Рішення від 08.04.2025 по справі 910/6221/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2025Справа № 910/6221/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесарибгосп" (вул. Миру, буд.113, с. Яськи, Одеська обл., Одеський р-н, 67642, код ЄДРПОУ 36973902)

до Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд.13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)

про оскарження рішення Міністерства юстиції України

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесарибгосп" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про оскарження рішення Міністерства юстиції України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що скаржник звернувся зі скаргою від 25.01.2024 до Міністерства юстиції України на дії державного реєстратора Таїровської селищної ради - Лапінської М.І. щодо припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 51211085600:01:001:0592 (індексний номер рішення 71281825), відповіддю відповідач відмовив у задоволенні скарги. На думку позивача - наказ Міністерства юстиції України №1263/7 від 06.05.2024 про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Одесарибгосп", є необґрунтованим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила підготовче засідання на 03.07.2024.

26.06.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, мотивований тим, що Міністерство юстиції України, під час розгляду скарг перевіряє лише правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує факт набуття чи припинення майнових та корпоративних прав. Колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення, прийняте державним реєстратором Лапінською М.І., відповідає у сфері законодавства державної реєстрації прав. Колегія не встановлює обставин, що передували підготовці поданих державному реєстратору документів та достовірність даних, зазначених у документах, а лише надає правову оцінку діям самого державного реєстратора. Міністерство юстиції України, діяло на підставі та у межах визначених чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для визначення протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» № 1263/7 від 06.05.2024. Крім того, твердження позивача про незаконність дій державного реєстратора у зв`язку з відсутністю в судовому рішенні вимоги щодо проведення реєстрації припинення оренди не відповідають нормам діючого реєстраційного законодавства України.

03.07.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 відкладено розгляд справи до 24.07.2024.

24.07.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 відкладено розгляд справи до 11.09.2024.

11.09.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи до 02.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 30.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 призначено засідання на 07.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

30.10.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заяву про участь у судовому засіданні 07.11.2024 о 11:30 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні 07.11.2024 о 11:30 год. в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 повернуто у стадію підготовчого провадження та частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

У судовому засіданні 04.12.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 14.01.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 повторно витребувано докази та відкладено розгляд справи на 28.01.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 повторно витребувано докази та відкладено розгляд справи на 11.02.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 відкладено розгляд справи на 25.02.2025.

11.02.2025 через канцелярію суду на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 від державного реєстратора надійшли витребувані докази.

25.02.2025 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 18.03.2025.

18.03.2025 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано додаткові пояснення по справі.

Через відділ діловодства суду 18.03.2025 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.25 відкладено розгляд справи на 08.04.2025.

В судовому засіданні 08.04.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 08.04.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи встановлено, рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, визнано незаконним та скасовано розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 939/2009 від 16.12.2004 "Про передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ "Одесарибгосп" на території Біляївського району Одеської області", визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений 04.01.2005 та зобов`язано ТОВ "Одесарибгосп" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Одеської обласної державної адміністрації земельних ділянок загальною площею 521 га, які розташовані на території Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту.

Разом з тим, державним реєстратором Таїровської селищної ради - Лапінською Марією Ігорівною 25.01.2024 року було скасовано право оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами 5121085600:01:001:0591 та 5121085600:01:001:0592 - на підставі рішення Господарського суду від 07.09.2022 року та ухвали від 08.03.2023 року у справі № 916/500/21.

Позивач звернувся зі скаргою до Міністерства Юстиції України відповідно до порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції на дії державного реєстратора Таїровської селищної ради - Лапінської Марії Ігорівни від 25.01.2024 року щодо припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121085600:01:001:0592 (індексний номер рішення: 71281825).

06.05.2024 Міністерством юстиції України винесено наказ № 1263/7 «Про відмову у задоволенні скарги».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача - наказ Міністерства юстиції України №1263/7 від 06.05.2024 «Про відмову у задоволенні скарги» ТОВ "Одесарибгосп", є необґрунтованим. Позивач наголошує, позивні вимоги у справі № 916/500/21 були задоволені, проте, серед них немає вимоги про припинення договору оренди земельної ділянки, шляхом скасування державної реєстрації такого права в єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що останній, під час розгляду скарг перевіряє лише правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує факт набуття чи припинення майнових та корпоративних прав. Колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення, прийняте державним реєстратором Лапінською М.І., відповідає у сфері законодавства державної реєстрації прав. Колегія не встановлює обставин, що передували підготовці поданих державному реєстратору документів та достовірність даних, зазначених у документах, а лише надає правову оцінку діям самого державного реєстратора. Міністерство юстиції України, діяло на підставі та у межах визначених чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для визначення протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» № 1263/7 від 06.05.2024. Крім того, твердження позивача про незаконність дій державного реєстратора у зв`язку з відсутністю в судовому рішенні вимоги щодо проведення реєстрації припинення оренди не відповідають нормам діючого реєстраційного законодавства України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно із пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення №228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Згідно з підпунктом 83-10 пункту 4 Положення № 228 Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Пунктом 10 Положення № 228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Порядок та процедура розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав визначено статтею 37 Закону № 1952-ІV та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Правові засади та процедуру проведення державної реєстрації змін до юридичної особи врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-ІV) та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275-УІІІ).

Порядок та процедура розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав визначено статтею 34 Закону № 755-І та Порядком № 1128. Частиною першою статті 34 Закону № 755-ІV встановлено, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції У країни розглядає, серед іншого, скарги на проведені державним реєстратором дії про державну реєстрацію прав (пункт 1 частини другої статті 34 Закону № 755-ІV).

Абзацом першим частини першої статті 37 Закону № 1952-ІV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає, серед іншого, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (пункт 1 частини другої статті 37 Закону № 1952- IV).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Порядок створення Мін`юстом та його територіальними органами Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій визначені Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Мін`юсту від 09.01.2020 № 71/5.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку (абзаци перший-четвертий частини четвертої статті 37 Закону № 1952-ІV).

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено (частина 3 статті 34 Закону № 755-ІV).

Отже, Мін`юст здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації у межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора. Іншими словами, Міністерство юстиції України під час розгляду скарг перевіряє лише правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує факт набуття чи припинення майнових і корпоративних прав.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав/ про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Пунктом 9 Порядку № 1128 зазначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально. Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скаргу сфері державної реєстрації колегіально) розмішуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Матеріалами справи встановлено, що скаржник є орендарем земельної ділянки на підставі договору оренди та додаткових угод.

Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним, оскільки судове рішення, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, не давало змоги встановити припинення запису про право оренди ТОВ «Одесарибгосп» на земельну ділянку.

Оскаржуване рішення прийнято 25.01.2024, скарга зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.03.2024. Отже, строк, передбачений абзацом першим частини третьої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), не пропущений.

Під час підготовки скарги та в ході колегіального розгляду з відкритих відомостей порталу судова влада України (court.gov.ua) та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень не встановлена наявність інформації про відкриті за заявами скаржника судові провадження, предметом яких є оскарження того самого рішення, дій у сфері державної реєстрації прав.

Під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами), (далі - Порядок), за 15 днів (дата публікації оголошення 12.03.2024) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, державному реєстратору Лапінській М.І., Біляївській РДА засобами електронної пошти.

Абзацом п`ятим пункту 10 Порядку регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи).

Пунктом 12 Порядку передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.

Матеріалами скарги встановлено, після повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги до Міністерства юстиції України надійшли пояснення по суті скарги від державного реєстратора Лапінської М.І. від 27.03.2024 № 75/08-01, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.03.2024 за № СК-1882- 24, які долучено до матеріалів скарги та досліджено в ході колегіального розгляду.

Згідно з відомостями Державного реєстру прав на підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором Лапінською М.І. припинено запис про право оренди скаржника на земельну ділянку на підставі рішення суду, ухвали суду та відомостей з ДЗК.

Рішенням суду визнано незаконним та скасовано розпорядженні Біляївської РДА Одеської області № 939/2009 від 16.12.2004 «Про передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ «Одесарибгосп» на території Біляївського району Одеської області», а також визнано недійсним договір оренди землі, укладений 04.01.2005 між Біляївською РДА та ЗАТ «Одесарибгосп», який зареєстровано 11.01.2005 у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Біляївського районного відділу земельних ресурсів за № 040551600001 та у Державному реєстрі прав за №№ 8519998, 8598128, 8599705 з усіма додатками до нього.

З Єдиного державного реєстру судових рішень Колегією встановлено, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № 946/500/21 рішення суду залишено без змін.

Таким чином, рішення суду набрало законної сили 31.01.2023.

Державна реєстрація проводиться на підставі документів необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Пунктом 9 частини першої статті 27 Закону встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Статтею 18 Закону передбачено порядок державної реєстрації прав, зокрема, прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Згідно з вимогами абзацу першого пункту 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведенім державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Абзацами першим, четвертим пункту 1 частини третьої статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням

відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно до статті 311 Закону реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Таким чином у державного реєстратора Лапінської М.І. були наявні всі підстави для проведення державної реєстрації припинення права оренди скаржника на земельну ділянку, зокрема, рішення суду, яким було визнано недійсним договір оренди з додатками до нього.

Державним реєстратором Лапінською М.І. відповідно до вимог статтей 10,18,27 Закону належним чином було перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи викладене, Колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення, прийняте державним реєстратором Лапінською М.І., відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону за результатами розгляду скарги на рішення у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржуване рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

Отже, Колегія дійшла висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Під час розгляду скарги Колегія не встановлює обставини, що передували підготовці поданих державному реєстратору документів та достовірність даних, зазначених у документах, а лише надає правову оцінку діям самого державного реєстратора. Державний реєстратор проводить реєстраційні дії виключно на підставі поданих йому документів та відомостей, які передбачені законом.

Вказане свідчить про те, що спірний наказ прийнято Міністерством юстиції України у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що вказує на дотримання Відповідачем вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевказане, Міністерство юстиції України при виконанні покладених на нього функцій та обов`язків, діяло на підставі та у межах визначених чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» №1263/7 від 06.05.2024.

Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), а саме ст. 27, визначені підстави для державної реєстрації прав. Зокрема, серед таких підстав виокремлюють:

- судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

- ухвалу суду про затвердженім (визнання) мирової угоди;

- судове рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на

- нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Тобто після отримання судового рішення сторона у справі звертається до державного реєстратора для його виконання, будь це визнання права власності або накладання/скасування обтяжень та обмежень.

На підставі цього державним реєстратором формується відповідна заява у Державному реєстрі речових прав нерухоме майно та їх обтяжень, до заяви додається примірник судового рішення, що набрало законної сили.

Вже в подальшому державний реєстратор розглядає заяву і надані документи, зокрема:

встановлює відповідність заявлених праві поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та

приймає відповідні рішення про реєстрацію.

Вже на етапі безпосереднього розгляду заяви та наданого заявником судового рішення державний реєстратор зобов`язаний отримати повний текст такого рішення за допомогою інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Єдиного реєстру судових рішень.

Цей обов`язок чітко врегульований у положеннях ст. 31-1 Закону, де зазначено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав і Єдиного державного реєстру судових рішень.

Тобто сам процес полягає у тому, що Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Безпосередня інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав і Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України, який було затверджено наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 29 січня 2019 року №270/5/94 (далі - Порядок).

Крім того, технічним адміністратором Державного реєстру прав ДП «Національні інформаційні системи» була розроблена інструкція користувача модернізованого програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині забезпечення електронної інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів («Трембіта»), яка, до речі, доступна для реєстраторів на офіційному сайті.

У разі успішного отримання шляхом інформаційної взаємодії відомостей про судове рішення державний реєстратор долучає його до відповідної поданої заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав (п. 4 ч. з ст. 10 Закону) та проводить подальші необхідні реєстраційні дії.

У разі, якщо судового рішення немає в електронній формі та інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав і Єдиним державним реєстром судових рішень відсутня щодо наданого судового рішення, Міністерством юстиції України в контексті порушеного питання було надано лист із роз`ясненнями від 14 липня 2021 року №33509/8.4.3/-21 (далі - Лист).

Зокрема, у Листі зазначено, що підп. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 6 жовтня 2016 року №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» встановлено, що «до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України «Про державну реєсрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника».

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень не в порядку інформаційної взаємодії, а за допомогою офіційного вебпорталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду.

Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Тому в разі, якщо державний реєстратор не отримав судове рішення в електронній формі шляхом інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав і Єдиним державним реєстром судових рішень, він має можливість направити відповідний запит для отримання копії судового рішення в паперовій формі.

Таким чином, державний реєстратор здійснює державну реєстрацію змін у державному реєстрі речових прав виключно на підставі судового рішення, що прямо передбачено нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1127 від 25 грудня 2015 р.

Позивач, обґрунтовуючи свою позицію зазначає, що у разі подання для державної реєстрації припинення права оренди судового рішення, його зміст має бути оцінено на предмет встановлення ним саме припинення такого права.

В даному випадку, судом було визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений 04.01.2005 між Біляївською районною адміністрацією та ЗАТ «Одесарибгосп» з усіма додатками до нього.

Також, позивач вказує, що у позовних вимогах у справі №916/500/21 відсутня вимога про припинення договору оренди земельної ділянки, шляхом скасування державної реєстрації такого права.

Згідно норм ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) зазначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону».

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду від 28.10.2020 р. у справі №910/10963/19, вказано, виконанню підлягають виключно судові рішення:

1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому слід звернути увагу, що рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема: висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу ймовірність відповідних доказів; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. У свою чергу у резолютивній частині рішення зазначається, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Враховуючи наведене, у разі коли у рішенні суду, зокрема у його мотивувальній частині, вказується на існування нікчемного правочину, що як наслідок не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, вважаємо, що таке рішення суду є підставою для скасування державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав, реєстрацію яких проведено на підставі відповідного нікчемного правочину.

Якщо відповідне рішення суду набрало законної сили, то таке рішення суду є підставою для державної реєстрації припинення речових прав, обтяжень речових прав. У разі коли мова йде про оспорюваний правочин, то тільки рішення суду із висновком щодо визнання такого договору недійсним, зазначеним у резолютивній частині рішення, є підставою для проведення вищезазначених реєстраційних дій.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові КГС ВС від 23.06.2020 у справі №922/2589/19.

Отже, з огляду на вищезазначене, твердження позивача про незаконність дій державного реєстратора у зв`язку з відсутністю в судовому рішення вимоги щодо проведення реєстрації припинення права оренди не відповідають нормам діючого реєстраційного законодавства України.

З огляду на наведені вище обставини, доводи позивача щодо наявності підстав для визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства від 05.06.2024 № 1263/7 "Про відмову у задоволенні скарги" не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та повністю спростовані відповідачем.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.04.2025.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА