Рішення

від 11.04.2025 по справі 240/20108/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/20108/24

категорія 108070100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес." до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкового повідмлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес." із позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №000229020707 від 23.09.2024 (форма "С").

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Окрім того, дії, обставини, що мають місце на території України та пов`язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Ухвалою суду від 24.10.2024 відкрито провадження у даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на адміністративний позов заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що пеня, яка передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Також зазначає, що введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом-нерезидентом компанією на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Ухвалою суду від 21.01.2025 призначено адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес." до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні 07.04.2025 суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, закінчив підготовче провадження у справі та перейшов до розгляду справи по суті за згодою сторін.

Представник позивача, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала позовні вимоги та просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, про що ухвалено рішення, яке відображено у протоколі судового засідання від 07.04.2024.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 26.09.2024 по 09.10.2024, з 26.12.2024 по 27.12.2024, з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025, з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025 включно, у період з 10.02.2025 по 14.02.2025 правосуддя не здійснювала у зв`язку із проходженням навчання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу пояснення та докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ГУ ДПС у Житомирській області отримано інформацію від Національного банку України (далі НБУ) станом на 01.03.2023, 01.04.2023 та 01.05.2023 про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком граничні строки розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, яка надана уповноваженими банками до НБУ у відповідності до розділу ІІ Інструкції НБУ "Про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів", затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 на виконання статей 12 і 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" (повідомлення АТ "КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК" про перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами: від 15.05.2022 №1-15/05/2022, від 20.07.2022 №1-20/07/2022, від 28.07.2022 №1-28/07/2022, від 29.07.2022 №1-29/07/2022, від 01.08.2022 №1-01/08/2022, від 08.08.2022 №1-08/08/2022).

Відповідно до наказу ГУ ДПС від 05.06.2024 №1350-п проведено перевірку ТОВ "ПРОГРЕС." з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів: від 15.05.2022 №1-15/05/2022, від 20.07.2022 №1-20/07/2022, від 28.07.2022 №1-28/07/2022, від 29.07.2022 №1-29/07/2022, від 01.08.2022 №1-01/08/2022, від 08.08.2022 №1-08/08/2022, укладених з нерезидентом "Profagrotrans GmbH" (Німеччина), за період діяльності з 15.05.2022 по 11.06.2024 (акт перевірки від 21.06.2024 №14433/06-30-07-07/39002838).

За результатами перевірки встановлено порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі Закон№2473) при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, укладених з нерезидентом "Profagrotrans GmbH" (Німеччина), а саме по таких контрактах:

- від 15.05.2022 №1-15/05/2022 валютна виручка в сумі 335272,50 євро надійшла з порушенням граничних термінів, встановлених НБУ, а валютна виручка у сумі 1414724,50 євро у законодавчо встановлений термін не надійшла;

- від 20.07.2022 №1-20/07/2022 валютна виручка в сумі 327348,00 євро надійшла з порушенням граничних термінів, встановлених НБУ;

- від 28.07.2022 №1-28/07/2022 валютна виручка в сумі 131052,00 євро надійшла з порушенням граничних термінів, встановлених НБУ, а валютна виручка в сумі 194469,00 євро у законодавчо встановлений термін не надійшла;

- від 29.07.2022 №1-29/07/2022 валютна виручка в сумі 1324547,00 євро у законодавчо встановлений термін не надійшла;

- від 01.08.2022 №1-01/08/2022 валютна виручка в сумі 573895,00 євро у законодавчо встановлений термін не надійшла;

- від 08.08.2022 №1-08/08/2022 валютна виручка в сумі 39596,00 євро у законодавчо встановлений термін не надійшла.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2024 р. №000174600707 (форма "С").

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "ПРОГРЕС ." подало скаргу до ДПС України, за результатами розгляду якої 19.09.2024 винесено рішення №28347/6/99-00-06-01-02-06, яким частково задоволено вимоги ТОВ "ПРОГРЕС .", а саме скасовано рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 12.07.2024 у частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 394364 грн. 41 коп. та залишено без змін іншу частину зазначеного податкового повідомлення-рішення.

В подальшому ГУ ДПС у Житомирській області прийнято нове податкове повідомлення-рішення №1000229020707 від 23.09.2024, складене із врахуванням рішення ДПС України, щодо зобов`язання позивача сплатити суму пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 52 851 705,03 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) .

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону 2473-VIII НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. НБУ має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону 2473-VIII).

Відповідно до пункту 21 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі - Постанова НБУ № 18) протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Згідно з пунктом 142 Постанови НБУ № 18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідно до пункту 143 Постанови НБУ № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Згідно з пунктом 144 Постанови НБУ № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція НБУ) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції НБУ банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента,, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16 розділу IV Інструкції НБУ.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно зі статтею 13 Закону №2473-VIII, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина 5 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Як свідчать обставини справи, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 15.05.2022 № 1-15/05/2022, укладеного з нерезидентом "Profagrotrans GmbH" (Німеччина), TOB "Прогрес." здійснено експорт товару на загальну суму 2 128 672,00 євро. У свою чергу, зазначений нерезидент здійснив часткову оплату за експортований товар на загальну суму 713 947,50 євро, однак, з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями TOB "Прогрес." з експорту товарів за зазначеним контрактом.

За даними документальної перевірки у TOB "Прогрес." наявна дебіторська заборгованість за зазначеним контрактом на суму 1 414 724,50 євро.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2022 № 1-20/07/2022, укладеного з нерезидентом "Profagrotrans GmbH" (Німеччина), TOB "Прогрес." здійснено експорт товару на загальну суму 2 128 672,00 євро. У свою чергу, зазначений нерезидент здійснив оплату за експортований товар у повному обсязі, однак, з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями TOB "Прогрес." з експорту товарів за зазначеним контрактом. За зазначеним контрактом відсутня дебіторська заборгованість.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 28.07.2022 № 1-28/07/2022, укладеного з нерезидентом "Profagrotrans GmbH" (Німеччина), TOB "Прогрес." здійснено експорт товару на загальну суму 325 521,00 євро. У свою чергу, зазначений нерезидент здійснив часткову оплату за експортований товар на загальну суму 131 052,00 євро, однак, з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями TOB "Прогрес." з експорту товарів за зазначеним контрактом. За даними перевірки, у позивача наявна дебіторська заборгованість за зазначеним контрактом на суму 194 469,00 євро.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 29.07.2022 № 1-29/07/2022, укладеного з нерезидентом "Profagrotrans GmbH" (Німеччина), TOB "Прогрес." здійснено експорт товару на загальну суму 1 324 547,00 євро. Разом з тим, зазначений нерезидент не здійснив оплату за експортований товар. За даними перевірки, у TOB "Прогрес." наявна дебіторська заборгованість за зазначеним контрактом на суму 1 324 547,00 євро.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2022 № 1-01/08/2022, укладеного з нерезидентом "Profagrotrans GmbH" (Німеччина), TOB "Прогрес." здійснено експорт товару на загальну суму 573 895,00 євро. Разом з тим, зазначений нерезидент не здійснив оплату за експортований товар. За даними перевірки, у TOB "Прогрес." наявна дебіторська заборгованість за зазначеним контрактом на суму 573 895,00 євро.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 08.08.2022 № 1-08/08/2022, укладеного з нерезидентом "Profagrotrans GmbH" (Німеччина), TOB "Прогрес." здійснено експорт товару на загальну суму 43 596,00 євро. У свою чергу, зазначений нерезидент здійснив часткову оплату за експортований товар на суму 4 000,00 євро, однак, з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями TOB "Прогрес." з експорту товарів за зазначеним контрактом. За даними документальної перевірки, у позивача наявна дебіторська заборгованість за зазначеним контрактом на суму 39 596,00 євро.

У позовній заяві позивач вказує, що пеня за період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовується. При цьому, вказує, що даний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23.

Суд критично оцінює дане твердження з огляду на наступне.

Питання порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та питання розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів були предметом розгляду Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків і зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/25642/22.

В постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22 Верховний Суд зазначив про необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23, від 28 березня 2024 року у справі № 380/17879/22, від 13 травня 2024 року у справі № 420/11208/23, та сформулював правовий висновок відносно непоширення положень абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на застосування пені, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

Крім того, у наведеній справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Також, Верховний Суд у названій постанові зазначив про помилковість тверджень стосовно того, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Даний висновок підтримано й у наступних постановах Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №420/22451/24, від 15.08.2024 у справі № 140/5894/23, від 29.08.2024 у справі №280/7416/23.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на сталу та сформовану судову практику застосування положень абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, суд зазначає, що дана норма не розповсюджується на застосування пені, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Також позивач вказує, що нарахування пені відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин. На підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин TOB "Прогрес." надано копію листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022.

Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року по справі №910/7679/22 з цього приводу зазначив наступне.

Суд враховує, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1ст. 617 ЦК та ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

ТПП України листом від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія рф проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований Всім, кого це стосується, тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором/

Зважаючи на такі висновки, сформовані Верховним Судом, суд зазначає, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні.

Також Верховний Суд звернув увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Натомість у даній справі позивач не доводив наявність форс-мажорних обставин, які були пов`язані із військовою агресією російської федерації проти України та завадили його контрагенту своєчасно провести розрахунки за зовнішньоекономічними договорами, в тому числі й іншими доказами.

Також слід врахувати, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абзац перший частини 4 статті 13 Закону №2473-VIII).

Перевіркою встановлено, що суб`єкт господарювання не отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, за окремими операціями з експорту та/або імпорту товарів, встановлених НБУ.

Під час перевірки суб`єкт господарювання не надав Довідки (сертифіката) щодо підтвердження форс-мажорних обставин, які видані уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 01.04.2022 №51293.

Відповідно до частини 7 статті 13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Для перевірки суб`єкт господарювання надав документи, що свідчать про звернення до судових органів, міжнародного комерційного арбітражу з позовними заявами про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічними контрактами, або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника - нерезидента.

Так, ТОВ "ПРОГРЕС." подано позовну заяву від 27.01.2023, яку отримано Господарським судом Одеської області 15.06.2023 за вх.. №2929/23, до нерезидента "ProfAgroTrans GmbH" (Німеччина) про стягнення боргу в загальній сумі 4381231,50 євро, який виник в результаті неналежного виконання нерезидентом умов зовнішньоекономічних контрактів від 15.05.2022 №1-15/05/2022, від 20.07.2022 №1-20/07/2022, від 28.07.2022 №1-28/07/2022, від 29.07.2022 №1-29/07/2022, від 01.08.2022 №1-01/08/2022, від 08.08.2022 №1-08/08/2022.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за №916/2566/23.

Інших документів, визначених статтею 13 Закону №2473-VIII, які продовжують (зупиняють) строк розрахунків, встановлених НБУ, за операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами від 15.05.2022 № 1-15/05/2022, від 20.07.2022№ 1-20/07/2022, від 28.07.2022 № 1-28/07/2022, від 29.07.2022 № 1-29/07/2022, від 01.08.2022 № 1-01/08/2022, від 08.08.2022 № 1-08/08/2022, позивачем не надано.

Враховуючи, що дану позовну заяву хоч і датовано 27.01.2023, проте прийнято судом до розгляду 16.06.2023, тому відповідачем обґрунтовано нараховано пеню до дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа), як це передбачено ч. 7 ст.13 Закону №2473-VIII.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №000229020707 від 23.09.2024 відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 11 квітня 2025 р.

11.04.25