Рішення

від 14.04.2025 по справі 560/17888/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/17888/24

РІШЕННЯ

іменем України

14 квітня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНЕТ" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗНЕТ" 02.12.2024 звернулось до суду з адміністративним позовом від 29.11.2024 в якому просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 21.10.2024 №15689/6/22-01-04-08/37347474 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «З НЕТ» як платника єдиного податку та виключення з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024; 2) Зобов`язати ГУ ДПС у Хмельницькій області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНЕТ» платником єдиного податку третьої групи з 01.10.2024 року шляхом включення його до Реєстру платників єдиного податку.

У позові товариство пояснило, що згідно з КВЕД ДК 009:2010 основним видом діяльності позивача є 6190 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку". Позивач включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг з 14.09.2023 під №1446 за кодом IA S1 як постачальник електронних послуг з доступу до мережі Інтернет, а також як постачальник електронних комунікаційних мереж. Вважає, що товариство не здійснювало та не здійснює за вказаними у ст.291 ПК України видами, тому оскаржуване рішення про виключення позивача з 21.10.2024 з реєстру платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню (арк. спр.3-6).

Відповідно до ухвали від 03.12.2024 суд залишив без задоволення заяву про забезпечення позову (арк. спр.44-45).

Ухвалою від 03.12.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (арк. спр.46).

У Відзиві на позов від 13.12.2024 відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що у зв`язку з набранням чинності норм Закону України "Про електронні комунікації" платники єдиного податку - юридичні особи, при наданні послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, в тому числі надання послуг до мережі Інтернет, не мають права обирати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ "ЗНЕТ" і складено акт від 30.09.2024 №21078/22-01-04-09/37347474, яким встановлено порушення позивачем вимог пп.5) пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України з урахуванням пп.8) пп.291.5. п.291.5 ст.291 ПК України, а саме здійснення видів підприємницької діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Зазначає, що Верховним Судом ще не сформовано судову практику у подібних правовідносинах і вважає, що проведення камеральної перевірки не може бути підставою скасування рішення контролюючого органу, оскільки законодавством чітко не передбачено який вид перевірки має проводитись, тому вибір покладається на контролюючий орган (арк. спр.52-55).

Встановивши обставини (факти) якими сторони пояснюють вимоги та заперечення, оцінивши надані учасниками докази, беручи до уваги норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд робить такі висновки, враховуючи наступне.

Щодо клопотання відповідача за №14543/5/22-013 від 13.12.2024 (арк. спр.68) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження потрібно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку, а також через складність та інші обставини.

Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту п.10 ч.6 ст. 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, але крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників, відсутність інших обставин, а також того, що ця справ не підлягає обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження, немає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Також, потрібно враховувати, що кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України, зокрема, відповідач може надати додаткові письмові пояснення та докази, якщо такі є. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Згідно з витягом з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг від 05.10.2024, ТОВ "ЗНЕТ" є постачальником електронних комунікаційних послуг за кодами: 1) IA S1 (послуга доступу до мережі Інтернет); 2) NA.№1 ( послуга доступу до елементів електронної комунікаційної мережі та пов`язаних з нею засобів і послуг); 3) NA.№2 (послуга доступу до мережі Інтернет іншим постачальникам мереж та/або послуг) (арк. спр.33-35).

Відповідно Акту про результати камеральної перевiрки щодо правомiрностi перебування на облiку як платника єдиного податку третьої групи ТОВ "ЗНЕТ", податковий номер за №37347474 за №2107822-01-04-07/37347474 від 30.09.2024 (далі - Акт камеральної перевірки) товариство відповідно до даних АІС "Податковий блок" перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи, основний вид діяльності 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв`язку". Зроблено висновок про встановлення порушення вимог пп.5) пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України з урахуванням пп.8) пп.291.5. п.291.5 ст.291 ПК України, а саме здійснення видів підприємницької діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Реєстрація ТОВ "ЗНЕТ" як платника єдиного податку підлягає анулюванню шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку (арк. спр.75 - 76).

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено Рішення про анулювання реєстрації єдиного податку №15689/6/22-01-04-08/37347474 від 21.10.2014 згідно з яким підстава для анулювання реєстрації здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до підпункту 5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, дата анулювання - 01.10.2024 (арк. спр.36).

Відповідно до Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг (примітки): постачальник електронних комунікаційних послуг - це суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг; постачальник електронних комунікаційних мереж - це суб`єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов`язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.

Згідно з п.87 ч.1 ст.2 "Про електронні комунікації" постачальник електронних комунікаційних послуг - це суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг.

Отже, позивач є тільки постачальником електронних комунікаційних послуг з урахуванням наявних кодів виду послуг, відповідно до Витягу з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.

Відповідно до п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

291.5.1. суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема: 8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення офіційної державної статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об`єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи. Основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Пункт 8 пп. 291.5.1 п.291,5 ст. 291 ПК України не узгоджений з Національним класифікатором України класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року N 457, тому виникає питання щодо КВЕД позивача, який є його основним видом діяльності - 61.90 з урахуванням Закону України "Про електронні комунікації". З урахуванням цього, також потрібно враховувати принцип передбачений пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України.

Відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з абзацом першим п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПК України, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Отже, контролюючий орган може проводити: 1) камеральні; 2) документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні); 3) фактичні перевірки у випадках та у порядку визначених ПК України і МК України.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 393 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 393 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Відповідно до п.77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Підстави документальної позапланової перевірки вказані у п.78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, контролюючий орган міг прийняти рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку, після прийняття рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом та встановлених в ході перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 06.05.2020 у справі №812/1137/16. Також підтверджений у подальшому, зокрема, постановою Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №320/1040/19, в якій зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом; при цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп.299.13 ст.299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Оскільки платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку спричиняє виникнення низки негативних наслідків для такого платника.

При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд робить висновок, що суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв в межах законодавства, оскільки спірне рішення прийнято за результатом камеральної перевірки про що складено відповідний акт, а не на підставі документальної перевірки, як того вимагає ПК України, чим порушив процедуру його прийняття, і не дотримався принципу передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України і це не спростовують листи на які вказує контролюючий орган. Відтак, Рішення про анулювання реєстрації єдиного податку є протиправним, і відповідно підлягає задоволенню зобов`язальна вимога, яка похідна.

Отже, оскільки позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, на його користь підлягають стягненню вказані судові витрати.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНЕТ" від 29.11.2024 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про анулювання реєстрації єдиного податку №15689/6/22-01-04-08/37347474 від 21.10.2014 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНЕТ".

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНЕТ» платником єдиного податку третьої групи з 01.10.2024 шляхом включення його до Реєстру платників єдиного податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНЕТ" судові витрати в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 квітня 2025 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗНЕТ" (вул. Грушевського, 84,м. Красилів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31002 , код ЄДРПОУ - 37347474) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя А.І. Петричкович