Постанова

від 02.04.2025 по справі 420/33375/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33375/24

Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,

повний текст судового рішення

складено 07.02.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представників відповідача - Іванової І.О., Демченко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні (далі Південне МГУ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Південного МГУ №63 від 17.10.2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного МГУ на його - ОСОБА_1 , користь моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить державну службу на посаді начальника Управління державного контролю на кордоні Південного МГУ. Наказом Південного МГУ від 07.08.2024 року №25 відносно нього порушено дисциплінарне провадження, підставою для видачі якого слугувала службова записка керівника аудиторської групи - начальника відділу внутрішнього аудиту Лагуткіна К. від 25.07.2024 року. Позивач вважає, що члени аудиторської групи, посилаючись на необхідність притягнення до дисциплінарної відповідальності у тому числі його, вийшли за межі визначених повноважень та проведення процедури аудиту.

За результатом дисциплінарного провадження комісія дійшла висновку про вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає в незабезпеченні зберігання експертного висновку №002783і/23 від 14.12.2023 року в матеріалах ветеринарної справи №10825763 на відповідному прикордонному інспекційному посту.

На підставі подання дисциплінарної комісії від 04.10.2024 року наказом Південного МГУ №63 від 17.10.2024 року накладено дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Позивач вважає, що члени дисциплінарної комісії були зацікавлені у притягненні його до відповідальності, оскільки існує прямий причинно-наслідковий зв`язок між його статусом викривача та притягненням до дисциплінарної відповідальності.

В цьому контексті позивач зазначає, що 14.08.2024 року ним подано повідомлення про можливі факти вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень в.о. заступника начальника Південного МГУ ОСОБА_2 . Позивач вважає, що вищезазначений факт викликав у ОСОБА_2 незадоволення та особисту неприязнь по відношенню до нього, що зумовило подання нею службової записки за вигаданими підставами - недотриманням правил етичної поведінки по відношенню до неї. На підставі вказаної службової записки наказом №36 від 28.08.2024 року вже було порушено інше дисциплінарне провадження.

В межах дисциплінарного провадження по цій справі службова записка керівника аудиторської групи ОСОБА_3 від 25.07.2024 року надана до виконання саме ОСОБА_2 . Водночас, жодних дій щодо усунення порушення (долучення експертного висновку) не вжито, що на думку позивача свідчить про співучасть ОСОБА_2 , а також посадових осіб відділу правового забезпечення у вчиненні, приховуванні надуманого порушення та бажанням притягнути його до відповідальності.

Також позивач вважає, що ОСОБА_2 як і ОСОБА_4 не могли брати участі в голосуванні дисциплінарної комісії в силу того, що ним подано повідомлення про вчинення ними правопорушення, яке пов`язане з корупцією, а тому вони в момент голосування діяли в умовах конфлікту інтересів.

Крім того, в.о. керівника Південного МГУ ОСОБА_8, щодо якого також було подано повідомлення про можливе корупційне правопорушення, доручив внести зміни до положення управління державного контролю на кордоні. Ці зміни передбачали, зокрема, наявність вищої освіти не нижче рівня спеціаліста/магістра у галузі ветеринарної медицини. Позивач зазначає, що при його призначенні на посаду, суб`єктом призначення не встановлювались додаткові спеціальні вимоги до освіти. Вважає, що у суб`єкта призначення відсутні підстави для встановлення додаткових спеціальних вимог щодо освіти. Такі дії прямо суперечать принципу «забезпечення рівного доступу до державної служби» та «стабільності».

Щодо суті встановленого комісією дисциплінарного проступку позивач зазначив, що йому незрозуміло, яку конкретну норму статті законодавства України він порушив.

Дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення стверджують, що в Чорноморському рибному порту відсутній оригінал чи копія експертного висновку, а також те, що ним не забезпечено його зберігання на прикордонному інспекційному посту.

Позивач вважає, що такі твердження не відповідають вимогам законодавства оскільки: 1) законодавство не визначає, що експертний висновок повинен зберігатись в будь-якій справі, а тим паче у «ветеринарній справі»; 2) законодавство не визначає в якій формі (паперова, електронна) повинен зберігатись експертний висновок; 3) експертний висновок №002783і/23 надходив на електронну адресу зони обслуговування №6, тобто, він наявний в Чорноморському рибному порту.

Наказ №63 від 17.10.2024 року являється також протиправним, оскільки виданий внаслідок незаконних дій та бездіяльності інших посадових осіб Південного МГУ. Відповідно до наказів Південного МГУ від 16.09.2022 року №52-ОД та від 27.09.2023 року №61-ОД відповідальною за ведення та зберігання документів у відділі прикордонного інспекційного контролю «Одеса» є головний спеціаліст ОСОБА_5 , що комісією враховано не було. Дисциплінарна комісія також не розглянула роль державного ветеринарного інспектора ОСОБА_6 , його керівника та інших відповідальних осіб, що суперечить адміністративно-управлінській ієрархії. Такий вибірковий підхід до притягнення до відповідальності викликає сумніви щодо об`єктивності розслідування.

Серед іншого позивач заявляє про порушення дисциплінарною комісією порядку проведення дисциплінарного провадження, а саме: порушення виявлено в лютому 2024 року, станом на жовтень 2024 року строк притягнення до відповідальності згідно з ч.4 ст.74 Закону України «Про державну службу» сплинув; наказ від 20.08.2024 року №30 не містить конкретних обґрунтувань наявності потреби у продовженні строків проведення дисциплінарного провадження; в період вчинення виявленого порушення позивач перебував у відпустках та на лікарняних, його функції виконувала інша посадова особа, а саме: заступник начальника управління - начальник відділу державного контролю на кордоні ОСОБА_7 ; службова записка голови дисциплінарної комісії від 23.08.2024 року №Вн-5035/06-24 не містить переліку документів, які були витребувані у в.о. заступника начальника; пояснення безпосереднього керівника надані пізніше граничної дати формування справи, а також в момент голосування безпосередній керівник вже займав іншу посаду та був безпосередньо підпорядкованою позивачу посадовою особою; ним подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів, однак комісією додано лише частину долучених до клопотання документів (подяку та вітальну листівку), не долученими залишились положення та посадові інструкції співробітників відділу державного контролю пунктах пропуску на кордоні; протокол від 09.08.2024 року, повідомлення про засідання від 23.08.2024 року та наказ №30 від 20.08.2024 року скеровувались на інші електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , ніж зазначена в його особовій справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; в листі Південного МГУ від 15.10.2024 року №Вих-2213/06/21-24 зазначено про подання від 08.10.2024 року, хоча до нього долучено подання датоване 04.10.2024 року; в повідомленнях про дату та час проведення засідань секретарем не зазначено рік проведення засідання та місце розташування кабінету; повідомлення про засідання 20.09.2024 року, скероване йому 16.09.2024 року, тобто з порушенням строку здійснення такого повідомлення - за 5 календарних днів.

Також позивач заявив, що внаслідок протиправних дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного наказу йому завдана моральна шкода. Зазначив, що 30.09.2024 року звертався до керівника листом щодо переслідування мети його незаконного звільнення, яка вже призвела до значних душевних страждань, негативних наслідків для здоров`я, приниженні честі та гідності, втрати репутації в очах колег та підлеглих осіб, а також необхідністю прийому лікарських засобів. Моральна шкода пов`язана також з невизначеністю ситуації з результатом розгляду дисциплінарного провадження. В силу душевних страждань, стресу, поганого морально-психологічного стану та проблем зі здоров`ям, він не зміг займатись спортом та фізичними вправами, проводити дозвілля зі своїм сином та дружиною, займатись самоосвітою та культурним просвітництвом.

В обґрунтування спричиненої моральної шкоди позивач зазначив, що внаслідок протиправних дій відповідача він зазнав захворювань (хронічний неатрофічний антральний гастрит у стадії загострення, хронічний панкреатит у стадії нестійкої ремісії, хронічний холецистит у стадії нестійкої ремісії, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у стадії ремісії), які згідно загальновідомих фактів загострюються в результаті психоемоційних факторів.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалами суду від 01.11.2024 року та 11.11.2024 року позов залишений без руху, позивачу надано та продовжено строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 18.11.2024 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.

Представниця відповідача подала до суду відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що обставинами, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження стало не забезпечення ОСОБА_1 зберігання експертного висновку №002783і/23 від 14.12.2023 року в матеріалах ветеринарної справи №10825763.

Такі обставини стали відомі після отримання Південним МГУ листа Держпродспоживслужби про результати проведення внутрішнього аудиту, відповідно до якого досліджувались питання виконання завдань, визначених положеннями (статутами) про територіальні органи, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби.

Відповідно до ч.6 ст.42 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» оригінали міжнародного сертифіката та інших документів (крім загального ветеринарного документа на ввезення), які вимагаються згідно із законом, залишаються на призначеному прикордонному інспекційному посту.

Оскільки встановлено відсутність експертного висновку №002783і/23 від 14.12.2023 року в матеріалах ветеринарної справи №10825763 комісія прийшла висновку про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» - невиконання посадових обов`язків у зв`язку із чим наявні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Представниця зазначила, що позивачем не спростовується факт вчинення ним дисциплінарного проступку, а позов обґрунтовано посиланням на ймовірні процедурні порушення, які на думку позивача мали місце під час здійснення дисциплінарного провадження та виданням оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Верховним Судом у постанові від 02.10.2024 року у справі №120/12494/23 зроблено висновок, що формальні недоліки в оформлені рішення суб`єкта владних повноважень за загальним правилом, не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.

Щодо імунітету викривача у позивача представниця зазначила, що такий імунітет не є абсолютним. Здійснення дисциплінарного провадження не може розглядатись як негативний захід впливу до ОСОБА_1 , тому що зазначене дисциплінарне провадження здійснено на вимогу центрального органу - Держпродспоживслужби, якому підпорядкований відповідач, з метою усунення виявлених недоліків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, за результатом розгляду повідомлень ОСОБА_1 . Управлінням стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 04.06.2024 №Х-81, від 04.06.2024 №Х-100, Х-100/1, від 12.09.2024 №42124- 2024 зазначено, що порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції", щодо повідомлень, здійснених позивачем, не встановлено.

Повідомлення ОСОБА_1 стосувалось порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції», однак чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо того, що ОСОБА_4 не могла брати участь у голосуванні під час проведення засідань дисциплінарної комісії. При цьому, інші норми чи вимоги антикорупційного законодавства, в тому числі щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_4 будь-якого конфлікту інтересів, як не поширювались на неї до вступу до складу дисциплінарної комісії, так і не могли поширюватися після такого вступу. Вимога стосується виключно подання нею декларації кандидата на посаду за попередній рік і не впливає на об`єктивність чи можливість прийняття рішення.

Посилання ОСОБА_1 на навмисне його переслідування з боку в.о. начальника Південного МГУ ОСОБА_8, що обумовлено здійсненням ОСОБА_1 повідомлення про вчинення ОСОБА_8 корупційного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.172-7 КАС України, є необґрунтованими та безпідставними. 31.07.2024 року Приморським районним судом м. Одеси винесена постанова у справі №522/8968/24 про закриття адміністративної справи відносно в.о. начальника ПМГУ ОСОБА_8 в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП.

Також представниця зазначила що відсутність спеціальних вимог до посади начальника управління державного контролю на кордоні Південного МГУ щодо наявності вищої освіти в галузі ветеринарної медицини суперечить вимогам ч.2, 4 ст.11 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», що є спеціальним законом, який регламентує діяльність Південного МГУ.

Щодо моральної шкоди представниця відповідача зазначила, що достовірні та належні докази на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача щодо здійснення оскаржуваного дисциплінарного провадження та прийняття оскаржуваного наказу №63 від 17.10.2024 року із погіршенням стану здоров`я позивача - відсутні. Крім того, позивачем не надано розрахунок або будь-яке обґрунтування заявленої ним до відшкодування суми моральної шкоди, не зазначено та не підтверджено за якими критеріями позивач здійснював визначення грошового відшкодування.

Представниця відповідача звертає увагу, що вимога щодо стягнення моральної шкоди зменшена з 300 000 до 200 000 грн. після виконання ухвали суду від 01.11.2024 року про залишення позову без руху щодо усунення недоліків позову та виконання вимоги КАСУ зі сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру. Вказане, на її думку, додатково свідчить про безпідставність тверджень позивача.

ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач не спростував його доводів, та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові, додатково зазначивши наступне.

У ч.6 ст.42 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», на яку посилається відповідач, йдеться про збереження на призначеному прикордонному інспекційному посту міжнародного сертифікату, а не експертного висновку.

Позивач зазначив, що посадова інструкція та положення про управління державного контролю на кордоні не містять вимог щодо безпосереднього зберігання ним експертного висновку. Компетентним органом на збереження таких документів являється саме центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.

Водночас, підтвердження відповідача про допущення ним формальних, з його позиції порушень, підтверджує неповноту дослідження доказів та обставин, некомпетентність та упередженість, що впливає на законний та обґрунтований результат проведеного дисциплінарного провадження.

Позивач наголошує на упередженості та наперед визначеній позиції з притягнення його до відповідальності. Вказує, що ним постійно зазначалось, що в діях керівництва наявні упереджені послідовні дії, які направленні на незаконне переслідування з метою притягнення до вигаданої відповідальності та звільнення. Також вчинено дії, які мають ознаки дискримінації по відношенню до нього за освітнім рівнем.

Представниця відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, додатково зазначивши, що всі тези позивача про те, що збереженню підлягає лише міжнародний сертифікат свідчить про абсолютно правильні та об`єктивні висновки дисциплінарної комісії, адже позивач не розуміє процедуру і процес здійснення посиленого виду державного контролю і фактично самостійно підтверджує невиконання вимог чинного законодавства і посадової інструкції.

Так, вантаж (гранати свіжі, походження з Туреччини) підлягає посиленому виду контролю, згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №158 від 26.03.2018 року. Небезпечний фактор, що підлягає визначенню у даному виді вантажу являються залишки пестицидів.

Отже, експертний висновок являється необхідним, передбаченим законодавством про харчові продукти документом, який фактично підтверджує безпечність вантажу і підходить під поняття «іншого документу» в розумінні ч.6 ст.42 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

У судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги, з підстав викладених у заявах по суті спору, зазначивши, що в діях керівництва наявні упереджені послідовні дії, які направленні на незаконне переслідування з метою притягнення до вигаданої відповідальності та звільнення.

Наголошував, що в службовій записці керівника аудиторської групи від 25.07.2024 року відсутні відомості, щодо ветеринарної справи, у якій відсутній експертний висновок. У ній вказано лише загальну інформацію про велику кількість порушень посадовими особами Південного МГУ. При цьому зазначав, що його посадова інструкція не передбачає «безпосереднього зберігання експертного висновку».

Представниці відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві та запереченнях, додатково зазначивши, що аудиторським дослідженням за 3 роки роботи Дерпродспоживслужби (2021-2024 роки, період зайняття позивачем посади начальника Управління), керівником аудиторської групи встановлено неодноразові порушення, допущені посадовими особами Південного МГУ. Оскільки такі порушення носили довготривалий та системний характер і допущені у період з листопада 2021 року по лютий 2024 року, у службовій записці не деталізовано інформацію щодо кожного порушення окремо.

Так керівником аудиторської групи встановлено 8 порушень, допущених ОСОБА_1 . Проте оскільки за кожне дисциплінарне порушення може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, начальником Південного МГУ ОСОБА_8 вирішено порушити відносно позивача дисциплінарне провадження лише за одним із виявлених порушень - відсутності в матеріалах ветеринарної справи експертного висновку за результатами лабораторних випробувань.

Щодо інших фактів невиконання/неналежного виконання обов`язків ОСОБА_1 , зазначених в службовій записці керівника аудиторської запропоновано звернутися до в.о. начальника Південного МГУ ОСОБА_8 з пропозицією порушення окремих дисциплінарних проваджень. Вказане свідчить про відсутність будь-якого зв`язку статусу викривача у позивача з наслідками у вигляді порушення дисциплінарного провадження та його здійсненням.

Крім того, представниця Південного МГУ зазначила, що в.о. заступника начальника Південного МГУ ОСОБА_2 не являлась безпосередньо підпорядкованою позивачу особою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні (вул. Добровольців, 7, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 44068843) про визнання протиправним та скасування наказу №63 від 17.10.2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » та стягнення моральної шкоди.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року у справі №420/33375/24 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні у повному обсязі; визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні №63 від 17 жовтня 2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень; вирішити питання щодо розподілу судових витрат та повернення надміру сплаченого судового збору, який незаконно визначено Одеським окружним адміністративним судом.

Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

17.03.2025 року (вхід.№14432/25) на адресу суду апеляційної інстанції від представника Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні - ОСОБА_9 надійшов відзив на апеляційну скаргу. Заявник просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року у справі №420/33375/24 - залишити без задоволення; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року у справі №420/33375/24 - залишити без змін.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на звернення до суду з позовом проходив державну службу на посаді державного службовця категорії «Б» - начальника Управління державного контролю на кордоні Південного МГУ.

На виконання Зведеного плану діяльності з внутрішнього аудиту Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2023-2025 роки та наказу Держпродспоживслужби від 07.11.2023 року №785В проведено плановий внутрішній аудит щодо оцінки ефективності діяльності Південного МГУ.

Керівник аудиторської групи - начальник відділу внутрішнього аудиту ОСОБА_10 звернувся до голови Держпродспоживслужби зі службовою запискою від 25.07.2024 року, якою повідомив, що під час внутрішнього аудиту встановлено неналежне виконання посадових обов`язків посадовими особами Південного МГУ.

Зокрема, в записці зазначено, що начальником управління державного контролю на кордоні Південного МГУ ОСОБА_1 неналежно виконуються покладені на нього посадові обов`язки, визначені вимогами розділу ІІ пункту 4 «Положення про Управління» від 18.10.2021 року, що, на думку аудиту, є наслідком відсутності у нього профільної вищої ветеринарної освіти та практичного досвіду роботи за фахом.

Заступник голови Держпродспоживслужби надіслав до Південного МГУ лист від 25.07.2024 року за вх.№4134/22-24, яким скеровано для розгляду та вжиття відповідних заходів попередню інформацію за результатами планового внутрішнього аудиту щодо оцінки ефективності діяльності Південного МГУ. Про результати вжитих заходів щодо усунення порушень діючого законодавства та притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, які допустили порушення, що зазначені у службовій записці керівника аудиторської групи начальника Відділу внутрішнього аудиту, вказано проінформувати Держпродспоживслужбу.

На підставі листа Держпродспоживслужби від 25.07.2024 року за вх.№4134/22-24 та службової записки керівника аудиторської групи від 25.07.2024 наказом Південного МГУ від 07.08.2024 року №25 відносно позивача порушено дисциплінарне провадження.

За результатом дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією складено подання від 04.10.2024 року, згідно якого комісія дійшла висновку про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» невиконання посадових обов`язків у зв`язку із чим наявні підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

На підставі подання дисциплінарної комісії від 04.10.2024 року Південним МГУ видано наказ №63 від 17.10.2024 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Позивач, вважаючи протиправним наказ №63 від 17.10.2024 року, а також заявляючи про спричинену його прийняттям моральну шкоду, звернувся до суду з цим позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з питань проходження державної служби.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII).

Згідно з вимогами ч.1 ст.1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч.2 ст.1 Закону №889-VIII).

Службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку (п.10 ч.1 ст.2 Закону №889-VIII).

Згідно з вимогами ч.1-3 ст.5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються КЗпП України, якщо інше не передбачено Законом №889-VIII.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу суб`єктом призначення.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (ч.1 ст.69 Закону №889-VIII).

Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039 (далі Порядок №1039) визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія (п.7 Порядку №1039).

Позивач в обґрунтування позову зазначає про упередженість складу дисциплінарної комісії у прийнятті рішень по відношенню до нього та наявності причинно-наслідкового зв`язку між його статусом викривача та негативних наслідків у вигляді притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.53-4 Закону України «Про запобігання корупції» викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.

Верховний Суд у постанові від 11.06.2020 року у справі №816/1874/17 сформував правовий висновок, згідно якого викривач здобуває імунітет з моменту набуття ним статуту викривача. Водночас імунітет викривача не є абсолютним і має певні межі.

Верховний Суд зазначив, що про наявність зв`язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою може свідчити, зокрема, але не виключно такі обставини: певна послідовність подій (спочатку повідомлення особою про факти корупції, потім - застосування до викривача негативних наслідків, а не навпаки); наближеність в часі цих подій (застосування негативних наслідків до викривача відбулось незадовго після повідомлення ним про факти корупції); наявність різного роду погроз до викривача після повідомлення ним про факти корупції; відсутність в минулому (до моменту повідомлення) претензій до працівника, в тому числі й з боку осіб, про корупційні діяння яких ним повідомлено.

Згідно з вимогами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пов`язує його притягнення до дисциплінарної відповідальності із упередженою, на його думку, діяльністю у складі дисциплінарної комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у зв`язку з поданням ним відносно них повідомлень про можливі факти вчинення корупційних правопорушень. Такий зв`язок позивач вбачає також у діях в.о. керівника Південного МГУ ОСОБА_8 щодо доручення внести до положення управління державного контролю на кордоні зміни про спеціальну освіту.

До позову позивачем були долучені ним до НАЗК повідомлення про можливі факти вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а саме: щодо ОСОБА_8 від 07.03.2024 року, 19.03.2024 року, 26.03.2024 року, 06.05.2024 року, 30.05.2024 року та щодо ОСОБА_2 від 15.08.2024 року.

19.03.2024 року позивач повідомив в.о. начальника Південного МГУ ОСОБА_8 про набуття ним статусу викривача (службова записка №Вн-1567/02-24).

Також позивач до позову долучив листи (без дати та номеру) до Південного МГУ та Національної поліції України, у яких повідомляв про порушення ОСОБА_4 . Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з неподанням нею декларації за минулий рік протягом 10 календарних днів з моменту її включення до складу дисциплінарної комісії 07.08.2024 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання дисциплінарного провадження упередженим, та притягнення до відповідальності за його наслідками, у зв`язку зі статусом позивача як викривача, враховуючи зазначені обставини та правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.06.2020 року у справі №816/1874/17, виходячи з наступного.

Між моментом подання позивачем повідомлення про набуття статусу викривача (19.03.2024 року) та порушенням дисциплінарного провадження (07.08.2024 року) існує значний часовий проміжок - понад 5 місяців. Колегія суддів вважає, що така віддаленість у часі свідчить про відсутність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку.

При цьому, відносно позивача комісією розглядалось також інше дисциплінарного провадження, порушене наказом від 28.08.2024 року №36 щодо розслідування допущення ОСОБА_1 порушень правил етичної поведінки відносно ОСОБА_2 .

За результатами дисциплінарного провадження комісією складено подання від 30.09.2024 року із рекомендацією про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову невідповідність.

Однак наказом в.о. начальника Південного МГУ ОСОБА_8 від 11.10.2024 року №58, з урахуванням подання, окремої думки члена дисциплінарної комісії ОСОБА_11 , письмових пояснень ОСОБА_1 та надані ним документи щодо події, а також відсутність свідків події ОСОБА_8 закрито дисциплінарне провадження відносно позивача.

Оскільки попереднє дисциплінарне провадження відносно позивача закрито, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо упередженого ставлення до нього керівництва.

Крім того, дисциплінарне провадження по цій справі ініційоване не Південним МГУ, а Держпродспоживслужбою - на підставі матеріалів, зокрема, листа Держпродспоживслужби від 25.07.2024 року та службової записки керівника аудиторської групи, начальника Відділу внутрішнього аудиту Держпродспоживслужби К. Лагуткіна, в яких зазначено про виявлені порушення під час внутрішнього аудиту. Вказані документи є результатом планової перевірки, проведеної на виконання зведеного плану діяльності з внутрішнього аудиту від 07.11.2023 року, що виключає можливість упередженості або впливу особистих мотивів посадових осіб Південного МГУ.

Письмові пояснення дисциплінарній комісії позивач не подавав, про що складено акт про відмову державного службовця від надання пояснень від 01.10.2024 року, відводів складу дисциплінарної комісії не заявляв, на засіданнях дисциплінарної комісії, які відбулись 30.08.2024 року о 14:00, 13.09.2024 року о 14:00, 20.09.2024 року о 14:00, 01.10.2024 року о 14:00, був відсутній.

У судовому засіданні представниця відповідача пояснила, що комісія неодноразово повідомляла позивача про судові засідання, однак він, перебуваючи у цій же будівлі нехтував правом доведення своєї точки зору щодо порушеного дисциплінарного провадження.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що його участь або неучасть не може пов`язуватись із притягненням до дисциплінарної відповідальності. Зазначив, що не брав участь, оскільки наперед розумів що це упереджений склад комісії та їх рішення є також упередженими.

Колегією суддів встановлено, що лише після складення комісією подання 04.10.2024 року, позивач 09.10.2024 року подав до в.о. керівника Південного МГУ ОСОБА_8 пояснення, у яких заявив про сумніви в об`єктивності та змістовності його характеристики, яка складена ОСОБА_2 в рамках дисциплінарного провадження. В подальшому, 16.10.2024 року, позивач подав ще одні пояснення ОСОБА_8 , у яких зазначив, що на його думку члени дисциплінарної комісії були зацікавлені у притягненні його до відповідальності.

Отже, як вірно вважає суд першої інстанції, що встановлені обставини не свідчать про створення для позивача, як викривача, передумов для подальшого застосування заходів негативного впливу у вигляді прийняття наказу №63 від 17.10.2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».

Згідно з вимогами п.24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити, зокрема: пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі (п.25 Порядку №1039).

Відповідно до вимог п.33-34 Порядку №1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Згідно з вимогами п.35 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Відповідно до вимог п.36 Порядку №1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Комісія встановила, що в матеріалах ветеринарної справи №10825763 щодо вантажу: гранат 0810, кількість 17900 кг, 3120 місць, виробника REGEN GIDA TARIM LTD.STI./ANTAKYA/HATAY/TURKEY, одержувач: ТОВ «ГРАНД ФРУКТ ТОРГ», Україна, Одеська обл., м Чорноморськ, пр-т Миру, 5-Р - наявний акт відбору зразків №80 від 11.12.2023 року.

Також встановлено, що вантаж гранати свіжі (код УКТЗЕД-0810, походження з Туреччини), підлягає посиленому виду контролю згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №158 від 26.03.2018 року.

Під час засідання 01.10.2024 року дисциплінарною комісією встановлено наявність електронних повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби державним ветеринарного інспектором ВПІК «Одеса» №Вих.-1950/02.2/23-23 від 11.12.2023 року про надання дозволу на переміщення приведеного вантажу не очікуючи надходження результатів експертних досліджень та повідомлення Одеської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби державного ветеринарного інспектора ВПІК «Одеса» Гавури С. №Вих.-1943/02.2/26-23 від 11.12.2023 року про направлення зразків приведеного вантажу для проведення експертного дослідження.

Також комісією встановлено, що роздруківка листів зроблена членом дисциплінарної комісії з електронної пошти Південного МГУ (ІНФОРМАЦІЯ_4), на яку 14.12.2023 року також направлено сканований експертний висновок №0027831/23 від 14.12.2023 року щодо приведеного вантажу гранатів. Однак пакет документів на зазначений вантаж не містить ані оригіналу ані копії експертного висновку №0027831/23 від 14.12.2023 року.

Таким чином, комісія дійшла висновку, що починаючи з 14.12.2023 року та до 04.10.2024 року (дати складання комісією подання) ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Управління державного контролю на кордоні Південного МГУ в порушення вимог п.1 розділу 3 посадової інструкції та п.п.15 п.4 розділу 3 Положення про управління державного контролю на кордоні Південного МГУ, не забезпечив зберігання в матеріалах ветеринарної справи №10825763 щодо вантажу: гранат 0810, кількість 17900 кг, 3120 місць, виробника REGEN GIDA TARIM LTD.STI/ANTAKYA/HATAY/TURKEY, одержувач: ТОВ «ГРАНД ФРУКТ ГОРГ» (Україна, Одеська обл., м Чорноморськ, пр-т Миру. 5-Р) оригіналу або копії експертного висновку №002783/23 від 14.12.2023 року в відповідному структурному підрозділі Управління державного контролю на кордоні Південного МГУ, в зону обслуговування якого входить прикордонний інспекційний пункт Чорноморський рибний порт.

Дисциплінарна комісія у поданні рекомендувала за вказані порушення застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Наказом №63 від 17.10.2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » на підставі подання дисциплінарної комісії від 04.10.2024 року позивачу оголошено догану за порушення п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну службу» - неналежне виконання обов`язків визначених посадовою інструкцією начальника управління державного контролю на кордоні Південного МГУ, що затверджена начальником Південного МГУ від 01.01.2021 року та Положенням про управління державного контролю на кордоні Південного МГУ, що затверджене наказом Начальника Південного МГУ від 23.12.2022 року №57-ОД, які були чинними на грудень 2023 року.

Статтею 64 Закону №889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 1 ст.66 Закону №889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується, зокрема, такий вид дисциплінарного стягнення як догана (п.2 ч.1).

Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення п.7 ч.1 ст.8 Закону №889-VIII, п.1 розділу 3 посадової інструкції начальника управління державного контролю на кордоні Південного МГУ, що затверджена начальником Південного МГУ від 01.01.2021 року, та п.п.15 п.4 розділу 3 Положення про управління державного контролю на кордоні ПМГУ, що затверджене наказом Начальника ПМГУ від 23.12.2022 року №57-ОД.

Відповідно до вимог п.7 та останнього абзацу ч.1 ст.8 Закону №889-VIII, зазначених в оскаржуваному наказі, державний службовець зобов`язаний, зокрема, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з вимогами п.1 розділу 3 посадової інструкції начальника управління державного контролю на кордоні Південного МГУ, затверджена начальником Південного МГУ від 01.01.2021 року та з якою ОСОБА_1 ознайомлений 03.06.2021 року, до основних посадових обов`язків позивача належить забезпечення зберігання призначеному прикордонному інспекційному посту оригіналів міжнародного сертифіката та інших документів, що вимагаються згідно із законом, а також копії загального ветеринарного документа на ввезення.

Відповідно до вимог п.п.15 п. 4 розділу 3 Положення про управління наказом державного контролю на кордоні Південного МГУ, затверджене Начальника Південного МГУ від 23.12.2022 року №57-ОД начальник управління забезпечує зберігання на призначеному прикордонному інспекційному посту оригіналів міжнародного сертифіката та інших документів, що вимагаються згідно із законом, а також копії загального ветеринарного документа на ввезення.

Позивач, вважає, що у нього відсутній склад дисциплінарного проступку, оскільки законодавство не визначає, що експертний висновок повинен зберігатись в будь-якій справі та в якій формі. Також експертний висновок №002783і/23 надходив на електронну адресу зони обслуговування №6, тобто, він наявний в Чорноморському рибному порту.

Відповідно до вимог ч.6 ст.42 Закону Украі?ни «Про державнии? контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 року №2042-VIII (далі Закон №2042-VIII) компетентнии? орган забезпечує зберігання на призначеному прикордонному інспекціи?ному посту оригіналів міжнародного сертифіката та інших документів, що вимагаються згідно із законом, а також копіі? загального ветеринарного документа на ввезення протягом щонаи?менше трьох років.

Як зазначив позивач, контроль за ввезенням вантажу «гранат» не охоплюється Законом №2042-VIII, оскільки цей Закон стосується лише продуктів тваринного походження.

Відповідно до вимог ч.1 ст.56 Закону №2042-VIII компетентний орган забезпечує здійснення регулярних заходів державного контролю вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України.

Зазначені заходи здійснюються на основі ризик-орієнтованого підходу відповідно до щорічного плану державного контролю або позапланово у випадках, визначених законодавством про державний контроль.

Система заходів державного контролю вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження має охоплювати всі аспекти законодавства про харчові продукти та корми.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що державний контроль за ввезенням продуктів нетваринного походження охоплюється Законом №2042-VIII.

Компетентний орган затверджує періодичність проведення документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження (п.4 ст.56 Закону №2042-VIII).

Дисциплінарна комісія встановила, що вантаж гранати свіжі (код УКТЗЕД-0810), походження з Туреччини, підлягає посиленому виду контролю, згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №158 від 26.03.2018 року. Небезпечний фактор, що підлягає визначенню у даному виді вантажу являються залишки пестицидів.

Державний інспектор під час посиленого державного контролю вантажів з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження проводить, серед іншого, перевірку відповідності та фізичну перевірку із затвердженою згідно із законодавством періодичністю у спосіб, що не дозволяє передбачити, який вантаж буде піддано цим перевіркам. Лабораторні дослідження (випробування) у межах фізичних перевірок проводяться за наявності підстав, визначених у статті 45 цього Закону (п.п.2 п.4 ст.57 Закону №2042-VIII).

Підпунктом 3 пункту 1 статті 45 Закону №2042-VIII визначено, що лабораторні дослідження (випробування) зразків, відібраних під час фізичної перевірки вантажу, проводяться виключно у разі, якщо лабораторне дослідження (випробування) передбачено щорічним планом державного моніторингу, щорічним планом державного контролю або рішенням компетентного органу про затвердження періодичності лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України.

Згідно з вимогами п.3 Порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 22.08.2018 року №648 оператору ринку повідомляється про результати основного лабораторного дослідження (випробування) уповноваженою лабораторією не пізніше ніж протягом наступного дня після завершення проведення лабораторного дослідження (випробування) шляхом видачі експертного висновку (протоколу, звіту або іншого аналогічного документа) оператору ринку (уповноваженій ним особі) або надсилання поштою на адресу місцезнаходження оператора ринку та електронною поштою, що зазначена в акті відбору зразків.

Оскільки в ч.6 ст.42 Закону №2042-VIII не передбачено чіткого переліку обов`язкових документів, експертний висновок, що підтверджує безпечність вантажу, підлягає зберіганню як один із «інших документів», передбачених цією нормою.

Враховуючи те, що вантаж (свіжі гранати з Туреччини) підлягає посиленому державному контролю через ризик наявності залишків пестицидів, зберігання експертного висновку є необхідним за ч.6 ст.42 Закону №2042-VIII.

При цьому, згідно з поданням комісією встановлено, що сканований експертний висновок №0027831/23 від 14.12.2023 року щодо вантажу гранатів надійшов на електронну пошту Південного МГУ (ІНФОРМАЦІЯ_4). Однак він відсутній в пакеті документів щодо вантажу, який знаходиться в призначеному прикордонному інспекційному посту.

Колегія суддів вважає, що комісія дійшла обґрунтованого висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, з огляду на те, що до посадових обов`язків ОСОБА_1 , як начальника Управління державного контролю на кордоні Південного МГУ належить забезпечення зберігання призначеному прикордонному інспекційному посту документів, що вимагаються згідно із законом.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про те, що з 14.12.2023 року (в період вчинення виявленого порушення) позивач перебував у відпустках та на лікарняних, з огляду на наступне.

Так, згідно з оскаржуваним наказом №63 від 17.10.2024 року протягом грудня 2023 року ОСОБА_1 у відпустці не перебував.

В матеріалах дисциплінарної справи наявні наступні накази про надання позивачу відпусток у 2023 році: від 08.05.2023 року №55-В/к на частину щорічної основної відпустки тривалістю 9 календарних днів з 20.05.2023 року по 28.05.2023 року та від 05.07.2023 року №111-В/к на частину щорічної основної відпустки тривалістю 3 календарних дні з 12.07.2023 року по 14.07.2023 року.

Жодних доказів на підтвердження заявлених позивачем обставин, щодо виконання його обов`язків 14.12.2023 року іншою посадовою особою, до суду першої та апеляційної інстанцій не надано.

Крім того, колегія суддів не приймає доводи сторони позивача про те, що він не може нести відповідальність за посадових осіб, які здійснювали контроль вантажу, оскільки в даному випадку правомірність оспорюваного наказу щодо позивача оцінюється з урахуванням обсягу його обов`язків та відповідальності як начальника Управління державного контролю на кордоні Південного МГУ.

Серед іншого позивач заявляє про пропуск відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця, оскільки в тексті службової записки ОСОБА_3 від 25.07.2024 року йдеться про те, що порушення носять довготривалий та системний характер і допущені у період з листопада 2021 року по лютий 2024 року. Отже факт ймовірних порушень виявлено в лютому 2024 року.

Згідно з вимогами ч.5 ст.74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Верховний Суд виклав у постанові від 22.12.2023 року у справі №140/3984/22 правову позицію, згідно з якою норма ч.5 ст.74 Закону №889-VIII передбачає, обчислення шестимісячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення не факту (дії, бездіяльності), а саме дисциплінарного проступку. Своєю чергою виявлення дисциплінарного проступку означає не тільки отримання інформації про протиправну поведінку або (та) виявлення факту (дії), але і встановлення характеру порушення, шкідливих наслідків такого порушення, причинно-наслідкового зв`язку між виявленим порушенням та шкідливими наслідками, вини державного службовця.

Крім того, Велика Палата ВС в постанові від 11.12.2018 року в справі №810/1224/17 при визначенні дати початку перебігу строку притягнення держслужбовця до дисциплінарної відповідальності сформувала правову позицію, що датою початку перебігу строку для притягнення до відповідальності слід визначати не дату отримання інформаційного листа на ім`я керівника, а таким днем є дата, коли керівник держслужби дізнався про вчинення дисциплінарного проступку від працівників через службову записку із пропозицією передання документів до дисциплінарної комісії із розгляду дисциплінарних справ і ВП ВС покладаючись на ч.5 ст.65 Закону №889-VIIІ зазначено, що держслужбовець не може притягатись до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник держслужби дізнався або мав дізнатись про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці або якщо минув один рік після його вчинення.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правовий висновок та вважає, що день з якого обчислюється строк застосування до державного службовця дисциплінарного стягнення обчислюється з дня, коли керівник держслужби дізнався про вчинення дисциплінарного проступку через службову записку від 25.07.2024 року разом з листом Держспоживслужбою із пропозицією передання документів до дисциплінарної комісії.

Суд апеляційної інстанції погоджується с позицією представників відповідача, що комісією встановлено, що порушення вчинено 14.12.2023 року, проте виявлено Держспоживслужбою за результатами планового внутрішнього аудиту щодо оцінки ефективності діяльності Південного МГУ, про що інформовано суб`єкта призначення листом Дерпродспоживслужби від 25.07.2024 року вх.4134/22-24 разом зі службовою запискою, тобто для суб`єкта призначення днем виявлення порушення є 25.07.2024 року.

Оскаржуваний наказ №63 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » прийнято відповідачем 17.10.2024 року, отже в строк, передбачений ч.5 ст.74 Закону №889-VIII, який обчислюється з 25.07.2024 року.

При цьому, станом на час прийняття наказу №63 від 17.10.2024 року один рік після вчинення проступку (14.12.2023 року) - не сплинув.

Разом з цим, позивач заявив про порушення відповідачем порядку проведення дисциплінарного провадження в частині строку здійснення дисциплінарного провадження.

Згідно з вимогами п.5 Порядку №1039 строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

07.08.2024 року наказом Південного МГУ №25 порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача, пунктом 3 якого визначено комісії здійснити дисциплінарне провадження до 20.08.2024 року.

Наказом Південного МГУ від 20.08.2024 року №30 з метою повного та об`єктивного здійснення дисциплінарного провадження продовжено термін його здійснення до 05.09.2024 року. Також наказами 05.09.2024 року №39 та від 20.09.2024 року №43 строк здійснення дисциплінарного провадження продовжено до 20.09.2024 року та до 04.10.2024 року відповідно.

Отже термін здійснення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 з 07.08.2024 року по 04.10.2024 року склав 59 календарних днів, що відповідає п.5 Порядку №1039.

Колегія суддів не приймає доводи позивача щодо відсутності у наказі від 20.08.2024 року №30 конкретних обґрунтувань наявності потреби у продовженні строків здіи?снення дисциплінарного провадження, оскільки причини його прийняття зумовлені метою повного та об`єктивного здійснення дисциплінарного провадження, про що зазначено в наказі від 20.08.2024 року №30.

Крім того, як вірно вважає суд першої інстанції, що інші формальні недоліки, на які вказує позивач, не спростовують висновків дисциплінарної комісії щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку та не утворюють самостійних і достатніх підстав для скасування результатів дисциплінарного провадження та оскаржуваного наказу і не свідчать про порушення прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача у такій мірі, що потребує їх захисту в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердженість проведеним дисциплінарним провадженням вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Враховуючи позицію ЄСПЛ, викладену у справах «Салов проти України» та «Серявін та інші проти України», колегія суддів не надає оцінку іншим доводам сторін спору.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ №63 від 17.10.2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », діяв на виконання та в межах своїх повноважень, з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду судом не встановлено протиправних дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного наказу, то позовна вимога про відшкодування за рахунок держави моральної шкоди в розмірі 200 000 грн, яка на думку позивача заподіяна незаконним рішенням Південного МГУ, також не підлягає до задоволення.

Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 14.04.2025 року.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко