Постанова від 08.04.2025 по справі 917/2107/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Харків Справа № 917/2107/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Лисенко Ю.Ю.

відповідача Костюченко І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Комунальної установи Полтавської обласної ради з експлуатації адміністративних будівель, м. Полтава, (вх. № 527П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2025 у справі № 917/2107/24 (повний текст якого складено та підписано у приміщенні господарського суду Полтавської області 14.02.2025, суддя Безрук Т.М.)

за позовом Комунальної установи Полтавської обласної ради з експлуатації адміністративних будівель , м. Полтава,

до Акціонерного товариства Банк Український Капітал, м. Київ,

про зобов`язання укласти договори,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області звернулась Комунальна установа Полтавської обласної ради з експлуатації адміністративних будівель з позовом до Акціонерного товариства Банк Український Капітал про зобов`язання укласти договори: про відшкодування витрат за охоронні послуги адміністративної будівлі, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А; та про відшкодування витрат на технічне обслуговування ліфтів в адміністративній будівлі, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А.

У заяві про усунення недоліків від 06.12.2024 (а.с.52-53) позивач уточнив позовні вимоги, виклав умови, на яких сторони повинні укласти спірні договори; до зави додав проекти цих договорів (а.с.57-60).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.02.2025 у справі № 917/2107/24 в позові відмовлено повністю.

Комунальна установа Полтавської обласної ради з експлуатації адміністративних будівель із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що господарським судом Полтавської області не повністю встановлені обставини, що мають значення для справи, зокрема, судом проігноровано положення п. 3.8. Договору, щодо обов`язку відповідача з відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з користуванням орендованим майном. Також вказує, що п. 3.8. Договору містить пряму вказівку щодо відшкодування відповідачем фактичних витрат - згідно виставлених рахунків та актів здавання-приймання послуг.

Ухвалою Східного апеляційного господарського від 11.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунальної установи Полтавської обласної ради з експлуатації адміністративних будівель, м. Полтава, (вх. № 527 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2025 у справі № 917/2107/24. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на 08.04.2025.

АТ Банк Український Капітал у межах визначеного апеляційним судом строку, надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судове засідання, призначене на 08.04.2025, з`явились представники сторін та наділи пояснення по справі.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Комунальною установою Полтавської обласної ради з експлуатації адміністративних будівель (далі позивач, орендодавець, Установа) та Акціонерним товариством «Банк «Український капітал» (далі відповідач, орендар, Банк) укладено договір № 119 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Полтавської області, від 8 жовтня 2021 року (далі Договір оренди, а.с. 10-16).

Згідно з п. 1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 Умов, - приміщення № 7, 8, 9, що розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А.

Згідно з актом приймання-передачі від 08.10.2021 позивач передав, а відповідач прийняв 01.10.2021 у строкове платне користування приміщення № 7, 8, 9, що розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А (а.с.17).

Пунктом 3.8. Договору оренди передбачено, що крім внесення орендної плати, Орендар, тобто Відповідач, щомісячно сплачує фактичні витрати за користування комунальним послугами /водопостачання, водовідведення, і електроенергія, теплоенергія, вивезення твердих побутових відходів/ за встановленими тарифами по прямим договорам з відповідними і спеціалізованими організаціями або відшкодовує Орендодавцю, тобто Позивачу, понесені ним витрати згідно виставлених рахунків та актів у здавання - приймання послуг.

У п. 11.1 Умов Договору оренди вказано, що цей договір діє по 31 серпня 2026 року.

Позивач у позові вказує, що він провів закупівлю охоронних послуг та уклав з Управлінням поліції охорони в Полтавській області договір № Пл-3120/23 від 09.01.2024 на надання охоронних послуг (а.с.31-35), а також уклав з Приватним підприємством «Полтаваліфт» договір № 46 від 09.01.2024 на надання послуг з технічного обслуговування пасажирських ліфтів та підйомної платформи для інвалідів, у будівлях за адресою: вул. Соборності, 45, та вул. Соборності, 45-А, м. Полтава.

Позивач листом від 15.02.2024 (а.с. 22) направив відповідачу договори про відшкодування витрат за охоронні послуги адміністративної будівлі, за адресою: вул. Соборності, 45-А, м. Полтава, та про відшкодування витрат на технічне і обслуговування ліфтів адміністративної будівлі, за адресою: вул. Соборності, 45-А, м. Полтава. Факт направлення договорів підтверджується описом вкладення у лист від 15.02.2024 та поштовою накладною від 16.02.2024 (а.с.23).

Відповідач листом від 22.02.2024 (а.с. 24) відмовив в укладанні вказаних договорів, посилаючись на те, що Банк має окремий договір на охорону свого приміщення та знаходиться на першому поверсі будівлі, де немає необхідності у користуванні ліфтом. Проекти договорів повернув позивачу без погодження.

Позивач отримав лист від 18.03.2024 від Управління майном Полтавської обласної ради (а.с. 25), у якому зазначено, що адмінбудівля за адресою: вул. Соборності, 45А, м. Полтава, перебуває на балансі Позивача. Отже, питання експлуатації та утримання адмінбудівлі, укладення договорів на охоронні послуги та обслуговування ліфтів належить до компетенції Комунальної установи Полтавської обласної ради з експлуатації адміністративних будівель.

Листом від 20.03.2024 №427/01-16 (а.с. 26) позивач повторно звернувся до відповідача щодо укладення договорів про відшкодування витрат за охоронні послуги та технічне обслуговування ліфтів адміністративної будівлі, за адресою: вул. Соборності, 45-А, м. Полтава.

Відповідач листом від 12.04.2024 №10/1/02-10-1139 (а.с. 27) відмовив в укладанні договорів в зв`язку з відсутністю необхідності.

Листами від 22.04.2024 №661/01-16, від 11.06.2024 №766/01-16 (а.с.28, 30) позивач знову звернувся до відповідача щодо укладення спірних договорів.

Оскільки відповідач відмовився підписати договори на відшкодування вказаних витрат, позивач звернувся з цим позовом та прохає укласти з відповідачем договір відшкодування витрат за охоронні послуги адміністративної будівлі, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А (а.с.59-60), та договір відшкодування витрат на технічне обслуговування ліфтів в адміністративній будівлі, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А (а.с.57).

Договір № 193 відшкодування витрат за охоронні послуги адміністративної будівлі, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А (а.с.59-60) містить, зокрема, такі умови:

- п.1.1 - предметом договору є відшкодування орендарем витрат, які поніс балансоутримувач, за надані орендарю охоронні послуги в адміністративній будівлі, розташованій за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А;

- п.1.2 орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати за охоронні послуги пропорційно до загальної орендованої площі 75,99 кв.м;

- п.2.1 - вартість відшкодування витрат за 2024 рік складає 121400,00 грн, без ПДВ;

- п.2.2 - оплату витрат за користування охоронними послугами орендаря проводить балансоутримувач. Орендар здійснює відшкодування витрат за охоронні послуги балансоутримувачу на підставі рахунку та акту наданих послуг;

- п.5.1 - умови договору набувають чинності з моменту підписання договору і діють до 31.12.2024, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором;

- п.5.2 - сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовилися, що умови цього договору, у тому числі і порядок оплати, застосовують до відносин, що виникли між ними з 01 січня 2024 року, у зв`язку з тим, що балансоутримувачем з цього часу фактично надавалися орендарю послуги, передбачені цим договором.

Договір № 192 відшкодування витрат на технічне обслуговування ліфтів в адміністративній будівлі, розташованій за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А (а.с.57) містить, зокрема, такі умови:

- п.1.1 балансоутримувач забезпечує технічне обслуговування ліфтів в адміністративній будівлі, розташованій за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45-А, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача за послуги з технічного обслуговування ліфтів пропорційно до загальної орендованої ним площі;

- п.2.1 орендар здійснює оплату за фактично надані послуги на підставі акту здачі-приймання послуг та рахунку-фактури протягом десяти днів з моменту отримання рахунку та отримання фінансування на рахунок орендаря;

- п.2.4 - вартість відшкодування витрат за 2024 рік складає 1600,00 грн, без ПДВ;

- п.6.1 - договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і у відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України діє з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року в частині надання послуг, а в частині розрахунків до повного виконання умов цього договору.

В обґрунтування вимог позивач посилається на п. 3.8 Договору оренди № 119 від 08.10.2021 та вказує, що в чинному законодавстві України, яке регулює порядок оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, зокрема в Законі України «Про оренду державного та комунального майна», в постанові Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» та інших нормативних актах наголошується, що до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна. Останні сплачуються орендарем на основі окремих договорів безпосередньо постачальникам послуг або компенсуються балансоутримувачу об`єкта оренди; відсутність компенсації з боку орендарів за отримані послуги, оплата яких здійснена балансоутримувачем (позивачем) за рахунок, бюджетних коштів, є порушенням законодавства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

У ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) вказано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч.1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України) спори, що виникають при укладанні і господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання (частина 3 статті 179 Господарського кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що позивач у позові не вказує норму закону, яка прямо передбачає обов`язок укладення заявлених у позові договорів.

Позивач у позові зазначає, що у Законі України «Про оренду державного та комунального майна» та в постанові Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» наголошується, що до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна; останні сплачуються орендарем на основі окремих договорів безпосередньо постачальникам послуг або компенсуються балансоутримувачу об`єкта оренди.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Вказаний Закон не містить прямої вказівки щодо обов`язковості укладення орендарем договору про відшкодування витрат за охоронні послуги та договору відшкодування витрат на технічне обслуговування ліфтів в адміністративній будівлі (в орендованому приміщенні).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» (зі змінами) затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, який визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України Про оренду державного та комунального майна.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» та затверджений нею Порядок передачі в оренду державного та комунального майна не містять норми про обов`язковість укладення договорів про відшкодування витрат балансоутримувачу, зокрема договорів на відшкодування витрат на охорону та технічне обслуговування ліфтів щодо орендованого приміщення.

У п. 54 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна передбачено, що можуть бути визначені такі додаткові умови оренди майна:

обмеження щодо використання майна для розміщення об`єктів, перелік яких визначений в додатку 3 у кількості не більш як п`ять груп з відповідного переліку;

більш тривалий строк оренди, ніж передбачено пунктом 53 Порядку;

виконання певних видів ремонтних робіт (поточного та/або капітального ремонту), реконструкції або реставрації об`єкта оренди в певній сумі протягом певного строку чи виконання інших інвестиційних зобов`язань у межах, передбачених законодавством;

вимоги щодо наявності досвіду роботи особи у відповідній сфері, якщо об`єктом оренди є майно закладів освіти, охорони здоров`я, соціально-культурного призначення (закладів культури, фізичної культури і спорту) та додаткові документи, які повинен подати потенційний орендар на підтвердження наявності такого досвіду, передбачені цим пунктом Порядку;

вимоги щодо особливостей використання об`єкта оренди, що є майном закладів освіти, охорони здоров`я, соціально-культурного призначення (закладів культури, фізичної культури і спорту);

інші умови, передбачені законодавством або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (у такому разі в оголошенні зазначається посилання на відповідні нормативно-правові акти або рішення, згідно з якими визначені такі додаткові умови).

Якщо об`єктом оренди є пам`ятка, до додаткових умов оренди включається забезпечення орендарем вимог законодавства про охорону культурної спадщини та умов охоронного договору, укладеного власником, уповноваженим ним органом (особою) або балансоутримувачем з відповідним органом охорони культурної спадщини. Якщо об`єктом оренди є занедбана пам`ятка, до додаткових умов оренди включаються також умови, визначені пунктами 184-185 цього Порядку.

У договорі оренди обов`язково зазначається, що невиконання умов, додаткових умов оренди майна є підставою для дострокового припинення договору оренди. Крім того, у договорі зазначаються обов`язки орендаря щодо збереження, схоронності майна, недопущення його псування та руйнування, щодо використання об`єкта оренди за цільовим призначенням у разі, коли орендар не може використовувати об`єкт оренди за будь-яким цільовим призначенням відповідно до Закону та цього Порядку, щодо компенсації орендарем витрат, пов`язаних з проведенням переоцінки (оцінки) об`єкта оренди, якщо проведення переоцінки (оцінки) об`єкта вимагається згідно з Законом, щодо укладення договору страхування стосовно об`єкта оренди, а також щодо використання об`єкта відповідно до напряму виробничої діяльності підприємства, якщо об`єктом оренди є єдиний майновий комплекс. Якщо об`єктом оренди є єдиний майновий комплекс, у договорі оренди обов`язково зазначаються обов`язки орендаря щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства (у разі їх наявності).

Тобто вказаний Порядок передачі в оренду державного та комунального майна не містить норми про обов`язковість укладення договорів про відшкодування витрат балансоутримувачу, зокрема договорів на відшкодування витрат на охорону та технічне обслуговування ліфтів щодо орендованого приміщення.

У ч.1 статті 635 Цивільного кодексу України вказано, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

У ч.1 статті 182 Господарського кодексу України зазначено, що за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів (ч.2 ст. 182 ГК України).

У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку (ч.3 ст. 182 ГК України).

Позивач не надав доказів існування між сторонами домовленостей у вигляді попереднього договору про укладення договорів на відшкодування витрат на охорону та технічне обслуговування ліфтів щодо орендованого приміщення.

Договір оренди № 119 від 8 жовтня 2021 року також не містить таких умов про обов`язок відповідача укладати спірні договори з позивачем.

Позивач у відповіді на відзив додатково в обґрунтування вимог посилається на Примірний договір оренди нерухомого або іншого майна, затверджений рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії обласної ради восьмого скликання 24.03.2023 № 601.

У ч.1 статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності.

Позивач надав до матеріалів справи Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, затверджений рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання 24.03.2023 № 601 (далі Примірний договір; а.с.99-110).

У п.6.5 цього Примірного договору передбачено обов`язок орендаря підписати з балансоутримувачем договір на утримання орендованого майна та витрат, понесених орендодавцем за використані орендарем комунальні послуги та/або перелік постачальників послуг, з якими необхідно укласти прямі договори.

У ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України вказано, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

З оглядку на викладене, примірний договір використовується сторонами при укладенні основного договору між ними з відповідних правовідносин.

Саме по собі існування примірного договору не породжує обов`язків у сторін, якщо відповідні умови не включені сторонами до укладеного між ним договору.

Також колегія суддів звертає увагу, що умовами п.3.1 та п.6.5 Примірного договору передбачено можливість вибору сторонами умов врегулювання правовідносин щодо спірних витрат: обов`язок орендаря підписати з балансоутримувачем договір на утримання орендованого майна та витрат, та/або перелік постачальників послуг, з якими необхідно укласти прямі договори.

Конкретизація відповідних умов договору повинна проводитися сторонами при укладенні основного договору між ними.

До договору оренди № 119 від 08.10.2021 сторони вносили зміни Додатковими угодами № 1 від 16.05.2022, № 2 від 01.01.2024 та № 3 від 04.06.2024 (а.с.18, 20, 21), тобто вже після затвердження Примірного договору. Проте умови щодо обов`язку орендаря укласти саме з позивачем договори на відшкодування спірних витрат до Договору оренди сторони не вносили.

Отже відповідно до ч. 3 ст. 179 та ст. 187 Господарського кодексу України вказаний Примірний договір не є правовою підставою для задоволення судом вимог про зобов`язання відповідача укласти спірні договори.

Щодо посилань позивача на висновки Держаудитслужби за наслідками перевірки за період 2018-2020 роки, то такий доказ до матеріалів справи позивач не надав.

При цьому колегія суддів зазначає, що висновки Держаудитслужби відповідно до Положення про Державну аудиторську службу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (зі змінами), не є підставою для виникнення обов`язку укладення договорів.

Позивач в обґрунтування вимог як позову так і апеляційної скарги посилається на вимоги ст.629 ЦК України та п.3.8 та п. 4.1 Договору оренди.

У статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 9.2 Змінюваних умов Договору оренди витрати на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг компенсуються Орендарем в порядку, передбаченому пунктом 3.6 Договору.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла Орендодавцю, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин поверненню Орендарю. Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до п. 3.3 цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання-передачі Майна.

Тобто, фактично п. 3.6 Договору оренди не містить умов відшкодування вказаних витрат на утримання орендованого майна.

Водночас, пунктом 3.8 Незмінюваних умов Договору оренди встановлено, що крім внесення орендної плати, Орендар щомісячно сплачує фактичні витрати за користування комунальними послугами /водопостачання, водовідведення, електроенергія, теплоенергія, вивезення твердих побутових відходів/ за вставленими тарифами по прямим договорам з відповідними спеціалізованими організаціями або відшкодовує Орендодавцю понесені ним витрати згідно виставлених рахунків та актів здавання-приймання послуг. Відшкодовує Орендодавцю витрати, пов`язані зі сплатою земельного податку пропорційно площі орендованих приміщень.

Отже, за умовами Договору оренди на відповідача не покладався обов`язок укласти з саме з позивачем (орендодавцем) договори на відшкодування витрат на утримання орендованого майна, зокрема на відшкодування витрат на охорону та відшкодування витрат на технічне обслуговування ліфтів щодо орендованого приміщення.

Натомість Договором оренди встановлено такий порядок відшкодування витрат на утримання майна:

по прямим договорам з відповідними спеціалізованими організаціями

або шляхом відшкодування витрат орендодавцю згідно виставлених рахунків та актів здавання-приймання послуг.

Позивач, аргументуючи свою позицію обов`язковості укладення договорів відшкодування витрат, посилається на підпункт 4.1. пункту 4 Договору оренди. Проте вказаний пункт міститься в розділі «Повернення Майна з оренди» та регулює обов`язки орендаря у разі припинення договору, а відтак положення зазначеного пункту не відносяться до спірних відносин, оскільки договір оренди не припинено і вимоги щодо повернення майна з оренди не ставилися.

Позивач посилається на обов`язок орендаря здійснювати витрати на утримання орендованого майна, та проводити компенсацію орендодавцю таких витрат. Проте вимоги про зобов`язання щодо відшкодування вартості фактично понесених орендодавцем витрат не є тотожним щодо обов`язку укладення таких договорів. Вимоги про відшкодування вартості витрат позивач у позові не заявляв.

У ч.2 ст. 14 Цивільного кодексу України вказано, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Так, колегія суддів зазначає, що апелянтом ні в суді першої інстанції ні в апеляційній скарзі не зазначено норму закону, нормативно-правового акту чи положення договору оренди, яка б прямо передбачала обов`язок укладення заявлених у позові договорів.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні правові підстави для укладення спірних договорів саме у судовому порядку відповідно до ч. 3 ст. 179 та ст. 187 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржуване рішення суду першої інстанції, тому підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у цій справі немає.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2025 у справі № 917/2107/24 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної установи Полтавської обласної ради з експлуатації адміністративних будівель, м. Полтава, (вх. № 527П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2025 у справі № 917/2107/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2025 у справі № 917/2107/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 14.04.2025.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя О.В. Плахов

Суддя П.В. Тихий