Рішення

від 03.04.2025 по справі 912/3157/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 рокуСправа № 912/3157/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. за правилами загального позовного провадження справу № 912/3157/24

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92)

до відповідача Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (27110, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Глодоси, вул. Центральна, буд. 41)

про стягнення 1 211 929,50 грн,

за участю представників:

від позивача - Братухін О.Ю. (самопредставництво, виписка з ЄДР),

від відповідача - Долгоєр В.Г. (адвокат за ордером від 22.01.2025 серії ВА № 11025009),

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - позивач) до Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (далі - відповідач) з вимогами:

"1. Стягнути з Глодоської сільської ради Новоукраїнської ради Кіровоградської області на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) завдані збитки, внаслідок засмічення земельних ресурсів, в розмірі 1 211 929,50 грн.:

рахунок (IBAN) UA378999980333129331000011547, отримувач коштів ГУК Кіровоградській області/тг с. Глодоси, код ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності), банк отримувача Казначейство України (ел. адм.подат.).

2. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору:

р/р UA038201720343190001000101953 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 43877118."

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 13.03.2024 до 15.03.2024 проведена планова перевірка в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, за результатами якої виявлено на території Глодоської сільської ради стихійні (несанкціоновані) сміттєзвалища, на яких складаються різні відходи (побутові, будівельні тощо), що призводить до засмічення земель, що є порушенням статті 35 Закону України "Про охорону земель", статті 21 Закону України "Про відходи", статті 12 Земельного кодексу України. Позивач посилається на Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.03.2024-15.03.2024 №15/5.1-5.2-3.1-3.2-3.3.-3.4-35-8/24. Позивач зазначає, що з метою усунення виявлених порушень видав припис від 22.03.2024. За цим фактом до адміністративної відповідальності за статтею 52 КУпАП притягнуто голову Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Штраф сплачено повністю добровільно. Позивач зазначає, що провів розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки, і направив на адресу відповідача претензії про відшкодування шкоди, які залишені без відповіді і задоволення. За твердженням позивача, загальна сума шкоди, завданої державі Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області порушенням вимог природоохоронного законодавства, становить 1 211 929,50 грн, яку позивач просить стягнути в дохід держави.

Ухвалою від 24.12.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3157/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 23.01.2025.

09.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю та вказує, що має паспорти місць видалення відходів на сміттєзвалища, а тому сміттєзвалища не є стихійними та несанкціонованими.

За змістом відзиву, відповідач вважає, що позивач не врахував результати лабораторних досліджень на наявність хімічних речовин в грунті, показників поверхневих вод, вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, показників підземних вод, а також результати дослідження грунтів на концентрацію небезпечних речовин, згідно з якими концентрація небезпечних речовин відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 №1325 «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин в грунтах, а також перевірку таких речовин», зразки яких вилучені для досліджень саме з місць видалення відходів Глодоської сільської ради

Відповідач вважає, що позивач не надав доказів забруднення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, зокрема відсутні матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань.

17.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що наявність паспортів місць видалення відходів не виключає засміченості земельної ділянки та не дає правових підстав облаштовувати несанкціоновані сміттєзвалища на земельній ділянці, яку не відведено для цього.

На думку позивача, надані сільською радою протоколи вимірювань вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не стосуються предмета спору, оскільки протоколи лабораторних вимірювань якості поверхневих та підземних вод, проведені у березні-травні 2023 року, свідчать про вміст певних (хімічних) речовин у підземних водах саме на момент проведення вимірювань, проте ці вимірювання не спростовують засмічення землі у березні 2024 року.

Позивач стверджує, що при засміченні землі проникнення забруднюючих речовин не відбувається і дослідження ґрунту не потребується.

21.01.2025 від відповідача надійшли заперечення, за змістом яких зазначається, що в акті перевірки від 28.01.2021 №4.2-19/1 та в матеріалах справи відсутні жодні посилання та докази, які б підтверджували, що засмічення земельної ділянки призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Ухвалою від 23.01.2025 суд закрив підготовче провадження у справі №912/3157/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.02.2025.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді, судове засідання 20.02.2025 не відбулося.

Ухвалою від 03.03.2025 судове засідання призначено на 19.03.2025.

Протокольною ухвалою від 19.03.2025 за клопотанням відповідача від 17.03.2025 судове засідання відкладено до 27.03.2025.

У судовому засіданні 27.03.2025, у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення суду, була оголошена перерва до 03.04.2025.

У судових засіданнях 27.03.2025, 03.04.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

Дослідивши пояснення сторін, наведені в заявах по суті справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, безпосередньо дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх як у сукупності, так і кожен окремо, суд установив такі обставини справи.

На підставі наказу начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 22.02.2024 № 44-ТП, а також виданого відповідно до цього наказу направлення від 23.02.2024 №2-12-51, у період з 13.03.2024 до 15.03.2024 позивач провів планову перевірку в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства Глодоської сільської ради, за результатами проведення якої склав акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №15/5.1-5.2-3.1-3.2-3.3.-3.4-35-8/24 від 13.03.2024-15.03.2024 (далі Акт перевірки, а.с. 8-21).

Акт перевірки, серед іншого, містить відомості про розташування на території Глодоської сільської ради сміттєзвалищ, зокрема вказано, що на території Глодоської сільської територіальної громади згідно з даними реєстру місць видалення відходів Кіровоградської області розташовані такі місця розміщення твердих побутових відходів, як: 0,5 км від с.Глодоси, 1,0 км від с. Новомиколаївка, 1,5 км від с. Козакова Балка.

В Акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки здійснено виїзд на сміттєзвалища, розташовані 0,5 км від с. Глодоси, 1,0 км від с. Новомиколаївка, 3,0 км від с.Новомиколаївка, 1,5 км від с. Козакова Балка і встановлено, що на зазначених земельних ділянках складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням статті 35 Закону України «Про охорону земель»; вимірювання площ засмічених земельних ділянок проводилось рулеткою вимірювальною Р 10 зав. №7, свідоцтво про повірку №640-М від 06.07.2023, чинне до 06.07.2024.

В Акті перевірки вказано, що під час проведення перевірки (через погодні умови вибірково) здійснено виїзди на:

- сміттєзвалище, яке розташоване за межами села Козакова Балка Глодоської сільської ради. Вказано, що на зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження. Площа земельної ділянки, на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить 1080,0 кв.м;

- сміттєзвалище, яке розташоване за межами села Глодоси Глодоської сільської ради. Вказано, що на зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження. Площа земельної ділянки, на якій знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить 2850,0 кв.м;

- сміттєзвалище, яке розташоване за межами села Новомиколаївка Глодоської сільської ради. Вказано, що на зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи. Загальна площа земельних ділянок, на яких знаходиться стихійне сміттєзвалище, становить S1=2070,0 кв.м, S2= 1309,0 кв.м, S3= 3000,0 кв.м, S4=1750,0 кв.м

В Акті перевірки зазначено, що за фактами виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ на земельних ділянках відібрано проби грунтів для визначення показників їхнього складу та властивостей.

Також вказано, що за результатами виявлення зміни показників складу та властивостей грунтів з проведених лабораторно-інструментальних вимірювань додатково буде проведено розрахунок розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення та забруднення земельних ділянок.

22.03.2024 позивач вніс відповідачу припис № 15/5.1-5.2-3.1-3.2-3.3-3.4-3.5-8/24 про усунення порушень, зазначених в Акті (а.с. 22-26).

Постановою від 13.03.2024 позивач притягнув голову Глодоської сільської ради до адміністративної відповідальності за статтею 52 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 020,00 грн, який був добровільно сплачений (а.с. 27-28, 30).

Позивач скерував на адресу відповідача претензії від 23.04.2024 №3.1/79-ПР, №3.1/80-ПР, від 24.04.2024 №3.1/81-ПР та №3.1/82-ПР з вимогами про відшкодування шкоди, яка заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельних ділянок побутовими відходами, на загальну суму 1 211 929,50 (а.с. 33-45). До претензій додані розрахунки розміру шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки. Претензії залишені відповідачем без задоволення.

Відповідач має паспорти місць видалення відходів (а.с. 68-75, 79-85, 90-96, 102-108):

- реєстраційний № 118, дата реєстрації - 29.09.2014, затверджений заступником директора Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, погоджений заступником начальника Маловисківського міжрайонного управління начальника відділу державного санітарно-епідеміологічного нагляду у Новоукраїнському районі, заступника головного Державного санітарного лікаря Новоукраїнського району головного управління держсанепідемслужби у Кіровоградській області, згідно з яким назва місця видалення відходів Звалище твердих побутових відходів с. Козакова Балка Новоукраїнського району Кіровоградської області, власник місця видалення відходів Лісківська сільська рада, правонаступником якої є відповідач; площа, зайнята місцем видалення відходів 1 га; місцезнаходження на відстані 1,5 км від с.Казакова Балка, Новоукраїнський район;

- реєстраційний №119, дата реєстрації - 03.10.2014, затверджений заступником директора Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, погоджений заступником начальника Маловисківського міжрайонного управління начальника відділу державного санітарно-епідеміологічного нагляду у Новоукраїнському районі, заступника головного Державного санітарного лікаря Новоукраїнського району головного управління держсанепідемслужби у Кіровоградській області, згідно з яким назва місця видалення відходів Звалище твердих побутових відходів с.Новомиколаївка Новоукраїнського району Кіровоградської області, власник місця видалення відходів Новомиколаївська сільська рада, правонаступником якої є відповідач; площа, зайнята місцем видалення відходів 15, га; місцезнаходження на відстані 1,0 км від с. Новомиколаївка, Новоукраїнський район;

- реєстраційний № 121, дата реєстрації - 06.10.2014, затверджений заступником директора Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, погоджений заступником начальника Маловисківського міжрайонного управління начальника відділу державного санітарно-епідеміологічного нагляду у Новоукраїнському районі, заступника головного Державного санітарного лікаря Новоукраїнського району головного управління держсанепідемслужби у Кіровоградській області, згідно з яким назва місця видалення відходів Звалище твердих побутових відходів (колишнє с. Перлівка) Новоукраїнського району Кіровоградської області; власник місця видалення відходів Новомиколаївська сільська рада, правонаступником якої є відповідач; площа, зайнята місцем видалення відходів 1 га; місцезнаходження на відстані 3,0 кв від с. Новомиколаївка, Новоукраїнський район;

- реєстраційний № 215, дата реєстрації - 20.12.2016, затверджений заступником директора Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, погоджений в.о. начальника управління Держпродспоживслужби в Новоукраїнському районі, згідно з яким назва місця видалення відходів Звалище твердих побутових відходів с.Глодоси Новоукраїнського району Кіровоградської області; власник місця видалення відходів Глодоська сільська рада; площа, зайнята місцем видалення відходів 0,5 га; місцезнаходження на відстані 0,5 км від с. Глодоси.

У справі містяться надані відповідачем копії протоколів вимірювань вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі (поблизу сміттєзвалищ), показників підземних і поверхневих вод, випробовування ґрунту, виконаних у 2023 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-лабораторний центр" та Державною установою "Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (а.с. 76-78, 86-89, 97-101, 109-115, 135-152).

Результатів відповідних досліджень, вимірювань тощо, актуальних станом на березень 2024 року (дату проведення перевірки), матеріали справи не містять.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", "Про охорону земель", Земельним кодексом України.

Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

За змістом статті 46 Закону України "Про охорону земель" розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Частиною 7 статті 33 Закону України "Про відходи" визначено, зокрема, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Законом України "Про відходи" визначено правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

За змістом частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (частина 1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина 4).

Частиною 1 статті 69 названого Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

Предметом позову в цій справі є відшкодування державі шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності, встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171.

Відповідно до пункту 1.3 Методики вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

У пунктах 3.1-3.3 вказаної Методики визначено, що:

- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (пункт 3.1);

- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2);

- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3).

Відповідно до пункту 3.4 Методики визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування.

Згідно з пунктами 3.5, 3.5.1 Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

У постанові від 14.10.2024 у справі №912/4/24 Верховний Суд вказав, що наведене свідчить про відмінність між засміченням та забрудненням земельної ділянки, яке насамперед полягає в тому, що засмічення земельної ділянки призводить або може призвести до забруднення навколишнього середовища (наприклад землі, надр, води, атмосферного повітря, тощо), в той час як забруднення земельної ділянки, яке відбувається у випадку проникнення певних забруднюючих речовин безпосередньо у ґрунт, призводить до негативних змін саме землі (ґрунту).

Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до норм природоохоронного законодавства, зокрема Методики, умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Отже, виснував Верховний Суд, забруднення або можливе забруднення навколишнього природного середовища є кваліфікуючими ознаками такого правопорушення, як засмічення земель, за яке передбачено відповідальність у виді відшкодування шкоди.

Тобто, заявляючи вимоги про відшкодування шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки, позивачу необхідно довести, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (наприклад, землі, надр, води, атмосферного повітря тощо), відобразивши відповідне, зокрема, в оформленому відповідно до пункту 3.3 Методики акті перевірки, що підтверджує факт засмічення земельної ділянки та є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства суб`єктами господарювання.

За приписами частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищенаведене, суд відхилив аргументи відповідача про те, що засмічення земельної ділянки є формальним складом правопорушення, при якому не потрібно доводити її забруднення, а також про те, що при засміченні проникнення забруднюючих речовин не відбувається і дослідження ґрунту не потребується.

Як вбачається з Акта перевірки, в ньому відсутні відомості, які б підтверджували висновок, що наявність відповідних відходів призвела або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, зокрема відсутні посилання на матеріали ґрунтових досліджень, досліджень поверхневих і підземних вод і атмосферного повітря, відсутні акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Як зазначалося вище, в Акті перевірки вказано про відібрання проб ґрунтів для визначення показників їхнього складу та властивостей, а також зазначено, що за результатами виявлення зміни показників складу та властивостей ґрунтів з проведених лабораторно-інструментальних вимірювань додатково буде проведено розрахунок розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення та забруднення земельних ділянок.

Разом з тим, докази на підтвердження відібрання проб та результатів їхнього дослідження позивач суду не надав.

На підставі вищенаведеного в сукупності суд установив, що позивач не довів вчинення відповідачем такого правопорушення, як засмічення земель, що могло б бути підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на установлення судом недоведеності позивачем вчинення відповідачем такого правопорушення, як засмічення земель, суд дійшов переконання, що інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому не потребують детальної відповіді суду.

На підставі пункту 1 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою в позові, сплачений позиваем судовий збір стягувати з відповідача не належить.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 79, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, ідентифікаційний код - 43877118) до Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (27110, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с.Глодоси, вул. Центральна, буд. 41, ідентифікаційний код - 04366198) про стягнення 1211929,50 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів позивача, відповідача і їхніх представників.

Повне рішення складено 14.04.2025.

Суддя Б.М. Кузьміна