Рішення

від 14.04.2025 по справі 140/420/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/420/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового госпіталю на НОМЕР_1 ліжок (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військового госпіталю на НОМЕР_1 ліжок (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій щодо розрахунку фіксованої суми індексації-різниці відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078), при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2020 року; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2020 року з урахуванням фіксованого розміру індексації-різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, який складає 4463,15 грн, відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум та з компенсацією втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у період з 26 вересня 2016 року по 09 грудня 2020 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . При цьому відповідач неправильно розрахував суму підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, що вплинуло на нарахування та виплату фіксованої суми індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2020 року. Позивач вважає, що відповідно до приписів абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 різниця між розміром підвищення доходу у березні 2018 року (0,00 грн) та сумою можливої індексації у цьому місяці (4463,15 грн) становить 4463,15 грн та у такому розмірі повинна була нараховуватись і виплачуватися щомісяця до дня звільнення.

Крім того, на переконання позивача, вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

За змістом відзиву на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.18-20). В обґрунтування такої позиції зазначив, що за час проходження ОСОБА_1 з 26 вересня 2016 року по 09 грудня 2020 року військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу в Збройних Силах України останній Військова частина НОМЕР_2 виплатила грошове забезпечення у належному розмірі. При цьому Закон України від 03 липня 2001 року №1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон №1282-ХІІ) і Порядок №1078 не містять поняття фіксованої суми індексації. З 01 грудня 2015 року в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. З 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова №704), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Відповідач також вказав, що нарахування суми індексації належить до безпосередніх повноважень Військової частини НОМЕР_2 як роботодавця, а суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року поновлено провадження у справі.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2 наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26 вересня 2016 року №194 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення з 26 вересня 2016 року (а.с.26 зворот). Згідно з наказом від 17 січня 2019 року №2-РС старшого солдата ОСОБА_2 , старшу сестру медичного відділення, іменовано ОСОБА_1 (а.с.56). Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14 грудня 2020 року №251 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для подальшого проходження служби до Харківського національного університету Повітряних сил Збройних Сил України імені Івана Кожедуба з 14 грудня 2020 року (а.с.27).

Відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2018 рік (а.с.60) розмір її грошового забезпечення (грошовий дохід) становив: за лютий 2018 року (виплачено у березні 2018 року) 7657,92 грн, з них: посадовий оклад 645,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням 35,00 грн, надбавка за вислугу років 34,00 грн, надбавка 357,00 грн, щомісячна премія 3715,20 грн, щомісячна додаткова винагорода 2871,72 грн, а за березень 2018 року - 8041,80 грн (виплачено у квітні 2018 року), з них: посадовий оклад 2910,00 грн, оклад за військовим званням 600,00 грн, надбавка за вислугу років 877,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 438,75 грн, щомісячна премія 3215,55 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі №140/31023/23 (набрало законної сили 25 липня 2024 року) позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 задоволено, зокрема, в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 26 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із встановленням січня 2008 року як базового місяця та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період із встановленням січня 2008 року як базового місяця; в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2020 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078, відмовлено у зв`язку із їх передчасністю.

Карткою особового рахунку підтверджено нарахування ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення (після встановлення з березня 2018 року грошового забезпечення у новому розмірі) у сумі 71,08 грн у грудні 2018 року.

Цей спір стосується обчислення індексації з урахуванням вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими нормативно-правовими актами.

За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 2001 року №1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першоюстатті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру; до таких об`єктів індексації належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостоюстатті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-XII (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.

Пункт 1-1 Порядку №1078 (в редакцій, чинній до 02 квітня 2021 року) загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Відповідно до абзаців першого, четвертого, п`ятого пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Абзаци другий, четвертий пункту 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.

Абзацами першим, другим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів; далі - Постанова №1013, застосовується з 01 грудня 2015 року) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Механізм індексації має універсальний характер, адже індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

З огляду на те, що у березні 2018 року відбулося підвищення посадового окладу ОСОБА_1 , то березень 2018 року став місяцем підвищення доходів, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Абзац третій пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року діє у редакції постанови Уряду від 28 лютого 2018 року №141 Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення (далі - Постанова №141) та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078 з 01 грудня 2015 року встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац п`ятий пункту 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 з 01 грудня 2015 року установлював, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 лютого 2021 року діяв у редакції Постанови №141, згідно з якою до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, зміст вказаних положень дає підстави для висновку про те, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Право на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п`ятий пункт 4 Порядку №1078).

Як можна зрозуміти зі змісту позову, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року і був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року. У грудні 2018 року відповідач розпочав виплату поточної індексації (а.с.60).

Поряд з тим спірним є питання застосування відповідачем абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).

З 01 грудня 2015 року в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 по суті йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци третій п`ятий пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з березня 2018 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац четвертий). У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) необхідно: визначити розмір підвищення грошового доходу особи у місяці підвищення (А); визначити суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (Б); порівняти розмір підвищення грошового доходу (А) з сумою індексації у місяці його підвищення (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п`ятого пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21 та ін., а тому враховуються при вирішенні цієї справи.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

У зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача (з 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців) відповідачу належало вирішити питання, чи має ОСОБА_1 право на отримання індексації-різниці з 01 березня 2018 року, а якщо так, то у якому розмірі.

Однак відповідач відповідні дії не вчинив, що свідчить про протиправність такої поведінки.

За змістом картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2018 рік (а.с.60), наданої на виконання ухвали суду від 04 квітня 2025 року, підвищення грошового доходу ОСОБА_1 (А) становило 383,88 грн (різниця між розміром нарахованого грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року, тобто 7657,92 грн - 8041,80 грн).

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року (Б) розраховується так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

Наведене відповідає висновку у постановах Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, від 23 травня 2024 у справі №160/15411/23.

Таким чином, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (383,88 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), що вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці (становитиме 4079,27 грн) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Натомість відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2020 року (спірний період).

З урахуванням встановлених обставин, наведених норм чинного законодавства України та зазначених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що взаємопов`язані позовні вимоги в цій частині належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплату ОСОБА_1 відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2020 року та зобов`язання відповідача відповідно до вимог абзаців четвертого - шостого Порядку №1078 нарахувати та виплатити позивачу за вказаний період індексацію, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (становить 4079,27 грн в місяць) та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статей 3 та 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

За змістом статті 6 Закону №2050-ІІІ, пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З наведеного слідує, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункту 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Така правова позиція є послідовною у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та ряду інших (постанови від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18, від 08 серпня 2019 року у справі №638/19990/16-а).

Абзацом сьомим пункту 4 Порядку №1078 обумовлено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Так у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 20 грудня 2019 року у справі №822/1731/16, від 13 березня 2020 року у справі №803/1565/17, від 29 січня 2021 року у справі №240/6583/20.

Отже, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення також підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Військового госпіталю на НОМЕР_1 ліжок (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військового госпіталю на НОМЕР_1 ліжок (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплату ОСОБА_1 відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2020 року.

Зобов`язати Військовий госпіталь на НОМЕР_1 ліжок (Військова частина НОМЕР_2 ) відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2020 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (становить 4079,27 грн в місяць), з компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк