Ухвала від 14.04.2025 по справі 160/10012/25

УХВАЛА

14 квітня 2025 р.Справа №177зп-25/160/10012/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Відповідача-2: Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Відповідача-3: Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування постанови №1927 від 28.02.2025р., наказу №125 від 28.02.2025р., наказу №59 від 28.02.2025р., зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2025р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Відповідача-2: Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Відповідача-3: Військової частини НОМЕР_1 та просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придатності позивача до військової служби, яка оформлена довідкою від 28.02.2025 року №1927 (протокол № 53);

2) визнати протиправним та скасувати наказ № 125 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.02.2025 року щодо призову позивача до Збройних сил України та призначення до військової частини НОМЕР_1 ;

3) зобов`язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- змінити статус позивача з військовослужбовця на військовозобов`язаного в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- прийняти, зареєструвати та передати на розгляд комісії заяву позивача про надання відстрочення за п.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

4) визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 № 59 від 28.02.2025 року в частині п. 3.11. про призначення до Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту солдата запасу позивача, такелажником відділення інженерної техніки 2 будівельного взводу 2 роти спеціальних будівельних робіт 2 батальйону обладнання території Військової частини НОМЕР_1 , ВОС-738936Т;

5) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини;

6) стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача моральну шкоду в сумі 100 000 грн. і судові витрати.

Одночасно із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо направлення позивача для проходження військової служби за межі Військової частини НОМЕР_1 чи до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній адміністративній справі.

Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що дії відповідачів є незаконними і такими, що дискредитують Міністерство оборони, підривають авторитет Держави та довіру до військових органів; ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно утримував позивача, процес проходження ВЛК відбувався формально та відповідач-1 не прийняв до уваги наявні у позивача документи щодо наявності підстав для відстрочки; у разі визнання незаконним наказу про призов позивача на військову службу і подальшого його зарахування до особового складу військової частини НОМЕР_1 , переміщення позивача протягом розгляду даної справи судом до інших військових частин, в тому числі і в зону бойових дій - не тільки значно ускладнить виконання рішення суду, а й призведе до неможливості реального відновлення порушеного права, оскільки рішення по цій справі в майбутньому може вже не стосуватися військової частини, в якій останній проходить військову службу тепер, що беззаперечно викличе необхідність звернутись до суду ще з одним позовом, чого можна уникнути шляхом задоволення даної заяви про забезпечення позову; шкода якої можна запобігти у разі вжиття заходів забезпечення позову, превалює над наслідками вжиття таких заходів, а тому заявник просить застосувати заходи забезпечення позову на підставі ст.ст.150-156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2025р., вказана заява була розподілена для розгляду судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевої І.В. від 09.04.2025р. було задоволено заяву про самовідвід судді Тулянцевої І.В. у цій справі та справу передано для здійснення перерозподілу з урахуванням приписів статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

10.04.2025р. згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду за №97д, у зв`язку з постановленням ухвали суду від 09.04.2025р., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу було передано для розгляду судді Конєвій С.О. 11.04.2025р.

Розглянувши вищевказану заяву заявника про забезпечення позову, вивчивши надані докази на підтвердження поданої заяви, суд не находить обґрунтованих підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.

За приписами п.2 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У відповідності до вимог ч.1, ч.5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому, відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, заява заявника про забезпечення позову, а також і додані до даної заяви докази не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

При цьому, судом враховується і те, що позивач вже призначений на посаду у Військовій частині НОМЕР_1 за наказом №59 від 28.02.2025 року та доказів, які б свідчили про вжиття Військовою частиною НОМЕР_1 заходів щодо переведення позивача до іншої військової частини не надано, а тому посилання заявника на можливість такого переведення не є підставою для забезпечення даного позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо направлення позивача для проходження військової служби за межі Військової частини НОМЕР_1 чи до іншого місця служби або іншої військової частини, оскільки дії про призначення позивача на посаду вже вчинені.

Окрім того, зі змісту адміністративного позову та заяви про забезпечення позову вбачається, що підставою для звернення позивача до суду є, зокрема, прийняття відповідачами протиправних, на думку позивача, постанови №1927 від 28.02.2025р., наказу №125 від 28.02.2025р., наказу №59 від 28.02.2025р., які стосуються призову позивача на військову службу та призначення його на посаду у військовій частині, що підлягають скасуванню.

В адміністративних справах з приводу оскарження правового акта індивідуальної дії, в даному випадку, постанови №1927 від 28.02.2025р., наказу №125 від 28.02.2025р., наказу №59 від 28.02.2025р., які стосуються призову позивача на військову службу та призначення його на посаду у військовій частині, забезпечуючи такий позов шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо направлення позивача для проходження військової служби за межі Військової частини НОМЕР_1 чи до іншого місця служби або іншої військової частини, судом фактично ухвалюється рішення в цій частині без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, у Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні підстави для задоволення заяви заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/10012/25 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва