Постанова

від 07.04.2025 по справі 911/162/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р. Справа№ 911/162/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.;

представників сторін

від позивача: Круглов С.С.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2025

у справі №911/162/25 (Суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ»

про зобов`язання повернути майнові права та скасування рішення держреєстратора

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви та ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

24.01.2025 через систему «Електронний суд» у порядку ст.ст. 137, 138 Господарського процесуального кодексу України від Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» надійшла заява (вх. № суду 797 від 24.01.2025) про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: каналізаційну насосну станцію, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Гагаріна, 38-Б, та зареєстроване за ТОВ «Петропавлівське», загальною площею 20,2 кв.м., рішення про реєстрацію індексний № 45683313 від 25.02.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1772908832224.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» від 24.01.2025 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Відмовляюючи у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції посилався на те, що позивач не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, зокрема, не надає суду доказів, які підтверджують вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, реалізації відповідачем вказаної каналізаційної насосної станції чи підготовчих дій до її реалізації, вчинення дій щодо звертання стягнення на іпотеку після пред`явлення даного позову та не надає доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а саме лише припущення та посилання в поданій ним заяві на потенційну можливість унеможливлення виконання рішення суду без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Співвідношення вартості майнових прав на каналізаційну насосну станцію, про захист яких просить заявник, з вартістю зобов`язань, які забезпечені іпотекою, предметом якої є зазначена каналізаційна насосна станція, на яку заявник просить накласти арешт, не дають підстав вважати, що заявлений захід забезпечення позову є адекватним та забезпечує збалансованість інтересів сторін, що є однією із умов для вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Приватний заклад вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2025 у справі №911/162/25 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача та вжити заходи забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 136-137 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт вважає, що скаржником було наведено достатньо доказів, які свідчать про те, що відповідач передавши в іпотеку спірну каналізаційну насосну станцію пов`язаній з ним особі, діяв з явною метою ускладнення виконання рішення суду та вчинив дії, які можуть зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, позивач вказує, що сама державна реєстрація права власності на каналізаційну насосну станцію проведена з грубим порушенням законодавства. Позивач зазначає, що однією із позовних вимог є скасування рішення про реєстрацію права власності на каналізаційну насосну станцію. Тобто це немайнова вимога, яка заявлена у зв`язку з тим, що така реєстрація вчинена незаконно та порушує права позивача на розпорядження будівельними матеріалами, з яких збудована сама каналізаційна насосна станція та неможливість позивачу вчинення дій для реєстрації права власності на збудовану станцію за собою, тому вартість майнових прав, у даному випадку не має значення.

Також звертає увагу, що в іншій справі №911/157/24 суд дійшов висновку, що передача спірної каналізаційної насосної станції в іпотеку здійснено відповідачем з метою ускладнення та/або унеможливлення виконання рішення.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 справу № 911/162/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2025 у справі №911/162/25 та призначено розгляд справи на 17.03.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 продовжено строк розгляду справи №911/162/25. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2025 у справі №911/162/25 на 07.04.2025.

Явка учасників у судове засідання

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 07.04.2025, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом довтсалвення електронного документу до електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 07.04.2025 наполягав на доводах апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2025 у справі №911/162/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпезпечення позову.

Водночас, представник позивача повідомив, що 02.04.2024 постановою Північного апеляційного госпоадсрького суду усправі №911/657/24 скасовано рішення про державну реєстрацію прав прав та їх обтяжень, індексний номер: 45683313 від 25.02.2019, прийняте державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Трітиніченко Юлією Василівною, проте копії такої постанови не надав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/162/25 за позовом Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» (далі-відповідач) про зобов`язання ТОВ «Петропавлівське» повернути ПЗВО «Київський міжнародний університет», шляхом підписання актів приймання передачі, майнові права на об`єкт нерухомості (об`єкт будівництва), нежитлову будівлю: каналізаційну насосну станцію, загальною площею 20,2 кв.м, в об`єкті капітального будівництва (реконструкції) «Офісно-лабораторного комплексу с гуртожитком», яка фактично знаходиться на вул. Гагаріна у с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського (Бучанського) району Київської області; скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45683313 від 25.02.2019, прийняте державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Трітиніченко Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення відповідачем позивачу майнових прав на об`єкт нерухомості (об`єкт будівництва), а сааме: нежитлову будівлю - каналізаційну насосну станцію, загальною площею 20,2 кв.м. за наслідками припинення договору купівлі-продажу майнових прав від 06.06.2012 № 001/12/кнс, у зв`язку з його розірванням через несплату відповідачем вартості переданих майнових прав, за яким (договором) позивачем було відчужено відповідачу майнові права на зазначений об`єкт нерухомості (об`єкт будівництва). Вчинені дії із реєстрації права власності відповідача на зазначений об`єкт нерухомості, порушують права позивача на володіння об`єктом будівництва та вчинення подальших дій, направлених на введення його в експлуатацію та реєстрацію права власності на нього за позивачем, а відтак, позивач просить скасувати оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

24.01.2025 через систему «Електронний суд» в порядку ст.ст. 137, 138 Господарського процесуального кодексу України від Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» надійшла заява (вх. № суду 797 від 24.01.2025) про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - каналізаційну насосну станцію, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Гагаріна, 38-Б, та зареєстроване за ТОВ «Петропавлівське», загальною площею 20,2 кв.м., рішення про реєстрацію індексний № 45683313 від 25.02.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1772908832224.

Подана заява мотивована тим, що з аналізу реєстраційної справи № 1772908832224, яка була відкрита в ході реєстрації права власності за відповідачем на спірну каналізаційно-насосну станцію, представником позивача встановлено, що 19.04.2024 відповідач уклав з ОСОБА_1 договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 949, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області, за яким (договором) предметом іпотеки виступає каналізаційно-насосна станція, майнові права на яку є предметом спору у даній справі. Також разом з укладенням договору іпотеки приватним нотаріусом накладено заборону на відчуження спірного майна, зареєстровану в реєстрі за № 950. Підставою для укладення договору іпотеки став договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 19-04/24 від 19.04.2024 на суму 100000,00 грн., укладений між відповідачем та ОСОБА_1 Учасником ТОВ «Петропавлівське» з часткою в статутному капіталі 70% є ОСОБА_2 , він також є директором цього товариства. Товариство зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є директором та власником частки в розмірі 20% в статутному капіталі ТОВ «ІБГ КЗС» (ЄДРПОУ 38467410). Іншим учасником цього товариства з часткою в розмірі 80% є ОСОБА_2 . Товариство зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є учасниками ТОВ «ІБК КОМСЕРВІС» (ЄДРПОУ 42477256) з частками 90% та 10% відповідно. Товариство зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 є афільованою особою з ОСОБА_2 і є фактично молодшим партнером останнього. Умови договору іпотеки передбачають можливість звернення стягнення на спірне майно, в тому числі шляхом набуття ОСОБА_1 права власності на об`єкт іпотеки. Позивач зазначає, що передача каналізаційної насосної станції в іпотеку відбулась після відкриття 26.03.2024 провадження у іншій справі № 911/657/24 за позовом ПЗВО «Київський міжнародний університет» до ТОВ «Петропавлівське» про скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45683313 від 25.02.2019, прийняте державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району, Київська області Трітиніченко Юлією Василівною; витребування об`єкту нерухомого майна - каналізаційної насосної станції, розташованої за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Гагаріна, 38-Б із чужого володіння; визнання за ПЗВО «Київський міжнародний університет» право власності на об`єкт нерухомого майна - каналізаційну насосну станцію, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Гагаріна, 38-Б, загальною площею 20,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1772908832224.

Позивач зазначає, що заходи забезпечення позову, про які він просить, виконуватимуть функцію запобігання виникненню обставин, за яких рішення суду в разі задоволення позову залишиться невиконаним або його виконання буде утрудненим, що повністю відповідає поняттю ефективного механізму юридичного захисту. Позивач вважає, що укладення з афільованою особою договору іпотеки та передача станції в іпотеку, при обізнаності про наявний судовий спір щодо цього майна, вчинено з метою істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення, яке буде ухвалене по даній справі. Унеможливлення виконання рішення суду проявляється в тому, що в разі реалізації права іпотекодержателя на отримання права власності на станцію або її продажу третій особі, відповідач фізично не зможе повернути позивачу майнові права на станцію, оскільки її власником буде інша особа. Ускладнення виконання рішення суду проявляється в тому, що в разі реалізації права іпотекодержателя на отримання права власності на станцію або її продажу третій особі, позивачу необхідно буде звертатись з новим позовом про скасування набуття станції у власність іпотекодрежателем або третьою особою. Враховуючи викладене, з метою недопущення подальшого відчуження на користь інших осіб станції, яка незаконно перебуває у приватній власності відповідача, виникла необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2025 відмовлено позивачу у задоволенні заяви від 24.01.2025 про забезпечення позову.

Відмовляюючи у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції посилався на те, що позивач не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, зокрема, не надає суду доказів, які підтверджують вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, реалізації відповідачем вказаної каналізаційної насосної станції чи підготовчих дій до її реалізації, вчинення дій щодо звертання стягнення на іпотеку після пред`явлення даного позову та не надає доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а саме лише припущення та посилання в поданій ним заяві на потенційну можливість унеможливлення виконання рішення суду без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Співвідношення вартості майнових прав на каналізаційну насосну станцію, про захист яких просить заявник, з вартістю зобов`язань, які забезпечені іпотекою, предметом якої є зазначена каналізаційна насосна станція, на яку заявник просить накласти арешт, не дають підстав вважати що заявлений захід забезпечення позову є адекватним та забезпечує збалансованість інтересів сторін, що є однією із умов для вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 року справі № 915/870/18, від 05.09.2019 року у справі № 911/527/19, від 23.07.2021 року у справі № 915/1429/20).

Відповідно до частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із положеннями ст.ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тобто, необхідною умовою для забезпечення доказів, є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений.

Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.05. 2023 у справі №910/9677/21.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Так, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між продавцем ПВНЗ «КМУ» та покупцем ТОВ «Петропавлівське» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав від 06.06.2012 № 001/12/кнс (далі - договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю - каналізаційно насосну станцію (КНС) в об`єкті капітального будівництва (реконструкції) «Офісно-лабораторного комплексу з гуртожитком», площею 20,2 кв.м., яка фактично знаходиться по вул. Гагаріна у с. Петропавлівська Борщагівка та відноситься до інженерних будівель об`єкту капітальної реконструкції «Офісно-лабораторного комплексу з гуртожитком».

Пунктом 1.4 договору передбачено, що запланований термін будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - четвертий квартал 2012 року.

Згідно з п. 2.2 договору майнові права на об`єкт нерухомості передаються шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків.

Відповідно до п. 2.3 договору право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання Акту, для підписання якого та отримання інших документів покупець має з`явитися до продавця на протязі тридцяти днів з моменту отримання відповідного повідомлення.

Пунктом 2.5 договору визначено, що оформлення права власності на об`єкт нерухомості та всі інші дії, пов`язані з оформленням права власності на об`єкт нерухомості, у тому числі сплата офіційних платежів та інших необхідних платежів, здійснюється покупцем самостійно за власний рахунок.

Після оформлення права власності на об`єкт нерухомості, з додержанням вимог діючого законодавства, покупець має право володіти, користуватись та розпоряджатись об`єктом нерухомості без обмежень (п. 2.7 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість майнових прав на об`єкт нерухомості за 1 кв.м. складає 4 (чотири) гривні 95 коп., в тому числі ПДВ.

Загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає: 100 (сто) гривен 00 коп. (п. 3.2 договору).

З умов договору слідує, що предметом договору купівлі-продажу є майнові права на об`єкт нерухомості (об`єкт будівництва) - нежитлову будівлю - каналізаційно насосну станцію (КНС). Оформлення права власності на об`єкт нерухомості, термін будівництва та введення в експлуатацію якого було заплановано в четвертому кварталі 2012 року та всі інші дії, пов`язані з оформленням права власності на об`єкт нерухомості, у тому числі сплата офіційних платежів та інших необхідних платежів, мало було здійснено покупцем самостійно за власний рахунок.

Сторони підписали акт прийому-передачі за договором купівлі-продажу майнових прав № 001/12/кнс від 06.06.2012, відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає майнові права на об`єкт нерухомості: одноповерхова нежитлова будівля КНС загальною площею 20,2 кв.м., яка фактично знаходиться по вул. Гагаріна у с. Петропавлівська Борщагівка та відноситься до інженерних будівель об`єкту капітальної реконструкції «Офісно-лабораторного комплексу з гуртожитком». Сторони, підписуючи цей акт, стверджують, що продавець належним чином виконав свої зобов`язання відповідно до умов договору купівлі-продажу майнових прав, а покупець прийняв об`єкт нерухомості без будь-яких майнових та немайнових претензій щодо якості збудованого об`єкту нерухомості та термінів введення його в експлуатацію. Право власності на об`єкт нерухомості, яке підлягає державній реєстрації, покупець набуває в день підписання цього акту прийому-передачі майнових прав. Продавець надає необхідний перелік документів, необхідний для оформлення на покупця права власності на об`єкт нерухомості, згідно договору купівлі-продажу майнових прав та у порядку, встановленому чинним законодавством.

19.02.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45683313 від 25.02.2019 право власності на КНС (реєстраційний номер 17729088322224) було зареєстровано за ТОВ «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ».

Приватний заклад вищої освіти «Київський міжнародний університет» вважаючи, що право власності на КНС (реєстраційний номер 17729088322224) зареєстровано за ТОВ «Петропавлівське» у протиправний спосіб із нелегітимною метою заволодіння чужою власністю, оскільки Приватний заклад вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ», як замовник будівництва набув право на новостворений об`єкт нерухомості - спірну КНС, звернувся в березні 2024 року до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45683313 від 25.02.2019 прийняте державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Трітиніченко Юлією Василівною; витребування на користь Приватного закладу вищої освіти «Київський міжнародний університет» з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське» об`єкт будівництва (нерухомості) - каналізаційну насосну станцію, площею 20,2 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_2 ); визнання за Приватним закладом вищої освіти «Київський міжнародний університет» право власності на об`єкт будівництва (нерухомості) - каналізаційну насосну станцію, площею 20,2 кв.м., розташовану за адресою Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Гагаріна (38Б). Вказаний позов був прийнятий судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/657/24.

Обґрунтовуючи зазначені вимоги навчальний заклад, зокрема, посилався на те, що ТОВ «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» не виконало свої зобов`язання, як покупець за договором купівлі-продажу майнових прав від 06.06.2012 № 001/12/кнс та не сплатило продавцю - навчальному закладу вартість проданих майнових прав на каналізаційну насосну станцію, що стало підставою для направлення навчальним закладом на адресу товариства повідомлення від 19.09.2023 про розірвання вказаного договору шляхом його припинення. На переконання навчального закладу за вказаних обставин майнові права на вказане майно належать йому.

У межах справи № 911/657/24 за заявою навчального закладу про забезпечення позову судом були вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - каналізаційну насосну станцію, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 20.2 кв. м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1772908832224, рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень №45683313 від 25.02.2019 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське» на праві приватної власності, номер запису про право власності 30439175, у зв`язку з тим, що 19.04.2024 між ТОВ «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» як іпотекодавцем та ОСОБА_1 як іпотекодержателем був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 949 та посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області, предметом іпотеки за яким (договором) виступала спірна каналізаційно-насосна станція, а відтак існували обґрунтовані підстави вважати, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на ускладнення та/або унеможливлення виконання рішення у справі 911/657/24.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.11.2024 у справі № 911/657/24 у позові Приватному закладу вищої освіти «Київський міжнародний університет» відмовлено повністю. Скасовані вжиті судом заходи до забезпечення позову.

Вказане рішення мотивоване, зокрема, тим, що позивач був замовником будівництва спірної КНС, але не набув права власності на об`єкт, позаяк КНС станом на 06.06.2012 - дата укладання договору купівлі-продажу майнових прав, новостворена КНС не була введена в експлуатацію та у розумінні ст. 376 ЦК України була самочинним будівництвом. Тож, між позивачем та відповідачем був укладений не договір купівлі-продажу нерухомого майна (який відповідно до вимог ст. 657 ЦК України мав бути укладений у письмовій формі та підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації), а був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу майнових прав.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому, майнові права є об`єктом цивільних правовідносин, а отже і предметом договорів купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України). За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Наслідки неоплати покупцем товару за договором купівлі-продажу передбачені частиною 3 ст. 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З наведеного слідує, що продавець за своїм вибором немає можливості вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору та витребування майна у судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.

Водночас, позивач в межах справи № 911/657/24 вимагав витребування від покупця не майнових прав (які були предметом договору купівлі-продажу), а об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 17772908832224 - каналізаційної насосної станції, що не відповідало змісту спірних правовідносин у зазначеній справі.

Вказане, зокрема, стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Приватного закладу вищої освіти «Київський міжнародний університет» у справі № 911/657/24.

У даній справі предметом позову є зобов`язання ТОВ «Петропавлівське» повернути ПЗВО «Київський міжнародний університет», шляхом підписання актів приймання - передачі, майнові права на об`єкт нерухомості (об`єкт будівництва), нежитлову будівлю - каналізаційну насосну станцію, загальною площею 20,2 кв.м, в об`єкті капітального будівництва (реконструкції) «Офісно-лабораторного комплексу с гуртожитком», яка фактично знаходиться на вул. Гагаріна у с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського (Бучанського) району Київської області; скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45683313 від 25.02.2019, прийняте державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Трітиніченко Ю.В.

Позов у даній справі обґрунтований неповерненням відповідачем позивачу майнових прав на об`єкт нерухомості (об`єкт будівництва), а саме нежитлову будівлю - каналізаційну насосну станцію, загальною площею 20,2 кв.м. за наслідками припинення договору купівлі-продажу майнових прав від 06.06.2012 № 001/12/кнс, у зв`язку з його розірванням через несплату відповідачем вартості переданих майнових прав, за яким (договором) позивачем було відчужено відповідачу майнові права на зазначений об`єкт нерухомості (об`єкт будівництва). Вчинені дії по реєстрації права власності відповідача на зазначений об`єкт нерухомості, порушують права позивача на володіння об`єктом будівництва та вчинення подальших дій, направлених на введення його в експлуатацію та реєстрацію права власності на нього за позивачем, а відтак позивач просить скасувати оскаржуване Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Звертаючись у даній справі з вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - каналізаційну насосну станцію, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Гагаріна, 38-Б, та зареєстроване за ТОВ «Петропавлівське», загальною площею 20,2 кв.м., рішення про реєстрацію індексний № 45683313 від 25.02.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1772908832224, позивач мотивує необхідність їх застосування з аналогічних підстав, наведених ним при зверненні з заявою про забезпечення позову у справі № 911/657/24, у зв`язку з переданням відповідачем в квітні 2024 року в іпотеку нерухоме майно - каналізаційну насосну станцію за договором іпотеки від 19.04.2024, укладеним між ТОВ «Петропавлівське» як іпотекодавцем та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 949, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що звертаючись до суду у січня 2025 року із завою про забезпечення позову у даній справі, позивач не зазначив та не подав жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, зокрема, не надавє суду доказів, які підтверджують вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, реалізації відповідачем вказаної каналізаційної насосної станції чи підготовчих дій до її реалізації, вчинення дій щодо звертання стягнення на іпотеку після пред`явлення даного позову та не надав доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а саме лише припущення та посилання в поданій ним заяві на потенційну можливість унеможливлення виконання рішення суду без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Оцінюючи адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд правильно виходив з того що, каналізаційна насосна станція, право власності на яку зареєстровано за відповідачем та на яку позивач просить накласти арешт, передана відповідачем в іпотеку, яка забезпечує належне виконання боржником зобов`язань щодо повернення кредитору 100 000,00 грн. безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. Водночас, майнові права на вказану каналізаційну насосну станцію, які позивач просить суд повернути, та, які позивач продав відповідачу, сторони оцінили в 100 грн. Тобто предмет іпотеки - каналізаційна насосна станція, забезпечує належне виконання грошового зобов`язання, яке в 1000 разів більше ніж вартість проданих позивачем відповідачу майнових прав на каналізаційну насосну станцію, які (права) позивач просить суд повернути.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що співвідношення вартості майнових прав на каналізаційну насосну станцію, про захист яких просить заявник, з вартістю зобов`язань, які забезпечені іпотекою, предметом якої є зазначена каналізаційна насосна станція, на яку заявник просить накласти арешт, не дають підстав вважати що заявлений захід забезпечення позову є адекватним та забезпечує збалансованість інтересів сторін, що є однією із умов для вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

З огляду на вищезазначене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням доведеності, розумності і співмірності його вимог стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов правильного висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» від 24.01.2025 про забезпечення позову та відмовленні у задоволенні такої заяви.

Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім наведених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не є такими, що спростовують висновки суду про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2025 у справі №911/162/25 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2025 у справі №911/162/25 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного закладу вищої освіти «КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2025 у справі №911/162/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2025 у справі №911/162/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження №911/162/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 14.04.2025.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім