Рішення

від 03.04.2025 по справі 924/1155/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2025 р.м.Хмельницький Справа № 924/1155/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участю секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали

за позовом керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі

1) Міністерства оборони України, м. Київ

2) військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до фізичної особи-підприємця Танасієнка Павла Васильовича, м. Вінниця

про стягнення штрафу та пені в сумі 955 380 грн. за неналежне виконання договору поставки

Представники учасників справи:

прокурор: Манзелевський Ю.В. згідно службового посвідчення №077354 від 11.03.2023 (в залі суду)

від позивача 1: Панасюк В.М. - згідно довіреності від 27.09.23 (в режимі відеоконференції)

від позивача 2: Циц С.В. - згідно наказу №227 від 22.07.24 (в залі суду)

від відповідача: адвокат Бляхарський Я.С. - згідно ордеру №1 від 15.01.2025 (в режимі відеоконференції)

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін

До Господарського суду Хмельницької області 30.12.2024 надійшла позовна заява керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 до фізичної особи-підприємця Танасієнка Павла Васильовича про стягнення штрафу та пені в сумі 955 380 грн. за договором поставки №04/09 від 02.09.2024.

08.01.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

04.03.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті спору.

Прокурор - керівник Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (далі прокурор), звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 , наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких зазначає, що 02.09.2024 за результатами проведення публічної закупівлі між військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, та фізичною особою-підприємцем Танасієнком Павлом Васильовичем, як постачальником, укладено договір №04/09 на постачання товару: пластин та гвинтів для проведення остеосинтезу за Єдиним закупівельним словником код ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" в кількості та за ціною, визначеним у специфікації, що є додатком 1 до договору, на суму 1 383 000 грн.

Стверджує, що постачальником неналежно виконано свої зобов`язання з поставки товару за договором поставки №04/09 від 02.09.2024, позаяк з урахуванням положень п.п.5.2, 5.3 укладеного між сторонами договору, товар на суму 1 383 000 грн. мав бути поставлений в повному обсязі протягом 5 днів з моменту отримання письмової заявки замовника. Оскільки фізична особа-підприємець Танасієнко П.В. отримав скеровану йому 06.09.2024 замовником вимогу-замовлення на поставку товару за договором від 02.09.2024 № 04/09, 10.09.2024, відтак поставити товар мав до 15.09.2024. Однак, тільки 14.11.2024 постачальником частково поставлено замовнику товар на загальну суму 1 177 500,00 грн, а решту товару на суму на суму 205500,00 грн. поставлено 29.11.2024.

Покликаючись на п.п.7.1, 7.8 укладеного між сторонами договору від 02.09.2024 № 04/09, вказує, що за порушення умов договору або неналежне виконання своїх обов`язків сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства. За порушення поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного товару) на якісний (відповідний), постачальник на вимогу замовника сплачує пеню у розмірі 1 відсоток вартості товару з урахуванням ПДВ з якої допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості з урахуванням ПДВ.

З огляду на порушення фізичною особою-підприємцем Танасієнком П.В. умов укладеного договору в частині строків поставки товару, з останнього підлягають стягненню пеня в розмірі 1 відсотку вартості товару з якої допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення в сумі 858 570 грн. (за період з 15.09.2024 по 14.11.2024 в сумі 829 800 грн. (1 383 000 грн. х 1% х 60 днів прострочення) та за період з 15.11.2024 по 29.11.2024 в сумі 28 770 грн. (205 500 грн. х 1% х 14 днів прострочення) та штраф в сумі 96 810 грн. (1 383 000 грн х 7%).

Невиконанням постачальником своїх зобов`язань за вказаним договором спричинено збитки державі в особі військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України у вигляді суми штрафу та пені за несвоєчасне поставлення товару. У зв`язку з тим, що органи, уповноважені представляти інтереси держави у спірних правовідносинах не вжили заходів до захисту інтересів держави, позов заявлено прокурором в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

В якості правових підстав позову прокурор покликається на ст. 173, 193, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.526, 530, 546, 549, 550, 551, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України.

Представник прокуратури під час судового розгляду спору підтримав позовні вимоги, вважає їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами.

Позивач 1 Міністерство оборони України (далі МОУ, позивач 1) підтримало позовні вимоги прокурора в повному обсязі з підстав, викладених у позові. У відповіді на відзив позивач 1 вказав, що з укладенням договору поставки №04/09 від 02.09.2024 та, відповідно, виникненням зобов`язання, його сторони набули не лише прав, а і обов`язків, які вони повинні виконати. Укладаючи договір, військова частина НОМЕР_1 , як замовник, розраховувала, що все обумовлене укладеним між сторонами правочином, буде виконано контрагентом у встановлений строк. Умови укладеного договору сторонами не змінювались, його положення недійсними не визнавались, відтак фізична особа-підприємець Танасієнко П.В., як постачальник, повинен був виконати взяті на себе зобов`язання та поставити обумовлений договором товар у визначений договором строк.

Також зазначив, що згідно ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. В силу положень Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція є зустрічною пропозицією учасника на тендерну документацію замовника укласти договір на умовах зазначених в тендерній пропозиції, за результатами розгляду та оцінки якої замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір, оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору. При цьому вказаним законом саме на замовника покладено обов`язок укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Тобто замовник укладає договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами.

Оскільки за проведеною процедурою закупівлі 02.09.2024 сторонами підписано договір №04/09 з додатком (специфікацією), а 05.09.2024 його оприлюднено у відкритому доступі на платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro, що не заперечується жодною зі сторін, то наявність/відсутність оригіналу договору №04/09 від 02.09.2024, підписаного уповноваженою особою військової частини, у відповідача, не є визначальною умовою для визначення моменту його укладення. Наведене стверджується і п.9.1 укладеного договору, згідно якого договір набирає чинності з моменту його підписання.

Вказує, що відповідачем умови договору виконані неналежно, товар поставлено замовнику із значним запізненням, а доказів на підтвердження будь-яких об`єктивних підстав несвоєчасного виконання взятого на себе зобов`язання, не надано.

Представник позивача 1 в судовому засіданні під час розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивач 2 військова частина НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 , позивач 2, замовник) підтримала позовні вимоги прокурора в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

У відповіді на відзив вказав, що процедура закупівлі медичних виробів військовою частиною НОМЕР_1 проведена згідно Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822, на виконання вимог п.11-1 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

20.08.2024 протоколом затверджено річний план закупівель UА-Р-2024-08-20-000335-а, який розміщено у відкритому доступі на платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro, із відображенням предмету закупівлі, процедури закупівлі тощо. Уповноваженою особою з питань публічних закупівель в/ч НОМЕР_1 20.08.2024 оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" (29 найменувань на суму 1 516 000 грн.), у тому числі, завантажено проект договору, невід`ємною частиною якого є специфікація, яка містить перелік товару та вимоги до нього. Зазначений проект договору також є у відкритому доступі на онлайн-платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro.

23.08.2024 відбулась процедура закупівлі, у якій взяли участь 3 учасники. 27.08.2024 фізичну особу-підприємця Танасієнка П.В. оголошено переможцем, як такого, що надав найбільш економічно вигідну пропозицію.

02.09.2024 до в/ч НОМЕР_1 надійшов підписаний відповідачем договір №04/09 у 2-х примірниках. Текст договору та специфікація до нього повністю співпадали з завантаженим на онлайн-платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro проектом договору.

Звертає увагу, що в силу п.66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822, умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників.

У повідомленні про намір укласти договір про закупівлю UА-2024-08-20-000256-а назва номенклатурної позиції предмета закупівлі повністю співпадає з назвою, яка відображена у проекті договору. Військова частина НОМЕР_1 будь-яких змін до предмета закупівлі не вносила.

Підписаний та надісланий фізичною особою-підприємцем Танасієнком П.В. договір №04/09 05.09.2024 оприлюднено у відкритому доступі на онлайн-платформі електронної системи публічних закупівель Рrozorro. Також 05.09.2024 за результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UА-2024-08-20-000256-а.

Всі істотні умови договору від 02.09.2024 № 04/09 визначені та узгоджені сторонами. Зазначений договір та його умови в судовому та будь-якому іншому порядку не оскаржувався, не визнавався не дійсним, а тому є таким, що відповідають волевиявленню сторін.

Вимога-замовлення скерована постачальнику 06.09.2024, тобто після оприлюднення договору №04/09 від 02.09.2024 у відкритому доступі. Претензія ж скерована постачальнику 18.09.2024, тобто після отримання ним оригіналу вказаного договору. Після 18.09.2024 відповідач особисто приїжджав до замовника і обіцяв виконати його умови в повному обсязі.

Наголошує, що невиконання вимоги-замовлення в/ч НОМЕР_1 та подальше звернення відповідача для отримання документів для можливості перетину товару через митний кордон України, може свідчити про відсутність у нього товару, визначеного у специфікації до договору, на момент участі у закупівлі та отримання вимоги-замовлення.

Крім того вказує, що з огляду на невиконання відповідачем умов договору поставки 04/09 в обумовлені строки та нагальну потребу лікувального закладу в цьому товарі в умовах воєнного стану, в/ч НОМЕР_1 22.10.2024 звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до фізичної особи-підприємця Танасієнка П.В. про зобов`язання його виконати умови договору №04/09 від 02.09.2024 та поставити товар згідно вимоги-замовлення (справа №924/947/24). Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву повернуто в/ч НОМЕР_1 у зв`язку з несплатою судового збору. На думку позивача 2, саме такі дії в/ч НОМЕР_1 спонукали постачальника до виконання умов договору та поставки товару, здійсненої ним 14.11.2024 та 29.11.2024.

Представник позивача 2 в судовому засіданні під час розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач фізична особа-підприємець Танасієнко Павло Васильович (далі відповідач, ФОП Танасієнко П.В., постачальник) заперечив проти позовних вимог прокурора та у поданому відзиві вказав, що військовою частиною НОМЕР_1 на порталі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення про проведення закупівлі UА-2024-08-20-000256-а з предметом закупівлі: Товари, класифікатор: ДК 021:2015 33140000-3: "Медичні матеріали" з переліком їх найменувань та вказано строк поставки: 30.11.2024. Відповідачем направлено специфікацію, пропозицію та технічну специфікацію, що оприлюднені на порталі публічних закупівель Prozorro. 23.08.2024 оприлюднено протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UА-2024-08-20-000256-а, згідно якого інформація та документи ФОП Танасієнка П.В. відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, та відсутні підстави для відмови, встановлені ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі". 27.08.2024 на порталі публічних закупівель Prozorro розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UА-2024-08-20-000256-а, у якому містились назви номенклатурної позиції предмета закупівлі, код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг, строк поставки товарів: до 30.11.2024. Строк поставки товарів до 30.11.2024 визначено і в опублікованому звіті про договір про закупівлю UА-2024-08-20-000256-а.

Стверджує, що 02.09.2024 між ним, як постачальником та військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, підписано договір №04/09 із специфікацією, що є додатком до нього. Два примірники підписаного договору з специфікацією ним скеровано для підпису замовнику. 10.09.2024 поштою відповідач отримав вимогу-замовлення від військової частини НОМЕР_1 про поставку товару із вказаним найменуванням, а в подальшому - претензію. 25.09.2024 ним скеровано на адресу замовника відповідь на отриману претензію від 18.09.2024. Товар поставлений замовнику в повному обсязі 14.11.2024 та 28.11.2024, відтак умови договору поставки відповідачем виконані в обумовлений сторонами строк договору, тобто до 30.11.2024. Наголошує, що п.9.1 договору визначено строк дії договору до 30.11.2024, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань.

Звертає увагу, що станом на 10.09.2024 у відповідача не було підписаного оригіналу договору №04/09 від 02.09.2024, а відтак у нього відсутні підстави для виникнення обов`язків (зобов`язання) в силу ст.11 Цивільного кодексу України за цим договором та, відповідно, підстави виконання його умов.

Крім того, з посиланням на принцип естопель та доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) зазначає, що отримана вимога-замовлення від 06.09.2024 на поставку товару згідно договору №04/09 від 02.09.2024 не породжувала настання цивільних обов`язків для відповідача за цим договором, оскільки замовником - військовою частиною НОМЕР_1 внесено зміни до предмету закупівлі без оприлюднення їх на порталі публічних закупівель Prozorro та її отримання відбулось раніше отримання примірника оригіналу договору зі специфікацією до нього.

Так, згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2024-08-20-000256-a від 23.08.2024 пропозиція відповідача як учасника публічної закупівлі повністю відповідала технічним, якісним та кількісним характеристикам предмету закупівлі, визначеному у тендерній документації замовника. Однак, в отриманому відповідачем 10.09.2024 договорі №04/09 від 02.09.2024 разом із специфікацією, виявлено відмінності в специфікації, а саме: в графі 3 специфікації були зазначені розміри предмету закупівлі додаткові цифри. Зазначені зміни не дозволяли відповідачу встановити якого параметру вони стосуються: товщини, довжини чи об`єму виробу, не були узгоджені сторонами наперед та не були раніше опубліковані та зазначені на порталі публічних закупівель Prozorro, технічній специфікації до предмета закупівлі, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю UA-2024-08-20-000256-a від 27.08.2024 тощо. Про вказані невідповідності ФОП Танасієнко П.В. 25.09.2024 вказав у відповіді на претензію №2185 від 18.09.2024. Вважає, що вимога-замовлення від 06.09.2024 та договір містили інформацію, яка була незрозумілою та потребувала коригування.

Наведене зумовило звернення відповідача до замовника з проханням надати заявку із зазначенням усіх потрібних розмірів виробів, а у зв`язку з неотриманням відповіді до партнера-виробника у Китайській народній республіці, де він закуповував предмет закупівлі з метою внесення змін до стандартних розмірів продукції та виготовлення нової, яка б відповідала вимогам замовника.

Нової вимоги-замовлення на поставку товару згідно договору №04/09 від 02.09.2024 від військової частини НОМЕР_1 на виконання вимог п.5.2 договору відповідач не отримував.

Також стверджує про безпідставність та необґрунтованість штрафних санкцій, нарахованих на підставі п.7.8 договору №04/09, позаяк вказаний пункт договору не містить вказівки на конкретний строк, яким визначено виникнення в постачальника обов`язку поставки товару.

Також вказує, що ФОП Танасієнко П.В. є добросовісним постачальником і належним чином виконував та продовжує виконувати зобов`язання, передбачені договорами, що стверджується кількістю підписаних ним договорів про публічні закупівлі та відсутністю судових справ щодо нього.

В якості правових підстав заперечень на позов покликається на ст. 129, 217, 231, 233 Господарського кодексу України, ст. 509, 551 Цивільного кодексу України та ст.1, 10 Закону України "Про публічні закупівлі".

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити у позові повністю. Зазначив, що на час отримання відповідачем вимоги-замовлення на поставку товару, у нього були відсутні підстави для виникнення зобов`язань за договором від 02.09.2024 №04/09, позаяк оригінал цього договору він отримав лише 17.09.2024. Крім того, звернув увагу на неналежність оформлення вимоги-замовлення від 06.09.2024, оскільки зазначене найменування товару не дозволяло відповідачу визначити характеристики пластин та гвинтів до них (кількість отворів у пластинах, довжину двох видів гвинтів до пластин), які необхідно поставити, а вказані показники "2", "2,4", "2,7", "3,5", "5" не дозволяли визначити чого саме вони стосувались та в яких одиницях виміру їх слід застосовувати. Внаслідок цього відповідач витратив час на з`ясування таких показників у представників замовника та підприємства-постачальника Jiangsu Jinlu Group Medical Device Co., Ltd. Також наголосив, що поставка виконана у строк до 30.11.2024, як і зазначено в оголошенні про проведення закупівлі UA-2024-08-20-000256-a. Вказав, що нараховані штрафні санкції є безпідставними та необґрунтованими, позаяк в/ч НОМЕР_1 не зверталась з вимогою про їх сплату як це передбачено п.7.8 договору, а також становлять непомірний тягар для відповідача. Задоволення позовної вимоги прокурора стане наслідком подвійного виконання постачальником зобов`язання, яке виконане належним чином.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Уповноваженою особою з питань публічних закупівель в/ч НОМЕР_1 20.08.2024 на онлайн-платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" (29 найменувань на суму 1 516 000 грн.), у тому числі, завантажено проект договору, невід`ємною частиною якого є специфікація, яка містить перелік товару та вимоги до нього (унікальний номер оголошення UA-2024-08-20-000256-a).

Фізичною особо-підприємцем надано технічну специфікацію запит (ціни) пропозицій UА-2024-08-20-000256-а, у якій визначено 26 позицій з інформацією про профілі запиту цінових пропозицій, найменування товару, його кількість та специфікація кожного товару.

23.08.2024 оприлюднено протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UА-2024-08-20-000256-а, згідно якого інформація та документи Танасієнка П.В. з ціною пропозиції 1 383 000 грн. відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, та відсутні підстави для відмови, встановлені ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі".

27.08.2024 на порталі публічних закупівель Prozorro розміщено повідомлення замовника: військової частини НОМЕР_1 про намір укласти договір про закупівлю UА-2024-08-20-000256-а з переможцем процедури закупівлі - фізичною особою-підприємцем Танасієнком П.В. з ціною пропозиції 1 383 000 грн., у якому містяться назви номенклатурної позиції предмета закупівлі, код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 33140000-3: Медичні матеріали, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг, місце поставки товарів та строк поставки товарів до 30.11.2024.

02.09.2024 між військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, та фізичною особою-підприємцем Танасієнко Павлом Васильовичем, як постачальником, укладено договір № 04/09 (далі Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк у власність замовника товар: пластини та гвинти для проведення остеосинтезу за "Єдиним закупівельним словником" код ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" (далі товар) в кількості та за ціною, визначеними у додатку 1 до договору (специфікація), а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його.

Відповідно до п.1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість та ціна товару визначені у додатку 1 до договору (специфікація), що є його невід`ємною частиною.

Замовник залишає за собою право на зменшення обсягів придбання товару в залежності від обсягів фінансування (п.1.3 Договору).

Постачальник підписанням цього договору визнає та підтверджує, що товар є новим, належить постачальнику на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними та/або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншою обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством (п.1.4.1 Договору).

Згідно п.1.5 Договору постачальник гарантує, що у нього є всі необхідні документи для здійснення продажу товару, що поставляється згідно договору.

Постачальник повинен поставити замовнику товар, якість якого повинна відповідати вимогам, які передбачені нормативно-правовими актами, а також тим, які зазначені у Додатку 1 до договору (Специфікація). Постачальник гарантує, що товар не має недоліків та дефектів, що пов`язані із якістю матеріалів, з яких він виготовляється та/або із технологією його виробництва. Одночасно з товаром постачальник зобов`язаний передати замовнику належні документи, що підтверджують якість товару (декларація про відповідність, товаро-транспортна накладна) його походження, дату виготовлення та технічні характеристики (п.2.1 Договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено перелік документів, які постачальник зобов`язаний надати одночасно з поставкою товару: рахунок-фактуру на відвантажений товар, який підписаний постачальником; акт про фактичну якість та/або кількість, що підтверджує одержання товару відповідної якості, який відповідає вимогам договору та який оформлений та підписаний сторонами; видаткову накладну постачальника, що містить обов`язкові реквізити та підписана постачальником із зазначенням Одержувача товару, дати здійснення господарської операції.

Без документів зазначених в даному пункті або відсутності в них обов`язкових реквізитів, оплата відвантаженого товару не проводиться та такі документи повертаються постачальнику на усунення недоліків.

У випадку, якщо документи, передбачені цим розділом договору, постачальником надано з порушенням встановлених термінів, то такі документи замовником не приймаються, оплата за такими документами не здійснюється та комплект документів повертається постачальнику без реалізації.

Згідно п.3.1 Договору замовник сплачує за товар за ціною, яка визначена за результатми проведення закупівлі.

Загальна ціна договору визначена згідно з додатком 1 до Договору (специфікація) та становить 1 383 000,00 грн, без ПДВ (якщо передбачено) (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору ціна та загальна вартість товару визначається у видаткових документах, що надаються постачальником замовнику (накладні). В ціну товару за даним договором входить: вартість товару, вартість доставки товару в місце поставки, вартість упаковки товару, маркування, відповідального зберігання (в разі необхідності), завантажувальні/розвантажувальні роботи, доставка в приміщення, монтаж, вивіз упаковки товару.

Не врахована постачальником вартість окремих супутніх послуг, необхідних для здійснення постачання товару, не сплачується замовником окремо, а витрати на їх виконання вважаються врахованими у загальній ціні тендерної документації визначеній постачальником за результатами електронною аукціону.

Бюджетні зобов`язання замовника за договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно п.п. 4.2, 4.3 Договору усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів замовником на рахунок постачальника. Замовник оплачує 100% вартості фактично поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів згідно з рахунком-фактурою на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару та підписання представниками сторін накладної та акту приймального контролю (якості) товару, за умови наявності відповідного фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з дати надходження грошових коштів на рахунок замовника.

Поставка товару здійснюється силами та рахунок постачальника (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п.5.2 Договору поставка товару здійснюється: за письмовою заявкою замовника протягом 5 (п`яти) днів з моменту подання заявки.

Замовник направляє лист-заявку постачальнику щодо поставки відповідної партії товару у письмовому вигляді через "Укрпошту" за рахунок постачальника, на адресу, зазначену у цьому договорі (п.5.3 Договору).

Місце поставки товару: 29026, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 122 (п.5.4 Договору).

Пунктами 5.5 та 5.6 Договору передбачено, що поставка та вивантаження товару здійснюється постачальником згідно із заявкою замовника, транспортом постачальника. Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару замовнику згідно видаткової накладної. Право власності на товар переходить замовнику в момент його отримання останнім. Моментом отримання товару вважається відмітка замовника про отримання товару на видатковій накладній постачальника.

Відповідно до п.5.8, 5.9 Договору приймання-передача товару проводиться за кількісно та якістю згідно з додатком 1 до договору (специфікація) уповноваженими представниками сторін. При передачі товару, тобто до підписання видаткової накладної, сторони проводять перевірку поставленого товару, здійснюють огляд товару на перевірку на виконання товаром своїх функцій, передбачених в документах, які постачальник передає замовнику разом із товаром. Приймання-передача товару по кількості та якості проводиться відповідно до товаро-супровідних документів на підставі документів, що засвідчують його якість.

Доукомплектування товару не звільняє постачальника від сплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, що передбачено цим договором (п.5.12 Договору).

Пунктом 6.3 Договору визначено обов`язки постачальника, зокрема: забезпечити доставку, розвантаження, передачу, розпакування, монтаж товару у строки, встановлені цим договором (п.п. 6.3.1); забезпечити поставку товару, кількість та комплектність та якість якого відповідає умовам, установленим цим договором (п.п. 6.3.2); у випадку виникнення обставин, що не дозволяють постачальнику належним чином виконати свої зобов`язання за цим договором, негайно письмово сповістити про це замовника (п.п. 6.3.8).

Згідно п.7.1 Договору за порушення умов даного договору або неналежне виконаним своїх обов`язків Сторони несуть відповідальність згідно законодавства.

Відповідно до п.7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасною виконання зобов`язань при закупівлі-товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірах, передбачених пунктом 7.3 Договору.

Пунктом 7.3 Договору визначено види порушень та санкції за них установлені договором: за порушення умов договору щодо якості товару постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 10 відсотків від вартості неякісного товару. Витрати по заміні неякісного товару, також на доукомплектування відносяться на рахунок постачальника. Якщо протягом гарантійного строку виявлено в поставленому товарі виробничі дефекти, постачальник зобов`язаний змінити такий товар або відновити його своїми силами та за свій рахунок протягом 5 календарних днів з моменту повідомлення замовником, а також сплатити замовнику штраф в розмірі 10 відсотків від вартості неякісного товару (п.7.3.1 Договору).

Неустойка за несвоєчасне постачання товару, яка передбачена договором нараховується за весь період прострочення (п.7.6 Договору).

Пунктом 7.8 Договору визначено, що за порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного товару на якісний (відповідний), постачальник на вимогу замовника сплачує пеню у розмірі 1 % вартості товару з урахуванням ПДВ (ПДВ враховуються, якщо постачальник є платником ПДВ), з якої допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості з урахуванням ПДВ (ПДВ враховуються, якщо постачальник є платником ПДВ).

Відповідно до п.9.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30.11.2024, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Додатком до Договору є специфікація від 02.09.2024, в якій зазначені найменування предмету закупівлі (графа 2), найменування товару (графа 3), виробник: країна походження (графа 4), одиниця виміру (графа 5), кількість (графа 6), ціна за одиницю товару без ПДП (грн.) (графа 7), ціна за одиницю товару з ПДВ (грн.) (графа 8), сума товару з ПДВ (грн.) (графа 9).

Специфікація складається з 29 найменувань предмету закупівлі та, відповідно, найменувань товару, щодо кожного з яких вказано виробника та країну походження, одиницю виміру, кількість та ціну за одиницю товару з ПДВ та без ПДВ, а також суму товару. Щодо найменувань товарів, зазначених у специфікації за порядковими номерами 4, 10, 11, 13, 18, 19, у графі 3 окрім найменування товару містяться записи "розмір 3,5", за порядковими номерами 5, 6, 7, 8 - записи "розмір 2,7/3,5", за порядковими номерами 15, 16, 17 - записи "розмір 5,0"; за порядковим номером 22 - запис "розмір 2,4"; за порядковим номером 23 - запис "розмір 2,0". Також у специфікації зазначено, що загальна вартість товару становить 1 383 000 грн.

Специфікація підписана замовником та постачальником, а також скріплена їх печатками.

05.09.2024 на порталі публічних закупівель Prozorro опубліковано звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2024-08-20-000256-a, у якому зазначено дату укладення договору 02.09.2024; номер договору 04/09; найменування замовника: Військова частина НОМЕР_1 ; категорія замовника: замовник, що здійснює закупівлі для потреб оборони; ідентифікаційний код та адресу місцезнаходження замовника; найменування постачальника: ФОП Танасієнко П.В., його ідентифікаційний код та адресу місцезнаходження; назви номенклатурної позиції предмета закупівлі, код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 33140000-3: Медичні матеріали, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг, місце поставки товарів та строк поставки товарів до 30.11.2024, одиницю вимірів, а також інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг, ціну договору 1 383 000 грн., строк виконання договору: від 05.09.2024 до 30.11.2024, джерело фінансування закупівлі: Державний бюджет України.

До звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2024-08-20-000256-a долучено підписаний сторонами договір 04/09 від 02.09.2024 з специфікацією до нього.

06.09.2024 військовою частиною НОМЕР_1 на адресу фізичної особи-підприємця Танасієнка П.В. листом з рекомендованим повідомленням про вручення службою поштового зв`язку АТ "Укрпошта" скеровано за вих.№2107 від 06.09.2024 вимогу-замовлення на поставку товару згідно договору 04/09 від 02.09.2024, яка 10.09.2024 отримана адресатом особисто.

Вимога-замовлення містить найменування товару (графа 2), одиницю виміру (код) (графа3), кількість упаковок (шт.): замовлено (графа 4) та відпущено (графа 5).

Вимога-замовлення складається з 29 найменувань товару, щодо кожного з яких вказано одиницю виміру, кількість упаковок (шт.) замовлено.

Щодо найменувань товару, зазначених у вимозі-замовленні за порядковими номерами 4, 10, 11, 13, 18, 19, окрім найменування товару містяться записи "розмір 3,5", за порядковими номерами 5, 6, 7, 8 - записи "розмір 2,7/3,5"; за порядковими номерами 15, 16, 17 - записи "розмір 5,0"; за порядковим номером 22 - запис "розмір 2,4"; за порядковим номером 23 - запис "розмір 2,0".

Вимога-замовлення підписана командиром військової частини НОМЕР_1 та начальником аптеки цієї ж частини.

19.09.2024 позивачем на адресу відповідача листом з рекомендованим повідомленням про вручення скеровано за вих.№2185 від 18.09.2024 претензію про сплату штрафу за порушення строку поставки товару на суму 41 490 грн. станом на 18.09.2024. Зі змісту вказаної претензії вбачається, що поставка товару на виконання отриманого постачальником 10.09.2024 замовлення не виконана, відтак замовник просить сплатити штраф в сумі 1 відсотка вартості товару за кожен день прострочення та поставити товар.

25.09.2024 за вих.№7 фізичною особою-підприємцем Танасієнком П.В. скеровано на адресу військової частини НОМЕР_1 відповідь на претензію від 18.09.2024, яка отримана в/ч НОМЕР_1 26.09.2024.

Як слідує зі змісту відповіді на претензію, постачальник стверджує, що після визнання його цінової пропозиції переможцем у процедурі публічної закупівлі UА-2024-08-20-000256-а, 02.09.2024 між ним та військовою частиною НОМЕР_1 укладено договір 04/09, який був опублікований в системі Prozorro Market лише 05.09.2024. 10.09.2024 відповідачем отримано вимогу-замовлення на поставку товару, однак відсутністт у відповідача оригіналу договору №04/09 від 02.09.2024 унеможливила відпуск товару зі складу. З огляду на отримання оригіналу договору 17.09.2024, вважає вимогу-замовлення на поставку товару звід 06.09.2024 такою, що втратила законну силу, а претензію незаконною.

Крім того, вказує на вчинення підробки документів у військовій частині, позаяк технічні характеристики товару, запропоновані для закупівлі, вказані у технічній специфікації до закупівлі UА-2024-08-20-000256-а та внесені в проект договору, що був надісланий військовій частині після оголошення переможця, були змінені у договорі, який був надісланий на підпис. Зокрема, незрозумілими для ФОП Танасієнка П.В. є зазначені розміри "2,7", "3,5" в позиціях 4-8, 10, 11, 13, 15-19, 22, 23, 26-28, оскільки такі терміни відсутні у "Єдиному закупівельному словнику" код ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" пластини та гвинти для проведення остеосинтезу, які є предметом закупівлі. Крім того, у вимозі-замовленні неправильно вказані назви позицій товару, гвинти блокуючі та кортикальні відсутні взагалі, що унеможливлює видачу ФОП Танасієнком П.В. товару на замовлення в/ч НОМЕР_1 .

14.11.2024 постачальник частково поставив позивачу товар на загальну суму 1 177 500 грн., що підтверджується накладною № 1 до договору № 04/09 від 02.09.2024.

В накладній №1 міститься торгове найменування (графа 2), одиниця виміру (графа 3), кількість (графа 4), ціна за одиницю товару без ПДП (грн.) (графа 5), ціна за одиницю товару з ПДВ (грн.) (графа 6), загальна вартість з ПДВ (грн.) (графа 7).

Накладна №1 складається з 25 найменувань предмету закупівлі та, відповідно, найменувань товару, щодо кожного з яких вказано торгове найменування, одиницю виміру, кількість та ціну за одиницю товару з ПДВ та без ПДВ, а також суму товару. Щодо торгових найменувань, зазначених у накладній №1 за порядковими номерами 4, 10, 11, 13, 22, 23, 24 у графі 2 окрім торгового найменування містяться записи "розмір 3,5", за порядковими номерами 5, 6, 7, 8 - записи "розмір 2,7/3,5", за порядковим номером 15 - запис "розмір 5,0", за порядковим номером 18 - запис "розмір 2,4", за порядковим номером 19 - запис "розмір 2,0".

Накладна №1 підписана постачальником, скріплена його печаткою, а також отримувачем. Також міститься рукописний текст: "Відповідність поставленого товару за даною накладною згідно сертифікату відповідності NUA.TR.1267532321701 засвідчую особисто. Танасієнко П.В. 13.11.2024" та підпис.

29.11.2024 постачальником поставлено товарів на суму на суму 205 500 грн., що підтверджується накладною №2 від 28.11.2024 до договору №04/09 від 02.09.2024.

В накладній №2 міститься торгове найменування (графа 2), одиниця виміру (графа 3), кількість (графа 4), ціна за одиницю товару без ПДП (грн.) (графа 5), ціна за одиницю товару з ПДВ (грн.) (графа 6), загальна вартість з ПДВ (грн.) (графа 7).

Накладна №2 складається з 4 найменувань предмету закупівлі та, відповідно, найменувань товару, щодо кожного з яких вказано торгове найменування, одиницю виміру, кількість та ціну за одиницю товару з ПДВ та без ПДВ, а також суму товару. Щодо торгових найменувань, зазначених у накладній №2 за порядковими номерами 1, 2 у графі 2 окрім торгового найменування містяться записи "розмір 5,0", за порядковими номерами 3, 4 - записи "розмір 3,5".

Накладна №2 підписана постачальником, скріплена його печаткою, а також отримувачем.

Фізичною особою-підприємцем Танасієнком П.В. надано лист від 27.09.2024, адресований Jiangsu Jinlu Group Medical Device Co., Ltd з перекладом, зі змісту якого вбачається звернення відповідача із запитом щодо можливості зміни стандартного розміру гвинтів блокуючих та кортикальних цієї компанії з 4 мм на 3,5 мм, що необхідно для виконання умов договору 04/09 від 02.09.2024 з військовою частиною НОМЕР_1 .

Листом від 03.10.2024 з перекладом Jiangsu Jinlu Group Medical Device Co., Ltd повідомив ОСОБА_1 про технічну можливість виготовлення гвинтів зазначеного розміру без порушення стандартів якості, виконання замовлення на гвинти розміром 3,5 мм може зайняти від 4 до 6 тижнів з моменту затвердження технічних специфікацій та оплати; модифікація параметрів продукції може незначно вплинути на її вартість, остаточну ціну зможуть надати після узгодження обсягів замовлення та додаткових вимог. Також лист містить прохання повідомити про рішення та, у разі підтвердження, надати детальну інформацію щодо обсягів замовлення та термінів поставки.

Також фізичною особою-підприємцем Танасієнком П.В. надано до матеріалів справи докази листування з уповноваженою особою військової частини НОМЕР_1 через електронну пошту, а також проекти договору із специфікацією до нього у таких редакціях: 25.08.2024 у редакції відповідача, скерованого ним в/ч НОМЕР_1 ; у редакції в/ч НОМЕР_1 , отриманого відповідачем 29.08.2024 з проханням в/ч виправити виділені позиції; у редакції в/ч НОМЕР_1 , отриманого відповідачем 30.08.2024, з відміченими в/ч зауваженнями.

У наданих відповідачем проектах договорів в редакціях листування від 29.08.2024 та 30.08.2024 у специфікаціях до них щодо найменувань товару, зазначених у специфікації за порядковими номерами 4, 10, 11, 13, 18, 19 у графі 3 окрім найменування товару містяться записи "розмір 3,5"; за порядковими номерами 5, 6, 7, 8 - записи "розмір 2,7/3,5"; за порядковими номерами 15, 16, 17 - записи "розмір 5,0"; за порядковим номером 22 - запис "розмір 2,4"; за порядковим номером 23 - запис "розмір 2,0".

Інших доказів, що стосуються предмета спору, матеріали справи не містять.

Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, суд бере до уваги таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України, суд враховує таке.

Згідно з указом Президента України від 15.12.1999 №1572/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади» до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 10 Закону України «Про оборону України», Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Згідно ст. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.11.2014 (далі Положення), Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

На Міністерство оборони України покладено забезпечення життєдіяльності Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння і військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом, і здійснення контролю за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил; утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи і організації, які належать до сфери управління Міноборони, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Міноборони; реєструє військові частини як суб`єкти господарської діяльності; веде облік об`єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони (ст. 4 Положення).

До складу Збройних Сил України входить військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, на яку покладаються функції із забезпечення оборони, територіальної цілісності і незалежності України та діяльність якої повністю координується Міністерством оборони України.

Командир військової частини НОМЕР_1 являючись військовослужбовцем Збройних Сил України, несе повну відповідальність за діяльність ввіреної йому військової частини НОМЕР_1 , за стан і ефективне використання закріпленого за нею державного майна, за витрачання грошових коштів, а також за вжиття вичерпних заходів з приводу відшкодування завданої шкоди майновим інтересам військової частини, у тому числі вживає заходи щодо погашення існуючої дебіторської заборгованості перед військовою частиною НОМЕР_1 .

Для захисту порушеного права командир військової частини НОМЕР_1 уповноважений виступати стороною в суді, оскільки згідно вимог ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність ввіреної йому установи та зобов`язаний вживати заходів, спрямованих на відшкодування заподіяних збитків у відповідності із законом, у тому числі шляхом звернення з позовом до органів правосуддя.

Військова частина НОМЕР_1 виконує бойові завдання, здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що викликає потребу у забезпеченні належного матеріально-технічного забезпечення.

Враховуючи те, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, яке наділене повноваженнями здійснювати управління майном Збройних Сил України та те, що військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України на яку покладаються функції із забезпечення оборони, територіальної цілісності і незалежності України та діяльність якої повністю координується Міністерством оборони України, а тому Міністерство оборони України та військова частина НОМЕР_1 є органами уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відтак, зважаючи на викладене, суд вважає, що інтереси Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 є складовою інтересів держави, а тому останні є належними позивачами у цій справі.

Військова частина НОМЕР_1 листом від 26.11.2024 за вих.№2868 з огляду на обмежені фінансові ресурси звернулась до Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону із проханням вжити заходів реагування щодо стягнення за договором 04/09 від 02.09.2024 пені та штрафу за порушення виконання строків поставки та зобов`язання постачальника виконати умови договору.

Матеріалами справи стверджується факт звернення Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону до Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 з повідомленнями від 06.12.2024 за вих.№30.57/02-4102вих-24 та вих.№30.57/02-4101вих-24 про виявлені порушення законодавства України, проханням надати інформацію про вжиті заходи з метою усунення викладених у листах порушень, а також чи будуть вживатись заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договору поставки №04-09 від 02.09.2024.

Тимчасово виконуючий обов`язки командувача Медичних сил Збройних Сил України листом від 20.12.2024 №739/01-11 повідомив Хмельницьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону про призначення службового розслідування щодо необхідності вжиття заходів реагування з приводу непоставлення товару (медичного обладнання) військовій частині НОМЕР_1 за договором від 02.09.2024 №04/09, про що буде проінформовано додатково.

Військова частина НОМЕР_1 листом від 13.12.2024 за вих.№3042 поінформувала Хмельницьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону про надання документів про виконання договору.

Наведене свідчить про вияв пасивної поведінки уповноважених суб`єктів після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №905/1529/20, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.

24.12.2024 Хмельницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону надіслано повідомлення Міністерству оборони України та військовій частині НОМЕР_1 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення на користь військової частини НОМЕР_1 штрафних санкцій в сумі 955 380 за договором поставки №04-09 від 02.09.2024.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У справі, що розглядається, керівник Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до суду в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 з вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця Танасієнка П.В. на користь військової частини НОМЕР_1 955 380 гривень штрафних санкцій за договором поставки №04/09 від 02.09.2024.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Повномасштабне вторгнення російської федерації та введення в Україні правового режиму воєнного стану об`єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, відтак суспільний інтерес у безумовному дотриманні вимог бюджетного законодавства спрямований на належне і безперервне забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань, що виконують завдання з безпосередньої відсічі ворогу, в т.ч. і медичним обладнанням.

До інтересів держави безпосередньо належить дотримання вимог законодавства, що регулює питання управління та використання бюджетних коштів, а протиправне витрачання з бюджету коштів підриває матеріальну основу органів влади, а також держави вцілому.

У зв`язку з цим, захист інтересів держави у бюджетних правовідносинах, у тому числі при невиконанні постачальниками взятих на себе зобов`язань за поставку товарів для потреб Збройних Сил України, є основним пріоритетом роботи усіх органів, у тому числі прокуратури, а порушення у цій сфері є неприпустимим в умовах сьогодення.

Забезпечення національної безпеки українського суспільства є однією з найважливіших функцій держави, основні завдання із захисту суверенітету і територіальної цілісності якої покладаються на Збройні Сили України та інші військові формування. Водночас, успішні дії останніх безпосередньо залежать від рівня їх матеріального-технічного забезпечення.

Недотримання відповідачем договірних зобов`язань вказує на наявність порушень інтересів держави, що зобов`язує прокурора вчинити дії для їх захисту у судовому порядку.

За наведених обставин, оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, враховуючи, що останні самостійно не звернулися до суду, про що повідомили прокуратуру, суд дійшов висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органів, уповноважених державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 .

У справі, що розглядається, предметом позову є вимога про стягнення з відповідача штрафних санкції (пені та штрафу) за несвоєчасну поставку товару за договором поставки №04/09, укладеним 02.09.2024 між військовою частиною НОМЕР_1 та фізичною особою-підприємцем Танасієнком П.В.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч.1 ст.179 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п.11-1 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, у разі, коли замовники є закладами охорони здоров`я або структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тисяч гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами проведеної публічної закупівлі, 02.09.2024 між військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, та фізичною особою-підприємцем Танасієнком П.В., як постачальником, укладено договір № 04/09, згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк у власність замовника товар: пластини та гвинти для проведення остеосинтезу за "Єдиним закупівельним словником" код ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" в кількості та за ціною, визначеними у додатку 1 до договору (специфікація), а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Вказані положення ГК України кореспондуються з положеннями ст.712 ЦК України.

Згідно ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 ГК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Частинами 1-3 ст. 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що при укладенні договору №04/09 від 02.09.2024 ними погоджено предмет договору - товар: пластини та гвинти для проведення остеосинтезу за "Єдиним закупівельним словником" код ДК 021:2015 33140000-3 "Медичні матеріали" в кількості та за ціною, визначеними у додатку 1 до договору специфікації (п.1.1, 1.2 Договору).

У підписаному 02.09.2024 додатку до договору - специфікації від 02.09.2024 визначено найменування предмету закупівлі (графа 2), найменування товару (графа 3), виробник: країна походження (графа 4), одиниця виміру (графа 5), кількість (графа 6), ціна за одиницю товару без ПДП (грн.) (графа 7), ціна за одиницю товару з ПДВ (грн.) (графа 8), сума товару з ПДВ (грн.) (графа 9). Специфікація складається з 29 найменувань предмету закупівлі та, відповідно, найменувань товару, щодо кожного з яких вказано виробника та країну походження, одиницю виміру, кількість та ціну за одиницю товару з ПДВ та без ПДВ, а також суму товару.

Судом установлено, що найменування кожного предмету закупівлі, зазначених у підписаній 02.09.2024 специфікації до договору №04/09, відповідає назві номенклатурної позиції кожного предмета закупівлі, визначених у технічній специфікації запиту (ціни) пропозицій UА-2024-08-20-000256-а фізичної особи-підприємця Танасієнка П.В., протоколі розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UА-2024-08-20-000256-а, повідомленні замовника про намір укласти договір про закупівлю UА-2024-08-20-000256-а з переможцем процедури закупівлі - фізичною особою-підприємцем Танасієнком П.В. та звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2024-08-20-000256-a, опублікованих на порталі публічних закупівель Prozorro.

Записи щодо розмірів, зазначених у графі 3 специфікації від 02.09.2024 до договору №04/09 щодо найменувань товару за порядковими номерами 4, 10, 11, 13, 18, 19 ("розмір 3,5"), за порядковими номерами 5, 6, 7, 8 ("розмір 2,7/3,5"), за порядковими номерами 15, 16, 17 ("розмір 5,0"); за порядковим номером 22 («розмір 2,4»), за порядковим номером 23 ("розмір 2,0"), містяться також і у наданих відповідачем проектах договорів, які погоджувались сторонами перед укладенням договору шляхом листування між ними 29.08.2024 та 30.08.2024.

Відповідачем під час судового розгляду справи по суті не заперечувався факт підписання ним договору №04/09 зі специфікацією до нього від 02.09.2024 в тій редакції, що досліджено судом.

З огляду на наведене суд відхиляє твердження відповідача про внесення військовою частиною НОМЕР_1 , як замовником, змін до предмету закупівлі до договору без оприлюднення їх на порталі публічних закупівель Prozorro.

Крім того, під час укладення договору №04/09 сторонами погоджено і умови щодо строку і місця поставки, а також строк дії договору.

Так, згідно п.п.5.2-5.4 Договору поставка товару здійснюється за письмовою заявкою замовника протягом 5 (п`яти) днів з моменту подання заявки; замовник направляє лист-заявку постачальнику щодо поставки відповідної партії товару у письмовому вигляді через «Укрпошту» за рахунок постачальника, на адресу, зазначену у цьому договорі; місце поставки товару: 29026, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 122.

Суд враховує, що згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.1, 2, 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до п.9.1 договору №04/09 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30.11.2024, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Суд враховує, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищенаведене, суд виходить з вільного волевиявлення та відповідності договору внутрішній волі сторін, що спрямовані на настання певних наслідків.

Як вбачається зі змісту договору, волевиявлення сторін спрямоване на те, що сторонами у договорі №04/09 встановлено строк виконання зобов`язання (обов`язку) постачальника з передачі товару замовнику 5 днів з моменту отримання заявки замовника.

Враховуючи те, що сторони в договорі погодили строк виконання зобов`язання з поставки товару постачальником, а саме: 5-денний строк з моменту отримання заявки замовника (п.5.2, 5.3 Договору), в силу ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має бути виконане у цей строк, відтак суд відхиляє посилання відповідача на необхідність застосування в цьому випадку порядку визначення строку виконання зобов`язання упродовж строку дії договору (п.9.1 Договору), з огляду на їх неґрунтовність. Вимога-замовлення отримана відповідачем 10.09.2024, тому з урахуванням 5-денного строку виконання зобов`язання в силу положень п.5.2, 5.3 Договору, поставка товару мала відбутись не пізніше 15.09.2024, а виконання відповідачем зобов`язання 14.11.2024 та 29.11.2024, тобто в межах дії договору (до 31.11.2024), не спростовує факту невиконання відповідачем зобов`язання у встановлений договором строк.

Щодо тверджень відповідача про те, що отримана 10.09.2024 вимога-замовлення від 06.09.2024 на поставку товару згідно договору №04/09 від 02.09.2024 не породжувала настання цивільних обов`язків (зобов`язань) для відповідача за цим договором силу ст.11 ЦК України через відсутність у нього станом на 10.09.2024 підписаного оригіналу договору №04/09 від 02.09.2024, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2019 у справі №355/385/17, здійснюючи тлумачення статті 629 ЦК України, зазначив, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання, його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №344/2483/18).

Статтею 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів закріплено принцип pacta sunt servanda, відповідно до якого кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися.

Принцип pacta sunt servanda в Україні закріплений ст.1 Закону України «Про міжнародні договори України». Крім того, він міститься у вище згадуваній статті 629 ЦК України, якою встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Застосовуючи зазначений принцип Верховний Суд у справі №910/22752/17 звернув увагу, що, укладаючи основний договір, сторони спору мали право очікувати, що все, обумовлене укладеним між ними правочином, буде виконано контрагентом зацікавленої сторони.

У постанові від 16.05.2018 в справі № 541/2246/16-ц Верховний Суд надав тлумачення статей 638, 651, 653, 654 ЦК України та зазначив, що зміна договору за згодою сторін є правочином, спрямованим на зміну цивільних прав та обов`язків. Під формою зміни договору розуміється форма правочину, на підставі якого відбувається зміна договору. Зміна договору призводить до зміни зобов`язання в частині, зокрема, предмета, місця, строків виконання. У разі зміни договору за взаємною згодою сторін зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору і втіленні такої зміни в належну форму.

За змістом статей 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Отже, укладений 02.09.2024 між військовою частиною НОМЕР_1 та ФОП Танасієнком П.В. договір №04/09 станом на 10.09.2024 був чинним, умови його у встановленому законом порядку не змінювались, відтак обов`язки, що виникли внаслідок його укладення, підлягали виконанню, а сторони мали право очікувати, що буде виконано все, що обумовлене цим правочином належним чином і у визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст.640 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Статтею 22 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено вимоги до тендерної документації, яка по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору.

Згідно з п. 32 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Тобто, тендерна пропозиція є зустрічною пропозицією учасника укласти договір на умовах зазначених в тендерній пропозиції.

Частиною 6 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Таким чином, визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Конструкція "замовник укладає", а не "замовник має право укласти" свідчить, що дана норма покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі відмови переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/ пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.

Тобто, єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або не надання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 904/4036/18.

Отже, з огляду на наведене момент укладення договору пов`язаний з моментом одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, а не з часом отримання стороною примірника договору. В даному випадку замовник уклав договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами. Жодною зі сторін не заперечується підписання договору 02.09.2024, а пунктом 9.1 договору №04/09 від 02.09.2024 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30.11.2024, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань.

Відсутність у відповідача оригіналу договору №04/09 від 02.09.2024, який ним же підписаний і скерований контрагенту, за обставин публічного оприлюднення цього договору 05.09.2024 на онлайн-платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro не свідчить про відсутність у нього цивільних обов`язків (зобов`язань) за цим договором в силу ст.11 ЦК України.

Твердження відповідача про те, що отримана вимога-замовлення від 06.09.2024 на поставку товару згідно договору №04/09 від 02.09.2024 не породжувала настання цивільних обов`язків для нього за цим договором, оскільки її отримання відбулось раніше отримання примірника оригіналу договору зі специфікацією до нього, суд відхиляє як неґрунтовні, позаяк договір був укладений 02.09.2024 і відсутність примірника у сторони не є підставою для невиконання обов`язків, встановлених цим договором.

Пунктом 6.3.8 договору №04/09 від 02.09.2024 визначено обов`язки постачальника, зокрема у випадку виникнення обставин, що не дозволяють постачальнику належним чином виконати свої зобов`язання за цим договором, негайно письмово сповістити про це замовника.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів повідомлення замовника після отримання ним 10.09.2024 вимоги-замовлення про неможливість виконати зобов`язання за договором з огляду на відсутність у постачальника оригіналу цього договору.

Аргументи відповідача про невиконання отриманої 10.09.2024 вимоги-замовлення через незрозумілість зазначених у ній та в отриманому оригіналі договору зі специфікацією розмірів предмету закупівлі з додатковими цифрами, які не дозволяли відповідачу встановити якого параметру вони стосуються: товщини, довжини чи об`єму виробу, суд оцінює критично, позаяк про обізнаність відповідача із значенням розмірів "3,5", "2,7/3,5", "2,4", "2,0", "5,0" свідчить відсутність відповідних питань щодо цих показників під час укладення договору, що стверджується наданими відповідачем проектах договорів, які погоджувались сторонами перед укладенням договору шляхом листування між ними 29.08.2024 та 30.08.2024, а також лист від 27.09.2024, адресований Jiangsu Jinlu Group Medical Device Co., Ltd з перекладом, зі змісту якого вбачається звернення відповідача із запитом щодо можливості зміни стандартного розміру гвинтів блокуючих та кортикальних цієї компанії з 4 мм на 3,5 мм без будь-яких додаткових пояснень.

Суд враховує висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17, згідно якого добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків. Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається (правовий висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з підстав невиконання відповідачем як постачальником своїх договірних зобов`язань з поставки товару, у зв`язку з чим прокурор просить стягнути з відповідача 955 380 грн. штрафних санкцій за договором поставки №04/09 від 02.09.2024, зокрема: 858 570 грн. пеня; 96 810 грн. 7% штрафу.

У п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст.546 ЦК України).

Згідно ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Аналогічна норма міститься у ст.230 ГК України, зокрема штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п.7.1 Договору за порушення умов даного договору або неналежне виконаним своїх обов`язків Сторони несуть відповідальність згідно законодавства.

Пунктом 7.8 Договору визначено, що за порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного товару на якісний (відповідний), постачальник на вимогу замовника сплачує пеню у розмірі 1 % вартості товару з урахуванням ПДВ (ПДВ враховуються, якщо постачальник є платником ПДВ), з якої допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості з урахуванням ПДВ (ПДВ враховуються, якщо постачальник є платником ПДВ).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, порушення інтересів держави та прав позивачів відповідачами, а відтак - наявність підстав для судового захисту прав позивачів шляхом стягнення з відповідача на користь військової частини НОМЕР_1 штрафних санкцій за договором 04/09 від 02.09.2024.

Прокурором заявлено до стягнення пеню в розмірі 1 відсотку вартості товару з якої допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення в сумі 858 570 грн.: за період з 15.09.2024 по 14.11.2024 в сумі 829 800 грн. (1 383 000 грн. х 1% х 60 днів прострочення) та за період з 15.11.2024 по 29.11.2024 в сумі 28 770 грн. (205 500 грн. х 1% х 14 днів прострочення).

Твердження відповідача про безпідставність та необґрунтованість штрафних санкцій, нарахованих на підставі п.7.8 договору №04/09, оскільки вказаний пункт договору не містить вказівки на конкретний строк, яким визначено виникнення в постачальника обов`язку поставки товару, а зобов`язання постачальником виконано до завершення строку дії договору, суд відхиляє, позаяк строк виконання зобов`язання постачальником обов`язку поставити товар визначено сторонами у п.п. 5.2, 5.3 Договору.

Проаналізувавши здійснений прокурором розрахунок, судом встановлено, що нарахування пені здійснено з 15.09.2024, в той час як з огляду на отримання постачальником вимоги-замовлення 10.09.2024, в силу положень п.5.2, 5.3 Договору поставка товару мала відбутись не пізніше 15.09.2024, тому першим днем прострочення поставки є 16.09.2024.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п.7.8 Договору та виходячи із вартості непоставленого товару, суд встановив, що правильним буде нарахування пені в розмірі 844 740 грн.: за період з 16.09.2024 по 14.11.2024 в сумі 815 970 грн. (1 383 000 грн. х 1% х 59 днів прострочення) та за період з 15.11.2024 по 29.11.2024 в сумі 28 770 грн. (205 500 грн. х 1% х 14 днів прострочення).

Враховуючи вище зазначене, до стягнення підлягає пеня в розмірі 844 740 грн. (815 970 грн. + 28 770 грн.). У стягненні пені в розмірі 13 830 грн. суд відмовляє.

Перевіривши розрахунки штрафу, судом встановлено, що позивачем правомірно здійснено нарахування штрафу в сумі 96 810 грн. (1 383 000 грн х 7%) на підставі п.7.8 Договору.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом частин 1-3 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця Танасієнка П.В. на користь військової частини НОМЕР_1 штрафних санкцій в загальному розмірі 941 550 грн., з яких: 844 740 грн. пені та 96 810 грн. штрафу, за договором поставки №04/09 від 02.09.2024. У стягненні пені в розмірі 13 830 грн. необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Танасієнка Павла Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОККП НОМЕР_2 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 941 550 (дев`ятсот сорок одну тисячу п`ятсот п`ятдесят) гривень штрафних санкцій, з яких: 844 740 (вісімсот сорок чотири тисячі сімсот сорок) гривень пені та 96 810 (дев`яносто шість тисяч вісімсот десять) гривень штрафу, за договором поставки №04/09 від 02.09.2024.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Танасієнка Павла Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОККП НОМЕР_2 ) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, вул. Клепарівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 38326057) 11 298 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 56 копійок витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 13 830 (тринадцяти тисяч вісімсот тридцяти) гривень пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (лише вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.04.2025.

СуддяО.І. Шевчук