Ухвала від 02.04.2025 по справі 521/21583/19

Номер провадження: 11-кп/813/389/25

Справа № 521/21583/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 28.09.2023 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160470003801 від 06.12.2019, об`єднаного із кримінальними провадженнями №12020160470000406 від 08.02.2020, №12020160470000638 від 05.03.2020, №12021163470000416 від 28.05.2021, відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, маючої на утриманні малолітніх дітей 2021, 2022 років народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 14.06.2023 Одеським апеляційним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на один рік та один місяць,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 28.09.2023 року ОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та їй призначено покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ч. 2 ст.185КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, призначені основні покарання у вигляді штрафу та позбавлення волі виконувати самостійно.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом повного поглинення більш суворим покаранням, призначеного вироком Одеського апеляційного суду від 14.06.2023 року, менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, остаточно визначено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та 1 (один) місяць та штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот) гривень, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту її фактичного затримання, тобто з 01.03.2023 року.

У строк відбування призначеного судом покарання за цим вироком зараховано періоди перебування ОСОБА_8 під вартою з моменту фактичного затримання, тобто з 22.06.2020 року до 02.12.2020 року моменту внесення застави, та з моменту фактичного затримання з 06.09.2021 року по 07.09.2021 року по день обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_8 , до набрання вироком законної сили, не обирався.

Вирішено питання щодо цивільних позовів та долі речових доказів у кримінальному провадженні.

Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винною у тому, що вона 05.12.2019 о 12 годині 10 хвилин, знаходячись в приміщенні універсаму «Сільпо №189», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Круг, 17/1, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна, визначила предметом свого злочинного посягання майно, що належить ТОВ «Сільпо Фуд», а саме, вирішила викрасти пляшку віскі «Джеймсон», об`ємом 1 літр, вартістю 658 гривень ЗО копійок. Переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, із полиці стелажу універсаму «Сільпо №189» ОСОБА_8 таємно викрала вищевказаний товар, сховала до сумки, яка була вдягнута в неї на плечі.

Після цього, ОСОБА_8 , прихований товар, який знаходився у її сумці, не пред`явила касиру, не розрахувалась за нього, вийшла із універсаму «Сільпо №189», та у подальшому розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «Сільпо Фуд» майнову шкоду у розмірі 658 гривень 30 копійок.

Крім того, ОСОБА_8 11.12.2019, біля 11 годин 00 хвилин, знаходившись в торгівельній залі магазину «Сільпо №189», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Круг, 17/1, діючи повторно, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, визначила предметом свого злочинного посягання майно, що належить ТОВ «Сільпо Фуд», а саме, вирішила викрасти пляшку віскі «Джек Деніелс», об`ємом 0,5 літрів, вартістю 374 гриві 20 копійок та пляшку віскі «Джек Деніелс», об`ємом 0,7 літрів, вартістю 482 гривні 60 копійок.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 , переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, із корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення, таємно викрала із поличок магазину «Сільпо № 189» вищевказаний товар, сховала до подарункового пакету, який був в неї в руці, не пред`явила його касиру, не розрахувавшись за нього, вийшла із універсаму «Сільпо № 189», та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «Сільпо Фуд» майнову шкоду у розмірі 856 гривень 80 копійок.

Крім того, ОСОБА_8 06.02.2020 о 12 годині 20 хвилин, знаходячись в приміщенні універсаму «Таврія В», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Рекордна, 23-а, діючи повторно, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна, визначила предметом свого злочинного посягання майно, що належить ТОВ «Таврія В», а саме, вирішила викрасти фарбу для волосся «Garnier tag1 Natyrals» капучино, вартістю 40 гривень 05 копійок, бальзам після гоління «Nivea» об`ємом 100 мл., вартістю 98 гривень 92 копійок, бальзам після гоління «Nivea» об`ємом 100 мл., охолоджуючий, вартістю 98 гривень 67 копійок, 2 шт. гель після гоління «Gillette Sensitive skin», об`ємом 75мл., один вартістю 82 гривні 08 копійок, крем для обличчя «Garnier», об`ємом 50 мл., вартістю 86 гривень 43 копійки, 2 шт. горішки «КК» Асорті Енергія, вагою 200 гр., одна вартістю 75 гривень 66 копійок, дезодорант «Rexona», об`ємом 150 мл., вартістю 40 гривень 48 копійок.

Так, ОСОБА_8 переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повторно таємно викрала із полиці стелажу ТОВ «Таврія В» вищевказаний товар, сховала до пакету який знаходився в неї в руці.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 , прихований у пакеті товар, не пред`явила касиру, не розрахувалась за нього, вийшла із універсаму «Таврія В», та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «Таврія В» майнову шкоду у розмірі 680 гривень 02 копійки.

Крім того, ОСОБА_8 07.02.2020 о 12 годині 20 хвилин, знаходячись в приміщенні універсаму «Таврія В», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Рекордна, 23-а, діючи повторно, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна, визначила предметом свого злочинного посягання майно, що належить ТОВ «Таврія В», а саме, вирішила викрасти гель для гоління «Джилет» об`ємом 200 мл., вартістю 82 гривні 86 копійок, бальзам для гоління «Нівеа» об`ємом 100 мл., вартістю 98 гривень 92 копійки, олію кунжутну «Катана» об`ємом 180 г., вартістю 75 гривень 52 копійки, 2 гелі для гоління «Джилет» зволожуючий об`ємом 200 мл., один вартістю 100 гривень 45 копійок, цукерки «Фереро Роше» вагою 300 г., вартістю 267 гривень 48 копійок, «Шоколадний Крем Нутелла» вагою 630 г., вартістю 140 гривень 23 копійки, капці жіночі флісові, вартістю 99 гривень 96 копійок.

Так, ОСОБА_8 переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повторно, таємно викрала із полиці стелажу універсаму «Таврія В» вищевказаний товар, сховала до пакету який знаходився в неї в руці.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 прихований у пакеті товар, не пред`явила касиру, не розрахувалась за нього, вийшла із універсаму «Таврія В», та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «Таврія В» майнову шкоду у розмірі 965 гривень 87 копійок.

Крім того, ОСОБА_8 07.02.2020 о 23 годині 45 хвилин, разом із своїм знайомим ОСОБА_10 , знаходячись в приміщенні ТОВ «Копійка-Центр» (магазин «Копійка» №12, код ЄДРПОУ - 37678707), розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова 29, діючи повторно, переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, визначила предметом свого злочинного посягання, майно, що належить ТОВ «Копійка-Центр», та вирішила викрасти одну пляшку коньяку «Курвуазьє», об`ємом 0,5 л, вартістю 1005 гривень 00 копійок.

Так, ОСОБА_8 , переконавшись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, протиправно, повторно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрала із полиці стелажу магазину вищевказаний товар. Після чого, відійшла подалі від стелажу, та переконавшись, що її дії надалі залишаються непомітними, сховала пляшку коньяку «Курвуазьє», об`ємом 0,5 л до своєї сумки, яка знаходилась на її лівій руці.

Після цього, ОСОБА_8 , приховала товар у сумці, не пред`явила його касиру, не розрахувалась за нього, розуміючи протиправність своїх дій, з метою відведення підозри від себе, передала свою сумку із викраденим майном своєму знайомому ОСОБА_10 , який в свою чергу, взявши вказану сумку із товаром, не розумів незаконність дій ОСОБА_8 , вийшов із магазину.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 вийшла з ТОВ «Копійка-Центр», забрала свою сумку, в якій знаходився викрадений товар, а саме пляшка коньяку «Курвуазьє», об`ємом 0,5 л, та в подальшому розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «Копійка-Центр» майнову шкоду у розмірі 1005 гривень 00 копійок.

Крім того, ОСОБА_8 05.04.2021 об 11 годині 50 хвилин, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження (вирок від 05.11.2021 справа №521/7899/21), знаходячись в приміщенні торговельного залу супермаркету ПП «Таврія Плюс», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 39/41, домовились спільно викрасти алкогольні напої.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, того ж дня об 11 годині 56 хвилин ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , впевнившись у тому, що за ними ніхто не спостерігає, та їх дії залишаться непоміченими, під час знаходження у приміщеннях вищевказаного супермаркету, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, поклали 4-й пляшки віскі «Jameson» об`ємом 0,7 л. кожна до паперового пакету ОСОБА_11 та 3-й пляшки віскі «Jameson» об`ємом 0,7 л. кожна до сумки ОСОБА_8 та намагалися залишити приміщення супермаркету з викраденим майном, пройшовши через касову зону та магнітні рамки у магазині, не розрахувавшись за вищезазначене майно, попрямували до виходу з магазину.

ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , вийшла із супермаркету «Таврія Плюс» з сумкою, в якій знаходився викрадений товар, а саме- 3-й пляшки віскі «Jameson» об`ємом 0,7 л. кожна, вартістю 474 гривні 30 копійок кожна, з місця вчинення злочину з викраденими викраденим майном зникла, розпорядившись їм на власний розсуд, чим спричинила ПП «Таврія Плюс» матеріальні збитки на загальну суму 1422 гривні 90 копійок.

Однак, в цей час, дії ОСОБА_11 були помічені працівниками «Таврія Плюс» та остання була затримана.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції заступник керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що при призначенні покарання суд не застосував положення ч. 1 ст. 70 КК України та не вказав який із принципів призначення покарання за цією статтею він застосовує.

Просить вирок змінити в частині призначеного покарання. ОСОБА_8 засудженою до покарання за ч. 1 ст. 185 України у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2023, з урахуванням змін, внесених апеляційним судом області від 14.06.2023, остаточно визначити покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Представники потерпілих ТОВ «Сільпо Фуд», «Таврія Плюс» та ТОВ «Копійка-Центр»будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання не з`явились, клопотань про розгляд апеляційної скарги за їх участі не надходили до суду апеляційної інстанції.

За таких обставин апеляційний суд заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності потерпілих, у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності потерпілих.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_8 та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, посилаючись на Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших Законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18 липня 2024 року.

Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 не заперечували проти заявленого клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 та просив задовольнити клопотання про закриття кримінального провадження, думку обвинуваченої та її захисника, які підтримали клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частина 1 статті 5 Кримінального Кодексу України регламентує, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип гарантований ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.

За приписами ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-IX).

Законом №3886-IX внесені зміни у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом №3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження №51-2555кмо24), суд касаційної інстанції зробив правовий висновок, відповідно до якого Закон №3886-IX, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого майна розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнаний винуватою за вчинення крадіжки в умовах воєнного стану за наведеними вище епізодами, які мали місце 05.12.2019, 11.12.2019, 06.02.2020, 07.02.2020, 05.04.2021.

Відповідно до Податкового кодексу України та Закону №3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України у 2019 році - 1921 грн., у 2020 2102 грн, у 2021 2270.

За таких обставин у даному кримінальному провадженні вартість викраденого обвинуваченою майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1921 грн. - станом на 2019 рік, 2102 грн станом на 2020 рік, 2270 грн. станом на 2021 рік, а отже до цього діяння мають застосуватись положення ст. 5 КК і на теперішній час інкриміновані обвинуваченій діяння не підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 479-2 КПК суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 479-2 КПК за відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що підозрюваним вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 - 1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Враховуючи той факт, що в даному кримінальному провадженні обвинуваченою ОСОБА_8 надана згода на закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, апеляційний суд керується положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 479-2 КПК.

Згідно із абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, поставляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

На підставі викладеного, враховуючи надання обвинуваченою згоди на закриття провадження, керуючись положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 479-2, ст. 417 КПК, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Керуючись ст.ст. 284, 376, 404, 405, 407, 417, 419, 424, 479-2, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 28.09.2023 року, яким ОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України скасувати.

Закрити кримінальні провадження №12019160470003801 від 06.12.2019, об`єднаного із кримінальними провадженнями №12020160470000406 від 08.02.2020, №12020160470000638 від 05.03.2020, №12021163470000416 від 28.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13.02.2020 року (справа №521/2148/20, пр. №1-кс/521/971/20) скасувати.

Цивільні позови ТОВ «Таврія В» на суму 1563 гри. 03 коп. та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» на суму 1542 грн. 10 коп. залишити без розгляду.

Речові докази по даному кримінальному провадженню:

- віскі «Jameson» у кількості 4-х пляшок, об`ємом 0.7 л кожна з супермаркету «Таврія В» вважати повернутим за належністю законному власнику.

- гель для гоління «Джилет фюжион», об`ємом 200 мл. - вважати повернутим за належністю законному власнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4