Ухвала від 28.03.2025 по справі 757/14538/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14538/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 підозрюваної - ОСОБА_4 захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 62021000000000917 від 28.10.2021, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

28.03.2025 року у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання Слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 62021000000000917 від 28.10.2021, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивуючи подане клопотання слідчий вказує, що на територію України 07.02.2018 був ввезений літак цивільної авіації Boeing 737-400, реєстраційний номер UR-COI, серійний номер 24550, 1989 р.в., який на підставі договору оперативного лізингу належить на праві користування ТОВ «ЯнЕір» ЛТД (код ЄДРПОУ 38267160), про що оформлено митну декларацію № UA125100/2018/361196. Вказаний літак, на підставі ст. 105 МКУ було поміщено в митний режим «тимчасового ввезення». Під час митного оформлення до пакету документів декларантом було додано рахунок-проформу № 602 від 07.02.2018, відповідно до якого вартість даного товару становить - 3 млн. доларів США, вказану суму визначено в графі 45 декларації як митну вартість товару. В подальшому, 12.12.2019 вищезазначений літак Boeing 737-400 вивезено за межі митної території України в режимі «реекспорту» за митною декларацією № UA100290/2019/373681, відповідно до якої, митна вартість товару також становить 3 млн. дол. США. Наступного дня, 13.12.2019, літак цивільної авіації Boeing 737-400, реєстраційний номер UR-COI, серійний номер 24550, ввезений на територію України, а саме до аеропорту «Бориспіль», що підтверджується митною декларацією № UA100290/2019/373737. Як зазначено в графі 43 митної декларації № UA100290/2019/373737 декларант - митний брокер ТОВ «Скайброк-Логістік» ОСОБА_7 обрала метод визначення митної вартості «1», а саме основний метод визначення митної вартості, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 МКУ основний метод - це визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Під час митного оформлення митної декларації № UA100290/2019/373737 від 13.12.2019 до пакету документів декларантом було додано інвойс (рахунок-фактура) № 1312 від 13.12.2019, відповідно до договору оперативного лізингу повітряного транспорту № 73/1 від 30.03.2017, відповідно до якого вартість даного товару становить - 250 тис. доларів США, вказану суму визначено в декларації як митну вартість товару. При оформленні митної декларації № UA100290/2019/373737 державним інспектором митного посту «Бориспіль» Київської митниці, всупереч вимог чинного законодавства, не здійснено перевірку митної вартості товару, що декларується, а також відповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу та здійснено оформлення митної декларації, із визначеною митною вартістю літака - 250 тис. дол. США. Відповідно до вимог чинного митного законодавства, у випадку, коли при імпорті товарів за договорами, відмінними від купівлі-продажу, замість основного методу визначення митної вартості, повинен бути застосований резервний метод визначення митної вартості, передбачений ст. 64 МКУ. А саме, відповідно до ч. 2 ст. 64 МКУ митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Враховуючи вищевикладене, раніше визнаною (визначеною) митними органами митною вартості товару - літака цивільної авіації Boeing 737-400, реєстраційний номер UR-COI, серійний номер 24550, 1989 р.в., яка найближча до дати митного оформлення митної декларації № UA100290/2019/373737, є митна вартість - 3 млн. дол. США, згідно оформленої 12.12.2019 митної декларації № UA125100/2018/361196. Відповідно до вимог п. 3 ч. 6 ст. 54 МКУ державний інспектор митного посту «Бориспіль» Київської митниці повинен був відмовити у оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу. Вказаний літак, перебував на території України у період з 13.12.2019 по 27.04.2021, у митних режимах «тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами» (ст. 105 МКУ) та «переробки на митній території» (ст 147 МКУ), при цьому митні платежі ТОВ «ЯнЕір» ЛТД не сплачувались. Разом з тим, 26.04.2021 за результатами розгляду заяви ТОВ «ЯнЕір» ЛТД № 217 від 12.04.2021, заступником митного посту «Житомир-Центральний» Житомирської митниці відмовлено у продовженні дозволу на поміщення вищезазначеного літака у митний режим, передбачений ст. 147 МКУ та звільнені від оподаткування митними платежами, у зв`язку з відсутністю підстав. В подальшому, у відповідності до положень ст. 161 МКУ, ТОВ «ЯнЕір» ЛТД подано заяву № 276 від 29.04.2021 на поміщення літака цивільної авіації Boeing 737-400, реєстраційний номер UR-COI, серійний номер 24550, у режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, відповідно до якого декларантом щомісячно сплачуються 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення. При цьому, митні платежі нараховувались від митної вартості товару - 250 тис. дол. США, яка є заниженою та визначена із порушенням вимог митного законодавства, що призвело до заниження суми митних платежів, які надійшли до Державного бюджету України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у період вчинення інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, а саме у період з 09.11.2022 по 03.01.2023, перебуваючи на посадах: головного державного інспектора відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці Державної митної служби України, та, в подальшому, на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Житомир» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці Держмитслужби, постійно виконуючи функції представника влади, являючись службовою особою і, відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державний захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів» будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_8 був зобов`язаний суворо дотримуватися вимог Конституції України та норм чинного законодавства. В порушення вимог ст.ст. 49, 50, 51, 54, 57, 106, 161, 248, 264, 270, 289, 334, 335, 336, 337, 362, 363, 490, 491 Митного кодексу України, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 10.07.2021 № 476, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильнiстю визначення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, завтерджених наказом Держмитслужби від 01.09.2015 № 689 та п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.6., 3.8. посадової інструкції ОСОБА_8 , неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, яке спричинило тяжкі наслідки у вигляді недоотриманих державою сум митних платежів. Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 год. 13 хв. 09.11.2022, перебуваючи у приміщенні відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці Державної митної служби України, за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Садова, 4, отримавши через інформаційну базу АСМО «Інспектор» електронну митну декларацію ТОВ «ЯнЕір» ЛТД (код ЄДРПОУ 38267160) № 22UА101020041134U3, ОСОБА_8 , будучи службовою особою, достеменно знаючи покладені на нього службові обов`язки, будучи обізнаним у порядку і процедурі проведення митних формальностей, розуміючи, що він є особою, що є відповідальною за перевірку правильності нарахування декларантом митних платежів, діючи всупереч інтересів Державної митної служби України щодо стягнення коректних сум митних платежів до Державного бюджету України, неналежно виконуючи свої службові обов`язки щодо якісного та повного виконання митних формальностей, а саме перевірки правильності визначення митної вартості товару, здійснив митне оформлення вказаної митної декларації, нарахувавши суму митних платежів, із врахуванням митної вартості товару, вказаної декларантом, у розмірі 250 тис. дол. США, а саме митні платежі у сумі 41 580,75 грн., яку фактично сплачено ТОВ «ЯнЕір» ЛТД. Встановлено, що під час митного оформлення митної декларації № 22UА101020041134U3 09.11.2022, головний державний інспектор відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці Держмитслужби ОСОБА_8 виконав наступні митні формальності, які є обов`язковими: перевірка правильності класифікації та кодування товарів (час виконання 14:55:11), перевірка правильності визначення митної вартості (час виконання 14:55:11), перевірка правильності нарахування митних платежів (час виконання 14:55:11). Так, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 64 МКУ, п.п. 2.2.13, 2.2.14, 2.2.17, 2.2.19, 2.5. Методичних рекомендацій № 476, та не зважаючи на вимоги листа-рекомендації Державної митної служби України № 15/15-02/712922 від 17.08.2022 ОСОБА_8 , під час митного оформлення митної декларації № 22UА101020041134U3, не перевірив правильність визначення митної вартості, не дослідивши рівень заявленої митної вартості ідентичного товару (того самого літака), митне оформлення яких вже здійснено, а не прийняв до розрахунку митну декларацію № UA125100/2018/361196 від 12.12.2019, якою здійснено митне оформлення товару - літака Boeing 737-400, реєстраційний номер UR-COI, серійний номер 24550, відповідно до якої митна вартість даного товару становить - 3 млн. дол. США. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства, за умови правильного визначення митної вартості товару, до сплати за митне оформлення даного транспортного засобу належали митні платежі у сумі 498 969 грн. Таким чином, при зіставленні належних та фактично сплачених сум податку на додану вартість, заниження податкових зобов`язань податку на додану вартість, під час оформлення митної декларації № 22UА101020041134U3 підтверджується документально, а саме сума заниження податку на додану вартість становить 457 388,25 грн., чим заподіяно тяжкі наслідки. Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15 год. 29 хв. 03.01.2023, перебуваючи у приміщенні відділу митного оформлення «Житомир» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці Державної митної служби України, за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси, вул. Покровська, 13-Б, отримавши через інформаційну базу АСМО «Інспектор» електронну митну декларацію ТОВ «ЯнЕір» ЛТД (код ЄДРПОУ 38267160) № 23UА101020000132U6, ОСОБА_8 , будучи службовою особою, достеменно знаючи покладені на нього службові обов`язки, будучи обізнаним у порядку і процедурі проведення митних формальностей, розуміючи, що він є особою, що є відповідальною за перевірку правильності нарахування декларантом митних платежів, діючи всупереч інтересів Державної митної служби України щодо стягнення коректних сум митних платежів до Державного бюджету України, неналежно виконуючи свої службові обов`язки щодо якісного та повного виконання митних формальностей, а саме перевірки правильності визначення митної вартості товару, здійснив митне оформлення вказаної митної декларації, нарахувавши суму митних платежів, із врахуванням митної вартості товару, вказаної декларантом, у розмірі 250 тис. дол. США, а саме митні платежі у сумі 41 580,75 грн., яку фактично сплачено ТОВ «ЯнЕір» ЛТД. Встановлено, що під час митного оформлення митної декларації № 23UА101020000132U6, 06.01.2023 головний державний інспектор відділу митного оформлення «Житомир» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці Держмитслужби ОСОБА_8 виконав наступні митні формальності, які є обов`язковими: перевірка правильності класифікації та кодування товарів (час виконання 14:47:13), перевірка правильності визначення митної вартості (час виконання 14:47:13), перевірка правильності нарахування митних платежів (час виконання 14:47:13). Так, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 64 МКУ, п.п. 2.2.13, 2.2.14, 2.2.17, 2.2.19, 2.5. Методичних рекомендацій № 476, та не зважаючи на вимоги листа-рекомендації Державної митної служби України № 15/15-02/712922 від 17.08.2022 ОСОБА_8 , під час митного оформлення митної декларації № 23UА101020000132U6, не перевірив правильність визначення митної вартості, не дослідивши рівень заявленої митної вартості ідентичного товару (того самого літака), митне оформлення яких вже здійснено, а не прийняв до розрахунку митну декларацію № UA125100/2018/361196 від 12.12.2019, якою здійснено митне оформлення товару - літака Boeing 737-400, реєстраційний номер UR-COI, серійний номер 24550, відповідно до якої митна вартість даного товару становить - 3 млн. дол. США. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства, за умови правильного визначення митної вартості товару, до сплати за митне оформлення даного транспортного засобу належали митні платежі у сумі 498 969 грн. Таким чином, при зіставленні належних та фактично сплачених сум податку на додану вартість, заниження податкових зобов`язань податку на додану вартість, під час оформлення митної декларації № 23UА101020000132U6 підтверджується документально, а саме сума заниження податку на додану вартість становить 457 388,25 грн., чим заподіяно тяжкі наслідки. Внаслідок неналежного виконання свої службових обов`язків з боку ОСОБА_4 та, як наслідок, сплати ТОВ «ЯнЕій» ЛТД неправильно нарахованої суми митних платежів, Державному бюджету України спричинені матеріальні збитки на загальну суму 457 388,25 грн., які більш ніж у 250 разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян та, відповідно до пункту 4 Примітки до статті 364 Кримінального кодексу України, є тяжкими наслідками. Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Слідчий вважає наявними ризики, які передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою їх запобігання наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. Захисник та підозрюваний в судовому засіданні щодо клопотання заперечували та просили відмовити. Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність. Судовим розглядом встановлено, що у провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000917 від 28.10.2021 за підозрою ОСОБА_4 в службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. ОСОБА_4 , підозрюється у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_4 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування достатніми, вагомими та об`єктивними доказами, а саме:листом ВБКОЗ УСБУ в Житомирській області від 18.10.2021 № 57/3-6906, що надійшов для розгляду в порядку ст. 214 КПК України, із інформацією про можливе вчинення кримінальних правопорушень службовими особами Житомирської митниці Держмитслужби;протоколом огляду від 10-11.04.2024 щодо аналізу інформації з АСМО «Інспектор», а саме митних декларацій;довідкою спеціаліста № 271 від 28.05.2024;висновком судово-економічної експертизи № 548/24-25 від 20.06.2024;копіями митних декларацій, що оформлені із порушенням вимог чинного законодавства;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності. Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення. Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться. Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, що інкримінується ОСОБА_4 , є нетяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування. Разом з цим, ОСОБА_4 володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Крім того, підозрювана ОСОБА_4 , не виключено, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду користуючись допомогою співробітників правоохоронних органів. Незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Досить вірогідним є ризик можливого незаконного впливу підозрюваної на інших підозрюваних чи свідків, показання яких мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню, в тому числі службових осіб Житомирської митниці Держмитслужби, яких не допитано слідчим, прокурором на теперішній час.

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. У зв`язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрювана ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі. При цьому, підозрювана ОСОБА_4 тривалий час працювала посадах у митних органах, а отже має відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки, у тому числі серед співробітників правоохоронних органів та суду, через які може мати вплив на зазначених осіб, з метою змусити їх відмовитися чи змінити свої показання. Також, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу або примушування. Зазначене стане можливим після того як підозрювана ОСОБА_4 отримала матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу та, ознайомившись з ними, володітиме інформацією про персональні дані свідків у кримінальному провадженні та перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на учасників кримінального провадження шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, зважаючи на тяжкість інкримінованого підозрюваному діяння, а також на міру покарання, яка загрожує підозрюваній, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи без обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вчинятиме дії спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено, що значно вплине на процес доказування вини підозрюваного. Тому, підозрювана ОСОБА_4 , достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку, що негативно вплине на подальше досудове розслідування. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення вказаного злочину, до нього може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі на строк до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому є підстави вважати, що останній може за родом своєї професійної діяльності бути обізнаним із формами, методами, тактикою досудового розслідування, вжиття заходів щодо його забезпечення, не перебуваючи під домашнім арештом, використовуючи свої професійні знання, досвід, особисті та ділові зв`язки, може вчинити дії щодо приховання свого майна, перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності

Підставою застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, стан здоров`я, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможуть належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного (Khodorkovskiy v. Russia (Ходорковський проти Росії), § 136) та як наслідок буде порушено принцип пропорційності. При цьому, варто зазначити, що слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту не викликано об`єктивною необхідність та ступенем доведених ризиків, а запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак клопотання підлягає задоволенню, що зможе не допустити ризики, які б підривали досудове розслідування, що має на меті забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження. Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 год до 06:00 год. наступної доби, за виключенням отримання медичної допомоги та/або прослідування до укриття цивільного захисту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.05.2025 року включно. Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;

- не відлучатися з Житомирської області в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, у тому числі: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , а також іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину, як безпосередньо, так й через інших осіб;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії ухвали визначити до 21.05.2025 включно. Ухвалу щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде проголошений 03.04.2025 о 14:40 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1