Постанова від 01.04.2025 по справі 160/25351/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25351/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 р. (суддя Прудник С.В) в адміністративній справі №160/25351/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350016653 від 05 липня 2024 р. про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно рішення Конституційного Суду від 23 січня 2020 р. №1/-р/2020 у справі №1- 5/2018(746/15); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до її спеціального та пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 період роботи в Мелітопольському виробничому об`єднанні холодильного та компресорного машинобудування "Компресорний завод" 15 липня 1992 р. по 01 квітня 1997 р. - наповнювач балонів зрідженого газу із обов`язками машиніста станції перекачки; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити їй з 28 червня 2024 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту "б" статті 13 закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 р. №213-VIII), із урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 р. рішенні №1-р/2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350016653 від 05 липня 2024 р. в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 їй відмовлено із посиланням на відсутність пільгового стажу. Період роботи з 15 липня 1992 р. по 01 квітня 1997 р. не був зарахований з підстави відсутності уточнюючої довідки, яку позивачка не може надати з огляду на окупацію території, де розташоване підприємство-роботодавець.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046350016653 від 05 липня 2024 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 період роботи в Мелітопольському виробничому об`єднанні холодильного та компресорного машинобудування "Компресорний завод" з 15 липня 1992 р. по 01 квітня 1997 р. - наповнювач балонів зрідженого газу з обов`язками машиніста станції перекачки; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 червня 2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із урахуванням правової позиції, викладеної у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.

Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Посилаючись на порушення норм матеріального права, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 39 років 05 місяців 02 дні, в тому числі за Списком № 2 - 01 рік 09 місяців 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Записи трудової книжки серії НОМЕР_1 не містять усіх необхідних відомостей. Для підтвердження пільгового характеру роботи ОСОБА_1 в період з 15 липня 1992 р. по 01 квітня 1997 р. ОСОБА_1 не надано уточнюючу довідку (Додаток 5).

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачка вказує, що виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів. Записи в трудовій книжці підтверджують період виконуваної нею роботи по Списку № 2. Записи виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із підписами відповідальних осіб та печатками , є посилання на накази. Надати уточнюючу довідку про період роботи з 15 липня 1992 р. по 01 квітня 1997 р. неможливо, оскільки підприємство правонаступник знаходиться на окупованій території.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 червня 2024 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява та додані до неї документи розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яким рішенням № 046350016635 від 05 липня 2024 р. відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю в неї необхідного пільгового стажу.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350016653 від 05 липня 2024 р., оскільки відсутність довідки, яка уточнює пільговий характер роботи, не може позбавляти позивачку права на пенсійне забезпечення, з огляду на перебування підприємства на тимчасово окупованій території.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно частин 1,2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно змісту наявної в матеріалах справи копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №046350016653 від 05 липня 2024 р. страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 5 місяців 2 дні, пільговий за Списком №2 - 01 рік 09 місяців 08 днів. До пільгового стажу зараховано період роботи з 08 липня 1997 р. по 15 квітня 1999 р. згідно довідки №562 від 20 червня 2024 р. В призначенні пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку із відсутністю в неї необхідного пільгового стажу (а.с. 11).

Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 01 квітня 2015 р. визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України №213-VIII, що набрав чинності 01 квітня 2015 р. внесено зміни до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та викладено його в наступній редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII (набав чинності 11 жовтня 2017 р.) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Щодо не зарахування позивачці до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 15 липня 1992 р. по 01 квітня 1997 р. (а.с.29) слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтю 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок №637) встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається із записів наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 в період з 15 липня 1992 р. по 01 квітня 1997 р. ОСОБА_1 працювала наповнювачем балонів зрідженого газу із обов`язками машиніста станції перекачки в Мелітопольському виробничому об`єднанні холодильного та компресорного машинобудування "Мелітопольський компресорний завод", який згідно розпорядження №113 Р від 20 березня 1995р. було перейменовано в ВАТ "Мелітопольський компресор". Дані про проведення атестації робочого місця трудова книжка не містить.

Проте, за висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (див. постанову Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а) .

ОСОБА_1 вказує про неможливість отримання уточнюючої довідки про характер виконуваної нею роботи в період з 15 липня 1992 р. по 01 квітня 1997 р., оскільки підприємство - правонаступник зареєстроване в місті Мелітополь Запорізької області, яке є тимчасово окуповано територією. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ПРАТ "МЕЛКОМ" (код ЄДРПОУ 00217840) зареєстровано за адресою: 72319, Україна, Запорізька обл., місто Мелітополь, вулиця Героїв України, будинок, 210. Інформація щодо фактичного знаходження підприємства на підконтрольній Україні території відсутня.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачка з об`єктивних причин, які не залежать від її волевиявлення, позбавлена можливості отримати за місцем роботи довідку на підтвердження пільгового стажу роботи за Списком № 2, і ця обставина не може стати на заваді у реалізації нею права на пенсійне забезпечення.

Апеляційна скарга інших доводів, ніж відсутність довідки на підтвердження пільгового характеру роботи (додаток 5), не містить, тому колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, які передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 р. в адміністративній справі №160/25351/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 квітня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяН.П. Баранник

суддяО.О. Круговий