Рішення від 14.04.2025 по справі 160/30084/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 рокуСправа №160/30084/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тулянцевої І.В.,

розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, що полягають у знятті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради зареєструвати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач є громадянином Російської Федерації, та проживає в Україні на підставі посвідки на тимчасове проживання від 07.06.2021 р. № НОМЕР_1 . Враховуючи наведене, позивач звернувся до ГУ ДМС в Дніпропетровській області із заявою-анкетою для отримання (обміну) посвідки на тимчасове проживання у зв`язку з закінченням строку дії попередньої посвідки, однак рішенням №12031400000493 від 05.12.2022р. було відмовлено в оформленні (видачі) позивачу відповідної посвідки на підставі п.п. 7 п. 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322. Не погодившись з таким рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області позивач оскаржив його до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 року у справі №160/20314/22, яке набрало законної сили 23.11.2023 року, було скасоване це рішення відповідача та зобов`язано останнього повторно розглянути заяву-анкету позивача про обмін посвідки на тимчасове проживання від 14.11.2022 р. Однак, 06 грудня 2023 року Головним управлінням ДМС в Дніпропетровській області винесено рішення про відмову за № 12011300021051 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання на підставі пунктів 3,11 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322. При цьому з листа ГУ ДМС в Дніпропетровській області №1201.3.1-6580/12.3-24 від 08.05.2024 року, позивачу стало відомо, зокрема, що він знятий з реєстрації місця проживання за вказаною у заяві-анкеті адресою, а саме: АДРЕСА_1 . При цьому позивачем наголошується, 02.12.2023 року працівниками Павлоградського відділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області було здійснено перевірку та підтверджено його місця проживання за вищезазначеною адресою. Крім того, позивач зауважує, що власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 є його дружина та жодної з перелічених п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 року №265 підстав знімати його з місця реєстрації не було. На підставі вищевказаного, вважаючи протиправними дії відповідача, щодо знятті його з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду доказів на підтвердження обставин про які зазначено у позові.

03 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

06 грудня 2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/30084/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 16.01.2025 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того вищезазначеною ухвалою суду було витребувано у відповідача - Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04052229) завірені належним чином копії всіх документів, на підставі яких було прийнято рішення про скасування реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Адміністративний позов та та додані до нього документи скеровано за допомогою електронних засобів зв`язку до електронного кабінету Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради та доставлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» 18.11.2024 р. об 07:20 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року скерована за допомогою електронних засобів зв`язку до електронного кабінету Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради та доставлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» 16.12.2024 р. о 20:26 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до частин 5, 7 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Пунктом 1 частини 1 статті 241 КАС України до судових рішень віднесено ухвали.

Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 17.11.2022 у справі №560/5541/20.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

За практикою Верховного Суду, зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

При цьому, станом на 14 квітня 2025 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, від нього до суду не надходили будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати відзив на позовну заяву в більш пізній термін.

Частиною першою статті 261 КАС України визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, що підтверджується паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданого 22.10.2021 р., який дійсний до 22.10.2031 р.

14.02.2020 року між громадянином російської федерації ОСОБА_1 , та громадянкою України ОСОБА_3 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 та про що 14.02.2020 р. зроблено відповідний актовий запис №21, Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

07.06.2021 року позивачу оформлено та видано посвідку на тимчасове проживання в України № НОМЕР_1 зі строком дії - до 04.06.2022 р., унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19980109-07936.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 05.08.2021 р. №4977 за відомостями відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство російська федерація, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19980109-07936, з 05.08.2021 р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

14.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області із заявою-анкетою №105131011 щодо оформлення (обміну) посвідки на тимчасове проживання; підстава видачі: 04/14 Возз`єднання сім`ї громадянином України (на підставі шлюбу). В заяві-анкеті позивачем зазначено, що його місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

05.12.2022 року ГУ ДМС у Дніпропетровській області прийнято рішення №12031400000493 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 року у справі №160/20314/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області №12031400000493 від 05.12.2022 року про відмову в оформлені (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2022 року про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 р. у справі №160/20314/22 апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 р. в адміністративній справі №160/20314/22 залишено без задоволення.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 р. по справі №160/20314/22, ГУ ДМС України у Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву-анкету №105131011 від 14.11.2022 р. та долучені до неї документи та прийнято рішення від 06.12.2023 р. №12011300021051 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання з посиланням на пп.3, 11 п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 р. №322.

Листом ГУ ДМС України у Дніпропетровської області №1201.3.1-6580/12.3-24 від 08.05.2024 р. у відповідь на адвокатський запит від 05.05.2024, поданий в інтересах громадянина РФ ОСОБА_1 було, зокрема, повідомлено, що за результатами повторного розгляду заяви від 14.11.2022 №105131011, ГУ ДМС України у Дніпропетровської області 06.12.2023 року прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_4 відповідно до пп.3, 11 (дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем інформацію: знятий з реєстрації місця проживання за вказаною у заяві-анкеті адресою; договір медичного страхування не покриває весь термін дії посвідки) п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 р. №322 зі змінами, внесеними згідно із постановою КМУ від 12.09.2023 р. №979.

Листом Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 03.12.2024 №2336/р повідомлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був знятий 12.01.2023 з адреси АДРЕСА_2 у зв`язку з припиненням підстав для перебування на території України, за повідомленням 1237-96/1237.2-23 від 11.01.2023, за відомостями Павлоградського відділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зняття позивача з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , останній звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 №1871-ІХ (далі -Закон України №1871) регулюються відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, а також порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, відповідно до їхніх прав та свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (п. 1 ст. 1 Закону України №1871)

Відповідно до пунктів 7, 11 частини 1 статті 2 Закону України №1871 орган реєстрації виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи; реєстраційна дія внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування)/задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи.

Так, статтею 16 Закону України №1871 передбачено, що за повідомленням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин, орган реєстрації вносить до реєстру територіальної громади інформацію про зняття такої особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання у зв`язку з оформленням документів на постійне проживання за кордоном у порядку, встановленому актами Кабінету Міністрів України.

За заявою іноземця, особи без громадянства орган реєстрації вносить до реєстру територіальної громади інформацію про зняття особи із зареєстрованого місця проживання (перебування) у зв`язку з припиненням підстав перебування на території України. До заяви додається паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, у тому числі строк дії яких закінчився.

Відповідно до пінктів 1, 8, 9 статті 18 Закону України №1871, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:

1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Заява, передбачена пунктом 1 частини першої цієї статті, може подаватися в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До заяви, що подається в електронній формі, документи не додаються.

Іноземець, особа без громадянства подає до органу реєстрації заяву про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у зв`язку з припиненням підстав перебування на території України. До заяви додається паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, у тому числі строк дії яких закінчився.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 (далі - Порядок №265).

Відповідно до п.3 Порядку №265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Так судом встановлено, що відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 05.08.2021 р. №4977, копія якої міститься в матеріалах справи, за відомостями відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство російська федерація, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19980109-07936, з 05.08.2021 р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Матеріалами справи також підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться квартира загальною площею 47,7 кв.м., яка є приватною власністю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), що підтвержується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2961702 від 01.03.2004 та відповідним витягом з реєстру речових прав.

Крім того, Актом перевірки адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства встановлено, що 02.12.2023 року, працівниками Павлоградського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області було проведено перевірку інформації про місце проживання, наданої громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 у заяві-анкеті про оформлення посвідки на тимчасове проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, під час перевірки встановлено, що інформація про місце проживання підтверджено.

Як зазначено позивачем у власній позовній заяві та не спростовано відповідачем, ані позивач, ані ОСОБА_2 , як власник житла за адресою: АДРЕСА_2 - не звертались до Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради з заявами про зняття ОСОБА_1 із зареєстрованого місця проживання (перебування) ані в паперовій, ані в електронній формі.

Крім того, листом Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 03.12.2024 №2336/р передбачено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був знятий 12.01.2023 з адреси АДРЕСА_2 у зв`язку з припиненням підстав для перебування на території України, за повідомленням 1237-96/1237.2-23 від 11.01.2023, за відомостями Павлоградського відділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області.

Однак, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 року у справі №160/20314/22, яке набрало законної сили 23.11.2023 р., позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області №12031400000493 від 05.12.2022 року про відмову в оформлені (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2022 року про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, що полягають у знятті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 прийняті не у порядку та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто не відповідають критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закон України №1871 декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

За таких обставин, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд з метою ефективного захисту порушеного права позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача зареєструвати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 1211,20 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданого, МИД РОССИИ 38005, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04052229, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 42-А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04052229, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 42-А), що полягають у знятті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданого, МИД РОССИИ 38005, місце проживання: АДРЕСА_1 ) з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

Зобов`язати Відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04052229, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 42-А) зареєструвати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданого, МИД РОССИИ 38005, місце проживання: АДРЕСА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04052229, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 42-А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданого, МИД РОССИИ 38005, місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева