Рішення

від 28.03.2025 по справі 730/779/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 730/779/24-ц

пр. 2-3205/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Кошелюка Д.О.,

представника позивача (в режимі ВКЗ)- ОСОБА_8,

представника відповідача - Бурлаки М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третіх осіб: Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

17.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Борзнявського районного суду Чернігівської області з позовом до Національної академії аграрних наук України, третіх осіб: Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Мотивуючи позовну заяву ОСОБА_1 вказує, що 14.05.2024 року звільнено, на підставі наказу Національної академії аграрних наук України №216-к, ОСОБА_1 із посади виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

15.05.2024 року, після перевірки особистої електронної пошти, позивачем виявлено файл, у якому містився, наказ №216-к від 14.05.2024 року.

Станом на 14.06.2024 року наказ Національної академії аграрних наук України №216-к від 14.05.2024 року ОСОБА_1 не вручено (ані особисто, ані поштою).

Позивач вказує, що вказаний наказ не містить жодної законної підстави, передбаченої КЗпПП України, для звільнення працівника за ініціативою роботодавця, а сама процедура звільнення відбулась із грубим порушенням трудового законодавства України.

Вказані обставини в сукупності послугували підставою для звернення до суду з метою захисту та відновлення порушених прав.

19.06.2024 ухвалою Борзнявського районного суду Чернігівської області дану справу було направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

22.07.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді Ільєвій Т.Г. 23.07.2024, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

23.07.2024 ухвалою суду було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

10.09.2024 надійшла заява Ялтушівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

10.09.2024 ухвалою суду залучено Ялтушівську дослідно-селекційну станцію Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (адреса: 23074, Вінницька обл., Барський район, с. Черешнева, код ЄДРПОУ 20090488) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

15.10.2024 до суду надійшло клопотання Ялтушівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про витребування від операторів зв`язку «Київстар» - ПрАТ «Київстар», що знаходиться за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53 інформацію про здійснення дзвінків та відправку СМС повідомлень з радіоелектронного засобу а/н НОМЕР_1 , яким користується позивач ОСОБА_1 у період часу 17.04.2024 р.- 19.04.2024 р., 22.04.2024 р., 23.04.2024 р., 09.05.2024 р., 10.05.2024 р., 13.05.2024 р. з 8 год. 00 хв. до 17 год.00 хв. та встановити місцезнаходження радіоелектронного засобу «Київстар» а/380679512234 у зазначений період часу.

15.10.2024 до суду надійшло клопотання Ялтушівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

16.10.2024 до суду надійшли письмові пояснення Ялтушівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, згідно яких представник вказує, що в результаті скоєння позивачем тривалих прогулів підприємство фактично було позбавлено керівництва. Питання стосовно діяльності Станції не вирішувалися належним чином в необхідні строки. Ця ситуація викликала обурення трудового колективу, у зв`язку з чим і було направлено до Академії звернення про найскоріше реагування на неправомірні дії позивача, складені акти та листи.

Таким чином, представник вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами поважність причин вчинення ним прогулів, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

30.10.2024 до суду надійшов відзив Національної академії аграрних наук України, в якому представник вказав, що наказ НААН № 216-к від 14.05.2024, яким звільнено позивача як виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, було видано із дотриманням вимог законодавства та НААН мало законні підстави для звільнення ОСОБА_1 за наявних обставин та порушень.

29.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Ялтушівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про витребування доказів у справі.

29.01.2025 залишено без задоволення клопотання Ялтушівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про розгляд за правилами загального позовного провадження справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні, внаслідок безпідставності.

Інші учасники розгляду в судове засідання не з`явилися, про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши позицію учасників розгляду, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 5 ЦПК України, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року N 6-р (II)/2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями частини третьої статті 40 Кодексу закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

Основним Законом України статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати працю працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Всі трудові відносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

Судовим розглядом встановлено, що 26.07.2022 року, на підставі наказу Національної академії аграрних наук України №194-к, ОСОБА_1 увільнено з посади виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України.

Цього ж дня, на підставі наказу Національної академії аграрних наук України №197-к, ОСОБА_1 тимчасово призначено на посаду виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, до призначення директора у встановленому законом порядку.

14.09.2023 року, на підставі наказу Національної академії аграрних наук України №262-к, ОСОБА_1 звільнено із посади виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетики культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

29.11.2023 року рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області у справі №730/1130/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України про поновлення на роботі задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Національної академії аграрних наук України №262-к від 14.09.2023 про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних України.

Постановою Чернігівського апеляційного суду апеляційні скарги Національної академії аграрних наук України та Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної аграрних наук України аграрних наук України залишено без задоволення, а рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2023 року без змін.

07.12.2023 року Національною академією аграрних наук України видано наказ №327-к від 07.12.2023 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

15.01.2024 року, на підставі наказу Національної академії аграрних наук України №9-к, ОСОБА_1 звільнено із посади виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

05.04.2024 року рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області по справі №730/235/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України про поновлення на роботі задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Національної академії аграрних наук України №9-к від 15.01.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

Постановою Чернігівського апеляційного суду апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України залишено без задоволення, а рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2023 року без змін.

11.04.2024 року Національною академією аграрних наук України видано наказ №168- к від 11.04.2024 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

14.05.2024 року, на підставі наказу Національної академії аграрних наук України №216-к, ОСОБА_1 із посади виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до п.1.1. свого Статуту, Ялтушківська дослідно-селекційна І станція заснована на основі державної власності, перебуває у віданні І Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном.

Згідно з п. 6.2.2. Статуту, Директор Станції та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення оперативного та бухгалтерського обліку і статистичної звітності результатів фінансово-господарської та іншої діяльності.

Директор, діючи від імені Станції та в її інтересах, відповідно д законодавства та в межах цього Статуту і контракту, розпоряджається майном та коштами Станції відповідно до чинного законодавства та цього Статуту, забезпечує дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, несе відповідальність за формування та використання прибутку Станції та за взаєморозрахунки з бюджетами всіх рівнів, здійснює інші повноваження, віднесені законодавством, Академією, цим Статутом (пункт 7.6. Статуту).

Пунктом 7.7. Статуту зазначено, що Директор здійснює управління Станцією. Він несе персональну відповідальність за стан та діяльність Станції, за збереження та ощадливе використання майна Станції, забезпечення пожежної безпеки його об`єктів, а також створення належних соціально-побутових умов для трудового колективу.

Згідно п. 7.8. Статуту, Директор звітує про фінансово-господарську діяльність Станції перед Науковою установою та Академією в установлені терміни.

Позивач вказує, що 15.05.2024 року, після перевірки особистої електронної пошти, ним виявлено файл, у якому містився наказ №216-к від 14.05.2024 року, разом з тим, станом на 14.06.2024 року наказ Національної академії аграрних наук України №216-к від 14.05.2024 року ОСОБА_1 не вручено (ані особисто, ані поштою), проте дані доводи суд не приймає з огляду на наступне.

Так, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що 14.05.2024 Національною академією аграрних наук України було направлено наказ № 216-к від 14.05.2024 до Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

15.05.2024 року, за допомогою засобів електронного зв`язку, позивач отримав оспорюваний наказ №216-к від 14.05.2024 року, про що сам в позові і стверджує, а відтак доводи позивача про його не отримання судом не приймаються до уваги.

При дослідженні оспорюваного наказу НААН № 216-к від 14.05.2024, судом встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено як виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин, а саме відсутність на роботі 17.04.2024-19.04.2024, 22.04.2024, 23.04.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024 без поважних причин, відповідно до актів комісії Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України «Про відсутність на роботі ОСОБА_1».

Відповідно до ст.5-1 КЗпП України, державою гарантовано правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно ст.139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.1ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1)догана; 2) звільнення.

У ст.148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці(ч.1). Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ч.2).

За змістом положень ст.149 КЗпП України, якими регламентовано порядок застосування дисциплінарних стягнень, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч.1). За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч.2). При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч.3). Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ч.4).

Стаття 40 КЗпП України передбачає декілька підстав для звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, які являються самостійними і не виключають можливості їх одночасного застосування.

Приписами п.1 ч. 1ст. 41 КЗпП України встановлено, що трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Як зазначено в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» (далі - постанова ПВСУ №9), вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Крім того, в п.22 постанови ПВСУ №9 вказано, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ст.40, п.1 ст.41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Під незаконним звільненням, як роз`яснив Верховний Суд, слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом (постанова Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 755/14564/18). У місячний термін після отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення працівник може оскаржити його до суду. Судовий збір за подачу позову про поновлення на роботі не сплачується (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»). Цивільний процесуальний кодекс України допускає можливість розгляду таких справ у спрощеному порядку. При винесенні рішення про поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу; рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню (ст. 235 КЗпП).

Судовим розглядом, окрім іншого, встановлено, що підставами стали звернення трудового колективу Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України від 11.04.2024 № 66, від 22.04.2024 № 67, від 26.04.2024 № 69; акти комісії Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України «Про відсутність на роботі ОСОБА_1» від 17.04.2024 - 19.04.2024, 22.04.2024, 23.04.2024, 09.05.2024, 10.05.2024; листи НААН від 08.05.2024 № 11-1/134 та 03.05.2024 №11-01/139 щодо надання письмових пояснень; письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.05.2024, від 13.05.2024.

На ім`я президента НААН академіка Гадзало Я.М. надійшов лист від 22.04.2024 № 67 від Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України за підписом представника трудового колективу Михайла Воробйова з повідомленням та вимогою відповідного реагування із-за відсутності на роботі виконуючого обов`язки директора Станції ОСОБА_1 продовж 6-ти робочих днів: 12, 15, 16, 17, 18 та 19 квітня 2024 року, про що були складені та надіслані до НААН Акти.

Листом від 08.05.2024 № 07/2994, надісланим на ім`я президента Національної академії аграрних наук України Гадзала Я.М., директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України Микола Роїк повідомив, що ОСОБА_1 17, 18 та 19 квітня 2024 року знаходився в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН з питань оформлення Договору про надання послуг з впровадження наукових розробок у виробництво, календарних планів та робочих програм.

На виконання наказу НААН від 13 травня 2024 № 215-к «Про проведення службового розслідування», комісією проведено службове розслідування можливого порушення вимог трудового законодавства (в т.ч. щодо дотримання трудової дисципліни) та Закону України «Про запобігання корупції» в.о. директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України ОСОБА_1.

Комісією було досліджено чи насправді в.о. директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (далі Ялтушківська ДС ЕБКІЦБ НААН) ОСОБА_1 перебував у Інституті у період з 17 по 19 квітня 2024 року. Для цього було отримано пояснювальні записки у спеціалістів, які безпосередньо брали участь у розробці Проекту Договору про надання послуг з впровадження наукових розробок у виробництво.

Як пояснила ОСОБА_2 , головний фахівець сектору міжнародних досліджень, посадовою інструкцією якої п. 2.2. «Завдання та обв`язки» передбачено оформлення відряджень співробітників, що « ОСОБА_1 відрядження не відмічав, він приїжджав і працював з нашими співробітниками», але конкретні дні вона не пам`ятає. Пояснююча записка ОСОБА_2 та Посадова інструкція головного фахівця сектору міжнародних досліджень, що входить до складу науково-організаційного відділу та аспірантури додається.

Також пояснювальні записки щодо присутності ОСОБА_1 у період з 17 по 19 квітня 2024 року в Інституті надали ще декілька працівників аналогічного змісту, без деталей та опису, в чому полягала співпраця з ОСОБА_1 протягом 3 днів, що ставить під сумнів достовірність вказаної інформації.

У своєму поясненні ОСОБА_3 , в.о. завідуючої відділом досліджень інноваційного потенціалу та трансферу технологій ІБКІЦБ НААН, яка безпосередньо була відповідальна за підготовку Проекту Договору про надання послуг з впровадження наукових розробок у виробництво повідомила комісію, що 17.04.2024 нею був переданий Договір про надання послуг з впровадження наукових розробок у виробництво з робочими програмами та календарним планом на 2024 рік у 2-х екземплярах з підписом директора Інституту. Тобто, 18-19 квітня 2024 року не підтверджується присутність в Інституті ОСОБА_4 та відсутні докази його роботи, після отримання примірника договору для підписання ще 17.04.2024.

У своїх поясненнях ОСОБА_5 , заступник директора ІБКІЦБ НААН та ОСОБА_6 юрисконсульт стверджують, що ОСОБА_1 працював в Інституті по заключенню договорів по впровадженню завершених наукових розробок у виробництво.

В Інституті, посилаючись на вкрай обмежене фінансування, починаючи з 08 березня по 31 березня 2024 р., наказом № 25-к встановлений режим неповного робочого тижня. Наказом № 33-к від 01 квітня 2024 р. продовжено неповний робочий тиждень з 01 по 30 квітня 2024 р. На час проведення службового розслідування діяв наказ № 45-к від 29 квітня 2024 р. «Про продовження режиму неповного робочого тижня» на період з 01 по 26 травня 2024 р. Режимом неповного робочого тижня встановлені робочі дні: понеділок, вівторок, середа, четвер із 32 годинним режимом праці співробітників Інституту. Тобто, п`ятниця в Інституті не робочий день. 19 квітня 2024 р. п`ятниця не робочий день. Тому дані пояснення ОСОБА_5 , заступника директора ІБКІЦБ НААН та ОСОБА_6 юрисконсульта про роботу над укладанням договорів по впровадженню завершених наукових розробок у виробництво не підтверджують присутність ОСОБА_1 в Інституті 19 квітня 2024 р.

Відповідно до Актів, складених комісією Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 », ОСОБА_1 регулярно спостерігалась відсутність на роботі без поважних причин.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках прогулу. Прогулом визнається не лише відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, а й відсутність більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня.

У постанові Верховного Суду України від 12.11.2020 у справі № 369/9301/18 у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазанпачено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Разом з тим, Верховний Суд України зазначив, що у п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що поважність причин відсутності в.о. директора на роботі у Ялтушківській ДС ІБКІЦБ НААН 19.04.2024 не підтверджується фактично встановленими обставинами та документами.

Посилання позивача на перешкоджання йому у виконанні трудових обов`язків в судовому засіданні підтвердження не знайшли.

Так, з наданих матеріалів справи не вбачається, що позивачеві вчинялися будь-які перешкоди в доступі до роботи за адресою знаходження підприємства Ялтушківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України 23074, Вінницька обл., Барський район, с. Черешнева. Охоронної чи пропускної системи на підприємстві не існує, тому позивач безперешкодно мав змогу працювати на підприємстві та виконувати свої трудові обов`язки. Проте, позивач фактично не з`являвся за місцем праці та усунувся від виконання обов`язків в.о. директора. Зазначені обставини були підтверджені Актами відсутності позивача на роботі.

Директор підприємства несе безпосередню відповідальність за діяльність підприємства, самостійно здійснює керівництво підприємством. Відповідно до пункту 7.2. Статуту Ялтушківської дослідно-селекційної станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України «управління станції здійснюється його директором, який підзвітний Академії».

Пунктом 7.6. вказаного Статуту передбачено: « директор, діючи від імені Станції та в її інтересах, відповідно до законодавства та в межах цього Статуту і контракту, самостійно вирішує питання діяльності Станції, за винятком тих, що віднесені до компетенції Наукової установи, Академії, трудового колективу станції, зокрема: - організовує і здійснює керівництво науково-дослідної і виробничо-господарською діяльністю Станції; - має право без окремої на те довіреності представляти Станцію у всіх установах, організаціях та підприємствах; - укладає господарські договори видає довіреності іншим особам розпоряджається майном та коштами Станції; - забезпечує дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку…

Відповідно до пункту 7. 7. Статуту, директор здійснює управління станцію. Він несе персональну відповідальність за стан та діяння, за збереження та ощадливе використання майна Станції, забезпечення пожежної безпеки його об`єктів, а також створення належних соціально-побутових умов для трудового колективу.

Окрім цього, позивач зазначає, що 24.04.2024 р. - 15.05.2024 року він знаходився на безперервному лікарняному, що підтверджується медичними висновками про непрацездатність.

Частиною першою статті 5 ЦПК України, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Так, відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Рішенням Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року N 6-р (II)/2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями частини третьої статті 40 Кодексу закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 КЗпП УКраїни є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини.

Суд враховує, що наказ про звільнення позивача видано 14 травня 2024 року, тобто у період, коли позивач був непрацездатний.

В розрізі фактичних обставин справи, суд вважає, що порушення прав позивача, а саме звільнення його у день перебування на лікарняному може бути усунено судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у перший день після закінчення періоду непрацездатності за наявності підстав для звільнення, в даному випадку «16.05.2024».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність виправлення, допущеного відповідачем порушення вимог частини третьої статті 40 КЗпП України, шляхом зміни дати звільнення позивача.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 19, 60, 77, 81, 95, 141, 212, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 21, 36, 40 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третіх осіб: Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки Ялтушівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України), згідно Наказу Національної академії агарних наук України № 216-к від 14.05.2024 «Про звільнення ОСОБА_7 », з « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на «16 травня 2024 року».

Позивач: ОСОБА_1 , ел. Пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач 1: Національна академія аграрних наук України, код ЄДРПОУ: 00024360, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010, тел.: 044 521-92-95, e-mail: prezid@naas.gov.ua

Третя особа: Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, ел. пошта sugarbeet@ukr.net, тел. 380044275000, адреса 03110, м. Київ, вул. Клінічна, буд.25, ЄДРПОУ 00489780.

Третя особа: Ялтушківська дослідноселекційна станція інституту, біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, ел. пошта vmv_dss@ukr.net, тел. 380434135468, адреса 23074, Вінницька обл.,Барський район, с. Черешнева, ЄДРПОУ 20090488.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28 березня 2025 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА