Рішення

від 09.04.2025 по справі 910/850/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2025Справа № 910/850/25

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Національного банку України

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент»

про ліквідацію страховика

Представники учасників справи:

від позивача: Харіна Т.Г.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Коваль В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного банку України з вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про ліквідацію останнього.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 31.12.2024 Правлінням Національного банку України прийнято Рішення №459-рш «Про застосування до відповідача заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» з підстав повторного порушення страховиком вимог, встановлених нормативно-правовими актами, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг відповідно до пункту 4 частини 2 статті 123 Закону України «Про страхування», а тому як передбачено приписами частини 1 статті 66 Закону України «Про страхування» звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 відкрито провадження у справі №910/850/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.02.2025, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

14.02.2025 до Господарського суду міста Києва від арбітражного керуючого Григор`єва В.В. надійшла заява про призначення його ліквідатором Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

У підготовчому засіданні 19.02.2025 судом було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Іншуранс Інвестмент»; постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.03.2025.

У підготовчому засіданні 12.03.2025 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.03.2025.

У підготовчому засіданні 26.03.2025 судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.04.2025.

08.04.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судове засідання 09.04.2025 з`явились представники позивача та третьої особи, надали усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 09.04.2025 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У підготовчому засіданні 09.04.2025 судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» є юридично особою, створеною за законодавством України (дата реєстрації - 08.10.2014), види діяльності - 65.12 Інші види страхування, крім страхування життя, 65.20 Перестрахування, 66.21 Оцінювання ризиків та завданої шкоди, 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів, 66.29 Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення.

Рішенням Національного банку України від 31.12.2024 №459-рш «Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» вирішено, зокрема: 1) анулювати Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ліцензію на здійснення діяльності із страхування; 2) звернутися до господарського суду із заявою про відкриття ліквідаційної процедури Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

У рішенні НБУ від 31.12.2024 №459-рш зазначено, що Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийняв рішення 21 грудня 2023 року № 21/2384-рк «Про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ужити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення» (далі - Рішення Комітету), яким зобов`язав Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» у строк не пізніше 31 січня 2024 року вжити заходів для усунення порушень та причин, що сприяли вчиненню порушень, встановлених за результатами проведеної у 2023 році планової інспекційної перевірки. Рішення Комітету було прийнято у зв`язку з порушенням Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» вимог законодавства, що регулює діяльність учасників ринків фінансових послуг, а саме:

- частини другої статті 31 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року №85/96-ВР (чинний на час вчинення порушення, втратив чинність від 01 січня 2024 року, далі - Закон про страхування) у частині невиконання обов`язку формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених Законом про страхування, станом на кожен день;

- пункту 114 глави 10 розділу ІІ Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24 грудня 2021 року №153 (чинне на час вчинення порушення, втратило чинність від 01 січня 2024 року, далі ? Положення №153), у частині невиконання обов`язку формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, установлених статтею 31 Закону про страхування та законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг, станом на кожний день;

- пункту 74 глави 5 розділу II Положення №153 у частині недотримання надавачем фінансових послуг протягом усього строку дії ліцензії вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг;

- пункту 1 розділу ІІ Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затвердженої розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 грудня 2004 року №3104 (чинна на час вчинення порушення, втратила чинність від 01 січня 2024 року, далі - Методика №3104), у частині недотримання обов`язку за видами страхування формувати і вести облік в достатньому обсязі резервів незароблених премій (резерви премій) (далі - РНП), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;

- пункту 7 розділу IІІ Методики №3104 у частині проведення розрахунку резерву незароблених премій методом «коефіцієнта збитковості» з порушенням умов, зазначених у цьому пункті.

З 01.01.2024 втратив чинність Закон України «Про страхування» від 07 березня 1996 року №85/96-ВР та набув чинності Закон України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ.

Відповідно до підпункту 3 пункту 19 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ строк виконання рішень Національного банку про застосування заходів впливу інших, ніж визначені в підпунктах 1 і 2 цього пункту, прийнятих Національним банком до дня введення в дію Закону України «Про страхування», та які залишаються чинними станом на день, що передує дню введення в дію цього Закону, вважається таким, що настав, станом на день введення в дію цього Закону, а відповідні заходи впливу підлягають виконанню не пізніше зазначеного дня. Невиконання рішень Національного банку України про застосування заходів впливу, що залишаються чинними станом на день, що передує дню введення в дію Закону України «Про страхування», з дня введення в дію цього Закону тягне за собою правові наслідки, що виникають у разі невиконання заходів впливу, застосованих Національним банком України відповідно до цього Закону, в тому числі можуть бути підставою для проведення Національним банком України позапланової інспекційної перевірки (підпункт 5 пункту 19 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про страхування»).

Згідно з підпунктом 6 пункту 19 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, не виконані станом на день, що передує дню введення в дію цього Закону, з дня введення в дію цього Закону вважаються виконаними, якщо за результатами проведення заходів безвиїзного нагляду та/або інспекційних перевірок Національним банком України буде встановлена відповідність страховика вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, згідно з наказом Національного банку України від 08 липня 2024 року №625-но (зі змінами) (далі - Наказ) проведено позапланову інспекційну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» станом на 02 липня 2024 року за період діяльності з 21 грудня 2023 року до 01 липня 2024 року (включно) (далі - період перевірки) з питань, передбачених у Наказі, у тому числі щодо стану виконання Рішення Комітету.

За результатами інспектування виявлено, що станом на кінець дня 31 грудня 2023 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» порушило порядок розрахунку коефіцієнта збитковості (складова для розрахунку РНП методом «коефіцієнта збитковості»), крім того, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» продовжувало формувати резерв заявлених, але не виплачених збитків (RBNS) у недостатньому обсязі. Водночас недоформування резерву RBNS під час перевірки спричинено неусуненням порушень, зафіксованих у Рішенні Комітету, а саме непроведення актуалізації розміру збитку, незастосування середнього збитку, якщо немає орієнтовних даних, невключення страхових справ у розрахунок RBNS.

Зазначене свідчить про невиконання Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» станом на кінець дня 31 грудня 2023 року Рішення Комітету від 21 грудня 2023 року №21/2384-рк «Про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ужити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення».

Також, результати позапланової інспекційної перевірки, проведеної згідно з Наказом, свідчать про порушення Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» законодавства про регулювання діяльності з надання фінансових послуг, а саме:

- частини першої статті 43 Закону України «Про страхування» у частині невиконання обов`язку формувати технічні резерви за всіма зобов`язаннями за договорами страхування (перестрахування) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора;

- пункту 73 глави 13 розділу IV Положення про порядок формування страховиками технічних резервів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року №203 (далі - Положення №203), відповідно до якого розмір резерву заявлених, але не виплачених збитків страховик визначає за кожним класом страхування / лінією бізнесу або за подібними страховими випадками в розрізі класів страхування або страхових ризиків залежно від застосованих підходів андерайтингу (далі - клас страхування / лінія бізнесу) з урахуванням умов відповідних договорів та/або на підставі заявлених вимог, отриманих у будь-якій формі (включаючи письмове, телефонне чи електронне повідомлення), залежно від сум фактично понесених або очікуваних страхувальниками (та/або іншими особами, визначеними законодавством України або договором) збитків (шкоди) у результаті настання події, що має ознаки страхового випадку. Розмір резерву заявлених, але не виплачених збитків визначається як сума резервів заявлених, але не виплачених збитків, розрахованих за всіма класами страхування / лініями бізнесу (аналогічна норма міститься в пункті 2 розділу IV Методики № 3104);

- пункту 74 глави 13 розділу IV Положення №203, відповідно до якого страховик визначає розмір резерву заявлених, але не виплачених збитків за кожною неврегульованою або врегульованою не в повному обсязі вимогою в межах класу страхування / лінії бізнесу (аналогічна норма міститься в пункті 3 розділу IV Методики № 3104);

- пункту 75 глави 13 розділу IV Положення №203 у частині невикористання страховиком оцінки розміру збитку для розрахунку резерву заявлених, але не виплачених збитків за заявленою вимогою, у якій розмір збитку не визначено (аналогічна норма міститься в пункті 4 розділу IV Методики №3104);

- пункту 43 глави 3 розділу ІІ Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2023 року №199 (далі ? Положення № 199), у частині недотримання надавачем фінансових послуг протягом усього строку дії ліцензії вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг, а саме статті 43 Закону України «Про страхування», Положення №203. Аналогічна норма міститься в пункті 74 глави 5 розділу II Положення №153, який було порушено страховиком у зв`язку з невиконанням вимог статті 31 Закону про страхування та Методики №3104.

Оскільки за результатами інспекційної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», проведеної згідно з Наказом, встановлено невідповідність Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» вимогам Закону України «Про страхування» та вищезазначеним нормативно-правовим актам Національного банку, зазначене свідчить про наявність підстав у Національного банку вважати Рішення Комітету таким, що не виконане Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» після прийняття Рішення Комітету продовжувало формувати резерв RBNS у недостатньому обсязі. Недоформування резерву RBNS під час інспекційної перевірки спричинено неусуненням порушень, зафіксованих у Рішенні Комітету, а саме непроведенням актуалізації розміру збитку, незастосуванням середнього збитку за відсутності орієнтовних даних, невключенням страхових справ у розрахунок RBNS. Зазначене свідчить також про те, що після спливу строку виконання заходу впливу, передбаченого Рішенням Комітету, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» продовжувало формувати резерв RBNS у недостатньому обсязі (станом на 31 березня 2024 року та станом на 30 червня 2024 року).

Недоформування резерву RBNS під час перевірки спричинено аналогічними порушеннями, які були підставою для застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» попереднього заходу впливу та повинні бути усунуті на виконання Рішення Комітету (непроведення актуалізації розміру збитку, незастосування середнього збитку за відсутності орієнтовних даних, невключення страхових справ у розрахунок RBNS).

Таким чином, виявлені порушення щодо недоформування резерву RBNS під час перевірки (станом на 31 березня 2024 року та станом на 30 червня 2024 року) свідчать про повторність порушення страховиком вимог, зокрема встановлених нормативно-правовим актом Національного банку, що регулює умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.

У рішенні НБУ від 31.12.2024 №459-рш вказано, що за результатами аналізу звітності Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» за дев`ять місяців 2024 року, станом на 01 жовтня 2024 року Національний банк встановив, що величина сформованих страхових резервів [які визначають грошову оцінку зобов`язань страховика за договорами страхування (перестрахування), розраховану відповідно до вимог законодавства з метою забезпечення майбутніх страхових виплат залежно від видів страхування] становить 195971,54 тис. грн.

Отже, відповідно до вимог пункту 7 розділу ІІ Положення про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 23 грудня 2023 року № 178 (зі змінами) (далі - Положення № 178), Національний банк під час встановлення факту відсутності або наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) враховує, зокрема, таку інформацію, як подану до Національного банку страховиком звітність за останній звітний період, що передує прийняттю такого рішення (у разі її подання). У разі неподання звітності за останній звітний період, що передує прийняттю такого рішення, ? останню подану звітність страховиком.

Таким чином, як зазначено у рішенні НБУ від 31.12.2024 №459-рш, у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» є зобов`язання за договорами страхування (перестрахування, співстрахування).

Національний банк установлює факт наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), ураховуючи інформацію, отриману за результатами звітності за останній звітний період, що передує прийняттю цього рішення.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 123 Закону України «Про страхування» Національний банк має право прийняти рішення про анулювання ліцензії у разі повторного порушення страховиком вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.

Як вказано у рішенні НБУ від 31.12.2024 №459-рш повторним вважається порушення, вчинене протягом двох років з дня прийняття Регулятором рішення про застосування заходу впливу про порушення страховиком вимог, щодо яких було застосовано такий захід впливу, а саме після прийняття 21 грудня 2023 року Рішення Комітету, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» станом на 31 березня 2024 року та 30 червня 2024 року не доформувало загальний розмір RBNS відповідно до вимог пунктів 73, 74, 75 глави 13 розділу IV Положення №203, тобто вчинило порушення вимог, щодо яких було застосовано захід впливу, визначений у Рішенні Комітету.

За таких обставин, керуючись нормами статті 66, пункту 4 частини другої статті 123 Закону України «Про страхування», статей 15, 551 Закону України «Про Національний банк України», глави 21 розділу ІІІ, пункту 484 глави 65 розділу XI Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2023 року №183 (зі змінами), пункту 7 розділу II Положення № 178, Правління Національного банку України вирішило, зокрема:

1. Анулювати Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ліцензію на здійснення діяльності із страхування.

2. Департаменту ліцензування у день набрання чинності цим рішенням забезпечити внесення до Державного реєстру фінансових установ змін щодо анулювання Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ліцензії на здійснення діяльності із страхування та виключення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» з Державного реєстру фінансових установ.

3. Встановити факт наявності в Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування).

4. Звернутися до господарського суду із заявою про відкриття ліквідаційної процедури Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

5. Юридичному департаменту протягом одного місяця з дня прийняття цього рішення забезпечити подання до господарського суду позову про ліквідацію Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України та клопотання про призначення ліквідатора страховика з числа арбітражних керуючих у справах про банкрутство фінансових установ.

За наведених обставин позивач просить суд:

1) прийняти рішення про ліквідацію Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»;

2) на виконання вимог статей 105, 110 Цивільного кодексу України призначити за вибором суду ліквідатора Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» з числа арбітражних керуючих у справах про банкрутство фінансових установ;

3) протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію;

4) встановити порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється - не більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з п. 8-1 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ, інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, які надають супровідні послуги, в межах, визначених Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та іншими законами України.

У ст. 61 Закону України «Про Національний банк України» зазначено, що Національний банк здійснює державне регулювання діяльності: банків - у формах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», безпосередньо або через створений ним Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури; кредитних спілок - у формах, визначених Законом України «Про кредитні спілки»; страховиків - у формах, визначених Законом України «Про страхування»; інших осіб, які здійснюють діяльність з надання фінансових та супровідних послуг, - у формах та у спосіб, визначені Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ юридична особа набуває статусу страховика і право на здійснення діяльності із страхування виключно після отримання ліцензії на здійснення діяльності із страхування (далі - ліцензія), яка видається Регулятором.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії страховика з підстав, не пов`язаних з віднесенням страховика до категорії неплатоспроможних, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України. Прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика.

Відповідно до ч. 4 ст. 66 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ регулятор, за умови наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування): 1) одночасно з прийняттям рішення про відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, призначає тимчасову адміністрацію; 2) протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України та з клопотанням про призначення ліквідатора страховика з числа арбітражних керуючих у справах про банкрутство фінансових установ.

У ч. 2 ст. 123 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ зазначено, що регулятор має право прийняти рішення про відкликання ліцензії у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) звернення страховика із заявою про відкликання ліцензії в межах процедури добровільного виходу з ринку;

2) наявність недостовірної інформації у документах, поданих страховиком для отримання ліцензії;

3) невиконання страховиком розпорядження, рішення Регулятора про усунення виявлених порушень або вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

4) повторне порушення страховиком вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг. Повторним вважається порушення, вчинене протягом двох років з дня прийняття Регулятором рішення про застосування заходу впливу про порушення страховиком вимог, щодо яких було застосовано такий захід впливу;

5) виявлення факту здійснення страховиком ризикової діяльності, що загрожує інтересам його страхувальників та/або інших кредиторів страховика. Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Регулятора про здійснення страховиком ризикової діяльності, визначається нормативно-правовим актом Регулятора;

6) страховик не розпочав здійснення діяльності з надання фінансових послуг протягом шести місяців з дати отримання ліцензії;

7) страховик не здійснює діяльності з надання фінансових послуг протягом шести місяців поспіль;

8) встановлення (виявлення) порушення страховиком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення після застосування Регулятором до страховика не менше двох заходів впливу за порушення законодавства у цій сфері протягом двох років;

9) відмова страховика у проведенні перевірки Регулятором, зокрема недопуск уповноважених осіб Регулятора до проведення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до інформаційних систем та/або приміщень, об`єктів, що використовуються при наданні фінансових послуг, або відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси страховика на час проведення перевірки;

10) виявлення двох та більше порушень страховиком вимог нормативно-правових актів Регулятора щодо забезпечення реалізації і моніторингу ефективності застосованих відповідно до Закону України «Про санкції» спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);

11) невиконання страховиком плану виходу з ринку та недотримання процедури виходу з ринку;

12) незвернення страховика до Регулятора з повторною заявою про відкликання ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових установ відповідно до положень та у строк, передбачений частиною тринадцятою статті 62 цього Закону;

13) непрозора структура власності страховика;

14) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи;

15) встановлення перевіркою факту відсутності страховика за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як встановлено судом, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийняв рішення 21 грудня 2023 року № 21/2384-рк «Про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ужити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення» (далі - Рішення Комітету), яким зобов`язав Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» у строк не пізніше 31 січня 2024 року вжити заходів для усунення порушень та причин, що сприяли вчиненню порушень, встановлених за результатами проведеної у 2023 році планової інспекційної перевірки. Рішення Комітету було прийнято у зв`язку з порушенням Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» вимог законодавства, що регулює діяльність учасників ринків фінансових послуг, а саме:

- частини другої статті 31 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року №85/96-ВР (чинний на час вчинення порушення, втратив чинність від 01 січня 2024 року, далі - Закон про страхування) у частині невиконання обов`язку формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених Законом про страхування, станом на кожен день;

- пункту 114 глави 10 розділу ІІ Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24 грудня 2021 року №153 (чинне на час вчинення порушення, втратило чинність від 01 січня 2024 року, далі ? Положення №153), у частині невиконання обов`язку формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, установлених статтею 31 Закону про страхування та законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг, станом на кожний день;

- пункту 74 глави 5 розділу II Положення №153 у частині недотримання надавачем фінансових послуг протягом усього строку дії ліцензії вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг;

- пункту 1 розділу ІІ Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затвердженої розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 грудня 2004 року №3104 (чинна на час вчинення порушення, втратила чинність від 01 січня 2024 року, далі - Методика №3104), у частині недотримання обов`язку за видами страхування формувати і вести облік в достатньому обсязі резервів незароблених премій (резерви премій) (далі - РНП), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;

- пункту 7 розділу IІІ Методики №3104 у частині проведення розрахунку резерву незароблених премій методом «коефіцієнта збитковості» з порушенням умов, зазначених у цьому пункті.

З 01.01.2024 втратив чинність Закон України «Про страхування» від 07 березня 1996 року №85/96-ВР та набув чинності Закон України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ.

Відповідно до підпункту 3 пункту 19 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ строк виконання рішень Національного банку про застосування заходів впливу інших, ніж визначені в підпунктах 1 і 2 цього пункту, прийнятих Національним банком до дня введення в дію Закону України «Про страхування», та які залишаються чинними станом на день, що передує дню введення в дію цього Закону, вважається таким, що настав, станом на день введення в дію цього Закону, а відповідні заходи впливу підлягають виконанню не пізніше зазначеного дня. Невиконання рішень Національного банку України про застосування заходів впливу, що залишаються чинними станом на день, що передує дню введення в дію Закону України «Про страхування», з дня введення в дію цього Закону тягне за собою правові наслідки, що виникають у разі невиконання заходів впливу, застосованих Національним банком України відповідно до цього Закону, в тому числі можуть бути підставою для проведення Національним банком України позапланової інспекційної перевірки (підпункт 5 пункту 19 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про страхування»).

Згідно з підпунктом 6 пункту 19 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, не виконані станом на день, що передує дню введення в дію цього Закону, з дня введення в дію цього Закону вважаються виконаними, якщо за результатами проведення заходів безвиїзного нагляду та/або інспекційних перевірок Національним банком України буде встановлена відповідність страховика вимогам цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, згідно з наказом Національного банку України від 08 липня 2024 року №625-но (зі змінами) (далі - Наказ) проведено позапланову інспекційну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» станом на 02 липня 2024 року за період діяльності з 21 грудня 2023 року до 01 липня 2024 року (включно) (далі - період перевірки) з питань, передбачених у Наказі, у тому числі щодо стану виконання Рішення Комітету.

Як встановлено судом, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» не виконало Рішення Комітету від 21 грудня 2023 року №21/2384-рк «Про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» ужити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення».

Крім того, під час повторної перевірки були виявлені порушення щодо недоформування резерву RBNS під час перевірки (станом на 31 березня 2024 року та станом на 30 червня 2024 року), що свідчить про повторність порушення страховиком вимог, зокрема встановлених нормативно-правовим актом Національного банку, що регулює умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 123 Закону України «Про страхування» Національний банк має право прийняти рішення про анулювання ліцензії у разі повторного порушення страховиком вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.

Як вказано у рішенні НБУ від 31.12.2024 №459-рш повторним вважається порушення, вчинене протягом двох років з дня прийняття Регулятором рішення про застосування заходу впливу про порушення страховиком вимог, щодо яких було застосовано такий захід впливу, а саме після прийняття 21 грудня 2023 року Рішення Комітету, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» станом на 31 березня 2024 року та 30 червня 2024 року не доформувало загальний розмір RBNS відповідно до вимог пунктів 73, 74, 75 глави 13 розділу IV Положення №203, тобто вчинило порушення вимог, щодо яких було застосовано захід впливу, визначений у Рішенні Комітету.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем обгрунтовано з посиланням на норми статті 66, пункту 4 частини другої статті 123 Закону України «Про страхування», статей 15, 551 Закону України «Про Національний банк України», глави 21 розділу ІІІ, пункту 484 глави 65 розділу XI Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2023 року №183 (зі змінами), пункту 7 розділу II Положення № 178, було прийнято рішення НБУ від 31.12.2024 №459-рш «Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування»

При цьому, у п. 8 рішення НБУ від 31.12.2024 №459-рш зазначено, що рішення набирає чинності з 31 грудня 2024 року та може бути оскаржене протягом шести місяців з дня його отримання до окружного адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про Національний банк України» оскарження цього рішення не зупиняє його виконання.

Доказів оскарження рішення НБУ від 31.12.2024 №459-рш «Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» матеріали справи не містять (відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України правомірність та відповідність вимогам частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряється судами адміністративної юрисдикції).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Особливістю даної категорії справ є те, що у силу положень статті 110 Цивільного кодексу України призначення ліквідатора у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи є обов`язком суду (органу, який прийняв таке рішення).

За відсутності в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи відомостей про призначення її ліквідатором органу державної влади, який ініціював такий судовий процес, цей орган не може самостійно призначити склад відповідної ліквідаційної комісії та/або виконувати функції ліквідатора юридичної особи (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 911/3135/20).

14.02.2025 до Господарського суду міста Києва від арбітражного керуючого Григор`єва В.В. надійшла заява про призначення його ліквідатором Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

Крім того, до вказаної заяви Григор`євим В.В. долучено копію Свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 310 від 12.02.2013 року, копію витягу з електронного реєстру осіб, яким видано сертифікат Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи, копію рішення Правління Національного банку України Про призначення тимчасової адміністрації у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» від управління від 31.12.2024 № 460-рш, копію Свідоцтва №8 про проходження підготовки у справах про банкрутство небанківських фінансових установ від 29 червня 2024, копії Свідоцтв про підвищення кваліфікації з 2014 по 2024 рік, копію договору страхування та документу про оплату, копію Свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №1101 від 22.03.2019.

За наведених обставин суд дійшов висновку призначити Григор`єва В.В. ліквідатором Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України).

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне встановити право кредиторів заявити свої вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» протягом шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, шляхом направлення їх ліквідатору - арбітражному керуючому Григор`єву В.В.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

У ч. 8 ст. 66 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ зазначено, що розпочата процедура ліквідації страховика не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для її початку.

Відповідно до ч. 9 ст. 66 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ процедура ліквідації страховика вважається завершеною, а страховик як юридична особа - ліквідованою з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Регулятор вносить запис до Реєстру про ліквідацію страховика на підставі отриманого від суду затвердженого ним звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (ч. 10 ст. 66 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-ІХ).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Ліквідувати Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; ідентифікаційний код: 39433769).

3. Призначити ліквідатором Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; ідентифікаційний код: 39433769) арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №310 від 12.03.2013).

4. Встановити, що кредитори мають право заявити свої вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; ідентифікаційний код: 39433769) протягом шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, шляхом направлення їх ліквідатору Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» - арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу.

5. Повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення.

6. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; ідентифікаційний код: 39433769) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; ідентифікаційний код: 00032106) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.04.2025.

Суддя О.М. Спичак