Постанова

від 14.04.2025 по справі 160/27445/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27445/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року (суддя Савченко А.В.)

у справі №160/27445/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-виробнича компанія «Промгруп»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарно-виробнича компанія «Промгруп» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.09.2023 №0249410412 в частині застосування штрафу у сумі 230 733,98 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРНП податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за результатами проведеної камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, оформленого актом перевірки від 18.07.2023 №26814/04-36-04-12/40806615, дійшов висновків, щодо реєстрації 13 податкових накладних з порушенням строків, передбачених п.201.10 ст.201 ПK України, що стало підставою для накладення на позивача штрафу згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України та, відповідно, винесення податкового повідомлення-рішення від 04.09.2023 р. №0249410412. Позивач визнає, що ним дійсно допущено порушення податкового законодавства, втім пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України станом на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був діючим (не скасованим), тобто штрафні санкції щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою поширення на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються, а отже в даному випадку діє презумпція правомірності рішення платника податку. Крім того, Законом України №2876-ІХ від 08.02.2023 було збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкових накладних, залежно від дня їх складання та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та, відповідно, доповнено підрозділ 2 пунктами 89 та 90. Таким чином, позивач вважає, що відповідач невірно визначив відсоток розміру штрафу за порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН, який підлягає застосуванню, оскільки виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Перехідні положення ПК України, останній при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону №2876-ІХ та застосувати зниженні розміри штрафних санкцій. Також, податкове повідомлення-рішення прийнято без розгляду заперечень товариства на акт перевірки платника, а право товариства на участь у розгляді заперечень на акт перевірки відповідачем було порушено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року позов задоволено.

Суд за встановлених у справі обставин дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийнято без розгляду у встановлений законом строк заперечень позивача на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області положень пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт процедурного порушення відповідачем положень податкового законодавства, яке призводить до неправомірності наслідків перевірки та застосування санкцій, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.09.2023 №0249410412 в частині застосування до позивача штрафу у сумі 230733,98 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРНП податкових накладних не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що позивач у позовній заяві самостійно вказав про те, що ним було отримано лист про дату та час розгляду заперечень, що, на думку відповідача, свідчить про те, що контролюючим органом на виконання п. 86.7.1 ст. 86 ПК України вчинено дії з метою забезпечення встановленої законодавством процедури розгляду заперечень та при прийнятті врахував заперечення платника до акта перевірки. Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що розповсюджувати дію пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений п. 201.1 ст. 201 ПК України, до внесення змін Законом №2876-ІХ) є неможливим. Відтак зменшений розмір санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-ІХ або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.п.20.1.4, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст.20 розділу І та п.п. 75.1.1 п. 75.1. ст.75 розділу ІІ Податкового кодексу України, в порядку визначеному п.п. п. 76.2 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-виробнича компанія «Промгруп» (код ЄДРПОУ: 40806615) щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (дані ЄРПН).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.07.2023 №26814/04-36-04-12/40806615, відповідно до висновків якого, позивачем допущено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена п.120-1.1, статті 120-1 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено порушення строків реєстрації 13 податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з датою складання: червень, липень та серпень 2022 року. Граничний термін реєстрації податкових накладних: період з 30.06.2022 по 15.09.2022. Затримка реєстрації в ЄРПН зазначених податкових накладних склала від 2 до 18 днів.

Позивач, не погодившись із висновками акта перевірки від 18.07.2023 №26814/04-36-04-12/40806615, звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в порядку ст. 44 та ст. 86 Податкового кодексу України із запереченнями №01/0963 від 15.08.2023 на акт камеральної перевірки №26814/04-36-04-12/40806615 від 18.07.2023 (відправлення №5000026058153 отримано адресатом 18.08.2023).

На підставі вищевказаного акта камеральної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми Н від 04.09.2023 №0249410412, яким до ТОВ «Ливарно-виробнича компанія «Промгруп» застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених ст. 201 Податкового кодексу України та згідно з п.120-1.1, статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 230 733,98 грн.

Вважаючи протиправним означене податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Правове регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Одним із прав платника податків є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

Пункт 75.1 статті 75 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Стаття 86 ПК України врегульовує питання оформлення результатів перевірок.

Так, пункт 86.7 статті 86 ПК України передбачає, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За правилами підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки (підпункт 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України).

У підпункті 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України деталізовано питання, які підлягають вирішенню під час розгляду матеріалів перевірки комісією з питань розгляду заперечень, та передбачено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Про можливість надання податковому органу додаткових документів після закінчення перевірки вказують і положення пунктів 44.6, 44.7 статті 44 ПК України.

Так, пункт 44.6 статті 44 ПК України також передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства (зокрема, але не виключно, у постановах від 28 березня 2023 року у справі №810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань.

У постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід`ємної частини.

З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із запереченнями №01/0963 від 15.08.2023 на акт камеральної перевірки, які отримано адресатом 18.08.2023.

Відповідач направив позивачу лист про дату та час розгляду заперечень, який мав відбутись 25.08.2023, однак такий лист отримано позивачем 29.08.2023, тобто після дати, на яку призначено розгляд таких заперечень. Наведені обставини не заперечуються відповідачем.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючим органом винесено від 04.09.2023 №0249410412, втім, матеріали справи не містять жодних доказів розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки та прийняття комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень відповідного висновку й направлення позивачу письмової відповіді, як це передбачено положеннями пп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийнято без розгляду у встановлений законом строк заперечень платника податків на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням норм пункту 86.7 статті 86 ПК України, які мають характер істотних порушень прав платника, а тому не можуть не впливати на оцінку правомірності цього податкового повідомлення-рішення.

Не вирішуючи наперед результат розгляду контролюючим органом наданих позивачем документів та пояснень та їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення (пункт 3), та без урахування права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9).

Саме про такий процесуальний наслідок недотримання вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України вже неодноразово вказував Верховний Суд (зокрема, але не виключно у постановах від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2305/19, від 17 січня 2022 року у справі № 640/4983/19, від 24 лютого 2022 року у справі № 560/8920/20, від 12 липня 2023 року у справі № 200/4704/21, від 24 грудня 2024 року у справі №640/20970/22).

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У розвиток зазначеного підходу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 вказала, що підставами для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Дніпропетровській області посилається на те, що процедурне порушення, яке полягає у не розгляді заперечень на акт перевірки, не призвело до помилковості висновків контролюючого органу та не тягне за собою протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Однак, колегія суддів не може погодитись із такими доводами відповідача, оскільки право на подання заперечень на акт перевірки та бути присутнім під час їх розгляду гарантоване платнику податків статтею 17 ПК України. Безпідставне залишення без розгляду своєчасно поданих платником податків заперечень на акт перевірки об`єктивно може вплинути на обставини обґрунтованості прийнятого на підставі акта перевірки податкового повідомлення-рішення, адже за правилами, встановленими пунктом 86.7 статті 86 ПК України, такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що недотримання відповідачем вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України в частині розгляду своєчасно поданих позивачем заперечень на акт перевірки є достатньою та самостійною підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі висновків акта перевірки.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №160/27445/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко