Справа № 521/56/25
Провадження № 2/521/2325/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді Ганошенка С.А.
при секретарі судового засідання Довгань Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовномупорядку в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві у зв`язку з істотними ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 02.01.2025 року звернулася з вказаним позовом до Малиновського районного суду м. Одеси.
При зверненні до суду із вказаною позовною заявою, позивач просила розірвати договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/51 від 17.12.2020 р. та стягнути зі Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 понесені збитки в розмірі сплаченої частки пайового внеску в еквіваленті 28 044 (двадцять вісім тисяч сорок чотири) доларів США 98 центів, що дорівнює в національній валюті 1 187 424 (один мільйон сто вісімдесят сім тисяч чотириста двадцять чотири) гривень 40 копійок, судові витрати: судовий збір у сумі 1211,20 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням Одеської міської ради №2109-VII від 26.04.2017 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий №5110137300:18:010:0007), площею 0,5179 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової і громадської забудови) за адресою АДРЕСА_1 , присвоєно вказаній земельній ділянці адресу, а також надано ТОВ «Михайлівський маєток» вказану земельну ділянку в оренду на 5 років для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоквартирних житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями. ОСОБА_1 та Споживче Товариство «Будова Парк» уклали Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/51 від 17.12.2020 року. Відповідно до пункту 2.1. Договору, пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести частку в розмірі еквівалентному 30781,00 доларів США, що на момент укладення Договору становить 862792,00 грн. (за курсом 28,03 грн. за 1 долар США).
Відповідно до Додатку №2 до Договору, сторони визначили наступний порядок та строки внесення частки: внесення грошової суми в еквіваленті 22462,00 доларів США (629610,00 грн.) не пізніше 17.12.2021 року і далі кожного третього місяця 17 числа рівним частками в еквіваленті 694,00 доларів США (19453,00 грн.) по 17.09.2023 року та кінцеву частку в еквіваленті 685,00 доларів США (19199,00 грн.) не пізніше 01.12.2023 року.
Отже, в період з грудня 2020 по серпень 2021 року ОСОБА_1 добросовісно сплатила на користь Споживчого Товариства «Будова Парк» 789 656,00 грн., що в еквіваленті (сумарно за середнім курсом обміну валюти в комерційних банках в поточному місяці) дорівнює 28 044,98 доларів США.
Проте, Споживче Товариство «Будова Парк», отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти за період з 17.12.2020 року по 13.08.2021 року в загальному розмірі 789656,00 грн., що в еквіваленті дорівнює 28 044,98 доларів США, свої зобов`язання забезпечити фінансування будівництва будинку взагалі не виконало оскільки будівництво будинку так і не було почато станом на серпень 2021 року.
Споживче Товариство «Будова Парк», розуміючи, що не зможе виконати своїх зобов`язань за договором, свідомо надавало ОСОБА_1 недостовірну інформацію, посилаючись на можливість продовження строків будівництва на 6 місяців відповідно до умов Договору замість здачі будинку в експлуатацію в 4 кварталі 2023 року.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем достроково сплачено майже всю суму паю, ОСОБА_1 зупинила виконання свого обов`язку щодо сплати місячних платежів з серпня 2021 року за графіком, передбаченим Додатком № 2 до договору № 2/51, оскільки відсутність будь-яких будівельних робіт дало підстави вважати, що Споживче Товариство «Будова Парк» не виконає свого обов`язку у встановлений строк 4 квартал 2023 року передати пайовикові після здачі будинку в експлуатацію однокімнатну квартиру загальною площею 43,5 м2 під будівельним номером АДРЕСА_2 .
Жодних пояснень щодо відсутності початку будівництва Споживче Товариство «Будова Парк» не надало.
Крім того, Споживче Товариство «Будова Парк» взагалі не повідомляло ОСОБА_1 про неможливість виконання умов Договору і про наявність форс-мажорних обставин, як передбачено умовами договору і не надало належного підтвердження форс-мажорних обставин у вигляді документа, виданого компетентним державним органом, як вимагає п. 6.5. договору.
У зв`язку з наведеним, позивач звернулася з цим позовом за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 07.01.2025 року у цивільній справі відкрито провадження у загальному позовному порядку та вирішено питання про витребування доказів, призначено підготовче судове засідання на 30.01.2025 року, надано строк відповідачу на подачу відзиву.
17.01.2025 року на адресу суду від Департаменту земельних ресурсів ОМР на виконання ухвали суду від 07.01.2025 року про витребування доказів, а саме належним чином завірену копію листа від 13.01.2025 року (а.с. 24-27)
27.01.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Споживчого Товариства «Будова Парк», відповідно до якого просили задовольнити позов частково розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/51 від 17.12.2020 року, стягнути зі Споживчого Товариства «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені ним за Договором № 2/51 від 17.12.2020 року у розмірі 789656,00 грн., в решті позовних вимог відмовити (а.с. 30-36).
Ухвалою суду від 30.01.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 20.02.2025 року.
10.03.2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача адвоката Ягничук О.В. про зменшення позовних вимог, в якій просять розірвати договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/51 від 17.12.2020 р. та стягнути зі Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 понесені збитки в розмірі сплаченої частки пайового внеску в розмірі 789656,00 грн., судові витрати: судовий збір у сумі 1211,20 грн. (а.с.47-48).
28.03.2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог
У судове засідання 03.04.2025 року сторони не з`явились, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно. 02.04.2025 року на адресу суду від представника позивача адвоката Ягничук О.В. надійшла заява про підтримання уточнених позовних вимог, які просила суд задовольнити, справу просила розглядати за її відсутності (а.с.51).
Відповідач в судове засідання не з`явився, 28.03.2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому зменшені позовні вимоги визнав, та просив розглядати за їх відсутності (а.с. 50).
Суд, перевіривши матеріали справи та наданий відзив відповідача, дійшов висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено,що Споживче товариство «БУДОВА ПАРК» мало намір забезпечити фінансування будівництва житлового комплексу «М. Парк» забудовником Колективне Підприємство «Будова» на земельній ділянці, належній на праві оренди ТОВ «Михайлівський маєток» в м. Одесі за адресою: площа Михайлівська, 16. Проект складався з двох 16-ти поверхових будинків.
Рішенням Одеської міської ради № 2109-VII від 26.04.2017 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий №5110137300:18:010:0007), площею 0,5179 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової і громадської забудови) за адресою АДРЕСА_1 , присвоєно вказаній земельній ділянці адресу, а також надано ТОВ «Михайлівський маєток» вказану земельну ділянку в оренду на 5 років для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоквартирних житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями.
17.12.2020 року між Споживчим товариством «БУДОВА ПАРК» та ОСОБА_1 було укладено Договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/51.
Згідно розділу 1 цього Договору відповідно до Статуту Товариства та цього Договору Товариство приймає Пайовика в асоційовані члени Товариства. Пайовик при підписанні даного Договору ознайомився з положеннями Статуту та згоден їх реалізовувати.
Відповідно до пункту 1.2. Договору пайовик зобов`язався прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки з метою забезпечення товариством фінансування будівництва будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а товариство зобов`язується забезпечити фінансування будівництва будинку і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовикові об`єкт (приміщення з певною площею та характеристиками) за умови виконання пайовиком зобов`язань за цим договором.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору пайовикові після здачі будинку в експлуатацію передається товариством однокімнатна квартира загальною площею 43,5 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_3 .
Внесення частки пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства та/або внесення готівкових коштів в касу товариства в національній валюті України в порядку, визначеному Додатком №2 до цього Договору (пункт 2.2. договору).
Згідно до пункту 7.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
Відповідно до пункту 3.1.5. пайовик має право вимагати від товариства розірвання даного Договору в разі невиконання товариством своїх зобов`язань, згідно з п.4.2.1. цього Договору і повернення фактично внесеної частки на момент розірвання даного Договору, протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору.
Згідно до пункту 4.2. товариство зобов`язано:
-забезпечити будівництво будинку в строк 4 квартал 2023 року (п.4.2.1. договору);
-сумлінно виконувати Договір щодо пайовика (п.4.2.6. договору);
-у разі дострокового розірвання Договору з причин, пов`язаних з невиконанням товариством пункту 4.2.1. (щодо забезпечення будівництва будинку в строк 4 квартал 2023 року) - повернути пайовикові фактично внесену ним частку на момент розірвання цього договору. (абз. 2 п.4.2.7. договору);
Пунктом 5.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, а у випадках, не передбачених договором, відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 3.2.7. Договору передбачено, що в ході будівництва будинку у зв`язку з технологічною необхідністю та іншими обставинами, що обумовлюють затримку будівництва будинку, товариство має право переносити строк закінчення будівництва будинку, але не більше ніж на 6 (шість) місяців.
Згідно до пункту 5.2. Договору у разі прострочення у виконанні зобов`язання по п.4.2.1. цього Договору з боку товариства більш ніж на 180 днів, з урахуванням п.3.2.7. Договору, товариство на письмову вимогу пайовика виплачує пайовикові штраф в розмірі 0,01% від розміру невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, починаючи з 181 дня прострочення виконання. У випадку розірвання Договору за ініціативою пайовика, якщо товариство прострочило виконання п.4.2.1. цього Договору, товариство зобов`язано повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена на момент розірвання цього Договору на протязі 20-ти банківських днів з моменту розірвання Договору на рахунок пайовика, вказаний в даному Договорі або іншим узгодженим сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса.
Відповідно до Додатку №2 до Договору, сторони визначили наступний порядок та строки внесення частки: внесення грошової суми в еквіваленті 22462,00 доларів США (629610,00 грн.) не пізніше 17.12.2021 року і далі кожного третього місяця 17 числа рівним частками в еквіваленті 694,00 доларів США (19453,00 грн.) по 17.09.2023 року та кінцеву частку в еквіваленті 685,00 доларів США (19199,00 грн.) не пізніше 01.12.2023 року.
На виконання своїх зобов`язань за Договором №2/51 від 17.12.2020 року ОСОБА_1 сплатила на користь Споживчого Товариства «Будова Парк»:
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №125 від 22.12.2020 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,37 грн. за долар) 1762,07 доларів США.
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №167 від 23.12.2020 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,525 за долар) 1752,50 доларів США.
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №263 від 24.12.2020 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,46 грн. за долар) 1756,50 доларів США.
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №283 від 28.12.2020 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,45 грн. за долар) 1757,12 доларів США.
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №340 від 29.12.2020 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,38 грн. за долар) 1761,45 доларів США.
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №395 від 30.12.2020 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,35 грн. за долар) 1763,32 доларів США.
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №46 від 04.01.2021 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,50 грн. за долар, 1754,04 доларів США.;
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №66 від 05.01.2021 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,55 грн. за долар) 1750,96 доларів США.;
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №153 від 06.01.2021 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,45 грн. за долар) 1757,18 доларів США.;
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №177 від 11.01.2021 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,40 грн.) 1760,22 доларів США.;
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №252 від 12.01.2021 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,30 грн. за долар) 1766,43 доларів США.;
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №281 від 14.01.2021 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,24 грн. за долар) 1770,18 доларів США.;
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №353 від 15.01.2021 року 49990,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 28,25 грн. за долар) 1769,55 доларів США.;
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №1004 від 19.03.2021 року 19225,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 27,80 грн. за долар) 691,55 доларів США.;
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №1386 від 22.06.2021 року 18900,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 27,33 грн. за долар) 691,55 доларів США.
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №1692 від 11.08.2021 року 18900,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 26,92 грн. за долар) 702,08 доларів США.
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №1702 від 12.08.2021 року 49000,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 26,91 грн. за долар) 1820,88 доларів США.
-відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №1715 від 13.08.2021 року 33761,00 грн. (середній курс обміну валюти в комерційних банках 26,85 грн. за долар) 1257,40 доларів США.
Отже, в період з грудня 2020 по серпень 2021 року ОСОБА_1 добросовісно сплатила на користь Споживчого Товариства «Будова Парк» 789 656,00 грн., що в еквіваленті (сумарно за середнім курсом обміну валюти в комерційних банках в поточному місяці) дорівнює 28 044,98 доларів США. Проте, Споживче Товариство «Будова Парк», отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти за період з 17.12.2020 року по 13.08.2021 року в загальному розмірі 789656,00 грн., що в еквіваленті дорівнює 28 044,98 доларів США, свої зобов`язання забезпечити фінансування будівництва будинку взагалі не виконало, оскільки будівництво будинку так і не було почато станом на серпень 2021 року.
Споживче Товариство «Будова Парк» надало ОСОБА_1 недостовірну інформацію, посилаючись на можливість продовження строків будівництва на 6 місяців відповідно до умов Договору замість здачі будинку в експлуатацію в 4 кварталі 2023 року.
Розрахунок курсу гривні до долару США зроблено на основі офіційних даних сайту Міністерства фінансів України, який сторони обрали для визначення офіційного курсу при проведенні розрахунків за договором - https://index.minfin.com.ua/ua/exchange/nbu/curr/usd/.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2023 року по справі №916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га, за адресою: АДРЕСА_1 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток». Дана обставина визнається та не оспорюється сторонами.
Листом від 29.04.2022 року №04-22/1 ТОВ «Михайлівський маєток» звернулось до Одеської міської ради стосовно поновлення договору оренди землі. Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради в листі від 27.10.2022 року №01-19/1329 зроблено висновок про неможливість поновлення ТОВ «Михайлівський маєток» договору оренди земельної ділянки площею 0,5179 га (кадастровий №5110137300:18:010:0007) з видом цільового призначення для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями.
Згідно відповіді від 01.08.2024 р. № 01-19/988 Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, на підставі рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 № 2109-VII між Одеською міською радою та ТОВ «Михайлівський маєток» було укладено договір оренди землі від 05.07.2017, право оренди зареєстровано за № 21315418 на земельну ділянку (кадастровий номер 5110137300:18:010:0007) площею 0,5179 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків із підземним паркінгом і вбудованими приміщеннями, терміном на 5 років. Термін дії договору скінчився.
Крім того, на виконання ухвали суду від 07.01.2025 року, Департаментом архітектури та містобудування від 17.01.2025 року надано відповідь № 01-19/28, якою повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_1 на земельну ділянку (кадастровий номер 5110137300:18:010:0007) площею 0,5179 га містобудівні умови та обмеження на будівництво багатоквартирного житлового будинку з паркінгом департаментом архітектури та містобудування не надавалися. На зазначену земельну ділянку було надано містобудівні умови та обмеження № 01-19/1329 від 27.10.2022 року ТОВ «Михайлівський маєток» на будівництво 9-ти поверхової офісної будівлі.
Щодо розірвання Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/51 від 17.12.2020 року.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, а вразі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на то вона розраховувала при укладенні договору.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2020 р. у справі № 199/3846/19 навів критерії, які необхідно враховувати при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання.
Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Споживче Товариство «БУДОВА ПАРК» не виконало свій обов`язок у встановлений строк.
ОСОБА_1 втратила можливість отримати у власність після здачі будинку в експлуатацію однокімнатну квартиру загальною площею 43,5 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_4 , оскільки таке будівництво неможливе за законом, тобто потерпіла сторона не може використати результати договору.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Представником відповідача визнано позовні вимоги в частині розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/51 від 17.12.2020 року.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню, як обґрунтовані та доведені.
Щодо стягнення пайового внеску.
Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір розірваний у зв`язку з істотними порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.
Відповідач позовну заяву з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог визнав, не заперечував проти розірвання Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/51 від 17.12.2020 р. та стягнути зі Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 понесені збитки в розмірі сплаченої частки пайового внеску в розмірі 789656,00 грн.
Встановлено право пайовика вимагати від Товариства повернення фактично внесеної ним частки на момент розірвання Договору (п. 3.1.5. Договору).
Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до вимог ст. 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у ст. 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одним із елементів належного виконання зобов`язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Відповідно до пункту 2.1. Договору, пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести частку в розмірі еквівалентному 30 781,00 доларів США, що на момент укладення Договору становить 862 792,00 грн. (за курсом 28,03 грн. за 1 долар США).
Розмір Частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає.
Пайовик вносить Частку (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України гривні - виходячи з розміру Частки (або її частини), закріпленого в еквіваленті долара США, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfin.com.ua/currency/auction/uscl/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом.
За п. 2.2. цього Договору внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства та/або внесення готівкових коштів в касу Товариства в національній валюті України у порядку, визначеному в Додатку № 2 до цього Договору.
Згідно п. 2.6. Договору у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовикові, сума коштів, що повертаються визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком своїх зобов`язань, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. У той же час тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складають права та обов`язки сторін, то тлумачення потрібно розуміти як спосіб виконання сторонами умов правочину.
У цій справі сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів за цим зобов`язанням є долар США (валюта зобов`язання).
Валютою платежу сторони у договорі визначили національну валюту - гривню.
Така позиція суду ґрунтується на положеннях постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі № 500/5194/16, за якою зроблено висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України:
«78. Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами резидентами.
79. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення».
Велика Палата Верховного Суду вказала, що за частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У цій справі спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку договірного зобов`язання, в зв`язку з чим спір підлягає вирішенню судом. На момент розгляду справи судом платіж на виконання умов договору відповідач не здійснив.
Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов`язання та обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).
Тому, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» на користь ОСОБА_1 понесені збитки в розмірі сплаченої частки пайового внеску в розмірі 789656,00 грн, оскільки за матеріалами справи саме таку суму заявляє до стягнення позивачка,та визнає відповідач. Суд позбавлений в даному випадку вийти за мені позовних вимог.
При цьому, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а тому стягненню підлягає сума, визначена позивачем у позові.
Задовольняючи в цій частині позов, суд виходить з того, що позивач в обґрунтування позовних вимог визначає як збитки «курсову різницю», при цьому Верховний Суд у постанові від 9 грудня 2020 року по справі № 127/27222/16-ц та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 по справі № 750/8676/15-ц вказують, що «курсова різниця» жодним чином не може бути ані збитками, ані упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі на загальну суму 13085,44 грн.
Позивачем сплачено 1211,20 гривень за вимогу немайнового характеру (розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/51 від 17.12.2020 р.). Ця позовна вимога визнана відповідачем.
За вимогу майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у сумі 11874,24 грн. Позовні вимоги в частині стягнення визнано відповідачем повністю після їх зменшення, тобто суму 789656 грн, відповідно 1 % складає 7896,56 грн в частині визнаних позовних вимог.
Таким чином, загальна сума судового збору у визнаній частині складає 1211,2 грн + 7896,56 грн = 9107,76 грн.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, зазначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору.
Відповідач визнав позовні вимоги при подачі відзиву, 28.03.2025 року, тобто до розгляду позову по суті.
У зв`язку з тим, що відповідач визнав позов частково, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 4553,88 гривень (9107,76 грн х 50%), сплаченого при подачі позову, та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 4553,88 грн (9107,76 грн 4553,88 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись, ст. ст. 13, 141, 142, 263 - 265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 доСпоживчого товариства«Будова Парк»про розірваннядоговору асоційованогочленства вспоживчому товаристві - задовольнити.
Розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/51 від 17.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «БУДОВА ПАРК».
Стягнути зі Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» (ЄДРПОУ 43951458, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) збитки в розмірі сплаченої частки пайового внеску у розмірі 789656,00 гривень.
Стягнути зі Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» (ЄДРПОУ 43951458, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) судовий збір в розмірі 4553,88 гривень.
Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, адреса: 65001, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ) 50 % сплаченого судового збору, а саме 4553,88 гривень, який було сплачено згідно квитанції до платіжної інструкції від 30 грудня 2024 року сумою 11874,24 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду в повному обсязі складено 14.04.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2025 |
Оприлюднено | 16.04.2025 |
Номер документу | 126571633 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Ганошенко С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні