Ухвала

від 14.04.2025 по справі 465/2988/25

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/2988/25

2/465/2528/25

У Х В А Л А

14.04.2025 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Франківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ: 35009269, електронна адреса: franklviv_dvs@ukr.net, місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Конотопська, буд. 6),

предмет позову: усунення перешкод в розпорядженні майном,

в с т а н о в и в:

9 квітня 2025 року (вх.11270/25) уповноважений представник позивача, адвокат Брона Мар`яна Василівна, звернулась до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить суд усунути перешкоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє його мати - ОСОБА_1 , у розпорядженні майном шляхом виключення інформації про боржника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у виконавчих провадженнях НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 з Єдиного реєстру боржників.

Позов мотивує тим, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , відтак спадкоємцем першої черги за законом після його смерті є малолітній син спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що з метою належного оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , позивач, діючи в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулась у П`яту Львівську державну нотаріальну контору Львівської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на підставі якої нотаріусом було заведено спадкову справу № 451/2023.

Однак її повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із наявністю інформації щодо спадкодавця у Єдиному реєстрі боржників.

Зазначено про те, що надалі, 19.03.2025, адвокат звернулася до відповідача із заявою про винесення постанови про закінчення виконавчих проваджень, боржником у яких є ОСОБА_3 у зв`язку із його смертю та виключення його з Єдиного реєстру боржників. Однак, у відповідь 08.04.2025 отримала інформаційний лист про закінчення виконавчих проваджень та повернення виконавчих документів стягувачам на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача просить суд усунути перешкоди у здійсненні права розпорядження майном, яке раніше належало спадкодавцю - ОСОБА_3 . Водночас, відповідно до поданих матеріалів, на момент звернення до суду право власності на вказане майно не зареєстроване за спадкоємцем, а свідоцтво про право на спадщину за законом не видане, що свідчить про те, у позивача відсутнє належним чином оформлене речове право на вказане майно, що є обов`язковою передумовою для пред`явлення вимог про усунення перешкод у його розпорядженні.

Питання щодо виключення відомостей стосовно боржника із Єдиного реєстру боржників пов`язане із забезпеченням можливості отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця.

Відтак, позивачу слід чітко конкретизувати зміст позовних вимог, а також підстави позову саме до Відповідача, із зазначенням того, якими саме діями чи бездіяльністю відповідач порушує права позивача (її малолітньої дитини).

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд звертає увагу, що представником позивача у позовній заяві констатовано факт звернення до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові із заявою про винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень та виключення спадкодавця з Єдиного реєстру боржників.

Водночас, до матеріалів справи не долучено самої заяви, а інформаційний лист не вказає на те, що він є відмовою і був наданий саме на звернення такого змісту, а не, наприклад на запит про надання інформації. Крім цього, додана до позовної заяви копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі не читабельна.

Тож із змісту позовної заяви і доданих матеріалів вбачається, що позивачем не долучено доказів звернення, отримання відповідної відмови відповідача, а також викладу обставин щодо підстав для зобов`язання відповідача виключити померлого з Єдиного реєстру боржників.

Крім цього, повноту оцінки наявності підстав для зобов`язання відповідача виключити померлого Єдиного реєстру боржників, неможливо провести без аналізу його повноважень як суб`єкта владних повноважень, що входить до повноважень судів адміністративної юрисдикції.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 28.12.2017 та 28.11.2019) відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Стаття 38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 28.12.2017 та 28.11.2019) стосувалась зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду

Згідно із частинами 1, 2, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються уразі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 (далі Положення № 2432/5).

Згідно з пунктом 2 Положення №2432/5 Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень це окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 478/26923;

Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу XІ Положення №2432/5, Єдиний реєстр боржників формується з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, крім боржників, визначених пунктом 4 цього розділу.

В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в Системі після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Відповідно до п. 6 Розділу XІ Положення №2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів;

про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»;

про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

Відповідно до наявної копії листа, виконавчі провадження повернено стягувачам на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення з указаних підстав не виключає права повторного пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Судами вищих інстанцій неодноразово наголошувалося про те що, виходячи зі змісту Положення №2432/5, мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 608 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відтак, предметом доказування у межах заявленого позову в порядку цивільного судочинства є встановлення обставин припинення цивільних зобов`язань між кредиторами та боржником.

Відповідні обставини, в тому числі і щодо відсутності боргу, має підтвердити позивач, як заінтересована особа у прийнятті спадщини.

Крім цього, належне з`ясування указаних питань на етапі відкриття провадження у справі має важливе значення для встановлення всіх осіб на права та інтереси яких може вплинути рішення по суті справи.

Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Разом із тим, суддя роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 175,177,185,260,293, 294, 296, 297 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про усунення перешкод в розпорядженні майном - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Баран О.І.