗАТ ПВНДКТІ „Укрзахіденергопроект”, м. Львів

до відповідача:  Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, м. Львів

про стягнення:  визнання нечинним повідомлення № 102/06-31/22 від 16.02.06 року

Суддя                Артимович В.М.

                                                                                                              При секретарі Митник М.Б.                                        

Представники:

від позивача:      Підківка Я.П. –голова правління –директор;

                           Кравець В.Ю. – представник (довіреність № 571 від 12.12.07 року);

від відповідача:  Компій І.А. –представник (довіреність № 11676/06 від 19.11.07 року).

Сторонам роз”яснено права та обов”язки відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, оскільки від сторін не поступало відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов ЗАТ ПВНДКТІ „Укрзахіденергопроект”, м. Львів, надалі –позивач, до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, м. Львів, надалі –відповідач, про визнання нечинним повідомлення № 102/06-31/22 від 16.02.06 року. Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.10.2007 року про відкриття провадження у справі призначено попередній розгляд справи на 20.11.07 року. 16.11.07 року позивач подав через канцелярію суду лист по справі.

В попереднє судове засідання 20.11.07 року позивач не з”явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав через канцелярію суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суду відмовити позивачу у задоволені позовних вимог повністю.

В судове засідання 03.12.07 року, на яке судом призначено судовий розгляд справи, сторони з'явилися, надали суду пояснення по суті позовних вимог; для надання можливості позивачу представити в наступне судове засідання документи щодо реорганізації підприємства в судовому засіданні 03.12.07 року оголошено перерву.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2007 р. позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на лист Державної податкової адміністрації України від 01.03.02 року, згідно якого Законом України „Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування” виплата різниці між сумою пенсії, що призначена науковим (науково-педагогічним) працівникам, не віднесена до обов”язкових платежів.

Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у запереченні, зазначивши, що згідно зі ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні ним пенсійного віку, зокрема, чоловікам - за наявності страхового стажу не менше 25 років, у тому числі наукової роботи не менше 20 років. Загальний стаж роботи наукового працівника Оліярчика В.М. (який працював на декількох підприємствах, в тому числі на ЗАТ "Укрзахідсільенергопроект" становить 27 років 1 місяць та 27 днів) становить 28 років та 25 днів, що дає йому право на призначення пенсії як науковому працівнику. Відповідно до Постанови КМУ № 372 від 24.03.2004 року фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах ІП-ІV рівнів акредитації незалежно від форм власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах ІП-ІV рівнів акредитації.

В судовому засіданні 12.12.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст рішення виготовлений, оформлений і підписаний 17.12.2007 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку, зокрема, чоловікам - за наявності страхового стажу не менше 25 років, у тому числі наукової роботи не менше 20 років.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" відповідачем призначено пенсію п. Оліярчику В.М. Стаж вказаному вище працівнику обчислено відповідно до довідки про науковий стаж роботи зазначеної особи, яка видана позивачем відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08 1993 р.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін цього спору, позивачем видано довідку за № 439 від 04.12.2004 року про науковий стаж роботи п. Оліярчика В.М., в якій підтверджено факти, які стали підставою для призначення вказаному працівникові пенсії відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", зокрема, загальний стаж роботи наукового працівника Оліярчика В.М. (на декількох підприємствах, в тому числі на підприємстві позивача - 27 років 1 місяць та 27 днів) становить 28 років та 25 днів, що відповідно дає йому право на призначення пенсії, як науковому працівнику.

У відповідності до ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та п. 9 постанови КМУ № 372 від 24.03.2004 року різниця між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із зазначеним вище законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку має право науковий пацівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІП - ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій - 50% різниці за рахунок коштів державного бюджету, інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій; для  інших наукових працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІП-ІV рівнів акредитації –за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

У зв'язку з вищевикладеним відповідачем листом від 15.03.2006 р. за № 2201/04-36 направлено позивачеві повідомлення № 1081/06-31/22 від 16.02.2006 р. про суму виплат, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за період 2006 рік, в якому вказана різниця на виплату пенсії п. Оліярчику В.М. за 2006 р. в сумі 10975,08 грн.

Як свідчать матеріали справи, зокрема лист позивача № 549 від 04.12.2007 р., організаційно-правовою формою позивача є закрите акціонерне товариство, яке згідно чинного законодавства належить до приватної форми власності. Отже, саме на позивача законодавцем покладено обов'язок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших нормативно-правових актів.

Таким чином, дії відповідача по направленню позивачеві оскаржуваного повідомлення є правомірними, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Оскільки спір виник в вини позивача, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність", ст.ст. 2, 4, 7, 11, 14, 69-71, 86, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.  У позові ЗАТ ПВНДКТІ „Укрзахіденергопроект”, м. Львів, відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили у строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

            3. Постанова може бути оскаржена у строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.           

Суддя                                                                                                       Артимович В.М.