Ухвала

від 14.04.2025 по справі 922/1108/25

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

14 квітня 2025 року м. ХарківСправа № 922/1108/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву від 09.04.2025 Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інтенсивник" від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська адміністративна компанія" про забезпечення позову у справі

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інтенсивник", м.Харків, від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Азово- Чорноморська адміністративна компанія", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-3", м.Харків про стягнення 13 360 136,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інтенсивник" від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська адміністративна компанія" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-3" (надалі - відповідач) про стягнення 13360136,99грн., з яких: 10000000,00грн. основного боргу, 2590000,00грн. індексу інфляції, 770136,99грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань щодо сплати вартості цінних паперів, отриманих за договором купівлі-продажу цінних паперів №9157-21/9156-21/БВ від 02.09.2021.

10 квітня 2025 року позивачем подано заяву від 09.04.2025 про забезпечення позову, в якій він просить суд:

- Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту (тимчасового обмеження права на відчуження та розпорядження майном) на наступні об`єкти нерухомого майна: нежитлову будівлю - громадський будинок літ. "Д - 5" з допоміжними будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості: Нi (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1322655563101), загальною площею 1275,6 кв.м., розташований за адресою: м. Харків, вул. Професорська, будинок 32, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-3";

- Заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, аукціони, торги) права власності та майнових прав стосовно вищевказаних об`єктів рухомого та нерухомого майна;

- Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в розмірі 8260136,99грн. на усі розрахункові рахунки відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/7141/13.

Позивач у своїй заяві про забезпечення позову вказує, що відповідач за умовами Договору купівлі-продажу цінних паперів №9157-21/9156-21/БВ від 02.09.2021 був зобов`язаний здійснити оплату отриманих цінних паперів у розмірі 10000000,00грн. не пізніше 31.08.2022, проте у вказаний строк свій обов`язок не виконав. Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою-претензією, однак відповідач залишив її без реагування, до даного часу жодних дій для виконання свого грошового зобов`язання чи врегулювання взаємовідносин відповідач не вчинив. У зв`язку з цим, позивач вважає, що існують обґрунтовані ризики того, що відповідач й надалі ухилятиметься від сплати заборгованості та може вчинити дії, для перешкоджання виконанню судового рішення у справі чи створення умов неможливості його виконання.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Втім, всупереч вказаним процесуальним нормам, позивач не надав жодних доказів на підтвердження його доводів про неможливість виконання рішення у даній справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, позивач не довів факт вчинення відповідачем дій, направлених на реалізацію належного йому нерухомого майна з метою невиконання рішення у даній справі, чи наявності у відповідача наміру вчинити такі дії.

Суд також звертає увагу, що позивач у своїй заяві зазначає, що вартість належного відповідачу нерухомого майна (нежитлової будівлі - громадського будинку літ. "Д-5" з допоміжними будівлями та спорудами, загальною площею 1275,6кв.м., розташованої за адресою: м.Харків, вул.Професорська, буд.32) за його розрахунком складає приблизно 5100000,00грн. При цьому позивач визначає вартість даного майна, виходячи з вартості нежитлової нерухомості у м.Харкові приблизно 4000,00грн. за кв.м. Проте будь-які докази на підтвердження обґрунтованості даного розрахунку позивачем не надано.

В той же час, 11.04.2025 до суду надійшло заперечення відповідача на заяву про забезпечення позову, в якому він, зокрема, зазначив, що вартість будівлі, на яку позивач просить накласти арешт, станом на 27.01.2025 фактично складає 19053400,00грн. Відповідач на підтвердження вказаної обставини надав звіт про оцінку майна - нежитлової будівлі - громадського будинку літ. "Д-5" за адресою: м.Харків, вул.Професорська, №32, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП Медведєвою Н.О. Даний звіт про оцінку майна є належним та допустимим доказом, який підтверджує доводи відповідача про те, що вартість належного йому нерухомого майна суттєво перевищує розмір спірної заборгованості.

Отже у випадку задоволення позову у даній справі, вимоги позивача в повному обсязі можуть бути задоволені за рахунок даного майна. Відповідно, необхідність для додаткового застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 8260136,99грн., про що також просить позивач у своїй заяві, відсутня.

При цьому, як зазначалося вище, позивач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про наміри відповідача відчужити вказане нерухоме майно.

За таких обставин, суд не може визнати обґрунтованим припущення позивача про те, що у випадку здійснення відповідачем дій із відчуження цього майна, накладення на нього обтяжень чи передання іншим особам, задоволення вимог позивача та виконання судового рішення стане неможливим.

Посилання позивача на те, що ТОВ "Житлобуд-3" протягом тривалого часу не виконує своє договірне зобов`язання щодо оплати вартості цінних паперів не може вважатися достатнім підтвердженням неспроможності відповідача виконати рішення у даній справі у випадку задоволення судом його позову. До того ж, за допущене відповідачем прострочення виконання своїх зобов`язань позивач здійснив нарахування 2590000,00грн. індексу інфляції та 770136,99грн. 3% річних, які мають компенсаційний характер та покликані відновити порушені права та інтереси позивача.

Додатково суд враховує, що відповідач до свого заперечення на заяву про забезпечення позову надав договір №54-24 від 28.11.2024 про закупівлю робіт, укладений ним з Департаментом комунального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, з якого вбачається, що ТОВ "Житлобуд 3" здійснює будівництво фортифікаційних споруд та захисних укриттів на території Харківської області. Отже, задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 8260136,99грн., що знаходяться на усіх рахунках відповідача, може створити суттєві перешкоди у здійснення відповідачем своєї господарської діяльності, що в свою чергу поставить під загрозу безпеку громади, оскільки цілком ймовірно призведе до вимушеного зупинення будівництва фортифікаційних споруд та захисних укриттів у зв`язку з неможливістю подальшого виконання взятих на себе відповідачем зобов`язань.

Крім того, умовами вищевказаного договору на закупівлю робіт передбачено, що протягом 2025 року відповідачем будуть виконуватися будівельні роботи, вартість яких значно перевищує розмір заборгованості перед позивачем. Отже, фактично відповідач матиме можливість виконати рішення у даній справі за рахунок коштів, що будуть отримані ним від його господарської діяльності.

За таких обставин, суд вважає, що доводи позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову належним чином не обґрунтовані, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви від 09.04.2025 Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інтенсивник" від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська адміністративна компанія" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Ухвалу підписано 14.04.2025.

СуддяМ.В. Калантай