Рішення

від 14.04.2025 по справі 756/5975/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14.04.2025 Справа № 756/5975/24

Ун.№756/5975/24

Пр.№2/756/372/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Любін А.Ю.

за участю

представниці позивача ОСОБА_1

представниці відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася з позовом до відповідача про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.04.2004, який рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2022 року було розірвано.

В період перебування сторін в шлюбі відповідачем за спільні з позивачкою кошти було засновано декілька юридичних осіб, до статутного капіталу яких було внесено грошові кошти, що перебували у спільній сумісній власності подружжя.

Таким чином відповідачем було набуто корпоративні права у:

Приватному підприємстві «Сеть ОТП торг», ЄДРПОУ 38704774, дата набуття права (придбання) 22.04.2013, вартість у грошовому виразі 5 000 000 грн, належить ОСОБА_4 у 100% від загального капіталу;

Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ленд 2000», ЄДРПОУ 33880559, дата придбання (набуття права) 22.11.2005, вартість у грошовому виражені 12 980 000, належить ОСОБА_4 33,3% від спільної власності зі співзасновниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що становить 4 322 340 грн.;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес 24», ЄДРПОУ 41301802, дата придбання майна (набуття права) 26.04.2017, вартість у грошовому вираженні 3 650 000 грн. Належить ОСОБА_4 48% від загального капіталу у спільній власності з ОСОБА_5 , що становить 1 752 000 грн.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя просить стягнути з відповідача 1/2 частку коштів, внесених до статутних капіталів товариств, що складає 5 537 170 грн.

У відзиві відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилався на те, що сторони дійсно перебували у шлюбі з 23.04.2004 по 30.07.2022. ОСОБА_4 з 01.11.2022 перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 .

Зазначені позивачкою в позові обставини про внесення коштів до статутних фондів юридичних осіб під час шлюбу сторін, не відповідають дійсності з огляду на те, що відповідач в ТОВ «ГЕРМЕС 24», став засновником під час шлюбу із позивачкою, його частка склала 48% статутного фонду, частка ОСОБА_5 склала 52%. Однак, під час шлюбу із ОСОБА_3 до статутного фонду ним було внесено лише 500 000 грн.

Після розірвання шлюбу до статутного фонду ТОВ «ГЕРМЕС 24» ОСОБА_4 було зроблено внески в період з 25 жовтня 2022 року по 02 листопада 2022 року у загальній сумі 298 000 грн. Таким чином, позивачка може претендувати тільки на 1/2 частку від вкладених коштів в ТОВ «ГЕРМЕС 24» під час шлюбу, а саме 250 000 грн.

В Приватному підприємстві «Сеть ОТП торг» частка ОСОБА_4 складала 100%, на час перебування у шлюбі з позивачкою розмір статутного фонду складав - 1 000 000 грн., які були внесені позивачем у період з 13.04.2017 по 24.04.2017.

07 серпня 2023 року, після розірвання шлюбу із позивачкою, було прийнято рішення власника ПП «Сеть ОТП торг» про збільшення статутного капіталу ПП «Сеть ОТП торг» на 4 000 000 гривень до загального розміру 5 000 000 грн, що підтверджується копією рішення за № 07/08-23. Після чого ОСОБА_4 було внесені кошти в розмірі 2 561 650 грн. 21.05.2024 року було прийнято рішення власника ПП «Сеть ОТП торг» про зменшення статутного капіталу ПП «Сеть ОТП торг» на 1 438 350 гривень, затверджено розмір статутного капіталу в розмірі 3 561 650 грн, що підтверджується копією рішення за №21/05-24.

Вважає, що позивачка може претендувати тільки на 1/2 частку від вкладених коштів під час шлюбу в ПП «Сеть ОТП торг», а саме 500 000 грн.

В ТОВ «ЛЕНД 2000» ОСОБА_4 дійсно став засновником під час шлюбу із позивачкою, його частка склала 33,3% статутного фонду, ОСОБА_6 , частка у розмірі 33,3% статутного капіталу, ОСОБА_5 , частка у розмірі 33,4% статутного капіталу.

ОСОБА_4 не вносив спільні сумісні кошти подружжя у статутний фонд зазначеного підприємства. Тому позовні вимоги в зазначеній частині не визнає.

Представниця позивачки в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представниця відповідача в судовому засіданні обґрунтовуючи заперечення проти позову, посилається на те, що позивачкою обрано невірний спосіб захисту, оскільки належним способом є стягнення вартості частки у статутному капіталі юридичних осіб, а не половини розміру внеску до статутного капіталу. Зазначене підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.04.2024 у справі №760/20948/16-ц. Зазначила, що у випадку, якщо суд, всупереч зазначеному висновку, вважатиме за можливе здійснити поділ майна у запропонований позивачкою спосіб, то при стягненні грошової компенсації вартості частки у спільному майні подружжя просила врахувати долучені до матеріалів справи докази, і вирішити спір шляхом стягнення половини коштів, які внесені до статутних капіталів під час шлюбу.

Заслухавши учасників справи, дослідивши її матеріали, суд приходить до наступних висновків.

23.04.2004 між сторонами у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї було укладено шлюб, про що зроблено актовий запис №497.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29.06.2022 року, яке 30.07.2022 набрало законної сили, цей шлюб було розірвано.

Згідно ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (на яку посилається заявниця) та постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, викладено загальний правовий висновок про те, що у статтях 60, 70 СК України, статті 368 ЦК України передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.

Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява, одного з подружжя про те, що річ була куплена на її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності майна подружжя, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 343/1294/18, провадження № 61-14494св20, від 12 червня 2019 року у справі № 595/324/17.

Відповідно до п. 23 постанови Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Згідно з Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.04.2013 засновано ПП «Сеть ОТП торг», розмір статутного капіталу складає 5 000 000 грн., власник ОСОБА_4 з відсотком частки статутного капіталу - 100 відсотків (а.с. 11-17), 22.11.2005 засновано ТОВ «Ленд 2000» розмір статутного капіталу 12 980 000 грн., власники: ОСОБА_5 з відсотком частки статутного капіталу - 33,4 відсотків, ОСОБА_4 з відсотком частки статутного капіталу 33,3 відсотки, ОСОБА_6 - 33,3 відсотки (а.с.18-25), 26.04.2016 засновано ТОВ «Гермес 24», розмір статутного капіталу, якого складає 3 650 000 грн., власниками є ОСОБА_4 розмір частки засновника - 1 752 000 грн., ОСОБА_5 - 1 898 000 грн.

Позивачка просить стягнути 1/2 частки коштів внесених до статутних капіталів товариств, що складає 5 537 170 грн.

При цьому, зазначені вище витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформовані станом на час звернення до суду з цим позовом, а саме на 04.04.2024.

Відповідно до частини 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємством є самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи (частина 1 статті 113 цього ж Кодексу).

Частиною 1 статті 63 Господарського кодексу України визначено вид та організаційно-правову форму підприємств за ознакою форми власності. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18 погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

У постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.

Отже, у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 Велика Палата Верховного Суду фактично відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06 березня 2018 року у справі № 907/167/17 про те, що приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою суб`єкта господарювання.

За ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку з чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.

Відповідно до частини 1 статті 84 Цивільного кодексу України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.

Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України «Про господарські товариства», «;Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «;Про кооперацію», «;Про сільськогосподарську кооперацію».

При визначенні виду підприємницького товариства, до якого належить ПП «Сеть ОПТ Торг», необхідно виходити з того, що це приватне підприємство створено для ведення підприємницької діяльності, метою якого є отримання прибутку шляхом оптової торгівлі. Підприємство має статутний капітал. З огляду на наведене, ПП «Сеть ОПТ Торг» фактично є господарським товариством.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про господарські товариства» до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов`язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.

Учасник зобов`язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства (у редакції на час створення та реєстрації ПП «Сеть ОПТ Торг», ТОВ «Гермес-24» і ТОВ «Ленд 2000»); до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов`язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу коштів підтверджується документами, виданими банківською установою. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 13 Закону України «Про господарські товариства» у редакції, чинній на час державної реєстрації у квітні 2013 року, квітні 2016 року юридичних осіб). Аналогічна норма передбачена частиною другою статті 115 ЦК України.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів (частина перша статті 144 ЦК України).

Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (частина перша статті 12 Закону України «Про господарські товариства» у вказаній редакції). Аналогічна норма передбачена частиною першою статті 115 ЦК України.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (абзац четвертий частини другої статті 148 ЦК України).

У разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства.

Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц, провадження № 14-70цс22, постанові ВС від 27 листопада 2024 року по справі №201/13593/19, які суд на підставі положення ч.4 ст.263 ЦПК України застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.04.2013 засновано ПП «Сеть ОТП торг», розмір статутного капіталу складає 5 000 000 грн., власник ОСОБА_4 з відсотком частки статутного капіталу - 100 відсотків (а.с. 11-17). Відповідно до Рішення №07/08-23 одноосібного власника ПП «Сеть Опт торг» від 07.08.2023 ОСОБА_4 вирішено, зокрема збільшити статутний капітал ПП «Сеть ОТП торг» на 4 000 000 грн. до загального розміру 5 000 000 грн (а.с. 77). Відповідно до п.1 Статуту ПП «Сеть ОТП торг» затвердженого 07.08.2023 статутний капітал підлягає внесенню протягом одного року (а.с. 80 зворотня сторона). Вищезазначене підтверджується державною реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу 08.08.2023 внесених до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17).

Рішенням №21/05-2024 власника ПП «Сеть Опт торг» від 21.05.2024 ОСОБА_4 вирішено зменшити статутний капітал до 3 561 650 грн. та затвердити його. Відповідно до п.8.1. Статуту від 21.04.2024 року для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внеску власника створюється Статутний капітал, який становить 3 561 650 грн. Статутний капітал підлягає внесенню протягом одного року з моменту державної реєстрації підприємства (а.с. 90).

Відповідно до квитанцій від 09.08.2023, 14.08.2023, 28.08.2023, 05.09.2023, 20.09.2023, 02.10.2023, 23.11.2023, 09.01.2024 (а.с. 96-103) ОСОБА_4 на рахунок ПП «Сеть ОПТ торг» для поповнення статутного фонду було внесено кошти у загальному розмірі 2 561 650 грн.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.04.2004 по 29.06.2022. Тобто, кошти у розмірі 2 561 650 грн. до статутного фонду ПП «Сеть ОПТ торг» було внесено після розірвання шлюбу з позивачкою. Отже, розмір внесених спільних коштів подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_8 до статутного капіталу ПП «Сеть ОПТ торг», який доведено перед судом складає 1 000 000 грн.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.11.2005 засновано ТОВ «Ленд 2000» розмір статутного капіталу 12 980 000 грн., власники: ОСОБА_5 з відсотком частки статутного капіталу - 33,4 відсотків, ОСОБА_4 з відсотком частки статутного капіталу 33,3 відсотки, ОСОБА_6 - 33,3 відсотки (а.с.18-25).

Як убачається з Договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства від 02.12.2016 року укладеного між продавцем ПП «Гермес трейдинг ЛТД» та покупцями ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , покупці прийняли у власність частку у статутному капіталі ТОВ "ЛЕНД 2000", зареєстрованого 22.11.2005 року, номер запису 1 068 102 0000 008298, ідентифікаційний код 33880559, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , і зобов`язується сплатити їх вартість на умовах, встановлених цим Договором. Відповідно до п.1.2. Статутний капітал товариства становить 12 980 000 гривень. Пунктом 2.2. договору купівлі-продажу визначено за домовленістю сторін договірна вартість частки статутного капіталу продавця у товаристві, що відчужується (відступається) за цим Договором, складає 1 000 грн, при цьому громадянин ОСОБА_6 здійснює оплату у розмірі 333 грн., ОСОБА_4 здійснює оплату у розмірі 333 грн, ОСОБА_5 у розмірі 334 грн (а.с. 133-134).

Відповідно до Довідки ТОВ «Ленд-2000» виданої директором ОСОБА_6 за №1/06-08 від 06.08.2024 у відповідь на запит адвоката Пруднікової Н.Г. кошти в сумі 4 322 340 грн. до статутного фонду ТОВ «Ленд-2000» ОСОБА_4 не вносилися, статутний фонд сформований за допомогою наступних внесків: 12 694 000 грн. - внесок до статутного фонду ТОВ «Гермес трейдинг ЛТД» код ЄДРПОУ 39914169, 47 000 грн. - 22.11.2017 внесок до статутного фонду ОСОБА_6 , 47 000 грн.- 22.11.2017 внесок до статутного фонду ОСОБА_5 , 47 000 грн.- 22.11.2017 внесок до статутного фонду ОСОБА_4 (а.с.112).

Отже, розмір внесених коштів ОСОБА_8 до статутного капіталу ТОВ «Ленд-2000», за період перебування у шлюбі з ОСОБА_3 складає 47 000 грн.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань26.04.2016 засновано ТОВ «Гермес 24», розмір статутного капіталу, якого складає 3 650 000 грн., власниками є ОСОБА_4 розмір частки засновника - 1 752 000 грн., ОСОБА_5 - 1 898 000 грн.

Відповідно до Довідки ТОВ «Гермес 24» виданої директором ОСОБА_6 за №1/06-08 від 06.08.2024 у відповідь на запит адвоката Пруднікової Н.Г. статутний фонд ТОВ «Гермес 24» код ЄДРПОУ 41301802 сформований за рахунок наступних грошових внесків: ОСОБА_9 - 13 000 грн., ПАТ «АТП-2» ЄДРПОУ 04012520 - 637 000 грн., ОСОБА_4 - 798 000 грн., з яких 500 000 грн. внесено 03.08.2017, а 25.10.2022та 02.11.2022 по 149 000 грн. Частина статутного фонду в розмірі 1 774 000 грн. ще не внесена. (а.с.113).

Отже, кошти у розмірі 298 000 грн. до статутного фонду ТОВ «Гермес 24» було сплачено після розірвання шлюбу з позивачкою, що підтверджується копіями квитанцій наявними в матеріалах справи (а.с.75-76), тому розмір внесених спільних коштів подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_8 до статутного капіталу ТОВ «Гермес 24», який доведено перед судом складає 500 000 грн.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що загальна грошова вартість розміру часток ОСОБА_4 у статутних капіталах ПП «Сеть ОПТ торг», ТОВ «Ленд - 2000», ТОВ «Гермес 24», що внесені під час шлюбу з позивачкою становить 1 547 000 грн.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, враховуючи положення ч.1 ст.70 СК України, а також те, що позивачкою заявлено позовні вимоги про стягнення коштів, внесених до статутних капіталів за час перебування сторін у шлюбі, а відповідачем не заперечується розмір коштів внесенех за час шлюбу з позивачкою у сумі 1 547 000 грн., суд вважає правильним стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 773 500 грн., що становить 1/2 частку від внесених коштів подружжя до статутних капіталів ПП «Сеть ОПТ торг», ТОВ «Ленд - 2000», ТОВ «Гермес 24».

Таке рішення суд ухвалює, зважаючи на те, що жодною зі сторін не доводиться перед судом вартість частки відповідача у статутному капіталі юридичних осіб і відповідачем не заперечується можливість стягнення з нього половини спільних сумісних коштів, внесених за час шлюбу з позивачкою.

На думку суду, обрання способу захисту свого права у цьому випадку належить саме позивачу, яка визначила його шляхом стягнення грошової компенсації внеску до статутного капіталу.

Відмова у задоволенні її позову, виключно у зв`язку з тим, що при вирішенні справи мало бути досліджено розмір частки відповідача у статутних капіталах, за відсутності вимог обох сторін про це є неприпустимим, оскільки такий підхід фактично нівелює право сторін визначатись з обсягом доказів, які необхідно представити суду і зі способом захисту, який ефективно відновить права позивача.

Визначення розміру частки відповідача у статутних капіталах юридичних осіб на момент припинення шлюбу ускладнює процес вирішення спору між ними, оскільки для встановлення цього необхідно визначитись з обсягом майна, належного юридичним особам, його вартістю. За умови відсутності процесуальної волі обох сторін щодо цього суд вважає, що поділ майна має відбутись у запропонований позивачкою спосіб.

У зв`язку з цим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 :

- 773 500 (сімсот сімдесят три тисячі п`ятсот) гривень - грошової компенсації;

- 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійки- судового збору.

В іншій частин позовних вимог - відмовити.

Дані учасників справи

Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 14.04.2025

Суддя А.М. Майбоженко