Ухвала

від 14.04.2025 по справі 201/3982/25

НЕ ВКАЗАНО

Справа №201/3982/25

Провадження № 1-кс/201/1525/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддяЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши взалі Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровськаскаргу ОСОБА_3 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якій представник просить суд: зобов`язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 від 28.03.2025 р. за вих. № 28/03/2025-1-1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-3, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України; розглянути вказану скаргу в найкоротші строки без участі скаржника.

В обґрунтування скарги представник посилається на те, що 28.03.2025 р. за вих. № 28/03/2025-1-1 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» на офіційну електронну пошту Дніпропетровської обласної прокуратури було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, однак на даний час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.

Представник скаржника у судове засідання не з`явився, у поданій скарзі просив розглянути її без участі скаржника, у зв`язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, якою просив розглянути подану скаргу без участі представника Дніпропетровської обласної прокуратури.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого правового висновку з відповідних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Отже бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, настає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви слідчим.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IІ цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Аналіз зазначених вище положень законодавства дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.

Відповідно бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

З матеріалів скарги встановлено, що 28.03.2025 р. ОСОБА_3 в інтересах ГО «НОН-СТОП» засобами електронного зв`язку звернувся до Дніпропетровської обласної прокуратури в порядку ст. 214 КПК України із заявою від 28.03.2025 р. за вих. № 28/03/2025-1-1.

Зі змістузаяви представника ОСОБА_3 в інтересахГО «НОН-СТОП»,про вчиненнякримінального правопорушеннявід 28.03.2025р.вбачається,що представникзазначає,що в ході здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , використовуючи ряд підконтрольних фізичних, юридичних осіб, ФОПів, в тому числі ТОВ «МВ РЕНТ» (код ЄДРПОУ 45229767), ТОВ «Д-6» (код ЄДРПОУ 45359479), ТОВ «РЕЙВЕН-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 45215136), ТОВ «СЕВЕН Р» (код ЄДРПОУ 45280514), ТзОВ «РІЕЛ ЕСТЕЙТ ЮЕЙ» (код ЄДРПОУ 44526928), ТОВ «Сіті-Девелопмент Груп» (код ЄДРПОУ 45164071), ТОВ «СПЕШЛТЕХ» (код ЄДРПОУ 45459088), ТОВ «ЕМЕРАЛЬД - ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45063432), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами Державної митної служби України, її територіальних органів, Державної прикордонної служби України, за пособництва та покривання з боку представників правоохоронних органів, створили організовану злочинну груп, яка реалізує злочинну схему по контрабанді (незаконному ввезені на територію України) несертифікованої Apple-техніки, смартфонів, аксесуарів, телевізорів, побутової техніки та схожих товарів, використовуючи підроблені митні декларації, в яких вказуються інші категорії товарів та умисно занижується їх вартість, що призводить до ухилення від сплати податків. Вказана злочинна схема реалізується за участі посадових осіб Державної митної служби України, її територіальних органів, Державної прикордонної служби України, які перебувають у злочинній змові з учасниками організованої злочинної групи і зловживаючи службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди покривають та сприяють реалізації злочинної схеми по контрабанді. В подальшому, незаконно ввезені, шляхом контрабанди, товари, продаються в офлайн-магазинах «Ябко», а також через інтернет-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (https://jabko.ua/). Продаж, в офлайн-магазинах « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та через інтернет-магазин, здійснюється з використанням рахунків ряду підконтрольних ФОПів, що призводить до ухилення від сплати податків. З метою реалізації злочинної схеми по ухиленню від сплати податків з продажу товарів, під час оплати, покупцю надаються рахунки підконтрольних ФОПів, що здійснюється з метою розподілення прибутку та ухилення від сплати податків. Грошові кошти, отримані від реалізації від злочинної схеми з продажу Apple-техніки, смартфонів, аксесуарів, телевізорів, побутової техніки та схожих товарів, учасниками організованої злочинної групи виводяться та легалізуються, за допомогою підконтрольних фізичних, юридичних осіб, в тому числі афілійованих з групою компаній «ОККО», крипто-валюти, крипто-валютних бірж, що призводить до легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. Злочинну діяльність ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які являються співвласниками мережі «Ябко» активно покривають представники Державної податкової служби України, Офісу Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки України, які перебувають із учасниками організованої злочинної групи у тісних злочинних корупційних взаємозв`язках. У свою чергу, представники Офісу Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки України, перебуваючи у злочинній змові з учасниками організованої злочинної групи, систематично отримуючи від останніх неправомірну вигоду, зловживаючи службовим становищем, умисно покривають злочинну діяльність учасників організованої злочинної групи, а саме не вносять відомості до ЄРДР, не розслідують кримінальні правопорушення, не притягають винних осіб до кримінальної відповідальності, проводять фіктивні обшуки, а також сприяють подальшій реалізації злочинних схем, з метою отримання «відсотку» у якості неправомірної вигоди. Крім того, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перебуваючи у злочинній змові з представниками ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних їм підприємствах, в тому числі на тих, які приймають безпосередню участь у реалізації злочинних схем.

На момент судового розгляду представники Дніпропетровської обласної прокуратури не надали слідчому судді доказів виконання обов`язку, встановленого ч. 1 ст.214 КПК України та внесення відомостей за вказаною вище заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР у встановлений строк.

Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Як було зазначено вище, внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4 ч. 5ст. 214 КПК України.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушеннята можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру.Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Так, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, відповідній реєстрації підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які мають достатні відомості про кримінальне правопорушення.

На такий обов`язок слідчого, прокурора вказують вимоги ч. ч. 3, 4 та 5ст. 214 КПК України, згідно з якими, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобтоКримінального кодексу, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування.

Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20).

Згідно ч.1ст.11 КК Україникримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

У даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Розгляд скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, обумовлює необхідність дослідження самої заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для початку кримінального провадження.

У іншому випадку слідчий суддя виконував би абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до реєстру всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.

Аналізуючи наведені норми, слідчий суддя приходить до висновку про обов`язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей, що можуть свідчити про вчинення злочину або кримінального проступку.

Враховуючи вищевикладене, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення, є наявність в такій заяві або повідомленні об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення за КК України. Відповідно, такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до пункту 36 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 звернуто увагу, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, слідчий суддя, аналізуючи наведені вище положення статті 214 КПК України та статті 11 КК України приходить до висновку, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості не з будь-якої поданої заяви, а саме із заяви чи повідомлення, котрі повинні містити достатні відомості, що свідчать про вчинення суспільно-небезпечного діяння, за яке передбачена кримінальна відповідальність.

Тобто, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).

Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, (3) існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 р., згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

У постанові від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду указав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 р. в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з тим, дослідивши зміст заяви від 28.03.2025 р., слідчий суддя вбачає, що у поданій заяві відсутні конкретні відомі заявнику обставини, які свідчать про злочинну змову та вчинення певними особами, зокрема, фізичними, юридичними особами, які б містили загальні ознаки об`єктивної сторони, вказаних ОСОБА_3 злочинів, тобто, висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, яке зроблене заявником.

Тобто, обставини, зазначені у заяві голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, не є достатніми для проведення перевірки конкретних фактів на предмет наявності чи відсутності у діях посадових осіб, зазначених у заяві, складу кримінальних правопорушень, що позбавляє прокурорів можливості прийняти рішення про початок кримінального провадження.

Посилання представника на вчинення зазначеними вище особами кримінальних правопорушень, без інших даних, які можуть підтвердити його твердження, не є безумовною підставою для висновку про необхідність внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.

Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298, а тому, не підлягають задоволенню вимога представника про зобов`язання внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною ним за ч. 3 ст. 201-3, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, оскільки лише в особи, що має повноваження вносити відомості до ЄРДР, є дискреція зазначити попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України). Також, слідчий (детектив), здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України). Тому, необхідно зобов`язати відповідну особу внести відомості до ЄРДР, та реалізувати самостійно повноваження щодо визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення.

Отже враховуючи, що процесуальний закон не вимагає внесення до ЄРДР всіх обставин, наведених заявником у заяві про кримінальне правопорушення, а визначення попередньої правої кваліфікації кримінального правопорушення є виключною компетенцією слідчого та/або прокурора, скаргу в частині зобов`язання внести відомості до ЄРДР за конкретними статтями КК України, суд вважає необґрунтованою і підстав для її задоволення не вбачає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ГО «НОН-СТОП», на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1