Рішення

від 03.04.2025 по справі 160/31732/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року Справа № 160/31732/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П. за участі: представника позивача представника відповідача представника третьої особи Кропивницької У.М. Логойка А.С. Булки Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2024 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05 серпня 2024 року №0499260708 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 332 715,50 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 14 червня 2024 року працівники ГУ ДПС в Івано-Франківській області прибули в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 та провели фактичну перевірку магазину в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 під час перевірки перевіряючим було надано договір комісії від 29.04.2024 року №ФА-29-04-24-АБ та акт приймання-передачі товарів на комісію від 01.06.2024 року в загальній кількості 746 одиниць на загальну суму 1 331 067 грн., форму ведення обліку товарних запасів, а також договори про співпрацю.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області складено акт №12073/09/15/РРО/ НОМЕР_1 від 24.06.2024 року, представник позивача відмовився від його підписання, що зафіксовано актом відмови від 21.06.2024 року №1349.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 16.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахункової операції без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій на суму 1099 грн. (проведено в безготівковій формі через банківський термінал) та не видача розрахункового документа встановленого зразка (при проведенні контрольно-розрахункової операції 14.06.2024 року о 12 годині 43 хвилини) видано квитанцію банківського терміналу та нефіскальний чек з логотипом "ЯБКО" через ПРРО. Також під час перевірки було встановлено відсутність належних форм ведення обліку товарних запасів.

У серпні 2024 року ФОП ОСОБА_1 надійшло податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2024 року №0499260708 про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 332 715,50 грн.

При цьому штрафні (фінансові) санкції (штраф) у ППР застосовані на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подано скаргу на вказане ППР, однак Державною податковою службою України прийнято рішення №32361/6/99-00-06-03-02-06 від 28.10.2024, яким ППР від 05.08.2024 №0499260708 залишено без змін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 05 серпня 2024 року №0499260708 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 332 715,50 грн., оскільки підстави для проведення перевірки контролюючим органом не надано ФОП ОСОБА_1 ні безпосередньо перед проведення перевірки, ні під час її проведення, крім того, на виконання вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України на початку проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 надав всі можливі первинні документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, які належать або пов`язані з предметом перевірки та підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в магазині, у зв`язку з чим представник позивача звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

19 грудня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№51180/24, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Наказ від 14.06.2024 №1824-п ГУ ДПС в Івано-Франківській області про проведення фактичної перевірки не є предметом даної справи, позивачем оскаржується саме податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2024 року №0499260708.

Направлення на проведення перевірки від 14.06.2024 №3431 та №3432 були вручені представнику ФОП ОСОБА_1 Ярощук П.П., що підтверджується підписом у зазначених направленнях.

Таким чином, посадовими особами контролюючого органу виконано вимоги пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та було розпочато перевірку.

Працівниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 02.05.2024 №1283-п та направлень на проведення перевірки від 14.06.2024 №3431 та №3432 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Перевіркою встановлено порушення пункту 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Щодо порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95, то перевіркою встановлено порушення пункту 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме: проведення розрахункової операції без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій на суму 1099 грн. (розрахунок проведено в безготівковій формі через банківський термінал) та не видача розрахункового документа встановленого зразка (при проведенні контрольно-розрахункової операції 14.06.2024 о 12 год. 43 хв. видано квитанцію банківського терміналу та нефіскальний чек з логотипом «Ябко» через ПРРО).

Щодо порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95, то перевіркою встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

У ході проведення перевірки на письмову вимогу про надання документів, яку пред`явлено особі, що проводить розрахункові операції - ОСОБА_2 , від отримання якої було відмовлено, вимогу зачитано в голос.

До перевірки надано договір комісії від 29.04.2024 №ФА-29-04-24-АБ та акт приймання-передачі товарів на комісію від 01.06.2024 в загальній кількості 746 одиниць на загальну суму 1 331 067, грн., а також договори про співпрацю.

Залишки товарів, що були наявні в реалізації, відповідають переліку товарів, згідно наданого акту приймання-передачі.

Форми ведення обліку товарних запасів, документи щодо наявних основних засобів, а також банківські виписки про рух коштів через банківський термінал в терміни зазначені в письмові вимозі не надано.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

За результатами проведення перевірки працівниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області складений акт від 24.06.2024 №12073/09/15/РРО/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано зазначені порушення.

Представник ФОП ОСОБА_1 Ярощук П.П. відмовився від підписання акта фактичної перевірки, що зафіксовано актом відмови від 21.06.2024 №1349.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області з посиланням на норми чинного законодавства, було винесено податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2024 року №0499260708 у сумі 1 332 715,50 грн.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

22 грудня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№51697/24, в якій представник позивача вважає доводи відзиву ГУ ДПС у Дніпропетровській області безпідставними, враховуючи наступне.

Щодо надання документів, представник позивача зазначила наступне.

Позивач зазначає, що під час перевірки надані відповідні первинні документи, в тому числі, але не виключно: договір комісії від 29.04.2024 № ФА-29-04-24-АБ, акт приймання-передачі товарів від 29.04.2024 до договору комісії, форма обліку товарних запасів, а також інші документи.

При цьому факт надання цих документів позивачем та, відповідно, факт їх отримання податковим органом не заперечується інспекторами в акті перевірки та представником відповідача у відзиві на позов.

Таким чином, вимоги податкового законодавства (стаття 85 ПК України), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (пункт 12 статті 3) були виконані, первинні документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, які належать або пов`язані з предметом цієї перевірки й підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились у магазині, були надані.

Диспозиція норми статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що до суб`єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Натомість у цьому випадку відсутні правові підстави для застосування до платника податків фінансової санкції у заявленому ДПС розмірі на підставі цієї норми законодавства, оскільки всі товари, які знаходились в магазині, офіційно отримані платником податків за відповідним договором комісії та актами приймання-передачі, що підтверджується прихідними документами, які були неодноразово надані під час перевірки, проте безпідставно не враховані.

Щодо належності наданих первинних документів, які підтверджують походження та облік товарних запасів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічене міститься у змісті договору комісії та акті, який є додатком договору, його невід`ємною частиною, наданих інспекторам ДПС під час перевірки, а також долучених до позовної заяви.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня1995 року №88, не визначено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції.

Первинні документи мають містити достатній обсяг інформації щодо змісту та суті спірних операцій, розкривати їх господарську доцільність.

Крім цього, за відсутності фактів реалізації товару, факт порушення вимог законодавства щодо ведення обліку товарних запасів в місці продажу, є неможливим.

Щодо фіскалізації продажу, представник позивача зазначила, що в позові наведені достатні мотиви на спростування, установлених інспекторами в акті порушень.

Зокрема було вказано, що контрольна розрахункова операція була проведена через зареєстрований ПРРО, фіскалізований, відповідні чеки про продаж і повернення товару були надані інспекторам в приміщенні магазину.

Долучена до відзиву копія чеку не має відомостей щодо суб`єкта підприємницької діяльності, який здійснює господарську діяльність за вказаною в чеку адресою.

Доказів прийняття попередніх ППР по факту порушення платником податків пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючим органом не надано.

А отже, податковий орган безпідставно та незаконно застосовує коефіцієнт 150% при здійсненні розрахунку штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

09 січня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на відповідь на відзив вх.№1054/25, в яких представник відповідача вважає за необхідне надати додаткові пояснення.

Згідно пункту 1 розділу II Порядку №496 заборонено продаж товарів, на які в місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні: первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Згідно вимоги пункту 8 розділу Порядку №496 під час ведення обліку товарних запасів в електронній формі ФОП обирає на власний розсуд програмний формат та метод внесення інформації до Форми обліку з дотриманням вимог цього Порядку.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд а/або копіювання.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Підпунктом 5 пункту 3 розділу II Порядку № 496 передбачено, що в графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через РРО/програмний РРО).

Вибуттям товарів для цілей Порядку № 496 вважається, зокрема, продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/програмного РРО.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 по справі №420/12275/23 дійшов, висновку про відсутність підстав для притягнення платника податків до відповідальності за ст. 20 Закону №265 у випадку коли на початок проведення фактичної перевірки він не мав можливості надати такі документи посадовим особам контролюючого органу, проте, до закінчення фактичної перевірки всі документи були надані.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.10.2024 року в справі №160/9989/22, обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року клопотання представника Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, задоволено та залучено до участі в адміністративній справі №160/31732/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, буд. 20, місто Івано-Франківськ, 76018).

22 січня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ФОП ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення вх.№1054/25, в яких представник позивача вважає за необхідне надати додаткові пояснення по справі.

Щодо порушень пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то доводи представника відповідача є бездоказовими твердженнями, припущеннями, вимоги законодавства щодо видачі чеків, фіскалізації продажу платником податків виконані, тому порушень, про які зазначено в Акті в цій частині, позивачем не вчинено.

Факт видачі чеку споживачеві під час покупки підтверджує в поясненнях ФОП ОСОБА_3 , який діє від імені ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про спільну діяльність, які були долучені відповідачем до відзиву.

Представником відповідача так й не було долучено доказів прийняття попередніх ППР по факту порушення пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вкотре обмежившись виключно посиланням на акт перевірки.

Відтак, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області безпідставно та незаконно застосовано коефіцієнт 150% при здійсненні розрахунку штрафних санкцій.

Щодо порушень пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то в цій частині доводи представника є необґрунтованими.

До перевірки надано договір комісії від 29.04.2024 №ФА-29-04-24-АБ та акт приймання-передачі товарів на комісію від 01.06.2024 в загальній кількості 746 одиниць на загальну суму 1 331 067, грн., залишки товарів, що були наявні в реалізації, відповідають переліку товарів згідно наданого акту приймання-передачі, разом із цим, посилаючись на ці документи, інспектори не беруть їх до уваги.

При цьому форма ведення обліку товарних запасів також була надана платником податків під час перевірки.

Всі належні докази на підтвердження позиції платника податків (ФОП ОСОБА_1 ) неодноразово надавалися на початку перевірки, під час перевірки, під час адміністративного порядку оскарження (при подані заперечень до акта, скарги на ППР), а також долучені до позовної заяви.

Інспектори в акті перевірки зазначили про здійснення продажу товарів, які не обліковані, проте доказів на підтвердження цього контролюючий орган не надав.

Надані платником податків документи відповідають вимогам, передбаченим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, що визначає їх як первинні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року клопотання представника позивача про виклик свідків задоволено та ухвалено:

Викликати у судове засідання призначене на 06 лютого 2025 року о 09 год. 00 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань 4, для допиту в якості свідків:

- головного державного інспектора Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Костюка Володимира Івановича;

- головного державного інспектора Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Роїка Тараса Йосиповича.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року клопотання Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про участь свідків у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в адміністративній справі №160/31732/24 задоволено та ухвалено:

Доручити Івано-Франківському окружному адміністративному суду (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46) забезпечити проведення судового засідання по справі №160/31732/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, призначеного на 20 лютого 2025 року о 13 годині 30 хвилин в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/31732/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на 30 днів та призначено наступне засідання на 20 лютого 2025 року о 13 годині 30 хвилин в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул.Академіка Янгеля,4, зала судових засідань №4.

20 лютого 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшли додаткові пояснення вх.№8654/25, в яких представник третьої особи з метою належного формування доказової бази в справі, керуючись статями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за доцільне додатково зазначити про наступні обставини.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області надано вимогу про надання документів та зобов`язано ФОП ОСОБА_1 надати до контролюючого органу документи в термін 14.06.2024 року на 15:00 год., однак останній відмовився від отримання такої, та було складено акт відмови від отримання вимоги про надання документів для проведення фактичної перевірки.

Позивач надав до заперечення на акт фактичної перевірки Форму ведення обліку товарних запасів за місцем продажу за адресою: АДРЕСА_1 до якої внесено відомості про надходження товару 01.06.2024 відповідно до Акту приймання-передачі товарів до договору комісії № ФА-29-04-24-АБ від 29.04.2024 від ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 1 331 067 грн.

Разом з тим, такі документи не посвідчують походження товарів, які реалізуються за місцем здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до частини 1 статті 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Із викладених норм права слідує, що договір комісії є платним, тобто за надані послуги комісіонер отримує комісійну винагороду, розмір якої встановлюється договором.

Ні контролюючому органу, ні до матеріалів даної адміністративної справи банківські виписки щодо комісійної винагороди комісіонера, розмір якої встановлений розділом 5 Договору комісії №30-02-09-24-ДК від 02.09.2024, позивачем не надавались.

Відповідно до пункту 1.1 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків України 13.03.1995 №37, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 1995 року за №79/615, ці Правила регламентують порядок комісійної торгівлі непродовольчими товарами і поширюються на відносини, що виникають між суб`єктами господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності (комісіонер), які укладають з фізичними особами (комітент) договори комісії та здійснюють продаж прийнятих від них нових та вживаних товарів і споживачами.

Згідно з вимогами пункту 3 Інструкції та пункту 2.7 Розділу ІІ Правил - при прийманні товарів на комісію, комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію (додатки №1, 2 до Інструкції) у двох примірниках і товарний ярлик (додаток № 3 до Інструкції).

Перший примірник квитанції видається комітенту, другий (комітентська картка) - залишається у комісіонера і з товарним звітом передається у бухгалтерію і якщо комітент здає на комісію кілька одиниць одного товару, то комісіонер виписує на ці товари одну квитанцію у двох примірниках, а на кожну одиницю цих товарів виписується товарний ярлик; товарний ярлик повинен мати той же номер, що й квитанція; для дрібних речей виписується цінник із зазначенням номера квитанції та ціни реалізації товару; при продажу товару товарний ярлик або цінник з нього не знімається.

Матеріалами справи стверджується, що договір комісії №3О-02-09-24-ДК від 02.09.2024 року укладений між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 , тобто між двома суб`єктами господарювання.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Разом з тим, інших нормативно-правових актів, які б містили визначення договору комісії в законодавстві України немає.

У сфері торгівлі договору комісії присвячені два розпорядчі документи раніше існуючого Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України, що містять положення щодо регламентації порядку комісійної торгівлі непродовольчими товарами. І такими нормативними документами є: Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків України від 13 березня 1995 року № 37 та Інструкція про порядок оформлення суб`єктами господарювання операції при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 08 липня 1997 року №343.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, висновки контролюючого органу про здійснення позивачем реалізації товарів, на які не надано документи, що підтверджують їх походження та які не відображені у відповідному обліку є обґрунтованими та підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а тому контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.08.2024 року №0499260708.

З урахуванням викладеного, представник третьої особи просить відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

27 лютого 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення вх.№9923/25, в яких представник позивача викладає додаткові пояснення щодо наступних обставин справи.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77, пунктом 78.4 статті 78, пунктом 79.2 статті 79 та пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу ДПС приймається із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості. Таке рішення формується наказом.

При цьому пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких може бути проведена фактична перевірка.

Однією з підстав проведення фактичної перевірки є, зокрема, письмове звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3 Податкового кодексу України).

Звернення (скарга) має стосуватись конкретного платника податків, в даному випадку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а не адреси магазину (торгової точки).

Долучена податковим органом заява від ОСОБА_5 від 29.01.2024 не містить інформації про порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства, а тому не може бути належною підставою для вжиття заходів податкового контролю щодо цього суб`єкта господарювання.

З моменту подання вищезазначеної скарги до моменту початку перевірки минуло півроку, що викликає сумніви в актуальної зазначеної інформації.

У листі ДПС вказується про необхідність проведення перевірок до 23.02.2024 року та надання доказів цього, тоді як спірна перевірка розпочалася 14.06.2024.

На підставі вищевказаної скарги від 29.01.2024 податковий орган попередньо провів фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у травні 2024 року, за наслідками якої було складено Акт фактичної перевірки від 02 травня 2024 року, реєстраційний №9050/09/15/РРО/ НОМЕР_1 .

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

18 березня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення вх.№13965/25, в яких представник позивача щодо обставин встановлених у ході допиту свідків, зазначає наступне.

14 червня 2024 року працівники ГУ ДПС в Івано-Франківській області прибули в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 з метою проведення фактичної перевірки.

На виконання вимог податкового законодавства позивач всі первинні документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, надав представникам ДПС безпосередньо в приміщенні магазину, а також додатково надіслав на адресу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

Зі спірного ППР від 05 серпня 2024 року №0499260708 з`ясовано, що на підставі Акта фактичної перевірки від 21.06.2024 №12073/09/15/РРО/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області було встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вартість товарів, не облікованих у встановленому порядку, становить 1 331 067,00 грн.

По-перше, під час допиту свідків встановлено непослідовність та непостійність позиції податкового органу, оскільки свідки повідомляли різну інформацію щодо факту проведення інвентаризації (один зі свідків вказав, що інвентаризація не проводилась взагалі; інший підтвердив, що інвентаризація була проведена в межах фактичної перевірки);

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 лютого 2020 року у справі №807/1556/17 та від 15 лютого 2022 року у справі №160/2155/20 проведена в межах податкової перевірки інвентаризація товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування при нестачі чи наявності товарів у платника податку.

Інвентаризація - це перевірка фактичної наявності майна і співставлення даних інвентаризації з бухгалтерським обліком. Нестачу товару можна виявити, коли відомі дані про залишки товару на початок інвентаризації та їх рух (вибуття, надходження) за звітний період.

Оскільки в даному випадку податковий орган не відслідковував динаміку руху товару за обліковими даними, підстав вважати об`єктивним висновок ДПС про те, що кількість фактичних залишків запасів ТМЦ (необлікованого товару) виявлених під час проведення фактичної перевірки, становила саме ту, яка вказана податковим органом, та складала 1 331 067,00 грн., є неможливим.

По-друге, факту неврахування динаміки руху ТМЦ, зокрема, вибуття товарів, що підтверджується наданим х-звітом, та неврахування наданих документів (так один зі свідків вказав, що товари (ТМЦ), які вибули не були відображені в акті приймання-передачі товарів, наданому ДПС на початок перевірки; другий ж підтвердив, що товари були в акті приймання-передачі, проте податковий орган не вважає даний договір комісії та акт приймання-передачі належними первинними документами, а на питання представника позивача: Яких даних вам не вистачає для ідентифікації товару в цих документах, відповів: що не може надати відповіді;

У спірному випадку акт приймання-передачі товарів складений обома суб`єктами господарювання на виконання умов договору комісії.

Акт приймання-передачі підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки факт виконання доручення щодо продажу отриманої продукції.

Тобто, надані договір комісії та акт приймання-передачі повною мірою ідентифікують постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару та мають всі ознаки первинних, які передбачені Порядком №496.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Останнє судове засідання по справі відбулося 03 квітня 2025 року о 14 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні представник позивача підтримала викладене в позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, просила позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав викладене у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Представник третьої особи підтримав викладене в поясненнях щодо позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Заслухавши доводи представників сторін, представника третьої особи, пояснення свідків, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - позивач, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Працівниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 02.05.2024 №1283-п та направлень на проведення перевірки від 14.06.2024 №3431 та №3432 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Під час перевірки перевіряючим було надано:

- договір комісії від 29.04.2024 року №ФА-29-04-24-АБ;

- акт приймання-передачі товарів на комісію від 01.06.2024 року в загальній кількості 746 одиниць на загальну суму 1 331 067 грн.;

- договори про співпрацю.

Залишки товарів, що були наявні в реалізації, відповідають переліку товарів, згідно наданого акту приймання-передачі.

Порушення проведення розрахункових операцій вперше зафіксовано актом перевірки Головного управління ДПС Київської області від 21.06.2024 року №35994/10/36/07/3633007312 за результатами якого винесено податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2024 року №0670210708.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області складено акт №12073/09/15/РРО/ НОМЕР_1 від 24.06.2024 року, засвідчено факт, що представник позивача відмовився від його підписання, що зафіксовано актом відмови від 21.06.2024 року №1349.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 16.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахункової операції без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій на суму 1099 грн. (проведено в безготівковій формі через банківський термінал) та не видача розрахункового документа встановленого зразка (при проведенні контрольно-розрахункової операції 14.06.2024 року о 12 годині 43 хвилини) видано квитанцію банківського терміналу та нефіскальний чек з логотипом "ЯБКО" через ПРРО. Також встановлено відсутність Форми ведення обліку товарних запасів на суму 1 331 067 грн. на місці провадження господарської діяльності.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав до заперечення на акт фактичної перевірки Форму ведення обліку товарних запасів за місцем продажу за адресою: АДРЕСА_1 до якої внесено відомості про надходження товару 01.06.2024 відповідно до Акту приймання-передачі товарів до договору комісії № ФА-29-04-24-АБ від ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 1 331 067 грн.

У серпні 2024 року ФОП ОСОБА_1 надійшло податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05 серпня 2024 року № 0499260708 про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 332 715,50 грн.

При цьому штрафні (фінансові) санкції (штраф) у ППР застосовані на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 1 331 067,00 грн.

На підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафні санкції розраховані в сумі 1648,5 грн. (1099,00 грн.х150%).

Представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подано скаргу на вказане ППР, однак Державною податковою службою України прийнято рішення №32361/6/99-00-06-03-02-06 від 28.10.2024, яким ППР від 05.08.2024 №0499260708 залишено без змін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 05 серпня 2024 року №0499260708 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 332 715,50 грн., оскільки підстави для проведення перевірки контролюючим органом не надано ФОП ОСОБА_1 ні безпосередньо перед проведення перевірки, ні під час її проведення, крім того, на виконання вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України на початку проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 надав всі можливі первинні документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, які належать або пов`язані з предметом перевірки та підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в магазині, у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Пунктом 80.10 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

У даному випадку фактична перевірка здійснювалася з метою контролю за дотриманням вимог законодавства з питань регулювання обліку готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, проводилась на підставі наказу та направлень на перевірку, виданих податковим органом.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, як направлення на проведення такої перевірки, копії наказу на проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Більше того, відсутність детального опису підстави на проведення перевірки в наказі не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом, тобто здійснити посилання на застосовуване положення Податкового кодексу України.

Правовий висновок щодо цього викладений в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №460/1239/19.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити.

А отже, здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, в якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.

У спірному випадку наказ про проведення фактичної перевірки №1824-п від 14.06.2024 містить наступні підстави для проведення коментованої перевірки, а саме: підпункти 80.2.2, 80.2.5,.80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Кодексу до підстав проведення фактичної перевірки віднесено, зокрема, наявність письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено реєстраційну картку звернення від 02.02.2024 року Beijing Roborock Tehjology Co., Ltd в особі Аліни Коваленко, зміст котрої вказує на наступне: «в момент здійснення мною контрольної закупки роботу-пилососу з вологим прибиранням Roborock Q5 Pro Black (Q5PR52-00) у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_3 їй надали розрахунковий документ №165773 від 16.01.2024 року, який не являється фіскальним чеком, (а роботи-пилососи віднесені до технічно складних побутових товарів Постановою КМУ від 16 березня 2017 року №231) та без зазначення суб`єкта господарювання в цілому, водночас наведено перелік адрес магазинів мережі «ЯБКО», в переліку яких міститься господарський об`єкт ФОП ОСОБА_1 ..

Відтак, порушень положень законодавства в частині наявності підстав та процедури проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідачем не допущено.

Посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на підставі наказу №1824-п від 14.06.2024 року та направлень на перевірку №3432 від 14.06.2024 року, №3431 від 14.06.2024 року, виданих Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України була проведена фактична перевірка за адресою магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки №12073 / 09 / 15/ РРО/ НОМЕР_1 від 24.06.2024 року.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №-265/95-ВР (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в другому абзаці цієї норми осіб, до яких позивач не відноситься) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

При цьому, до 01 січня 2022 року суб`єкт господарювання зобов`язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов`язок має бути виконаним саме на початок її проведення.

Правова позиція викладена в постанові від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22.

Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

За змістом норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності):

1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;

2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об`єкті) є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №420/12275/22.

Згідно з обставинами справи, в ході перевірки Головним управління ДПС в Івано-Франківській області надано запит про надання документів (копії документів), а саме: банківські виписки, договори оренди (суборенди) приміщення, супровідні документи на отримання товару для комісійної торгівлі непродовольчими товарами, форму ведення обліку товарних запасів, договори про співпрацю.

ФОП ОСОБА_1 на підставі запиту контролюючого органу надано наступні документи:

- копію договору комісії;

- копію акту приймання-передачі товарів до Договору комісії;

- копію договорів про спільну діяльність;

- копію договору суборенди.

Однак, будь-які інші документи, зокрема, банківські виписки, позивачем до перевірки не надавались, що підтверджується наданими до матеріалів справи письмовими доказами та не заперечується позивачем. Крім того, також не надано квитанції, які виписуються на товар, прийнятий на комісію, а також на товарах, які виставлені для продажу в торговому залі магазину, не встановлено товарні ярлики та цінники, відтак, суд погоджується з доводами третьої особи, що вказане свідчить про відсутність ознак комісійної торгівлі товарами в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Допитані в якості свідків у судовому засіданні працівники третьої особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що під час фактичної перевірки ними було здійснено контрольну закупку в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", де здійснює господарську діяльність позивач. Розрахунок за товар (кабель для айфона) було здійснено через банківський термінал, при цьому продавцем було надано чек невстановленого зразка, який не є фіскальним. Також на місці провадження господарської діяльності на момент проведення перевірки була відсутня Форма ведення обліку товарних запасів. Пізніше вказана Форма була направлена поштою на адресу третьої особи.

Відповідно до пункту 251 статті 1 Закону № 265/95 технічно складні побутові товари непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами на які встановлено гарантійний строк.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №231.

Смартфони, мобільні телефони, пилососи, роботи-пилососи та навушники відносяться до даного переліку.

Оскільки позивач провадить діяльність з реалізації, в тому числі, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту то, відповідно, зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу.

Щодо акту приймання-передачі товарів до Договору комісії №ФА-29-04-24-АБ від 29.04.2024 року, суд зважає на таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами).

Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми.

Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів (пункту 4 розділу ІІ Порядку №496).

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Порядку №496 заборонено продаж товарів, на які в місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні:

1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Головним управління ДПС в Івано-Франківській області надано вимогу про надання документів та зобов`язано ФОП ОСОБА_1 надати до контролюючого органу документи в термін 14.06.2024 року на 15:00 год., однак представник позивача відмовився від отримання такої, та було складено акт відмови від отримання вимоги про надання документів для проведення фактичної перевірки.

Позивач надав до заперечення на акт фактичної перевірки Форму ведення обліку товарних запасів за місцем продажу за адресою: пл. Ринок, 14 м. Івано-Франківськ до якої внесено відомості про надходження товару 01.06.2024 відповідно до Акту приймання-передачі товарів до договору комісії № ФА-29-04-24-АБ від 29.04.2024 від ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 1 331 067 грн.

Однак, надані документи, з огляду на їх функціональне призначення, не посвідчують походження товарів, які реалізуються за місцем здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до частини 1 статті 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Договір комісії є платним, тобто за надані послуги комісіонер отримує комісійну винагороду, розмір якої встановлюється договором.

Однак, судом вбачається, що банківські виписки щодо комісійної винагороди комісіонера, розмір якої встановлений розділом 5 Договору комісії №30-02-09-24-ДК від 02.09.2024 року, позивачем не надавались.

Відповідно до пункту 1.1 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків України 13.03.1995 № 37, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 1995 року за № 79/615, ці Правила регламентують порядок комісійної торгівлі непродовольчими товарами і поширюються на відносини, що виникають між суб`єктами господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності (комісіонер), які укладають з фізичними особами (комітент) договори комісії та здійснюють продаж прийнятих від них нових та вживаних товарів та споживачами.

Згідно з вимогами пункту 3 Інструкції та пункту 2.7 Розділу ІІ Правил - при прийманні товарів на комісію, комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію (додатки №1, 2 до Інструкції) у двох примірниках і товарний ярлик (додаток № 3 до Інструкції).

Перший примірник квитанції видається комітенту, другий (комітентська картка) - залишається у комісіонера і з товарним звітом передається у бухгалтерію і якщо комітент здає на комісію кілька одиниць одного товару, то комісіонер виписує на ці товари одну квитанцію у двох примірниках, а на кожну одиницю цих товарів виписується товарний ярлик; товарний ярлик повинен мати той же номер, що й квитанція; для дрібних речей виписується цінник із зазначенням номера квитанції та ціни реалізації товару; при продажу товару товарний ярлик або цінник з нього не знімається.

З матеріалів справи вбачається, що Договір комісії №30-02-09-24-ДК укладений між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 , тобто між двома суб`єктами господарювання.

Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що здійснення позивачем реалізації товарів, на які не надано документи, що підтверджують їх походження, та які не відображені у відповідному обліку, а також реалізація товару без застосування РРО та видачі фіскального чека є обґрунтованими та підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а тому контролюючий орган правомірно застосував до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1 332 715,50 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.08.2024 №0499260708.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 10 661,73 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АБ "Укргазбанк" №160 від 28 листопада 2024 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 10 квітня 2025 року.

Суддя В.М. Олійник