Рішення від 14.04.2025 по справі 640/26153/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року Справа №640/26153/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна"

до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків ,

третя особа -Державна податкова служба України,

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" звернулось до суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 02.06.2021 № 00002580702.

Позиції сторін

В обґрунтування позову товариство вказує, що в 2019 році відповідач вже здійснював аналогічну перевірку позивача, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 2356/28-10-14-01-02/37037544 від 08.08.2019, який містить ідентичні висновки у порівнянні з оскарженими.

Крім того, позивач зауважує, що по акту від 08.08.2019 Офісом ВПП було прийнято декілька ППР, чотири з яких є ідентичними до ППР, прийнятих у 2021 році.

Позивач також наголошує, що в результаті адміністративного оскарження висновків попередньої перевірки контролюючим органом у 2019 році скасовано ППР в частині операцій по взаємовідносинам з ТОВ Еру Трейдінг та штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних по таким взаємовідносинам. Разом з тим, у 2021 році ДПС України скасовує ППР по взаємовідносинам з ТОВ Еру Трейдінг, однак залишає без змін ППР по реєстрації податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ Еру Трейдінг.

Позивач в підставах позову також зауважує, що наказ на проведення перевірки № 235 від 30.03.2021 р., в результаті якої були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, є незаконним та протиправним, оскільки правових підстав для проведення перевірки не існувало, враховуючи що її було проведено півтора року потому від дати оформлення акту перевірки, та те, що жодних дисциплінарних проваджень стосовно посадових осіб контролюючого органу, які проводили попередню перевірку, не розпочато та висновків за результатами вказаних дисциплінарних проваджень не прийнято.

На думку позивача, ППР від 02.06.2021 № 00002580702 стосовно заниження ним розміру податкових зобов`язань є безпідставним, оскільки позивачем не здійснювалися операції поставки чи купівлі-продажу товарів, що могли бути підставою для складення та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Як стверджує позивач з посиланням на лист АТ Укртрансгаз від 22.10.2019 року № 1001ВИХ-19-4904, послуги балансування газотранспортної системи не є реалізацією природного газу, та не можуть вважатися підтвердженням операцій з постачання чи купівлі-продажу природного газу.

Зокрема, позивач зауважує, що рішенням від 01.09.2021 ДПС України, скасовуючи нарахування податкового зобов`язання зі сплати ПДВ, визнав відсутність проведення позивачем операцій по поставці чи купівлі-продажу природного газу, які могли б бути підставою для складення та реєстрації податкових накладних.

В свою чергу, позивач стверджує, що передача товару до ТОВ Еру Трейдінг підтверджується належно складеними первинними документами, а саме актами приймання-передачі.

Позивач також, посилаючись на п. 112.4 ст. 112 ПК України, наголошує, що операції з ТОВ Еру Трейдінг вже були предметом перевірки, проведеної у 2019 році, а тому, досліджуючи вказані операції у 2021 році, відповідачем порушено вищевказану норму законодавства стосовно неможливості притягнення особи до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд скасувати ППР від 02.06.2021 № 00002580702 з мотивів його необґрунтованості.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 № 00002580702 є обґрунтованим, оскільки передача позивачем природного газу на користь ТОВ Еру трейдінг відбулась у віртуальній точці виходу газотранспортної системи України, факт її здійснення та об`єми були підтверджені АТ Укртрансгаз, тобто першою подією для виникнення податкового зобов`язання стала дата відвантаження товарів - передачі природного газу. Таким чином, на переконання відповідача, ним правомірно застосовано стосовно позивача штраф за відсутність складання та реєстрації податкових накладних згідно вимог, передбачених ст. 201 ПК України.

Таким чином, відповідач вказує про необґрунтованість позовних вимог про протиправність податкового повідомлення-рішення від 02.06.2021 № 00002580702, у зв`язку з чим просить суд відмовити у їх задоволенні.

Третя особа ДПС України підтримала доводи відповідача з огляду на обгрунтованість висновків викладених в акті перевірки.

Процесуальні дії у справі

20.09.2021, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. По справі призначено підготовче засідання.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

21.04.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 21.04.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

02.05.2023 ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу №640/26153/21, розгляд справи визначено здійснювати одноособово суддею Войтович І.І. за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справи до судового розгляду; призначено підготовче засідання на 24 травня 2023 року о 10:30 год.

18.05.2023 до суду надійшли письмові пояснення від відповідача.

24.05.2023 до суду прибули представник позивача Тележинський М.М., представник відповідача Норець В.М., враховуючи заявлене клопотання представника позивача, яке подано до суду але таке не надійшло, суд на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 15.06.2023 о 09:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

24.05.2023 та 18.06.2023 позивач подав до суду заяву про часткову зміну підстав позову, додавши додаткові докази.

Від відповідача надійшли до суду заперечення щодо заяв позивача про часткову зміну підстав позову (зареєстровано 12.06.2023) із додатковими матеріалами.

15.06.2023 до суду прибули представник позивача Тележинський М.М., представник відповідача Норець В.М.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів.

Враховуючи заявлене клопотання представника позивача, суд на місці ухвалив про часткове задоволення останнього, надання часу щодо підготування позивачу пояснень, оголошено перерву в судовому засіданні.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 24.07.2023 о 10:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

07.07.2023 позивачем подано пояснення на заперечення відповідача щодо заяви про часткову зміну підстав позову.

24.07.2023 до суду прибули представник позивача Тележинський М.М., представник відповідача Норець В.М., отримано письмові пояснення від відповідача із додатками та враховуючи позиції сторін, судом оголошено перерву для надання сторонам часу щодо підготування та подання до суду додаткових доказів по справі та належним чином складеного клопотання про виклик свідка.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 07.08.2023 о 14:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

07.08.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до справи експертного висновку, заяву про виклик свідка.

07.08.2023 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з технічною несправністю автоматизованої системи ВКЗ.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 30.08.2023 об 09:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

29.08.2023 судом отримано пояснення від відповідача.

30.08.2023 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з відпусткою судді.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 25.10.2023 об 13:15 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

19.09.2023 до суду надійшло клопотання позивача із матеріалами експертного висновку.

18.10.2023 надійшли до суду письмові пояснення із додатковими документами від позивача.

25.10.2023 до суду прибули представник позивача Тележинський М.М., представник відповідача Норець В.М., суд порадившись на місці ухвалив оголосити перерву, про дату час та місце наступного судового засідання сторін повідомити додатково.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 28.11.2023 об 10:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

28.11.2023 судом отримано клопотання від представника позивача щодо залучення до справи третьої особи ДПС України.

Судове засідання призначене на 28.11.2023 знято з розгляду у зв`язку з використанням суддею права на відпочинок за відпрацьований вихідний день.

Наступне судове засідання призначено на 29.01.2024 року об 10:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

29.01.2024 до суду прибули представник позивача Тележинський М.М., представник відповідача Норець В.М., від відповідача отримано письмові пояснення.

Судом поставлено на вирішення питання подане та отримано судом клопотання представника позивача щодо залучення третьої особи ДПС України. Представник позивача підтримав клопотання, просив суд останнє задовольнити та представник відповідача заперечував проти клопотання позивача, надав письмові пояснення.

Враховуючи відсутність заперечень від учасників по справі, судом вирішувалось клопотання представника позивача щодо залучення третьої особи ДПС України у порядку письмового провадження та ухвалою суду від 08.02.2024 задоволено клопотання представника позивача про залучення третьої особи у справі, залучено до участі в адміністративній справі № 640/26153/21 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8); підготовче судове засідання призначити на 18 березня 2024 року о 10:30 год.

29.02.2024 третьою особою подано до суду правову позицію по суті спору та клопотання про виключення ДПС України зі справи.

18.03.2024 в підготовче судове засідання прибув представник позивача Тележинський М.М., представник відповідача та третьої особи не прибули, причина неявки не відома, у зв`язку з чим судом на місці ухвалено відкласти судове засідання на іншу дату та час.

Наступне судове засідання призначено на 29.04.2024 року об 10:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

20.03.2024 третьою особою подано до суду додаткові пояснення та докази.

27.03.2024 до суду надійшла відповідь на позицію третьої особи від представника позивача.

29.04.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку із відпусткою судді. Наступне судове засідання призначено на 04.06.2024 року о 09:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

04.06.2024 до суду прибули представник позивача Тележинський М.М., представник відповідача Норець В.М.

За відсутності заперечень від сторін по справі, ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 липня 2024 року о 09:30 год.

10.07.2024 в судове засідання прибув представник позивача Тележинський М.М.

Представники відповідача та третьої особи до суду не прибули.

Представником відповідача 10.07.2024 подано клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із чим, з`ясувавши думку учасника процесу, судом на місці ухвалено відкласти судовий розгляд справи, про дату, час та місце наступного судового засідання сторін буде повідомити додатково.

Наступне судове засідання призначено на 06.08.2024 о 10:00 год. про що сторони по справі повідомлені належним чином.

06.08.2024 в судове засідання прибули представник позивача Тележинський М.М., представник відповідача Ларіна Т.М., представник третьої особи Норець В.М.

За наслідками судового розгляду справи, судом ухвалено на місці про виклик у якості свідка ОСОБА_1 , судовий розгляд справи відкладено на іншу, про дату, час та місце якого сторін повідомити додатково.

Наступне судове засідання призначено на 02.10.2024 о 09:30 год. про що сторони по справі повідомлені належним чином.

02.10.2024 в судове засідання прибули представник позивача Тележинський М.М., представники відповідача Ларіна Т.М. та Авдієнко О.П., представник третьої особи Норець В.М.

За наслідками судового розгляду справи, судом ухвалено на місці відкласти судове засідання у зв`язку із неприбуттям свідка в судове засідання. Про дату, час та місце наступного судового засідання сторін повідомити додатково.

Наступне судове засідання призначено на 28.10.2024 о 10:00 год. про що сторони по справі повідомлені належним чином.

28.10.2024 в судове засідання прибули представник позивача Тележинський М.М., представники відповідача Ларіна Т.М. та Авдієнко О.П., представник третьої особи Норець В.М., свідок ОСОБА_1 .

З`ясувавши позиції сторін, за відсутності заперечень останніх, судом на місці ухвалено завершити судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, заслухавши свідка, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Встановлені обставини судом

На підставі направлень від 31.03.2021 №270, від 31.03.2021 №271, від 31.03.2021 №272, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.12 п. 78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу від 30 березня 2021 року № 235 Центральним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» (код за ЄДРПОУ 37037544), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 у порядку контролю за правильністю висновків Акту перевірки від 08.08.2019 №2356/28-10-14-01-02/37037544, на підставі якого складено податкові повідомлення-рішення Офісу ВПП ДПС від 06.09.2019 №0005841402, №0005831401, №0005821401, №0006001401, №0005791401 скасовані рішенням ДПС України від 18.11.2019 №9902/6/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги.

З направленнями на проведення перевірки ознайомлено, під підпис 31.03.2021 з наданням копії наказу про проведення перевірки представника ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "СОКАР УКРАЇНА" який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 24.06.2019 №24/06/19 адвокат Павленко Андрій Анатолійович.

Перевірка проводилась з 31.03.2021 по 20.04.2021.

Станом на час складання акта перевірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» зареєстровано 17.05.2010 у Подільській районній в місті Києві Державній адміністрації; свідоцтво про державну реєстрацію № 10711020000026867. Податковий номер позивача як платника податків: 37037544.

Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки наведено у додатку 1 до акта перевірки та є його невід?ємною частиною.

В ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки головному бухгалтеру ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» надано письмові запити:

- №1 від 31.03.2021 щодо пояснень та документальне підтвердження щодо підтвердження або спростування фактичних обсягів природного газу, реалізованого на користь ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ » та фактичних обсягів газу, які підлягали балансуванню;

- №б/н від 31.03.2021 щодо надання належним чином оформлену довідку про підтвердження компанії «TrailStone GmbH» резидента Федеративної Республіки Німеччини за період з 01.04.2016 по 31.03.2019.

Перевіркою, проведеною за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року, встановлено здійснення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» виплати доходу джерелом походження з України на користь компанії «TrailStone GmbH» (Німеччина) у вигляді інших доходів у сумі 823 237,10 євро (еквів. 26 769 912,06 грн.).

Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 встановлено його зниження.

У перевіряємому періоді діяв рамковий контракт на поставку природного газу від 10.08.2017 №1, укладений ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» (Покупець) з німецькою компанією «TrailStone GmbH» (Продавець).

Згідно умов контракту, Покупець сплачує договірну вартість, що відповідає договірній ціні, встановленій у відповідному окремому контракті, помноженій на обсяги природного газу, поставлені Продавцем.

За винятком форс-мажорних обставин та/або обставин переривання та/або технічного обслуговування системи, у випадку, якщо по відношенню до кожної доби періоду постачання та окремого контракту, договірний обсяг перевищує поставлений обсяг, зазначений у відповідному окремому контракті через невиконання зобов?язань Покупцем.

Покупець повинен сплатити Продавцю у якості компенсації за втрати, що виникли.

Згідно контракту від 10.08.2017 №1 матеріальне порушення виникає, якщо: у випадку дострокового дострокового розірвання, всі подальші платежі та дії, які відносяться до всіх окремих контрактів будуть скасовані (а не призупинені) з дати такого розірвання, та існуючі зобов?язання сторін будуть замінені зобов?язаннями однієї Сторони сплатити суму розірвання, нараховану Стороною, що розриває контракт.

Згідно Листа-угоди від 29.08.2018 до Індивідуального контракту від 04.09.2017 №1 G1-08/17, укладеного до Рамкового контракту від 10.08.2017 №1 купівлі-продажу природного газу з компанією «TrailStone GmbH» (Німеччина):

Продавець («TrailStone GmbH») та Покупець (ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна») погодились і визнали, що протягом періоду з 03 березня 2018 до 31 березня 2018 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» вирішив не приймати поставку газу за контрактом та сплатити Продавцю суму Розірвання.

Для періоду постачання з 03 березня 2018 до 31 березня 2018 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» вирішив не приймати поставку газу за контрактом протягом цих 29 діб і звернувся до «TrailStone GmbH» з ціллю перепродати цей обсяг. В результаті цього ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» повинен заплатити компанії «TrailStone GmbH» суму Розірвання.

Відповідно до цього Листа-угоди сума Розірвання становить - 823 992,00 євро.

Згідно Листа-угоди від 17.09.2018 до Індивідуального контракту від 04.09.2017 №l G1-08/17, укладеного до Рамкового контракту від 10.08.2017 №1 купівлі-продажу природного газу, «TrailStone GmbH» (Німеччина) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» погодились та визнали, що у зв?язку зі зміною загальною прибутковості по поставкам природного газу в березні 2018 року, Сторони погодились зменшити суму розірвання відповідно до листа-угоди від 29.08.2018 на 754,90 євро.

Кінцева сума розірвання становить 823 237,10 євро.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» на виконання умов Листа-угоди від 17.09.2018 перерахувало грошові кошти на користь компанії «TrailStone GmbH» (Німеччина) суму розірвання у розмірі 823 237,10 євро, що складає в гривневому еквіваленті 26 769 912,06 грн.

При виплаті доходів нерезиденту «TrailStone GmbH» (Німеччина) за період з 01.04.2015 по 31.03.2019 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» податок не утримувався та не сплачувався.

Для встановлення правомірності застосування ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» преференцій, передбачених умовами Конвенції з ФРН, керівництву підприємства 31 березня 2021 року перевіряючими було вручено відповідний запит від 31.03.2021 № H, з метою отримання довідки/сертифікату про підтвердження у компанії «TrailStone GmbH» статусу резидента Федеративної Республіки Німеччина, оформлену та перекладену належним чином.

16.04.2021 року, у відповідь на вищевказаний запит ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» надано лист-відповідь від 12.04.2021 № 12/04-1 та копії документів на 21 сторінці. Згідно із змісту зазначеного листа вказані документи вже надавались до податкового органу листом від 09.09.2019 № 619, в рамках прийняття рішення по результатам первинної перевірки, оформленої Актом від 08.08.2019 № 2356/28-10-14-01-02/37037544.

В акті перевірки зазначено, що за результатом розгляду вказаних документів перевіряючий не в змозі встановити їх належність та зміст до питання, що було предметом запиту від 31.03.2021 № Н, оскільки вказані матеріали викладені німецькою мовою та не містять офіційного перекладу на українську мову, як це передбачено пунктом 103.5 ст. 103 Податкового Кодексу та чинним законодавством України.

На копіях вказаних документів (стор. 2-5) міститься дата - 02. Sep. 2019 та печатка податкового органу Федеративної Республіки Німеччина, тобто вказаний документ видано через 24 календарних дні після завершення первинної перевірки оформленої Актом від 08.08.2019 № 2356/28-10-14-01-02/37037544. Також, в додатках містяться інші документи німецькою мовою, датовані 2014 роком та апостильовані в 2016 році, належність яких до предмету перевірки встановити, на думку відповідача, неможливо.

На думку відповідача, дійсним та належним документом в Україні вважатиметься лише документ, який містить офіційний переклад на українську мову.

Враховуючи викладене, до перевірки не надано належним чином оформлену довідку/сертифікат про підтвердження у компанії «TrailStone GmbH» статусу резидента Федеративної Республіки Німеччина.

Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента «TrailStone GmbH» за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 встановлено порушення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» пп. 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України, а саме не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом походження з України у загальній сумі 4 015 486,81 грн. за період - 2018 рік.

В порушення п.46.1 ст.46, п. 103.9. ст. 103 ПК України, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» не подавало до податкового органу Додатки ПН до рядка 23 ПН податкових декларацій з податку на прибуток підприємств на виплату інших доходів за 2018 рік.

Стосовно заниження позивачем податкових зобов?язань з ПДВ контролюючий орган вказав наступне.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» (код за ЄДРПОУ 40371329).

Відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом січня - лютого 2018 року, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» здійснило реалізацію природного газу на користь ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» на загальну суму 117 500 100.00 грн., в т.ч. ПДВ - 19 583 350,00 грн. (загальний обсяг природного газу 4 390,24539 тис. куб. м.).

Постачання природного газу здійснювалось в газотранспортній системі у віртуальній торговій точці на підставі договорів купівлі-продажу №2/1174 від 26.01.2018 та №2/1174/1 від 01.04.2018, відповідно до яких:

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна», як суб?єкт ринку природного газу має IC-код 56Х9300000078909 - «Продавець», в особі директора Бичкова Андрія Олеговича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та

ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», як суб?єкт ринку природного газу має ЕІ-код 24Х-ERUTRADING-O, в особі директора Мудрого Ярослава Стефановича, який діє на підставі Статуту, надалі «Покупець», з другої сторони.

Передача природного газу в газотранспортній системі у віртуальній торговій точці здійснювалась на підставі однотипних Актів приймання-передачі наступного змісту:

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» в особі директора Бичкова Андрія Олеговича, який діє на підставі Статуту, та ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» в особі директора Мудрого Ярослава Стефановича, який діє на підставі Статуту, склали даний акт про те, що згідно договору купівлі-продажу №2/1174 від 26 січня 2018 року (або №2/1174/1 від 01 квітня 2018 року) між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» та ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ»:

1. ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» передало в «місяць» 2018 року природний газ в тис.м3.

2. ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» прийняло в «місяць» 2018 року природний газ в обсязі тис.м3 (цифра прописом мільйонів м3).

3. Приймання-передача природного газу в газотранспортній системі здійснюється у віртуальній торговій точці відповідно до умов Кодексу газотранспортної системи.

4. Даний акт складено в трьох примірниках по одному для кожної із сторін та один примірник для ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», які мають однакову юридичну силу».

Перелік актів приймання - передачі природного газу та зареєстрованих податкових накладних наведено у вигляді таблиці на сторінці 8 акту перевірки.

В ході проведення поточної перевірки позивачем не надано Актів приймання - передачі природного газу у віртуальній точці за березень 2018 року - січень 2019. але в ході проведення попередньої перевірки зазначені акти були надані до перевірки та зафіксовані в Акті № 2356/28-10-14-01-02/37037544 від 08.08.2019.

ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» було підтверджено фактичне транспортування та реалізацію TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» на користь природного газу ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» у кількості 233 000 тис. м.3. (лист від 21.06.2019 №1001ВИХ-19-2697).

Дані ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» щодо передачі y віртуальній природного газу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» на користь ТРЕЙДІНГ» наведені у таблиці на сторінці 9 акту перевірки.

На письмовий запит № 1 від 31.03.2021 щодо підтвердження обсягів природного газу підприємством надано пояснення №08/04-1 від 08.04.2021 року щодо балансування та продажу природного газу ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» за період з січня 2018 року по січень 2019 року, в обсязі 14000 м3.

Таким чином, контролюючий орган підсумував, що позивач підтвердив обсяги придбання та продажу природного газу у віртуальних точках.

Також, в ході проведення перевірки надано лист АТ «Укртрансгаз» № 1001 ВИХ-19-3456 від 12.08.2019 згідно якого:

«... Якщо після здійснення оператором газотранспортної системи процедури алокації у замовника транспортування виникає місячний небаланс, то такий замовник послуг транспортування має можливість його врегулювання:

В разі позитивного значення місячного небалансу замовник послуг транспортування здійснює продаж природного газу в розмірі небалансу іншим замовникам послуг транспортування.

В разі негативного значення місячного небалансу замовник послуг транспортування здійснює придбання природного газу в розмірі небалансу в інших замовників послуг транспортування»

Стосовно операцій балансування природного газу судом встановлено наступне.

Передача природного газу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» на користь ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» відбувалась у віртуальній точці виходу газотранспортної системи України, факт її здійснення та об`єми були підтверджені ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», тобто першою подією для виникнення податкового зобов`язання стала дата відвантаження товарів - передачі природного газу.

Отже, враховуючи викладене, актом перевірки встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» було порушено п.185.1 ст. 185 п. 187.1. ст. 187, п.201.1 ст.201, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов?язання з ПДВ на загальну суму 356 157 862 грн., у тому числі: березень 2018 року - 17 673 339 грн., квітень 2018 року - 10 819 918 грн., травень 2018 року - 33 201 135 грн., червень 2018 року - 38 253 019 грн., липень 2018 року - 51 689 438 грн., серпень 2018 року - 53 727 241 грн., вересень 2018 року - 21 678 964 грн., листопад 2018 року - 60 121 801 грн., грудень 2018 року - 21 690 704 грн., січень 2019 року - 47 302 303 грн. та не зареєстровані податкові накладні протягом граничного терміну реєстрації.

За період з 01.01.2018 по 31.01.2019 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» задекларовано позитивне значення податку на додану вартість у загальній сумі 27 921 165 грн. та від?ємне значення податку на додану вартість (р. 19) у сумі 24 514 092 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.01.2018 по 31.01.2019 встановлено його заниження на загальну суму 353 055 064 грн., у тому числі: березень 2018 року - 17 673 339 грн., травень 2018 року - 11 288 230 грн., червень 2018 року - 23 599 069 грн., липень 2018 року - 99 076 211 грн., серпень 2018 року - 24 938 547 грн., жовтень 2018 року - 50 467 658 грн., листопад 2018 року - 36 499 998 грн., грудень 2018 року - 10 384 873 грн., січень 2019 року - 57 715 845 грн., лютий 2019 року - 21 411 294 грн.

Перевіркою встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду (ряд.21 Декларації) у розмірі 3 102 798 грн., у тому числі: березень 2019 року - 3 102 798 грн.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна»:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п.201.1 ст.201, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у розмірі 353 055 064 грн., у тому числі: березень 2018 року - 17 673 339 грн., травень 2018 року - 11 288 230 грн., червень 2018 року - 23 599 069 грн., липень 2018 року - 99 076 211 грн., серпень 2018 року - 24 938 547 грн., жовтень 2018 року - 50 467 658 грн., листопад 2018 року - 36 499 998 грн., грудень 2018 року - 10 384 873 грн., січень 2019 року - 57 715 845 грн., лютий 2019 року - 21 411 294 грн. та зменшено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду (ряд.21 Декларації) у розмірі 3 102 798 грн., у тому числі: березень 2019 року - 3 102 798 грн.

2. п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі відсутності реєстрації податкових накладних протягом граничного терміну реєстрації.

3. пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, у результаті чого не утримано та не сплачено до бюджету податок з доходів, отриманих нерезидентом «TrailStone GmbH» із джерелом походження з України у загальній сумі 4 015 486,81 грн., у тому числі за період 2018 року;

4. п.46.1. ст.46, п. 103.9. ст. 103 ПК України, а саме, неподання до контролюючого органу Додатки ПН до рядка 23ПН податкових декларацій з податку на прибуток підприємства на виплату інших доходів за 2018 рік.

На підставі вищевикладених висновків складено акт від 27.04.2021 № 309/31-00-07-02-01/37037544.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивачем подано Заперечення на Акт перевірки за вих. № 203 від 18.05.2021 року.

ЦМУ ДПС листом за вих. № 3994/6/31-00-07-02-01 від 31.05.2021 року про розгляд заперечень на Акт перевірки, зазначено, що позицію викладену в Запереченнях не прийнято, а висновки Акту залишено без змін.

На підставі Акту перевірки ЦМУ ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2021 року № 00002572502, № 00002580702, № 00002540702, № 00002550702, з яких:

- № 00002572502 належить до виплат нерезиденту;

- № 00002580702, № 00002540702, № 00002550702 належить до операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Еру Трейдінг» та штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних по таким взаємовідносинам.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивачем оскаржено їх до Державної податкової служби України шляхом подання 05.07.2021 року скарги за вих. № 256.

Рішенням від 21.07.2021 року № 16779/6/99-00-06-08-02-06 Державною податковою службою України продовжено строк розгляду скарги до 02.09.2021 року (включно).

Рішенням від 01.09.2021 року № 20073/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, яке отримано ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» 03.09.2021 року, Державна податкова служба України скасувала ППР ЦМУ ДПС від 02.06.2021 № 00002572502 (виплати нерезиденту) та №00002540702 (донарахування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Еру Трейдінг»), №00002550702 (зменшення від?ємного значення ПДВ) та залишила без змін ППР ЦМУ ДПС від 02.06.2021 року № 00002580702 (реєстрація податкових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Еру Трейлінг»).

Не погоджуючись з обґрунтованістю вищезазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Застосовано судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Підпунктом 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено, що платник податків зобов?язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов?язком визнається обов?язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацем 1 п. 44.2 цієї статті визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об?єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від?ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від?ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату дог оподаткування (прибутку).

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 ст.201 Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов?язань платник податку зобов?язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1, 2 п. 201.10 цієї статті передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV ( далі- Закон №996-XIV).

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинний документ - документ який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 996-XIV документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб?єктами підприємницької діяльності в межах укладених між ними договорів, є належним чином оформлені первинні документи, на основі яких інформація щодо фінансово-господарських операцій відображається в бухгалтерському та податковому обліку.

Підсумовуючи вищенаведене, запис у регістрах бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первинних документів (паперових або електронних), які фіксують факти здійснення банківських операцій і розпоряджень (дозволів) на їх проведення з обов?язковою попередньою перевіркою і контролем.

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах - первинних документах, які відносяться до розрахунково-касових та які фіксують факт завершення господарських операцій, складаються в момент здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам сторін, суд вказує наступне.

Досліджуючи матеріали справи, суд вказує, що спірним аспектом в межах даної адміністративної справи є встановлення наявності/відсутності правових підстав для складання та реєстрації платником податків (позивачем) податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Еру Трейдінг».

Судом встановлено, що між ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» (Оптовий продавець) та ТОВ «Еру Трейдінг» були укладені наступні договори, а саме:

- договір купівлі-продажу природного газу № 016/2018-ПГ від 26.01.2018 року;

- договір купівлі-продажу природного газу № 2/1173 від 26.01.2018;

- договір купівлі-продажу природного газу № 2/1174/1 від 01.04.2018.

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу природного газу № 016/2018-ПГ від 26.01.2018 року, предметом цього договору є взаємодія і співробітництво Сторін в частині забезпечення врегулювання добових небалансів Сторін на ринку природного газу на час впровадження повноцінного та ліквідного ринку природного газу та підтримання одна одної з метою недопущення створення небалансів та розбалансування газотранспортної системи України в цілому.

На підставі договору № 016/2018-ПГ від 26.01.2018 року позивачем зареєстровано на користь ТОВ «Еру Трейдінг» податкові накладні на увесь поставлений природний газ в загальному обсязі 14 000 тис. м3, в т.ч. за січень 2018 р. - 9 000 тис. м3 на суму 76 500 000,00 грн. з ПДВ, за лютий 2018 р. - 5 000 тис. м3 на суму 41 000 100,00 грн. з ПДВ.

Передача природного газу підтверджується належними первинними документами (Актами приймання-передачі), які надавалися відповідачу.

При цьому, суд зауважує, що правомірність складання та реєстрації податкових накладних на підставі поставленого природного газу у загальному обсязі 14 000 тис. м3 не є спірним та не заперечується відповідачем.

Разом з тим, спірним аспектом в межах цієї справи є операції стосовно природного газу обсягом 219 000 тис. м3.

Судом встановлено, що операції з передачі технічних об?ємів газу в сумі 219 000 тис. м3 протягом січня 2018 січня 2019 років між ТОВ «Еру Трейдінг» та ТОВ «Торговий Дім «СОКАР Україна» відбувалися в рамках Договору про співробітництво від 03.01.2018 року, за яким сторони домовилися про взаємодію і співробітництво в частині забезпечення врегулювання добових небалансів Сторін на ринку природного газу на час впровадження повноцінного та ліквідного ринку природного газу та підтримання одна одної з метою недопущення створення небалансів та розбалансування газотранспортної системи України в цілому. Відтак, судом враховується, що операції не мали комерційного характеру, відбувалися у зв?язку із можливим виникненням небалансу та оформлялися тристороннім актом, за участі оператора газотранспортної системи, по результату календарного місяця.

Суд враховує, що вказані операції з природним газом в обсязі 219 000 тис.м3 по зазначеному періоді не є операціями купівлі-продажу чи поставки, по даним операціям не можуть виникати податкові зобов`язання, оскільки право власності на зазначені обсяги природного газу не передавалося і до сторін не переходило.

При цьому, відповідачем не доведено та не надано жодних актів про приймання-передачі природного газу на підтвердження переходу права власності на природний газ на користь ТОВ «Еру Трейдінг».

Як встановлювалось судом вище, між позивачем та ТОВ Еру Трейдінг також укладався договір купівлі-продажу природного газу № 2/1173 від 26.01.2018, пунктом 1.1 якого передбачено, що Оптовий продавець (позивач) зобов?язується передати у власність Оптового покупця (ТОВ Еру Трейдінг) природний газ (код УКТЗЕД 27112100) приведений до стандартних умов (+=20°, тиск газу = 760 мм ртутного стовпчику (101,325 кПа) (далі - Газ), а оптовий покупець зобов?язується прийняти та оплатити Газ, в порядку та на умовах, визначених Договором.

Пунктом 2.3.2 цього Договору визначено, що обсяги переданого Газу у відповідному Місяці передачі Газу визначаються в актах приймання-передачі Газу (обсяг Газу).

3 метою оформлення передачі Газу від Оптового продавця до Оптового покупця, Оптовий продавець зобов?язується своєчасно надавати Оператору ГТС Акти приймання-передачі Газу та інші документи, що підтверджують зобов?язання оптового продавця передати Оптовому покупцю, а оптового покупця прийняти у відповідному Місці передачі визначений в таких документах обсяг Газу (п.3.2 Договору).

Пунктом 3.3 цього Договору визначено, що право власності на Газ переходить від Оптового продавця до Оптового покупця в пункті передачі Газу з дати підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі Газу та комерційного Акту приймання-передачі (далі - Акти). Після переходу права власності на Газ Оптовий покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов?язану з правом власності на Газ.

Пунктом 3.5 вказаного Договору передбачено, що оптовий продавець зобов?язується направити Оптовому покупцеві податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо її складання та реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, визначені чинним законодавством.

До Договору купівлі-продажу № 2/1173 укладені Додаткові угоди № 1 від 12.04.2018, Додаткові угоди № 2 від 01.03.2018, та Додаткові угоди від 14.03.2018 і від 10.04.2018 до додаткової угоди № 2 від 01.03.2018, Додаткова угода № 3 від 01.03.2018 та додаткова угода до Додаткової угоди № 3 від 10.04.2018, та Додаткова угода від 14.03.2018 до додаткової угоди № 3 від 01.03.2018, Додаткова угода № 4 від 01.03.2018 та Додаткові угоди від 14.03.2018, від 10.04.2018 і від 31.05.2018 до додаткової угоди № 4 від 01.03.2018, Додаткова угода № 5 від 05.04.2018, Додаткова угода № 6 від 12.04.2018, Додаткова угода № 7 від 19.04.2018 та Додаткова угода від 30.04.2018 до Додаткової угоди № 7 від 19.04.2018, Додаткова угода № 8 від 20.04.2018 та Додаткова угода від 30.04.2018 до додаткової угоди № 8 від 12.04.2018, Додаткова угода № 9 від 25.04.2018 та Додаткова угода № 1 від 30.04.2018 до додаткової угоди № 9 від 25.04.2018, Додаткова угода № 10 від 18.05.2018 та Додаткова угода від 31.05.2018 до Додаткової угоди № 10 від 15.05.2018, Додаткова угода № 11 від 18.05.2018 та Додаткова угода від 31.05.2018 до Додаткової угоди № 11 від 15.05.2018, Додаткова угода № 12 від 19.06.2018 та Додаткова угода від 30.06.2018 до додаткової угоди № 12 від 25.05.2018, Додаткова угода № 13 від 19.06.2018 до Додаткова угода від 21.06.2018 до Додаткової угоди № 13 від 19.06.2018, , Додаткова угода № 14 від 21.06.2018 та Додаткова угода від 30.06.2018 до Додаткової угоди № 14 від 21.06.2018, Додаткова угода № 15 від 02.07.2018 та Додаткова угода від 15.07.2018 до Додаткової угоди № 15 від 02.07.2018, Додаткова угода № 16 від 19.07.2018 та Додаткова угода від 30.07.2018 до Додаткової угоди № 16 від 19.07.2018, Додаткова угода № 17 від 19.07.2018 та Додаткова угода від 30.07.2018 до Додаткової угоди № 17 від 19.07.2018, Додаткова угода № 18 від 20.08.2018 та Додаткова угода від 31.08.2018 до Додаткової угоди № 18 від 20.08.2018, Додаткова угода № 19 від 19.10.2018 та Додаткова угода від 30.11.2018 до Додаткової угоди № 19 від 19.10.2018, Додаткова угода № 20 від 12.10.2018 та Додаткова угода від 30.11.2018 до Додаткової угоди № 20 від 12.10.2018, Додаткова угода № 21 від 24.10.2018 та Додаткова угода від 30.11.2018 до Додаткової угоди № 21 від 24.10.2018, Додаткова угода № 22 від 08.11.2018 та Додаткова угода від 31.12.2018 до Додаткової угоди № 22 від 08.11.2018, Додаткова угода № 23 від 20.12.2018 та Додаткова угода від 31.01.2019 до Додаткової угоди № 23 від 20.12.2018 та Додаткова угода від 31.01.2019 до Додаткової угоди № 23 від 20.12.2018, Додаткова угода № 24 від 20.12.2018 та Додаткова угода від 31.01.2019 до Додаткової угоди № 24 від 20.12.2018.

На виконання Договору № 2/1173 від 26.01.2018 складено акти приймання-передачі природного газу у віртуальній точці.

Висновком експерта від 24.08.2023 № 24-08/23 встановлено, що, зокрема, Актами приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці відслідковується, що протягом серпня 2018 року ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» передало сумарно 34 000,000 тис. м3 природного газу і ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» повернуло сумарно 34 000,000 тис. м3 природного газу.

Отже, судом встановлено, а висновками експерта від 24.08.2023 № 24-08/23 підтверджено, що Актами приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці за серпень 2018 року відслідковується зустрічна передача природного газу від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» на ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» і у зворотному напрямку у однаковому обсязі, що і демонструє факт балансування що здійснювався цими суб?єктами господарювання.

При цьому, в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують передачу природного газу, а також і його повернення в місяці балансування. Крім того, відповідач не заперечує, що природний газ було повернуто в обсязі, який передавався для балансуючих об`ємів.

Судом встановлено також, що листом від 12.08.2019 року № 1001ВИХ-19-3456 Акціонерне товариство «Укртрансгаз», розглянувши лист ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна», повідомило наступне.

На ВТТ передбачені наступні операції: при формуванні алокації природного газу по віртуальній торговій точці входу, точці входу на міждержавному з?єднанні, точці входу з газосховищ обсяг природного газу, поданого замовником послуг транспортування в цій точці, є рівним обсягу природного газу, визначеним у підтвердженій номінації/місячній номінації/реномінації замовника послуг транспортування в цій точці.

Якщо після здійснення оператором газотранспортної системи процедури алокації у замовника послуг транспортування виник місячний небаланс, то такий замовник послуг транспортування має можливість його врегулювання:

в разі позитивного значення місячного небалансу замовник послуг транспортування здійснює продаж природного газу в розмірі небалансу іншим замовникам послуг транспортування, або здійснює закачування газу в обсязі місячного небалансу природного газу або його залишків шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації;

в разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування або здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання небалансу.

Таким чином, судом враховується, що розбіжності між даними щодо обсягів придбаного та реалізованого природного газу виникли у зв?язку з тим, що інформація ПАТ «Укртрансгаз» відображає балансуючі обсяги замовника послуг транспортування протягом звітного періоду, тоді як придбання та реалізація природного газу обліковуються окремо та в звіті про надходження та розподіл природного газу не зазначаються.

Суд звертає увагу, що АТ «Укртрансгаз» листом від 22.10.2019 року № 1001ВИХ-19-4904 (додатково до листа від 07.10.2019 року № 1001ВИХ-19-4619) зазначено, що послуги балансування газотранспортної системи не є реалізацією природного газу, та не можуть вважатися підтвердженням операцій з постачання чи купівлі-продажу природного газу.

Тобто, рух балансуючих об`ємів природного газу не носить характер постачання, передача та повернення ресурсу відбувається в одному податковому та балансуючому періоді - місяці, в якому та по результатам якого за необхідності проводиться балансування. Такий регулярний рух газу в межах місяця носить технічний характер, обумовлений особливостями функціонування ГТС, не є оплачуваним, не спрямований на відчуження ресурсу та не має наслідком передачу права власності, а отже податкових зобов`язань.

Як встановлювалось судом вище, між позивачем та ТОВ Еру Трейдінг також укладався договір купівлі-продажу природного газу № 1174/1 від 01.04.2018, яким передбачено, що Продавець зобов?язується передати Покупцю природний газ, а Покупець зобов?язується прийняти та оплатити природний газ, в порядках та на умовах, зазначених цим договором.

Розділом 3 Договору № 2/1174/1 затверджено порядок передачі, приймання та обліку газу.

Так, пунктом 3.1 цього Договору визначено, що Продавець передає Покупцю розмитнений та очищений від усіх податків газ у фізичних та/або віртуальних точках входу/виходу газотранспортної системи (Пункти приймання-передачі), визначених Оператором ГТС відповідно до правил Кодексу газотранспортної системи, та розміщених на офіційному веб сайті Оператора. Фізичні та/або віртуальні точки входу/виходу, в яких здійснюється приймання-передача газу у відповідному місяці передачі (із зазначенням ЕІС-кодів таких точок) визначаються Сторонами у Додаткових угодах.

3 метою оформлення передачі газу від Продавця до Покупця, Продавець зобов?язується своєчасно надавати оператору ГТС Акти приймання-передачі газу та інші документи, що підтверджують зобов`язання Продавця передати Покупцю, а Покупця прийняти у відповідному місці передачі зазначений в таких документах обсяг газу на умовах цього Договору. (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 даного Договору передбачено, що право власності на газ переходить від продавця до Покупця в пункті передачі газу з дати підписання Сторонам відповідного Акту приймання-передачі газу та комерційного Акту приймання-передачі (далі - Акти).

Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов?язану з правом власності на газ. (п. 3.4 Договору) Не пізніше 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за. останнім днем передачі газу у відповідному Місці передачі газу, продавець зобов?язується надати Покупцю підписані та скріплені печаткою продавця 3 (три) примірники Акту приймання-передачі, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, а також підписані та скріплені печаткою продавця 2 (два) примірника комерційного акту приймання-передачі, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу та фактична вартість переданого газу (далі - Акти).

В цілях цього пункту останнім днем передачі газу у відповідному Місяці передачі газу вважається день, в якому продавець передав Покупцю Обсяг газу призначений до передачі у такому Місяці передачі та зазначений у Додатковій угоді, що встановлює та визначає обсяг Газу. Покупець не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем отримання Актів, зобов?язується повернути Оптовому продавцю один примірник оригіналів Актів, підписаних уповноваженим представником та скріпленого печаткою або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Актів.

Підписані Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Розділом 4 Договору № 2/1174/1 затверджено, що ціна на Газ, який підлягає передачі, визначається Сторонами у додаткових угодах до Договору. Загальна сума договору складається із загальної вартості Газу, переданого Оптовому покупцю за весь період дії Договору.

Додаткові угоди до Договору № 2/1174/1 укладені додаткові угоди, зокрема Додаткова угоди № 3 від 25.04.2018 та Додаткова угода від 30.04.2018 до Додаткової угоди № 3 від 25.04.2018, Додаткова угоди № 4 від 18.05.2018.

Судом також вказується, що, відповідно до положень п. 45 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII (далі - Закон «Про ринок природного газу»), який визначає нормативні вимоги функціонування ринку природного газу України, транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов?язана з переміщення природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Тобто, законодавство, що регламентує діяльність на ринку природного газу розділяє поняття «переміщення», «доставка», «балансування».

Таким чином, суд доходить висновку про те, що «переміщення» є процесом транспортування, а «доставка» є результатом переміщення (транспортування).

Стосовно послуг з «балансування», то пунктом 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи надано наступні визначення термінам :

«балансування системи» - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

«комерційне балансування» - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації «фізичне балансування» - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

Кодекс газотранспортної системи унормовує, що операції з балансування (комерційного/фізичного) здійснюється виключно оператором газотранспортної системи, який діє на підставі ліцензії.

Кодекс газорозподільних систем (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації оператори газорозподільних систем, суміжні газовидобувні підприємства, газовидобувні підприємства, підключені безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG зобов`язані надавати інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті та у строки, визначені цим Кодексом. Підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до газотранспортної системи, є основою для формування інформації, що передається оператору газотранспортної системи для здійснення ним алокації. Підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до газотранспортної системи, є основою для формування інформації, що передається оператору газотранспортної системи для здійснення ним алокації. При цьому така інформація надається оператору газотранспортної системи за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на Його веб-сайті. При цьому така інформація надається оператору газотранспортної системи за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті. (п. 3, 5, 6 глави 1 розділу XII Кодексу газорозподільних систем).

Крім того, суд також приймає до уваги твердження позивача про те, що чинні нормативно правові акти в газотранспортній сфері, зокрема норми Кодексу газотранспортної системи України, типові договори, відповідно до яких здійснюється переміщення природного газу, містять посилання на акт приймання-передачі природного газу, як на документ, що підтверджує рух природного газу. Однак, такий акт не конкретизує підставу здійснення передачі газу та застосовується як до операцій купівлі-продажу, так і будь-яких інших, за якими не відбувається перехід права власності (як приклад, передача газу в якості забезпечення виконання зобов?язань у заставу, заклад, надання на підставі договору про співробітництво та ін.). 3 огляду на зазначене, будь-яке переміщення природного газу оформлюється актом приймання-передачі, однак це не означає, що підставою були відносини з купівлі-продажу.

При цьому, судом встановлено наявність в матеріалах справи Звітів про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування, складені за формою Ф8-3в-а, оформлені замовником послуг - ТОВ «ТД «СОКАР Україна», EIC код - 56X9300000078909 у яких у розділі «Надходження природного газу» відслідковується надходження природного газу придбаний у віртуальній торговій точці від контрагента ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», ЕІС код - 24X-ERUTRADING-O, та у розділі «Передача природного газу» оформлено передача природного газу у віртуальній торговій точці контрагенту ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», ЕІС код - 24X-ERUTRADING-O.

Зі Звітів про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування судом встановлено, що за період з 01.01.2018 по 31.01.2019 фактичний обсяг отриманого природного газу склав загалом 219 000 тис. м3, а фактичний обсяг переданого природного газу - 233 000 тис. м3, різниця вказана 14 000 тис. м3.

Разом з тим, суд зауважує, що зі Звітів про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування, що складені за формою Ф8-3в-а замовником послуг - ТОВ «ІД «СОКАР Україна», вбачається, що передача у віртуальній торговій точці на користь ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» природного газу в загальному обсязі 233 000 тис. м3, з яких 14 000,0 тис. м3 є реалізацією природного газу на виконання Договору № 016/2018-ПГ від 26.01.2018, а 219 000,0 тис. м3 не є операціями з переходу права власності на природний газ. Суд враховує, що такий рух природного газу опосередкований необхідністю проведення оператором газотранспортної системи операцій із балансування за результатами місячної алокації.

Вказані операції оформлювались окрім Звітів про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування, ще і тристороннім актом, за участю оператора газотранспортної системи, по результату календарного місяця. Визначений в Звіті об?єм природного газу не відображає суть операцій та не підтверджується первинними документами в розумінні ПК України.

Отже, суд доходить до висновку, що вказані операції з природним газом в обсязі 219 000 тис. куб. м.3 по зазначеному періоді не є операціями купівлі-продажу чи поставки, чи операціями щодо переходу права власності на природній газ, а тому по даним операціям не можуть виникати податкові зобов?язання.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується висновками експерта від 24.08.2023 № 24-08/23.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка бухгалтер товариства (позивача) ОСОБА_1 зазначила, що підписаних актів прийому передачі з переходом права власності на спірний об`єм газу та виписаних податкових накладних товариством не складалось, оскільки обставин приходу та реалізації не було.

Відтак, суд дійшов висновку, що визначений Звітами рух природного газу не є реалізацією природного газу, та вказані Звіти не можуть вважатися підтвердженням операцій з постачання чи купівлі-продажу природного газу, а тому висновки Акту перевірки від 27.04.2021 № 309/31-00-07-02-01/37037544 ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДИНГ» про заниження податкових зобов?язань ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СОКАР Україна» на загальну суму 356 157 862 грн, в тому числі: березень 2018 року - 17 673 339 грн., квітень 2018 року - 10 819 918 грн., травень 2018 року - 33 201 135 грн., червень 2018 року - 38 253 019 грн., липень 2018 року - 51 689 438 грн., серпень 2018 - 53 727 241 грн., вересень 2018 року - 21 678 964 грн., листопад 2018 року - 60 121 801 грн., грудень 2018 року - 21 690 704 грн., січень 2019 року - 47 302 303 грн., у зв`язку з не реєструванням податкових накладні протягом граничного терміну реєстрації, не є обґрунтованим та документально підтвердженими.

Вказані висновки, зокрема, підтверджується і самим ДПС України у рішенні від 01.09.2021 року № 20073/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги позивача.

Так, суд приймає до уваги те, що рішенням від 01.09.2021 року № 20073/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, Державна податкова служба України, частково задовольнивши скаргу позивача, зокрема, скасувала ППР ЦМУ ДПС від 02.06.2021 №00002540702 стосовно висновків акту перевірки про донарахування ПДВ у розмірі 353 055 064 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Еру Трейдінг» та №00002550702 стосовно зменшення суми від?ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду (ряд.21 Декларації) у розмірі 3 102 798 грн.

У зв`язку із прийняттям Рішення ДПС України про відсутність підстав для реєстрації операцій з ПДВ суд вказує на відсутність підстави для нарахування штрафних санкцій по вказаним операціям, оскільки вказані складові нерозривно пов`язані та не можуть існувати один без одного.

Тобто, самим ДПС України визнано факт відсутності порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п.201.1 ст.201, п.201.10 ст.201 ПК України, що, в свою чергу, свідчить, зокрема, але не виключно, про протиправність висновків відповідача про порушення позивачем вимог п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, оскільки вони є похідними.

Суд зауважує, що обов`язок складання податкових накладних нерозривно пов`язаний саме із поставкою (реалізацією товару, що передбачає перехід права власності), а не лише фізичною передачею-відвантаженням, що мало місце в межах спірних правовідносин.

При цьому, судом встановлено, що у позивача відсутня, як перша (дата зарахування коштів), так і друга можлива подія (дата відвантаження товарів), передбачені п.187.1 ст. 187 ПК України, для виникнення податкових зобов`язань, адже ці події повинні мати місце в межах операцій постачання.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд вважає помилковими твердження контролюючого органу щодо порушення позивачем пункту 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, оскільки відсутні операції з поставки чи купівлі-продажу природного газу, підтвердження їх здійснення відсутні, що свідчить про відсутність у позивача зобов`язання по складанню та реєстрації податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Еру Трейдінг».

Тобто, суд вказує, що при визнанні самим ДПС України неправомірності висновків, викладених в акті перевірки, щодо донарахування ПДВ та зменшення суми від?ємного значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, висновки про нарахування штрафу за порушення строків складання та реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані обґрунтованими через їх похідний характер, а тому податкове повідомлення-рішення від 02.06.2021 № 00002580702, прийняте на підставі цих висновків підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що додатково на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вказує наступне.

Судом встановлено, що у 2019 році Офіс великих платників податків ДПС вже здійснював аналогічну перевірку ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», за наслідками проведення якої контролюючим органом сформовані ідентичні висновки у Акті перевірки № 2356/28-10-14-01-02/37037544 від 08.08.2019 р., як і в межах спірних правовідносин.

Зокрема, на підставі висновків вказаного акту перевірки від 08.08.2019 р. Офісом ВПП було прийнято ряд ППР, чотири з яких є ідентичними до ППР, прийнятих під час перевірки у 2021 році, а саме ППР від 06.09.2019 року:

- № 0005821401 (донарахування ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Еру Трейдінг»);

- № 0006001401 (реєстрація податкових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Еру Трейдінг»);

- № 0005791401 (зменшення від?ємного значення ПДВ);

- № 0005841402 (виплати нерезиденту).

Разом з тим, рішенням від 18.11.2019 року №9902/6/93-00-08-05-02 ДПС України скасовано вказані ППР від 06.09.2019р.

Тобто, вперше ДПС України в 2019 році скасовано ППР ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» в частині операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Еру Трейдінг» та штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних по таким взаємовідносинам.

При цьому, Рішенням від 01.09.2021 року № 20073/6/99-00-06-01-02-06 ДПС України у 2021 році скасувала ППР ЦМУ ДПС від 02.06.2021 № 00002572502 (виплати нерезиденту) та №00002540702 (донарахування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Еру Трейдінг»), №00002550702 (зменшення від?ємного значення ПДВ) та залишила без змін ППР ЦМУ ДПС від 02.06.2021 року № 00002580702 (реєстрація податкових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Еру Трейлінг»).

Отже, суд звертає увагу, що у рішенні від 18.11.2019 № 9902/6/93-00-08-05-02, яка прийнята за результатами розгляду скарги позивача на висновки акта перевірки від 08.08.2019 № 2356/28-10-14-01-02/37037544, ДПС України вказано, що у ході адміністративного оскарження ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» було надано лист АТ Укртрансгаз, відповідно до якого послуги з балансування газотранспортної системи не є реалізацією природного газу, та не можуть вважатися підтвердженням операції з постачання чи купівлі-продажу природного газу.

Зазначеним рішенням, ДПС України, зокрема, підсумовано, що перевіркою не досліджено обсяги фактично реалізованого природного газу на покупців та обсяги газу, які підлягали балансуванню в результаті здійснення цих операцій, з урахуванням чого ДПС України скасовані, зокрема, ППР в частині операцій по взаємовідносинам з ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ та у відповідній частині штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист АТ «УКРТРАНСГАЗ» від 21.06.2019 №1001ВИХ-19-2697 про нібито підтвердження фактичного транспортування та реалізації позивачем на користь ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» природного газу у кількості 233 000 тис. м.3., оскільки, по-перше, правомірність таких висновків заперечується самим ДПС України у рішенні від 18.11.2019 № 9902/6/93-00-08-05-02, по-друге, природній газ обсягом 14 000 м3 не є спірним між сторонами, а по-третє, оператор ГТС виключно у листі резюмував обсяги передачі технічних об`ємів природного газу.

Крім того, суд вчергове наголошує, що відповідачем не доведено жодним чином наявність факту реалізації/продажу природного газу, наведеного у листі АТ «УКРТРАНСГАЗ» від 21.06.2019 №1001ВИХ-19-2697.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 02.06.2021 № 00002580702.

Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення належними та достатніми доказами.

Стосовно доводів позивача про протиправність наказу № 235 від 30.03.2021 р. суд вказує про їх необґрунтованість, оскільки у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 року по справі № 816/228/17.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого спірного рішення.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи висновки суду, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 22 700,00 грн., положення ч. 1 ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Інших витрат до розподілу до суду не заявлено.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 02.06.2021 № 00002580702.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (вул. Б. Хмельницького, 52А, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 37037544) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 44082145) витрати по сплаті судового збору у сумі 22700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.