Рішення

від 07.04.2025 по справі 500/507/25

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/507/25

07 квітня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, зокрема, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 26.08.2024 відмовлено у виплаті вказаної допомоги. Позивач вважає, що має право на отримання одноразової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком та відповідачем протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Ухвалою суду від 05.02.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач позов не визнає, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення відповідача зводиться до того, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011.

Відповідно до Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е і ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік № 909).

Страховий стаж, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення. Згідно з пунктом е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, пенсії за вислугу років призначають, зокрема, працівникам освіти при наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

За результатами розгляду звернень позивача від 09.08.2024 та від 10.09.2024, у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відмовлено, у зв`язку із відсутністю у матеріалах її електронної пенсійної справи відомостей щодо перебування у відпустці без збереження заробітної плати за період роботи на посаді вихователя дитячого садка з 02.08.1983 по 01.01.1988, враховуючи, що до страхового стажу, який дає право на виплату десяти пенсій, зараховується час перебування у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю не більше 1 місяця в рік (лист Міністерства соціальної політики від 14.05.2014 №613/039/9714).

Враховуючи викладене, підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком, що передбачено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відсутні.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Справа розглянута з урахування періоду перебування головуючої судді у основній щорічній плановій відпустці.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивачу у серпні місяці було призначено пенсію за віком та зараховано увесь страховий стаж згідно Трудової книжки НОМЕР_1 в тому числі період роботи в Тернопільському бавовняному комбінаті (зараз - ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно»» ) у період з 1983 року по 1996 рік. Разом стаж роботи до призначення пенсії за віком 44 роки.

У відповідності до Пункту 7.1. Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особа, яка на день досягнення пенсійного віку, працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посаді, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років та відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж до 30 років для жінок та до цього не отримували будь яку пенсію - виплачується грошова допомога , яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. З огляду на вищенаведену норму закону Позивач звернулася із Заявою до ГУ ПФУ у Тернопільській області із проханням виплати даної допомоги. Однак отримала відмову від 26.08. 2024 року з підстави: відсутність інформації щодо наявності відпусток без збереження заробітної плати у період роботи з 02.08.1983 року по 01.01.1988 року із рекомендацією звернутися у суд.

Позивач не брала відпустки за власний рахунок, даний факт можуть підтвердити свідки, які безпосередньо працювали із нею на підприємстві. Також через недбале поводження із кадровим діловодством Товариства спричинило неможливість Позивачем отримати виплату, яку нею зароблено як більше 44 років плідної праці.

На численні звернення позивача Тернопільський бавовняний комбінат (зараз - ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно») надав відповідь, що запитувана інформація відсутня в архіві діючого підприємства, інформація, яка необхідна для ПФУ надана про стаж роботи, накази, зарплату і Особова картка працівника Типової міжвідомчої форми №Т- 1 також є в архіві.

Не погодившись з відмовою пенсійного органу, позивач оскаржила її до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 №1788-ХІІ (далі Закону №1788) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку. який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09 липня 2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону №1788 - ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік № 909).

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909.

Суд наголошує на тому, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних, записів у ній орган Пенсійного фонду має право обчислити трудовий стаж на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також інших первинних документів (довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів та угод з відмітками про їх виконання, та ін.).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 275/615/17.

Разом з тим, суд зазначає, що посада відповідає пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України № 1058-ІV, який набрав чинності, з 01.11.2011 жінкам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж 30 років на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь яку пенсію, при призначенні за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Розділом 1.Освіта Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909 (далі - постанова №909), передбачено, що до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах, зокрема, директори (завідуючи), вихователів в дошкільних навчальних закладах всіх типів.

З вищезазначених правових норм слідує, що для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV необхідно дотримання сукупності таких умов:

- стаж роботи на таких посадах на день досягнення пенсійного віку повинен складати не менше 30 років для жінок та 35 років для чоловіків;

- факт неодержання пенсійних виплат на день досягнення пенсійного віку.

Значення трудової книжки, як основного документу, що підтверджує стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні позивачу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За нормами частин 1 та 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 3028,00 грн. згідно квитанції від 28.01.2025.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 квітня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

третя особа:

- Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об`єднання "Текстерно" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 18,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 00306650) .

Головуючий суддяПодлісна І.М.