Ухвала

від 14.04.2025 по справі 513/19/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 513/19/21

Провадження № 6/513/18/25

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Сарата Білгород-Дністровського районну Одеської області постанову головного державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліпового Олександра Олександровича, боржник ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 про привід боржника у справі № 513/19/21,

у с т а н о в и в:

головний державний виконавець Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліповий О.О. звернувся з поданням до суду, в якому просить суд постановити ухвалу про привід боржника громадянку України ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 до головного державного виконавця Ліпового О.О. на 31 березня 2025 року на 10:30 годину за адресою: АДРЕСА_2 .

Подання обґрунтоване тим, що у Саратському відділі ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 66525204 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в твердій грошовій сумі, а саме по 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, з врахуванням інфляції, починаючи з 12 січня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття, чи до зміни матеріального чи сімейного стану сторін.

Згідно отриманої 28 лютого 2025 року відповіді від Міністерства внутрішніх справ України на запит №254226626 від 28 лютого 2025 року щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно відповіді на запит №253405495 від 24 лютого 2025 року вбачається, що боржник на обліку в органах ДФС не перебуває, також відсутня інформація про її доходи відповідно до запиту за № 253405790 від 24 лютого 2025 року до Державної податкової служби України.

Головним державним виконавцем вжито всіх можливих заходів з примусового виконання рішення в межах виконавчого провадження ВП № 66525204, однак вони не дали свого результату, а факт належного виклику боржника до головного державного виконавця та ухилення останньої від явки до відділу підтверджується неодноразовими зворотними поштовими повідомленнями про вручення боржнику листа.

На даний час аліменти боржником не сплачуються, заборгованість зі сплати аліментів, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 28 лютого 2025 року, складає 148 900,00 (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот гривень нуль копійок) гривень.

Станом на 17 березня 2025 року, боржницею ОСОБА_1 виконавчий документ в добровільному порядку не виконується, за викликами на вимогу головного державного виконавця Кіреу М.Д. до відділу не з`являється, про причини неявки не повідомляє.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Головний державний виконавець Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліповий О.О. на розгляд подання не з`явився, на адресу суду від старшого виконавця О. Тарасюк надійшла заява про розгляд подання у її відсутність, оскільки представник не в змозі з`явитися до суду.

Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 , остання просить подання розглянути у її відсутність, а також зазначила, повідомлення на 04 березня 2025 року нею отримано 11 березня 2025 року. Другий виклик виконавця вона не отримувала, у повідомлені не її підпис. Листи виконавця направлялись за адресою місця реєстрації, однак вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно вимог ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали подання та перевіривши долучені до нього докази, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у Саратському відділі ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 66525204 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в твердій грошовій сумі, а саме по 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, з врахуванням інфляції, починаючи з 12 січня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття, чи до зміни матеріального чи сімейного стану сторін.

У постанові про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем зазначено обов`язки боржника передбачені ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», однак, зазначені обов`язки, передбачені ч.5 ст 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржником було проігноровано та не виконано.

16 серпня 2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП №66525204.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.

Відповідно до інформації МВС за боржником відсутні дані про зареєстровані транспортні засоби.

Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 17 серпня 2021 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №513/19/21 виданого 06 серпня 2021 року.

Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 17 серпня 2021 року встановлено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості.

Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 17 серпня 2021 року встановлено тимчасове обмеження у праві полювання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , до погашення заборгованості.

Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 розмір заборгованості з 12 січня 2021 року по 01 серпня 2021 року складає 19900,00 грн. Станом на 12 травня 2022 року розмір заборгованості становить 49900 грн, станом на 28 квітня 2023 року розмір заборгованості складає 82900 грн, на 31 грудня 2023 року 106900,00 грн.

Відповідно до акта державного виконавця від 24 березня 2023 року майно, яке підлягає опису й арешту в рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей, відсутнє.

Постановою про арешт коштів боржника від 27 вересня 2023 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Пенсійного фонду України ОСОБА_1 отримує заробітну плату в ТОВ «Лідер».

Постановою про зняття арешту з коштів від 28 лютого 2025 року знято арешт з усіх рахунків ОСОБА_1 , та постановою від 28 лютого 2025 року повторно накладено арешт на грошові кошти.

Відповідно до акту державного виконавця від 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 є працівником ТОВ «Лідер» , станом на 01 вересня 2024 року, але зі слів бухгалтера ТОВ «Лідер» встановлено, що ОСОБА_1 працювала не на постійній основі (сезонна робота), у зв`язку із чим не виникає можливості звернути стягнення на заробітну плату боржника.

Головним державним виконавцем Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліповим О.О. скеровано на ім`я ОСОБА_1 виклик на 04 березня 2025 року на 09:00 годину.

Однак, відповідно до результатів відслідковування відомостей про отримання, повідомлення вручено одержувачу 11 березня 2025 року.

Відповідно до акта від 04 березня 2025 року боржник ОСОБА_1 , до державного виконавця не з`явилась.

Головним державним виконавцем Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліповим О.О. скеровано на ім`я ОСОБА_1 виклик на 12 березня 2025 року на 09:30 годину.

Відповідно до результатів відслідковування відомостей про отримання, повідомлення вручено одержувачу 11 березня 2025 року.

Однак, відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 дане повідомлення не отримувала і їй не було відомо про виклик до державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний своєчасно з`являтися на вимогу виконавця, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі, іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, копія постанови про відкриття виконавчого провадження є основним документом виконавчого провадження, надіслання якого боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому провадженні, визначає статус повідомленості боржника про початок примусового виконання рішень.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання виконавця, суд має перевірити вчинення державним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Звертаючись до суду із поданням про привід боржника, виконавець обґрунтував звернення до суду з поданням тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб`єкта подання про привід боржника, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Як вбачається із змісту подання державного виконавця, станом на час звернення до суду у боржника наявна заборгованість, однак при цьому суду не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язання, не надано доказів того, що вона вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.

Так, в матеріалах подання містяться виклики приватного виконавця боржника на 04 березня 2025 року та 12 березня 2025 року. Однак, відповідно до результатів відслідковування відомостей про отримання, повідомлення на 04 березня 2025 року на 09:00 годину вручено одержувачу 11 березня 2025 року. Крім того, боржник стверджує, що повідомлення на 12 березня 2025 року на 09:30 год. не отримувала та підпис у повідомленні їй не належить.

Отже, посилання державного виконавця, що боржник не з`явився на виклики виконавця, є безпідставними, оскільки суду не надано доказів, а саме підтверджень щодо отримання безпосередньо ОСОБА_1 таких викликів, направлених за місцем її фактичного проживання, а також як зазначено повідомлення на 04 березня 2025 року на 09:00 годину отримано лише 11 березня 2025 року.

Крім того, в поданні головного державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліпового О.О. відсутні докази того, що виконавець здійснював вихід за адресою проживання боржника.

За таких обставин висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання судового рішення є передчасним з огляду на відсутність доказів, які б доводили протилежне.

Крім цього, суд звертає увагу на таке.

Поліція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює привід у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду (п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію»).

Як зазначалося вище, привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Як вбачається зі змісту ст. 438 ЦПК України, такою не врегульовано питання щодо змісту ухвали про привід боржника серед іншого в частині інформації щодо того, коли і куди ця особа повинна бути доставлена.

Стаття 147 ЦПК України передбачає порядок застосування приводу до свідка, у зв`язку з чим таку норму необхідно застосувати щодо приводу боржника.

Так, ч. 2 ст. 147 ЦПК України передбачено, що про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім`я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.

Однак, головним державним виконавцем Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліповим О.О. при зверненні до суду зазначено дату виклику 31 березня 2025 року на 10:30 годину, однак станом на 14 квітня 2025 року подання не розглянуто, інші дати головним державним виконавцем не визначено, що є перешкодою для належного виконання приводу органами поліції та може призвести до порушення прав особи.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що в задоволенні подання необхідно відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 438 ЦПК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

у х в а л и в:

У задоволенні подання головного державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліпового Олександра Олександровича, боржник ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 про привід боржника у справі № 513/19/21 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали було виготовлено 14 квітня 2025 року.

Суддя К. Ю. Рязанова