Подільський районний суд міста києва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПодільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4354/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подане представником заявника, адвокатом ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Заряд Техніки», клопотання про скасування арешту майна -
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника, адвокат ОСОБА_3 , подала в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Заряд Техніки» (ЄДРПОУ 44528904) (далі - Товариство) в кримінальному провадженні № 12024100120000173 від 08.08.2024 клопотання скасування арешту майна Товариства, а саме грошових коштів на банківському рахунку в АТ «Юнекс Банк» (ЄДРПОУ 20023569), який накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23.12.2024 у справі № 758/16437/24.
У клопотанні вказано, що арешт є необґрунтованим та таким, в подальшому застосуванні якого відпала потреба, зокрема: в межах цього кримінального провадження жодній особі не повідомлено підозру, в тому числі посадовим особам Товариства; Товариство є діючим підприємством, яке сплачує податки, створює робочі місця, чим спростовує аргументи прокурора, який був автором клопотання про арешт майна Товариства, і вказував, що у підприємства відсутні ресурси для ведення фінансово-господарської діяльності. Вказаним арештом рахунків було заблоковано господарську діяльність Товариства, сплату податків, виплату заробітної плати працівникам підприємства, оплату орендних платежів та оплату постачальникам за товар.
Прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 подано заяву, в якій просить розгляд клопотання про скасування арешту майна проводити без його участі; у задоволенні клопотання відмовити, оскільки дія заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не втратила своєї актуальності.
Представником заявника, адвокатом ОСОБА_3 , подано заяву, в якій просить розгляд клопотання про скасування арешту майна проводити без її участі; клопотання підтримує, просить задовольнити.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила (засади) застосування заходів забезпечення визначені ст. 132
КПК України, за змістом ч. 3 якої: застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; а за змістом ч. 5 якої: для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою цієї ж статті КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
До того ж, кримінальний процесуальний закон передбачає можливість скасування арешту майна, зокрема підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано
(ч. 1 ст. 174 КПК України); суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 4 ст. 174 КПК України).
Таким чином, підстави, період (час), уповноважені приймати рішення органи (їх посадові особи), об`єкти і суб`єкти власності, порядок прийняття рішень та їх перегляду (скасування), а також інші елементи інституту арешту майна як заходу забезпечення кримінального
провадження - визначаються нормами КПК України.
При цьому, в силу вимог ст.ст. 100, 174 КПК України законодавчо визначений механізм періодичного перегляду необхідності збереження заходу забезпечення кримінального провадження із плином часу та здійсненням досудового розслідування, зокрема, якщо в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а також визначений механізм безальтернативного скасування такого заходу забезпечення, зокрема при закритті кримінального провадження, завершенні розгляду справи.
Таке правове регулювання, яке передбачає можливість перегляду або скасування прийнятих рішень, відповідає принципам кримінального судочинства та дозволяє запобігати потенційним зловживанням і неправомірно триваючому заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна), а також сприятиме реалізації права на судовий захист особою, яка вважає свої права або законні інтереси порушеними.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва
від 23.12.2024 у справі № 758/16437/24 у кримінальному провадженні № 120241000120000173
від 08.08.2024, накладено арешт на безготівкові грошові кошти Товариства, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «Юнекс Банк» (ЄДРПОУ 20023569), а саме: НОМЕР_1 .
Клопотання про скасування арешту майна подано з підстав його необґрунтованості, а також що у необхідності застосування такого заходу забезпечення як арешт майна відпала потреба.
Слідчий суддя виходив з того що майно, на яке просив накласти арешт прокурор, може відповідати критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, водночас сторонами не надано доказів визнання його таким у цьому кримінальному провадженні. Так, прокурором не доведено та не продемонстровано, що вищевказане майно визнано постановою слідчого речовим доказом та відповідає будь-якій ознаці речових доказів, наведених у ст. 98 КПК України, в контексті правової кваліфікації кримінального провадження, в межах якого арешт накладено.
Слідчий суддя враховує, що арешт майна лише з мотивів винесення постанови про визнання його речовим доказом без доведення достатності доказів необхідності забезпечення збереження речового доказу не узгоджується з положеннями законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2021 (провадження № 11-410сап20).
Доказів завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні не надано, натомість відсутні підстави вважати, що майно має значення речового доказу у ньому.
На даний час слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про наявнсть законних підстав, тобто обґрунтованість продовження арешту вказаного майна, або ж обставин, які б свідчили про те, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, а тому дійшов висновку про те, що клопотання про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 120241000120000173 від 08.08.2024 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Заряд Техніки» (ЄДРПОУ 44528904), в кримінальному провадженні
№ 12024100120000173 від 08.08.2024, про скасування арешту майна, а саме грошових коштів на банківському рахунку в АТ «Юнекс Банк» (ЄДРПОУ 20023569), який накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23.12.2024 у справі № 758/16437/24 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 23.12.2024 у справі № 758/16437/24 у кримінальному провадженні
№ 12024100120000173 від 08.08.2024, а саме на: безготівкові грошові кошти ТОВ «Заряд Техніки» (ЄДРПОУ 44528904), які перебувають на рахунку, відкритому у АТ «Юнекс Банк» (ЄДРПОУ 20023569):
- НОМЕР_1 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2025 |
Оприлюднено | 15.04.2025 |
Номер документу | 126563428 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Блащук А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні