Рішення

від 02.04.2025 по справі 910/14706/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2025Справа № 910/14706/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи №910/14706/24

за позовом Приватного підприємства "Колібріс" (Україна, 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код: 21452580)

до Київської міської ради (Україна, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код: 22883141)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Україна, 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А; ідентифікаційний код: 26199097)

про визнання укладеною додаткової угоди

Представники учасників справи:

від позивача: Станицький О.Б., ордер АІ №1757698;

від відповідача: Перепелицін К.М., самопредставництво;

від третьої особи: Плахотнік Р.А., самопредставництво.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Колібріс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (далі - відповідач), в якій просить суд визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельних ділянок, укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого Щербаковим В.З., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 10.10.2000 за реєстровим № 3264, зареєстрованого Київським міським управлінням земельних ресурсів 26.12.2000 за № 75-6-00010, з урахуванням договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельних ділянок, посвідченого Досінчуком Ф.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.10.20123 за реєстровим № 5115 та з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельних ділянок, посвідченого Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.07.2019 за реєстровим номером № 228, в запропонованій редакції відповідно до прохальної частини позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14706/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 15.01.2025.

26.12.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 26.12.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

30.12.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву.

У підготовче засідання 15.01.2025 з`явились представники відповідача та третьої особи, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач був повідомлений належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 15.01.2025 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву та пояснення третьої особи, оголошено перерву до 12.02.2025.

У підготовче засідання 12.02.2025 з`явились представники учасників справи.

У підготовчому засіданні 12.02.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.2025.

У судове засідання 05.03.2025 з`явились представники учасників справи.

У судовому засіданні 05.03.2025 судом було оголошено перерву до 02.04.2025.

У судове засідання 02.04.2025 з`явились представники учасників справи.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи надав суду усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 02.04.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2000 між Київською міською радою (далі - орендодавець) та Приватним підприємством "Колібріс" (далі - орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 10.10.2020 за реєстровим номером 3264.

Предметом Договору було передання орендодавцем, на підставі рішення Київради від 19.08.1999 за №5/491, в оренду на 10 років без права капітального будівництва земельної ділянки, місце розташування якої транспортна розв`язка вул. Гната Юри та проп. 50-річчя Жовтня у Ленінградському районі м. Києва загальним розміром 0,8158 га для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1 Договору).

23.10.2013 між сторонами було укладено Договір про поновлення та внесення змін до Договору, яким, на підставі рішення Київської міської ради №649/7986 від 12.07.2012, було поновлено на п`ять років Договір, строк дії якого закінчився, та внесено зміни до Договору, а саме: цифри і слова "0,8158 (нуль цілих і вісім тисяч сто п`ятдесят вісім десятитисячних) га" на "0,5651 (нуль цілих і п`ять тисяч шістсот п`ятдесят одна десятитисячна) га"; слова та цифри "просп. 50-річчя Жовтня у Ленінградському районі" на "просп. Леся Курбаса у Святошинському районі"; слова "торговельного майданчика" на слова "торговельних майданчиків".

17.07.2019 між сторонами було укладено Договір про поновлення договору оренди земельних ділянок, яким на підставі висновку до кадастрової справи № А-26114 Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування до протоколу № 25/87 засідання від 27.11.2018 - 30.11.2018 року, було поновлено Договір строком на 5 (п`ять) років.

Так, відповідно до вказаних договорів позивачу було передано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:288:0020 та 8000000000:75:289:0002.

Позивач зазначає, що у зв`язку із закінченням строку оренди, він, з дотриманням порядку, встановленого Договором та положеннями статі 33 Закону України "Про оренду землі", скористався своїм переважним правом на поновлення Договору та повідомив відповідача про свій намір скористатися таким правом на поновлення Договору на новий строк, шляхом подачі листа-повідомлення про поновлення Договору оренди земельних ділянок більш як за 3 місяці до спливу строку Договору (реєстраційний номер 619350539 від 21.03.2024 року).

З огляду на викладене, а також посилаючись на порушення відповідачем порядку розгляду листа-повідомлення про поновлення Договору оренди земельних ділянок, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельних ділянок, укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого Щербаковим В.З., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 10.10.2000 за реєстровим № 3264, зареєстрованого Київським міським управлінням земельних ресурсів 26.12.2000 за № 75-6-00010, з урахуванням Договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельних ділянок, посвідченого Досінчуком Ф.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.10.20123 за реєстровим № 5115 та з урахуванням Договору про поновлення договору оренди земельних ділянок, посвідченого Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.07.2019 за реєстровим номером № 228, в запропонованій редакції відповідно до прохальної частини позовної заяви.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статей 142 - 144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з п. в) ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території, належить зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", стаття 1 якого визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Визначення договору оренди землі містить і стаття 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126-1 Земельного кодексу України договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів. Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Водночас, абзацами 3, 4 Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Суд зазначає, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за договором, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі") тепер регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, оскільки стаття 126-1 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення).

Наведене свідчить про те, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", базується саме на положеннях статті 126-1 Земельного кодексу України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.

При цьому укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Натомість поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", відповідно до розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Судом встановлено, що Договір було укладено сторонами 10.10.2000, а його дія була поновлена (востаннє) Договором про поновлення договору оренди земельних ділянок від 17.07.2019. Отже, строк дії Договору - до 17.07.2024.

При цьому, Договором від 23.10.2013 про поновлення та внесення змін до Договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього Договору до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених цим Договором (п. 11.7).

Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі №910/1494/22 зазначив, що зважаючи на положення абзаців 3 та 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України №340-ХІ від 05.12.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", слід дійти висновку, що поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству"), здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення, але, в разі, якщо на орендованій землі державної або комунальної власності розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, то договори оренди цих ділянок, які були укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Слід розмежовувати встановлення Перехідними положеннями Закону правил (порядку) поновлення договорів оренди земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі і споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до 15.07.2020 (набрання чинності відповідних змін до Закону), та вимогу Закону про включення умов, передбачених статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України до договору (додаткової угоди), що укладається на новий строк.

Договір оренди земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовані будівлі і споруди, що є власністю орендаря, у разі його продовження, має в обов`язковому порядку містити умови, передбачені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 126-1 Земельного кодексу України, а це можливо лише в спосіб викладення цих умов у письмовому вигляді шляхом зазначення про це саме в проекті додаткової угоди про поновлення договору.

Позивач, маючи намір поновити Договір на новий строк, додає до позову проєкт відповідної додаткової угоди, яка має містити, в тому числі, умови, передбачені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Водночас, з інформації, наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №406497819 від 04.12.2024), вбачається, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:75:288:0020 та 8000000000:75:289:0002, за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 4-В розміщені нежитлові будівлі, загальною площею 2078,4 кв.м, право власності на які зареєстроване за позивачем.

Відтак позивач має право на поновлення Договору на умовах, визначених у п.11.7 Договору від 23.10.2013 про поновлення та внесення змін до Договору.

Однак, для реалізації такого права, з огляду на набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", обов`язковим є дотримання умов, передбачених абзацом 3 Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", оскільки на земельних ділянках, які є предметом Договору, розміщені будівлі, які перебувають у власності орендаря.

Дослідивши зміст долученого позивачем до позовної заяви та листа-повідомлення про поновлення Договору оренди земельних ділянок (реєстраційний номер 619350539 від 21.03.2024 року) проєкту Додаткової угоди про поновлення Договору, суд встановив, що вказаний проєкт не відповідає абзацу 3 Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", оскільки не містить умов, передбачених статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Окрім того, умови Договору передбачають право орендаря на його поновлення лише за умови належного виконання своїх обов`язків.

Так, п.п. 8.4 п. 8 Договору (в редакції договорів від 23.10.2013, 17.07.2019) встановлено, що орендар зобов`язаний, зокрема, дотримуватись правил благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.

Зі змісту Договору також вбачається, що земельні ділянки були передані в оренду без права капітального будівництва, а їхнє цільове призначення - експлуатація та обслуговування торговельного майданчика.

Як було зазначено вище, на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:75:288:0020 та 8000000000:75:289:0002, за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 4-В розміщені нежитлові будівлі, загальною площею 2078,4 кв.м, право власності на які зареєстроване за позивачем, дата державної реєстрації - 13.07.2018.

Водночас, зі змісту довідки №1 від 29.03.2018, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Благобудконсалт", вбачається, що станом на 01.12.2017 загальна площа будівель за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 4-В складала 1011,1 кв.м.

Вказане свідчить про самочинне збільшення позивачем площі будівель на орендованих ділянках, а відтак вказує на факт порушення ним умов Договору. Зазначена обставина позивачем не спростована.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на недотримання позивачем приписів абзацу 3 Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", а також враховуючи порушення ним умов Договору, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.04.2025.

Суддя О.В. Нечай