Ухвала

від 12.04.2025 по справі 308/5225/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5225/25

1-кс/308/2176/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,особи ромськоїнародності,уродженця м.Миколаїв,Миколаївська область,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12025071030000630, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2025,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12025071030000630, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2025.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05.30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

10.04.2025, приблизно о 12.00 год. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зайшов до приміщення магазину «Sinsay», який знаходився на третьому поверсі за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 4а. Після чого ОСОБА_4 підійшов до стелажів з одягом, де переглядав його. У той момент у ОСОБА_4 виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливим мотивом з метою особистого збагачення, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, із стелажу таємно викрав одяг та взуття, а саме: три пари чоловічих джинсів з артикулом «9505І-99х», вартість яких становила 1917,6 грн без ПДВ; чоловічу жилетку з артикулом «1831о-99х», вартість якої становила 527,2 грн без ПДВ; чоловічу теніску з артикулом «7278f-mlc», вартість якої становила 223,2 грн без ПДВ; 4) чоловіче взуття з артикулом «641 cd-09х», вартість якого становила 719,2 грн без ПДВ. Після того, як сховав одяг в білий пакет, пройшов повз касову зону не розплатившись за товар та пішов у невідомому напрямку, розпорядившись викраденими речами на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_4 завдав матеріального збитку дочірньому підприємству «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», код ЄДРПОУ 32435513, яке здійснює підприємницьку діяльність в магазині «Sinsay» за вказаною адресою, на суму 3387,20 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

10.04.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: копією протоколу прийняття заяви від 10.04.2025; копією протоколу огляду місця події (магазин «Сінсей») від 10.04.2025; копією протоколу огляду місця події в Ужгородському РУП від 10.04.2025; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 10.04.2024; копією заяви ОСОБА_8 від 10.04.2025; копією протоколу допиту представника потерпілого ОСОБА_9 від 11.04.2025; копією протоколу затримання ОСОБА_4 .

Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, то обрати відносно останнього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не надається можливим. Запобіжний захід у виді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. У ході проведення досудового розслідування осіб, які б поручилися за виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно нього запобіжного заходу у виді особистої поруки. Обрати відносно ОСОБА_10 , запобіжний захід у виді домашнього арешту чи застави не надається можливим, оскільки, розуміючи невідворотність можливого призначення йому покарання строком від 5 до 8 років позбавлення волі, за цей тяжкий злочин, ОСОБА_4 може уникнути слідства і суду. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та є недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам, порівняно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою.

Слідчий зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що усвідомлюючи невідворотність покарання, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, з метою уникнення від кримінальної відповідальності у виді реальної міри покарання позбавлення волі, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі, матиме можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску та перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження;

можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, що підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння потерпілого та свідків;

можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у зв`язку з тим, що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для відшукання речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування, тому, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може знищити, сховати чи спотворити речі і документи, які можуть мати значення для досудового розслідування, в тому числі знищити відеозаписи по маршруту його руху з викраденими речами;

можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки неодноразово раніше вчиняв злочини, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України (засуджений 02.02.2023 та 30.05.2023 до реальної міри покарання, однак на підставі ч. 2 ст. 74 КПК України був звільнений від відбування покарання у зв`язку із декриміналізацією діяння), що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти нові корисливі злочини, а також може вчиняти нові злочини з метою приховання вказаного злочину чи спотворення його фактичних обставин.

Враховуючи викладене, а також те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів, беручи до уваги зухвалість злочину та вчинення такого у період воєнного стану, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього як підозрюваного процесуальних обов`язків, запобігання наведеним вище ризикам, оскільки підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у сторони обвинувачення немає, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним ризикам, а тому слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, пояснивши, що будь-якого впливу на учасників процесу підзахисний не має наміру здійснювати. ОСОБА_4 має постійне місце проживання в м. Ужгород, проживає разом з матір`ю, якій 76 років, допомагає її в повсякденних справах, а тому має міцні соціальні зв`язки, працює різноробочим на підробітках. У її підзахисного наявна хвороба туберкульоз активна форма та йому потрібне лікування. В клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стороною обвинувачення не доведено та не наведено жодних беззаперечних доказів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Зауважує, що також не наведено доказів на підтвердження ризиків, що підзахисний буде переховуватися чи здійснював будь-який тиск на учасників процесу. Просить застосувати щодо ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025071030000630, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2025, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

10.04.2025 о 20.47 год. у рамках даного кримінального провадженні затримано ОСОБА_4 .

11.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення від 10.08.2024; протоколами огляду місця події від 10.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.04.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 11.04.2025.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, який є молодим за віком, та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який неодружений, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність у нього постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного, у порядку ст. 88 КК України раніше не судимий (притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності до реальної міри покарання, однак на підставі ч. 2 ст. 74 КПК України звільнений від покарання у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна відповідальність).

Також слідчий суддя враховує конкретні обставини вчинення інкримінованих підозрюваному кримінального правопорушення, суспільну небезпечність та характер вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який спрямований проти власності. При цьому, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. У подальшому воєнний стан продовжено та на даний час такий триває. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинено у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даного діяння.

Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга №12369/86).

Виходячи з вимог ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризиків неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні,вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, інші дані про його особу та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (3028 грн), відповідно становить 60560 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючим у даному кримінальному провадженні ризиком.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 10 квітня 2025 року 20 год. 47 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 09 червня 2025 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 09 червня 2025 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1