Рішення від 07.04.2025 по справі 176/113/25

справа №176/113/25

провадження №2/176/418/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Крамар О.М.,

з участю секретаря судових засідань Герус-Юзв Ю.В.,

з участю прокурора Кубаєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду у м.Жовті Води цивільну справу за позовом першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищноївійськової адміністраціїВолноваського районуДонецькоїобласті до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2025 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 17.07.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в межах смт. Велика Новосілка Великоновосілківського району.

Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку державним

реєстратором зазначено рішення Великоновосілківської селищної ради

Великоновосілківського району від 23.06.2020 №7/105-1595 «Про затвердження

проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці

ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну

ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196 із земель

сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого

селянського господарства.

Копія рішення Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району від 23.06.2020 №7/105-1595 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196 міститься у реєстраційній справі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до рішення цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ще

07.07.2016 державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради

зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим

номером 1421284800:01:001:0025 площею 4,6800 га, розташовану на території

Старомайорської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області з

цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Підставою для реєстрації права власності став державний акт на право власності на

зазначену земельну ділянку І-ДН №077955 виданий Старомайорською сільською

радою Великоновосілківського району Донецької області.

Відповідно до державного акту І-ДН №077955, копія якого міститься у реєстраційній

справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, цільове призначення

земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Земельна

ділянка передана у власність ОСОБА_1 рішенням Старомайорської сільської ради №IV-1/3-28 від 02.08.2002.

Враховуючи, що ОСОБА_1 ще у 2002 році набуто право власності на земельну

ділянку площею 4,68 га, розташовану на території Старомайорської сільської ради

Великоновосілківського району Донецької області з кадастровим номером 1421284800:01:001:0025 з цільовим призначенням для ведення особистого

селянського господарства, вона не мала права набувати на зазначених вище

підставах у межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку для ведення

особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер

1421255100:04:009:0196 із земель комунальної власності сільськогосподарського

призначення, яка розташована в межах смт. Велика Новосілка Волноваського району

Донецької області. Натомість вона набула такого права власності в спосіб, який за

формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права

власності відповідача на землю стало можливим у результаті прийняття органом

місцевого самоврядування незаконного рішення.

Отже, спірна земельна ділянка вибула із державної власності всупереч

положенням ст. ст. 116, 118 ЗК України, внаслідок незаконного

використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію двох

земельних ділянок одного цільового призначення.

Враховуючи викладене вище, рішення Великоновосілківської селищної ради

Великоновосілківського району від 23.06.2020 №7/105-1595 «Про затвердження

проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці

ОСОБА_1 », суперечить ст. ст. 116, 118 ЗК України і порушує інтереси

держави, а тому є незаконним.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом

місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння,

користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт

визнається недійсним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися

до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відновлення

становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи

бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або

органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 20.01.2020 у

справі № 911/1072/19 зазначає, що власник з дотриманням вимог статті 388

Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є

останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене

до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого

витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого

самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і

документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту

права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані у постанові Великої

Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Також у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 Велика Палата Верховного

Суду звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого

самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних

наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від

21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від

22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від

01.02.2020 у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52). Тому під час

розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу

державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного

(наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих

мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не

визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна

вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura

novit curia - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від

26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від

04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від

11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та

інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має

самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого

самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, визнання недійсним рішення №7/105-

1595 від 23.06.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 », не є ефективним

способом захисту у цій справі, оскільки задоволення такої вимоги не призвело би до

відновлення володіння земельною ділянкою. Однак, посилання в позові на

незаконність такого наказу є необхідним для того, щоб суд надав правову оцінку

такому рішенню та виклав її у мотивувальній частині судового рішення у межах

розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного

володіння.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)

власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм

майном.

За змістом ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається

своїм майном на власний розсуд.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема,

ст. 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного

володіння.

Відповідно до закріпленого у ст. 387 ЦК України загального правила власник має

необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Так, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речовоправового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає

договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з

власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі

частини першої ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з

його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником

зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він

передав майно, не з його волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від

добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння

власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює

витребування майна від добросовісного набувача.

Норма ст. 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення

майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або

особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене

третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних

відносин.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах

про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним

договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право

витребувати це майно з незаконного володіння набувача (ст. ст. 387, 388 ЦК

України). Якщо в такій ситуації пред`явлений позов про визнання недійсними

договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі

правила, встановлені ст. ст. 387, 388 ЦК України.

У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його

відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК України звернутися до суду

з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про

визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише

випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли

спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у

володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України) відносяться,

зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства,

зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх

випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного

володільця) (п. п. 2 п. 25 наведеної Постанови).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє

майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про

те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його

володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому

суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у

добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в

частині першій статті 388 ЦК України (п. 26 Постанови).

Воля держави, як власника земель, може виражатись лише в таких діях

органу виконавчої влади, які відповідають вимогам законодавства та

інтересам держави.

Спірна земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконного

повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію

земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих

земельних ділянок територіальної громади.

Набуття у власність спірної земельної ділянки здійснено поза волею держави яквласника землі, оскільки прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у

Донецькій області спірного наказу не відповідає вимогам законодавства та інтересам

держави.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом

задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового

механізму, передбаченого ст. ст. 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності

речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб

захисту (зокрема й такий спосіб захисту як визнання недійсним договору купівлі

продажу). У таких відносинах захист прав особи, яка є власником майна,

можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності

підстави, визначеної у ст. 388 ЦК України, яка дає право витребувати майно

у набувача майна за відплатним договором.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного

правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного

набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Враховуючи, що рішення Великоновосілківської селищної ради №7/105-1595

від 23.06.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 » є незаконним,

спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196

площею 2,0000 га, підлягає витребуванню у ОСОБА_1 у власність

територіальної громади в особі Великоновосілківської селищної ради

Волноваського району Донецької області.

Предметом спору виступає земельна ділянка з кадастровим номером

1421255100:04:009:0196 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського

господарства на території Великоновосілківської селищної ради в межах населеного

пункту.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності

перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та

державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого

майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або

перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до

закону.

Таким чином, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у комунальну власність Великоновосілківської селищної територіальної громади.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на

територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та

законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та

здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту,

громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав,

свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні

органи - військові адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій

територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі

органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на

них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках,

передбачених цим ЗакономВійськові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з

Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного

чи надзвичайного стану.

Указом Президента України від 04.07.2022 № 469/2022 «Про утворення військових

адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» створено Великоновосілківську

селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області.

Волноваською окружною прокуратурою 17.10.2023 за № 51/1-1460ВИХ-23 до

Великоновосілківської селищної військової адміністрації спрямовано листа, в якому

повідомлено про виявлення факту порушення інтересів територіальної громади, а

також про надання інформації про вжиття заходів по витребуванню земельної

ділянки.

Згідно з відповіддю Великоновосілківської селищної військової адміністрації № 01-

25/3071 від 27.10.2023, про порушення вимог законодавства під час передачі

земельної ділянки у власність ОСОБА_1 військова адміністрація дізналась

тільки з інформації прокуратури. Вжиття заходів селищною військовою адміністрацією щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером

1421255100:04:009:0196 у комунальну власність до відновлення роботи в

повноцінному режимі, за даними адміністрації, неможливе. Про намір самостійно

звертатися до суду з позовом з листа не вбачалося.

Повторно, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою

встановлення підстав для представництва, Волноваською окружною прокуратурою

спрямовувались листи Великоновосілківській селищній військовій адміністрації, на

які листами від 15.01.2024 №01-25/232 та від 11.09.2024 №01-25/3446 повідомлено про

відсутність доказів фактів, зазначених у повідомленні прокуратури щодо

незаконності отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність та

відсутність бюджетних коштів для оплати судового збору.

Таким чином, Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського

району Донецької області самоусунулась від вжиття заходів для захисту порушених

інтересів держави у сфері земельних правовідносин. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними та потребують захисту.

Просив витребувати у ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 , РНОКПП

НОМЕР_1 ) на користь Великоновосілківської селищної військової

адміністрації Волноваського району Донецької області (пр. Миру, б. 23 с.

Багатир Волноваського району Донецької області, 85530, код ЄДРПОУ: 44790913)

земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196 площею

2,0000 га, розташовану на території Великоновосілківської селищної ради

Волноваського району Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 , РНОКПП

НОМЕР_1 ), на користь Донецької обласної прокуратури (вул. Майдан Озерний, б.

32 м. Дніпро, 49003, р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська

служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач

Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633,60

грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2025 року у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2025 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовну заяву, за обставин викладених в ній.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Від відповідача, яка викликалась в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у запропонований їй ухвалою про відкриття провадження по справі від 12.03.2025 року строк, відзиву на позов до суду не надходило.

Великоновосілківська селищна військова адміністрація, в інтересах якої подано позов, подала суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримають.

Суд, вислухавши прокурора, з`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно наказу Керівника Донецької обласної прокуратури від 21.07.2022 р. № 572-к, ОСОБА_2 призначено першим заступником керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області з 25 липня 2022 року. Таким чином, ОСОБА_2 має право на звернення до суду зі вказаним позовом, відповідно до положеньст.23 Закону України «Про прокуратуру».

17.07.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в межах смт. Велика Новосілка Великоновосілківського району.

Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку державним

реєстратором зазначено рішення Великоновосілківської селищної ради

Великоновосілківського району від 23.06.2020 №7/105-1595 «Про затвердження

проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці

ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну

ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196 із земель

сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого

селянського господарства.

Копія рішення Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району від 23.06.2020 №7/105-1595 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196 міститься у реєстраційній справі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до рішення цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ще

07.07.2016 державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради

зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим

номером 1421284800:01:001:0025 площею 4,6800 га, розташовану на території

Старомайорської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області з

цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Підставою для реєстрації права власності став державний акт на право власності на

зазначену земельну ділянку І-ДН №077955 виданий Старомайорською сільською

радою Великоновосілківського району Донецької області.

Відповідно до державного акту І-ДН №077955, копія якого міститься у реєстраційній

справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, цільове призначення

земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Земельна

ділянка передана у власність ОСОБА_1 рішенням Старомайорської сільської ради №IV-1/3-28 від 02.08.2002.

Враховуючи, що ОСОБА_1 ще у 2002 році набуто право власності на земельну

ділянку площею 4,68 га, розташовану на території Старомайорської сільської ради

Великоновосілківського району Донецької області з кадастровим номером 1421284800:01:001:0025 з цільовим призначенням для ведення особистого

селянського господарства, вона не мала права набувати на зазначених вище

підставах у межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку для ведення

особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер

1421255100:04:009:0196 із земель комунальної власності сільськогосподарського

призначення, яка розташована в межах смт. Велика Новосілка Волноваського району

Донецької області. Натомість вона набула такого права власності в спосіб, який за

формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права

власності відповідача на землю стало можливим у результаті прийняття органом

місцевого самоврядування незаконного рішення.

Отже, спірна земельна ділянка вибула із державної власності всупереч положенням ст. ст. 116, 118 ЗК України, внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію двох земельних ділянок одного цільового призначення.

Рішення Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району від 23.06.2020 №7/105-1595 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 », суперечить ст. ст. 116, 118 ЗК України і порушує інтереси держави, а тому є незаконним.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом

місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння,

користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт

визнається недійсним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися

до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відновлення

становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи

бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або

органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 20.01.2020 у

справі № 911/1072/19 зазначає, що власник з дотриманням вимог статті 388

Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є

останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене

до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого

витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого

самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і

документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту

права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані у постанові Великої

Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Також у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 Велика Палата Верховного

Суду звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого

самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних

наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від

21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від

22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від

01.02.2020 у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52). Тому під час

розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу

державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного

(наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих

мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не

визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна

вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura

novit curia - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від

26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від

04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від

11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та

інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має

самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого

самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, визнання недійсним рішення №7/105-

1595 від 23.06.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 », не є ефективним

способом захисту у цій справі, оскільки задоволення такої вимоги не призвело би до

відновлення володіння земельною ділянкою. Однак, посилання в позові на

незаконність такого наказу є необхідним для того, щоб суд надав правову оцінку

такому рішенню та виклав її у мотивувальній частині судового рішення у межах

розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного

володіння.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)

власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм

майном.

За змістом ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається

своїм майном на власний розсуд.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема,

ст. 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного

володіння.

Відповідно до закріпленого у ст. 387 ЦК України загального правила власник має

необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Так, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речовоправового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає

договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з

власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі

частини першої ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з

його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником

зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він

передав майно, не з його волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від

добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння

власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює

витребування майна від добросовісного набувача.

Норма ст. 388 ЦК України може застосовуватись як підстава позову про повернення

майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або

особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене

третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних

відносин.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах

про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним

договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право

витребувати це майно з незаконного володіння набувача (ст. ст. 387, 388 ЦК

України). Якщо в такій ситуації пред`явлений позов про визнання недійсними

договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі

правила, встановлені ст. ст. 387, 388 ЦК України.

У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його

відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК України звернутися до суду

з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про

визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише

випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли

спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у

володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України) відносяться,

зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства,

зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх

випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного

володільця) (п. п. 2 п. 25 наведеної Постанови).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, власник має право витребувати своє

майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про

те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його

володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому

суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у

добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в

частині першій статті 388 ЦК України (п. 26 Постанови).

Воля держави, як власника земель, може виражатись лише в таких діях

органу виконавчої влади, які відповідають вимогам законодавства та

інтересам держави.

Спірна земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконного

повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію

земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих

земельних ділянок територіальної громади.

Набуття у власність спірної земельної ділянки здійснено поза волею держави яквласника землі, оскільки прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у

Донецькій області спірного наказу не відповідає вимогам законодавства та інтересам

держави.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом

задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового

механізму, передбаченого ст. ст. 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності

речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб

захисту (зокрема й такий спосіб захисту як визнання недійсним договору купівлі

продажу). У таких відносинах захист прав особи, яка є власником майна,

можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності

підстави, визначеної у ст. 388 ЦК України, яка дає право витребувати майно

у набувача майна за відплатним договором.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного

правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного

набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Враховуючи, що рішення Великоновосілківської селищної ради №7/105-1595

від 23.06.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 » є незаконним,

спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196

площею 2,0000 га, підлягає витребуванню у ОСОБА_1 у власність

територіальної громади в особі Великоновосілківської селищної ради

Волноваського району Донецької області.

Предметом спору виступає земельна ділянка з кадастровим номером

1421255100:04:009:0196 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського

господарства на території Великоновосілківської селищної ради в межах населеного

пункту.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності

перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та

державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого

майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або

перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до

закону.

Таким чином, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у комунальну власність Великоновосілківської селищної територіальної громади.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на

територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та

законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та

здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту,

громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав,

свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні

органи - військові адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій

територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі

органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на

них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках,

передбачених цим ЗакономВійськові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з

Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного

чи надзвичайного стану.

Указом Президента України від 04.07.2022 № 469/2022 «Про утворення військових

адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» створено Великоновосілківську

селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області.

Волноваською окружною прокуратурою 17.10.2023 за № 51/1-1460ВИХ-23 до

Великоновосілківської селищної військової адміністрації спрямовано листа, в якому

повідомлено про виявлення факту порушення інтересів територіальної громади, а

також про надання інформації про вжиття заходів по витребуванню земельної

ділянки.

Згідно з відповіддю Великоновосілківської селищної військової адміністрації № 01-

25/3071 від 27.10.2023, про порушення вимог законодавства під час передачі

земельної ділянки у власність ОСОБА_1 військова адміністрація дізналась

тільки з інформації прокуратури. Вжиття заходів селищною військовою адміністрацією щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером

1421255100:04:009:0196 у комунальну власність до відновлення роботи в

повноцінному режимі, за даними адміністрації, неможливе. Про намір самостійно

звертатися до суду з позовом з листа не вбачалося.

Повторно, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою

встановлення підстав для представництва, Волноваською окружною прокуратурою

спрямовувались листи Великоновосілківській селищній військовій адміністрації, на

які листами від 15.01.2024 №01-25/232 та від 11.09.2024 №01-25/3446 повідомлено про

відсутність доказів фактів, зазначених у повідомленні прокуратури щодо

незаконності отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність та

відсутність бюджетних коштів для оплати судового збору.

Таким чином, Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського

району Донецької області самоусунулась від вжиття заходів для захисту порушених

інтересів держави у сфері земельних правовідносин. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними та потребують захисту.

Оцінюючи додержання «справедливого балансу», з огляду на статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції, суд зазначає, що реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка є предметом позову, було вчинено в порушення вимог Закону.

Визначаючи наявність суспільного інтересу у поверненні земельної ділянки державі, суд звертає увагу, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність та повернення у державну власність землі, яка вибула з власності держави незаконно поза її волею.

Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні в розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю.

Судом під час розгляду даної справи не встановлено невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надано належні, достатні та допустимі докази на обґрунтування своїх вимог. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за платіжним дорученням за № 2974 від 25.12.2024 р. сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. за подання позовної заяви та за платіжним дорученням № 3061 від 25.12.2024 р. сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн. за подання заяви про забезпечення позову, а всього 3633,60 грн.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідача.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.12,19,81,133,141,223,247,259,263-265,273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищноївійськової адміністраціїВолноваського районуДонецькоїобласті до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області (пр. Миру, б. 23 с. Багатир Волноваського району Донецької області, 85530, код ЄДРПОУ: 44790913) земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:04:009:0196 площею 2,0000 га, розташовану на території Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Донецької обласної прокуратури (вул. Майдан Озерний, б. 32 м. Дніпро, 49003, р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 15.04.2025 року.

Суддя