Постанова

від 14.04.2025 по справі 520/29272/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 р. Справа № 520/29272/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Спірідонов М.О.) від 15.01.2025 року по справі № 520/29272/24

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3

до Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , звернулися до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просили:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області поновити виплату допомоги на проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024;

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо припинення виплати ОСОБА_2 допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області поновити виплату допомоги на проживання ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024;

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо припинення виплати ОСОБА_3 допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області поновити виплату допомоги на проживання ОСОБА_3 . як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що дії відповідача щодо припинення виплати позивачам допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам з 01.07.2024 є протиправними та такими, що порушують права позивачів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 520/29272/24 позовні вимоги залишено без задоволення.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що УСЗН Красноградської районної державної адміністрації Харківської області порушено права позивачів на отримання допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам, оскільки житлова площа будинку, який було придбано ОСОБА_2 27.06.2024, становить 28,6 кв. м., що становить на кожного члена їх сім`ї 9,53 кв.м. і не перевищує норму житлової площі на одну особу, яка становить 13,65 кв. м. у відповідності до ст. 47 Житлового кодексу України.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є внутрішньо-переміщеними особами, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.02.2024 року № 6322-7001967387; від 23.02.2024 року № 6322-7001967359 та від 23.02.2024 року № 6322-7001967373 відповідно.

19.03.2024 року ОСОБА_2 , звернулася з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за результатами розгляду якої ОСОБА_2 було продовжено виплату вказаної допомоги на наступний шестимісячний період з 01.03.2024 року по 31.08.2024 року в розмірі 8000,00 грн. щомісячно на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

При поданні заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам заявниця була проінформована, що допомога не призначається у разі відповідності критеріям, встановленим пунктами 7 і 8 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що підтверджується відповідним підписом на заяві від 19.03.2024 року.

Також судом встановлено, що згідно верифікації наданої Міністерством фінансів України, яку було завантажено Державним підприємством Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України (ДП ЮЦ) на центральному рівні в Єдину інформаційну систему соціальної сфери (ЄІССС), було надано рекомендацію, що ОСОБА_2 27.06.2024 року здійснено купівлю нерухомого майна на суму, що перевищує 100 тис. гривень (код виявленої невідповідності 481) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,4 кв.м.

На підставі Витягу з Державного реєстру речових прав від 27.06.2024 року на зазначений вище будинок було проведено додаткову перевірку та з`ясовано, що купівлю будинку в с. Дар-Надежда вчинено за 40000 гривень, але так як з 27.06.2024 року сім`я має у власності житлове приміщення, що розташоване на території, включеної до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій виплату допомоги припинено 07.08.2024 року і за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 року виставлено переплату в розмірі 8000 грн., у зв`язку з чим відповідачем ОСОБА_2 були надіслані повідомлення № 02-18/7009 від 15.08.2024 року та № 02-18/7125 від 03.10.2024 року про надміру виплачену суму допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що підлягає поверненню з зазначенням причини та терміну.

Позивачі, вбачаючи в припиненні виплати допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам з 01.07.2024 порушення своїх прав, звернулися за захистом своїх прав до суду першої інстанції, із вказаними вище позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що припинення виплати ВПО на проживання на сім`ю гр. ОСОБА_2 здійснено правомірно, оскільки з 27.06.2024 року сім`я має у власності житлове приміщення, а саме будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,4 кв.м., який розташований на території, включеної до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII) передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

До 20 березня 2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (далі Порядок № 505).

Пунктом 2 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з прийняттям якої постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" втратила чинність.

Відповідно п. 1 Порядку № 332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Згідно з п. 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей 3 000 гривень;

для інших осіб 2 000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Постанови № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абз. 1 п. 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 Порядку № 332 визначено, що допомога призначається внутрішньо переміщеним особам (серед іншого) які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

З матеріалів справи судом встановлено та зазначені обставини сторонами у справі не заперечуються, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є внутрішньо-переміщеними особами, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.02.2024 року № 6322-7001967387; від 23.02.2024 року № 6322-7001967359 та від 23.02.2024 року № 6322-7001967373 відповідно.

Також встановлено, що 19.03.2024 року ОСОБА_2 , звернулася з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за результатами розгляду якої ОСОБА_2 було продовжено виплату вказаної допомоги на наступний шестимісячний період з 01.03.2024 року по 31.08.2024 року в розмірі 8000,00 грн. щомісячно на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до пп. 5 п. 7-1 Порядку № 332 із 1 грудня 2023 р. допомога не призначається/не виплачується на сім`ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання особа з числа членів сім`ї на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений особою з числа членів сім`ї, становив менш як 100 тис. гривень.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 27.06.2024 року здійснено купівлю нерухомого майна на суму, що перевищує 100 тис. гривень за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,4 кв.м.

Відповідно до Наказу № 199 від 13.07.2023 року Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, внесено зміни до переліку Територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а саме Красноградський район з 09.06.2023 року виведено з зони можливих бойових дій.

На підставі Витягу з Державного реєстру речових прав від 27.06.2024 року на зазначений вище будинок було проведено додаткову перевірку та з`ясовано, що купівлю будинку в с. Дар-Надежда вчинено за 40000 гривень, але так як з 27.06.2024 року сім`я має у власності житлове приміщення, що розташоване на території, включеної до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій виплату допомоги припинено 07.08.2024 року і за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 року виставлено переплату в розмірі 8000 грн., у зв`язку з чим відповідачем ОСОБА_2 були надіслані повідомлення № 02-18/7009 від 15.08.2024 року та № 02-18/7125 від 03.10.2024 року про надміру виплачену суму допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що підлягає поверненню з зазначенням причини та терміну.

Наведені вище обставини свідчать про те, що придбане ОСОБА_2 нерухоме майно (житловий будинок) дійсно розташоване на території, щодо якої визначено дату завершення бойових.

Разом з тим, як в позовній заяві, так і в доводах апеляційної скарги позивачі наполягають на тому, що відповідно до ст. 47 Житлового кодексу України, норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу, а відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 384667477 від 27.06.2024, житлова площа будинку, який було придбано 27.06.2024, становить 28,6 кв. м. (при загальній площі будинку 48,4 кв.м.), що становить на кожного члена сім`ї 9,53 кв.м., тобто є меншою за 13,65 кв. м., а тому у відповідача були відсутні підстави для припинення виплати допомоги на проживання та вимагати повернення переплати в розмірі 8000 грн. за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 року.

Надаючи оцінку цим обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" (далі - Постанова № 709), зокрема, пункт 2 Порядку № 509 доповнено абзацом, яким визначено, що починаючи з 01.08.2023, на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих РФ територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Мінреінтеграцїї, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації РФ, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.

Водночас, із липня 2023 року було переглянуто умови призначення допомоги та визначено ряд критеріїв, зокрема майнових, за наявності яких виплата допомоги припиняється. До Порядку № 332 було внесено ряд змін та викладено його у новій редакції відповідно до Постанови № 709.

Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 709 було визначено, що з 01.08.2023 виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким Допомогу було призначено відповідно до Порядку №332 продовжується автоматично на один шестимісячний період.

Крім того, підпунктом 5 пункту 2 Постанови № 709 визначено, що з 01.09.2023 виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови ВПО має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Як вказувалося вище, придбане ОСОБА_2 нерухоме майно (житловий будинок) дійсно розташоване на території, щодо якої визначено дату завершення бойових: АДРЕСА_1 .

В свою чергу, спірним у цій справі є питання, чи підпадає будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 під винятки, визначені підпунктом 5 пункту 2 Постанови № 709, зокрема чи відноситься він, у розумінні Порядку № 709 до житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї.

Колегія суддів зазначає, що під поняттям житлове приміщення розуміється опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Відповідно до ст. ст. 47, 48 Житлового кодексу України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.

Аналізуючи наведені вище норми, з урахуванням обставин цієї справи, суд вважає, що під поняттям «житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї», яке вживається в пп. 5 п. 2 Порядку № 709, площа у розмірі 13,65 кв. м. визначена з урахуванням норми саме житлової площі (а не загальної площі об`єкту нерухомості), яка вказана у ст. 47 Житлового кодексу України.

Згідно витягу з реєстру речових прав, копія якого долучена до матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа будинку складає 48,4 кв. м., а житлова площа становить 28,6 кв. м. /а.с. 21/

Згідно довідки Виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 226 від 10.10.2024 р. ОСОБА_2 (1993 р.н.) дійсно проживає в АДРЕСА_1 та має такий склад сім`ї: чоловік ОСОБА_1 (1992 р.н.); донька ОСОБА_3 (2017 р.н.) /а.с. 20/

Враховуючи те, що у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа якого становить 28,6 кв. м. проживає три особи, колегія суддів дійшла до висновку, що зазначений об`єкт нерухомості підпадає під винятки, які визначені в пп. 5 п. 2 Порядку № 709, оскільки площа житлового приміщення становить менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї (28,6 кв. м./3 особи = 9,53 кв. м., а тому відповідача були відсутні підстави для припинення виплати позивачам допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам.

Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо припинення виплати позивачам допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам та зобов`язання відповідача поновити їм ці виплати з 01.07.2024 р.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року по справі № 520/29272/24 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024 р.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області поновити виплату допомоги на проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024 р.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо припинення виплати ОСОБА_2 допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024 р.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області поновити виплату допомоги на проживання ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024 р.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо припинення виплати ОСОБА_3 допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024 р.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області поновити виплату допомоги на проживання ОСОБА_3 , як внутрішньо переміщеній особі з 01.07.2024 р.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 03196481) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко