Постанова від 01.04.2025 по справі 910/2732/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2025 р. Справа№ 910/2732/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2025

у справі №910/2732/21 (суддя І.В. Усатенко)

за позовом Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 128 819,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави скарги на дії/бездіяльність органу ДВС

27.02.2023 Маріупольський міжрайонний відділ Управління поліції охорони в Донецькій області звернувся до суду зі Скаргою на бездіяльність державного виконавця (далі, Скарга), відповідно до якої скаржник просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ташова Владислава Муратжановчиа, оформлене повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 28.12.2022 за №70610737/13;

- зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, проспект Гонгадзе, 5-Б, ідентифікаційний код 34482497) відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/2732/21 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11 - А, ідентифікаційний код юридичної особи: 13486837) на користь Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 84, ідентифікаційний код юридичної особи: 40109084) заборгованість у розмірі 128 819 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

До Скарги долучено клопотання про поновлення строку на звернення зі скаргою.

Скаржник зазначає, що державний виконавець прийняв протиправне та незаконне рішення, повернувши виконавчий документ без прийняття до виконання із посиланням на положення пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дані положення не можуть суперечити принципу верховенства права, меті й завданням господарського судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/2732/21 скаргу Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області на бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 910/2732/21 задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ташова Владислава Муратжановича, оформлене повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.12.2022 за № 70610737/13.

Зобов`язано Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/2732/21 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області заборгованість у розмірі 128 819,00 грн та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Приймаючи вказану ухвалу, суд зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/2732/21, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на користь Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області заборгованість у розмірі 128 819,00 грн та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Суд, посилаючись на правові висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 № 5002-17/1718-2011, зазначив, що у разі, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов`язання до вчинення банком певних дій з погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор (банк) відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення. З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним.

Отже виконання судового рішення у даній справі буде ефективним способом захисту інтересів стягувача та не суперечитиме загальним принципам правової певності та виконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення належних механізмів виконання судових рішень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятою ухвалою, 06.02.2025 через підсистему «Електронний суд» Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області на дії Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги боржника зводяться до того, що висновки суду є незаконними та необґрунтованими, а ухвала суду підлягає скасуванню.

Скаржник наголошує на тому, що місцевий господарський суд, задовольняючи скаргу, не звернув увагу на те, що стягувачем пред`явлено виконавчий документ не за підвідомчістю до неналежного органу ВДВС.

Водночас, пред`явлення наказу у справі № 910/2732/21 до органу державної виконавчої служби є передчасним. Так, стягувач за наказом №910/2732/21 не позбавлений права на звернення до Фонду із кредиторською вимогою, у порядок та спосіб, визначені Положенням про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3711 від 21.08.2017. У разі відмови скаржнику у задоволенні його кредиторських вимог, які є поточними витратами неплатоспроможного банку, скаржник/кредитор вправі захистити своє право шляхом пред`явлення виконавчих документів у порядок та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи проти апеляційної скарги

Позивач та ФГВФО письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/2732/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Судом установлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2732/21; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

17.02.2025 матеріали справи №910/2732/21 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/2732/21 залишено без руху; роз`яснено Публічному акціонерному товариству «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів (листом з описом вкладення або через підсистему «Електронний суд») третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

27.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/2732/21, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 01.04.2025.

У судовому засіданні 01.04.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка учасників судового процесу

У судове засідання 01.04.2025 представники учасників справи не з`явилися, позивач про причини неявки його представника суд не повідомив.

Від представника відповідача 31.03.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що він не може з`явитись у судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі 01.04.2025 у справі №932/5849/24.

Водночас, у разі неможливості відкласти розгляд скарги, представник відповідача зазначив, що підтримує апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу суду.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, враховуючи зміст наведених правових норм, суд, розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду апеляційної скарги, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.

Поруч із цим, у силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що представником відповідача у заявленому клопотанні не доведено неможливості заміни його іншим представником чи обставин, які унеможливлюють розгляд апеляційної скарги у його відсутності. Водночас, надання представником відповідача переваги участі в судовому засіданні у справі №932/5849/24 не є поважною причиною неявки такого представника в дане судове засідання.

Позиція відповідача у справі викладена в апеляційній скарзі.

При цьому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 доведено до відома учасників судового процесу, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, колегія суддів відмовляє представнику відповідача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 №140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно - комерційний банк «Капітал»» з 21.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно - комерційний банк «Капітал».

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 29.10.2015 №753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал»» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29.10.2015 №195, «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з вищезазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на два роки з 30.10.2015 - до 29.10.2017 включно.

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.10.2017 №4779 продовжено строки здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал» - до 29.10.2018 включно з відповідним продовженням повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.10.2018 №2679 продовжено строки здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал» - до 29.10.2019 включно з відповідним продовженням повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.10.2019 №2628 продовжено строки здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал» - до 29.10.2020 включно з відповідним продовженням повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1484 від 10.08.2020 продовжено процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал».

09.02.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено зміни - рішення про перебування Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал» в стані припинення шляхом ліквідації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/2732/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2022, задоволено позов Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11 - А, ідентифікаційний код юридичної особи: 13486837) на користь Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 84, ідентифікаційний код юридичної особи: 40109084) заборгованість у розмірі 128 819 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Судовими рішеннями було встановлено, що між Маріупольським міжрайонним відділом Управління поліції охорони в Донецькій області в особі начальника відділу підполковника поліції Барабаш Олександр Вікторович (охоронець) та Приватним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал» Щадних Олександра Леонідовича було укладено Договір №49/Мр від 01.12.2015 про надання поліцейських послуг із забезпечення особистої безпеки фізичної особи.

Судами встановлено, що на виконання умов зазначеного Договору, додаткових угод та додатків до договору за період з 01.01.2019 - по 29.02.2020 позивачем було надано відповідачу послуг у загальному розмірі 584 699,60 грн. Натомість, відповідач вищевказані послуги частково сплатив у розмірі 455 880,60 грн, тобто залишок несплаченої суми складає 128 819,00 грн. Пунктом 3, розділу ІІ Договору №49/Мр від 01.12.2015 передбачено, що оплата поліцейських послуг здійснюється замовником на умовах внесення попередньої оплати шляхом щомісячних виплат сум вказаних в дислокації (додаток № 3 до договору) і пункту 1 цього договору. Зобов`язання замовника здійснювати оплату послуг поліції не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт, тощо. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати наданих за договором №49/Мр від 01.12.2015 послуг з охорони, за період з 01.01.2019 - по 29.02.2020 складає 128 819,00 грн.

Суди у межах справи №910/2732/21 зазначили, що із введенням у банку тимчасової адміністрації до правовідносин, учасником яких є такий банк, підлягають застосування положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним.

Водночас, судами встановлено, що надання позивачем охоронних послуг відповідачу здійснювалось у період з січня 2019 по лютий 2020, тобто під час здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал», тому зазначені витрати є такими, що на них не розповсюджуються обмеження, встановлені положенням пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, оплата вартості наданих охоронних послуг здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку, а тому звернення позивача до відповідача з заявою про акцептування вимог, відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не потребується.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/2732/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2022, Господарським судом міста Києва 28.06.2022 видано наказ №910/2732/21 на примусове виконання рішення.

Стягувачем за даним наказом визначено Маріупольський міжрайонний відділ управління поліції охорони в Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 84, ідентифікаційний код юридичної особи: 40109084), боржником: Публічне акціонерне товариство «Акціонерно - комерційний банк «Капітал» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11 - А, ідентифікаційний код юридичної особи: 13486837). Наказ дійсний до пред`явлення до виконання до 13.05.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2022 №1563/43/48/01-2021, в якій просив відкрити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 №910/2732/21.

28.12.2022 державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ташовим Владиславом Муратжановичем було винесено повідомлення №70610737/13 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, підставою для повернення якого зазначено положення пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з прийняттям Національним банком України рішення №738 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника щодо примусового виконання наказу).

Не погодившись із такими діями виконавчої служби, Маріупольський міжрайонний відділ Управління поліції охорони в Донецькій області звернувся до суду зі Скаргою на бездіяльність державного виконавця (далі, Скарга), в якій просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ташова Владислава Муратжановчиа, оформлене повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 28.12.2022 за №70610737/13;

- зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, проспект Гонгадзе, 5-Б, ідентифікаційний код 34482497) відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/2732/21 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11 - А, ідентифікаційний код юридичної особи: 13486837) на користь Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 84, ідентифікаційний код юридичної особи: 40109084) заборгованість у розмірі 128 819 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Скаржник зазначає, що державний виконавець прийняв протиправне та незаконне рішення, повернувши виконавчий документ без прийняття до виконання із посиланням на положення пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дані положення не можуть суперечити принципу верховенства права, меті й завданням господарського судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи таке.

Частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Аналогічне положення закріплено в частині 1 статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частина 1, пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виходячи зі змісту статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», законодавець урегулював, що примусове виконання рішень уповноваженими цим Законом органами та особами здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Одним із таких актів є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який установлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (частина 1 статті 1 цього Закону).

Відповідно до пункту 8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, зобов`язань перед його кредиторами, приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними відносно приписів інших нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини. Подібна правова позиція щодо пріоритетності норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносно інших законодавчих актів України під час розгляду спору в правовідносинах з банком була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13 березня 2018 року у справі № 910/23398/16, від 29 серпня 2018 року у справі №127/10129/17, від 23 січня 2019 року у справі № 761/2512/18, від 09 лютого 2021 року у справі №381/622/17.

ФГВФО безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі ФГВФО з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, такі повноваження: реалізує повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі НБУ.

Пунктами 1, 7 частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй всіх або частини повноважень Фонду має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Тобто допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов`язань, пов`язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/2732/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2022, позовні вимоги про стягнення вартості наданих послуг з охорони визнано обґрунтованими та присуджено до стягнення відповідну заборгованість з відповідача. При цьому судами було встановлено, що надання позивачем охоронних послуг відповідачу здійснювалось у період з січня 2019 року по лютий 2020 року, тобто під час здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал», тому зазначені витрати є такими, що на них не розповсюджуються обмеження, встановлені положенням пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, оплата вартості наданих охоронних послуг здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку, а тому звернення позивача до відповідача з заявою про акцептування вимог, відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не потребується.

Оскільки рішення суду у справі №910/2732/21 набрало законної сили, воно не може ставитися під сумнів під час розгляду даної Скарги на дії державного виконавця стороною (боржником), щодо якої його прийнято чи виконавцем.

Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Означена норма має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості.

Разом з тим, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов`язання до вчинення банком певних дій з погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор (банк) відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення. З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним.

Отже, виконання судового рішення у даній справі буде ефективним способом захисту інтересів стягувача та не суперечитиме загальним принципам правової певності та виконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення належних механізмів виконання судових рішень.

Означена вище позиція викладена зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 №5002-17/1718-2011 й у відповідності до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховується судом під час вирішення даного спору.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи апеляційної скарги Банку про те, що стягувач мав спочатку звернутись до Фонду із кредиторською вимогою у порядку та спосіб, визначені Положенням про порядок складання і ведення реєстру акцептованих кредиторів, затвердженим рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №3711 від 21.08.2017.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість скарги Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області на бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ташова Владислава Муратжановича й, відповідно, наявність підстав для її задоволення.

Стосовно тверджень апелянта про те, що місцевий господарський суд, задовольняючи Скаргу, не звернув увагу на те, що стягувачем пред`явлено виконавчий документ не за підвідомчістю (до неналежного органу ВДВС), колегія суддів зазначає, що у даному випадку суд, враховуючи підстави винесення 28.12.2022 державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ташовим Владиславом Муратжановичем повідомлення №70610737/13 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, досліджував виключно наявність чи відсутність у державного виконавця підстав для застосування положення пункту 4 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Однак, у спірному випадку виконавчий документ було повернено стягувачу з іншої підстави, відповідно, правомірність пред`явлення виконавчого документу саме до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судом у межах розгляду поданої стягувачем Скарги не розглядається, адже виходить за межі предмету доказування.

Враховуючи наведене у сукупності, суд апеляційної інстанції не вбачає в діях суду першої інстанції порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/2732/21 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судовий збір за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається скаржника.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/2732/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/2732/21 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал».

Матеріали справи №910/2732/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у статтях 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.04.2025.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова