Ухвала

від 15.04.2025 по справі 513/347/17

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 513/347/17

Провадження № 4-с/513/1/25

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши скаргу боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О., заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 ,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О., в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О., що полягають у невірному визначенні розміру стягнення із доходів боржника ОСОБА_1 за ВП № НОМЕР_1. Зобов`язати державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О. усунути порушення, шляхом скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 від 12 грудня 2024 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування скарги вказав, що в Саратському ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебуває виконавче провадження за виконавчим листом № 513/347/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виконавчим документом визначено: стягувати з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1600,00 грн щомісячно, починаючи з 19 квітня 2017 року і до повноліття найстаршої дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після цієї дати у розмірі по 800,00 грн. щомісячно до повноліття дочки ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 01 січня 2025 року із заробітної плати боржника розпочато відрахування коштів на користь стягувачки аліментів ОСОБА_3 на утримання дітей.

Боржник звернувся до бухгалтерії підприємства для з`ясування обставин справи, на що бухгалтер повідомила, що надійшла постанова ДВС про стягнення 50% заробітку щомісячно а саме: 25% в рахунок погашення заборгованості яка станом на 31 грудня 2024 року складає 121839,63 грн та 25% за поточні місяця. Для з`ясування всіх обставин та наявності боргу, ОСОБА_1 звернувся в телефонному режимі до виконавця. Оскільки дізнатися нічого не вдалося, скаржник 11 лютого 2025 року подав заяву засобами електронної пошти на офіційну електронну адресу ДВС. У заяві просив направити на електронну адресу боржника ІНФОРМАЦІЯ_5 ідентифікатор доступу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень по ВП № НОМЕР_1, або копію постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до АСВП, з метою ознайомлення з матеріалами провадження. Оскільки відповіді так і не було, скаржник зателефонував до ВДВС, на що начальник відділу повідомив, що через кібератаку на ресурси Міністерства юстиції електронну пошту було змінено, та повідомив нову електронну адресу. Тому 19 лютого 2025 року боржник подав повторну заяву на діючу електронну адресу ДВС. 20 лютого 2025 року надійшла відповідь та копія постанови про відкриття провадження з ідентифікатором доступу до системи АСВП. Ознайомившись з матеріалами ВП (із застосуванням ідентифікатору) боржником встановлено, що 01 квітня 2024 року Державним виконавцем Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Долгорук Анною Олегівною винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у межах суми боргу 120000 грн (розрахунок заборгованості до системи АСВП не було завантажено, ознайомитися з ним не було можливим). 25 квітня 2024 року на підставі заяви стягувачки арешт було знято постановою виконавця. 12 листопада 2024 року виконавцем надано запит №: 238675582 до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників. Згідно відповіді ДПС встановлено, що боржник працевлаштований та отримує дохід у вигляді заробітної плати ВП ПАЕС ДП НАЕК Енергоатом. Постановою від 12 грудня 2024 року звернено стягнення на заробітну плату боржника у розмірі 50% заробітку щомісячно, а саме: 25% в рахунок погашення заборгованості, яка станом на 31 грудня 2024 року складає 121839,63 грн (розрахунок заборгованості до системи АСВП не завантажено, ознайомитися не можливо), та 25% за поточні місяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, після погашення заборгованості розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття найстаршої дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після цієї дати у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до повноліття дочки ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, на заробітну плату боржника звернено стягнення аліментів у розмірі, 25% за поточні місяця, що не відповідає вимогам виконавчого документу і закону та призводить до надмірного стягнення сум аліментів із доходу платника аліментів. Разом з тим, АСВП не містила інформації щодо розрахунку заборгованості в розмірі 121839,63 грн, що позбавляло права боржника на його оскарження. Тому 20 лютого 2025 боржник звернувся з другою заявою до ВДВС в якій просив: здійснити перевірку виконавчого провадження та вжити заходів щодо приведення справи у відповідність до закону. Відкликати постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю вимог Державного виконавця вимогам виконавчого документу. Сформувати та надати боржнику розгорнутий розрахунок боргу по аліментам. Всі вказані виконавчі дії та документи просив завантажити до системи АСВП для можливості ознайомлення з ними стороною виконавчого провадження. 28 лютого 2025 року на електронну адресу боржника надійшов лист № 4347/21.4 яким зазначено, що при перевірці виконавчого провадження, встановлено, що всі дії державного виконавця Долгорук А.О. по виконавчому провадженні № НОМЕР_1 визнані такими, що вчинені без порушень вимог ЗУ «Про виконавче провадження», та підстави для відкликання постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , відсутні. Також надано розрахунок боргу по аліментам. Відтак 28 лютого 2025 року боржник ознайомився з відповіддю начальника відділу, якою відмовлено у задоволенні заяви від 20 лютого 2025 року. Постанова про звернення стягнення на заробітну плату не відкликана. Порушення прав боржника, що полягають у надмірному стягненні коштів, не усунутою. ОСОБА_1 вважає, що згідно виконавчого документу та норм законодавства стягненню підлягає: 25% в рахунок погашення заборгованості яка станом на 31 грудня 2024 року становила 121839,63 грн, та 1600,00 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину. Натомість за постановою від 12 грудня 2024 року звернено стягнення на заробітну плату боржника у розмірі 50% заробітку щомісячно з яких:25% йдуть в рахунок погашення заборгованості, та 25% за поточні місяця, замість того, щоб за поточні місяці утримувати 1598,00 грн. на одну дитину та 1598,00 грн. на другу. Оскільки державний виконавець допустив таку грубу помилку, а бухгалтер підприємства де працює боржник відповідно зобов`язаний виконати вимоги постанови, тому відбувається надмірне стягнення коштів із доходу платника аліментів. Так як вимоги заяви боржника від 20 лютого 2025 року щодо приведення виконавчого провадження у відповідність до закону, залишені без задоволення, тому для відновлення свого порушеного права боржник змушений звернутися до суду з цією скаргою. Додатково зазначив, що з розрахунком боргу не згоден, але вимог щодо оскарження не заявляю, оскільки доказів сплати аліментів в повному обсязі не зберіг.

Ухвалою судді від 13 березня 2025 року скаргу залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

17 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 19 березня 2025 року скаргу боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О., заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 - прийнято до провадження, та призначено судовий розгляд. Витребувано з Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) копію виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу № 513/347/17, виданого 04 липня 2017 року Саратським районним судом Одеської області.

25 березня 2025 року від начальника Саратського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Є.Воробєй, надійшло виконавче провадження № 52486527, разом із відзивом.

Відзив обґрунтований тим, що у відділі ДВС знаходяться виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчого листа за № 513/347/17 виданий 04 липня 2017 року виданий Саратський районний суд Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1600,00 грн, щомісячно, починаючи з 19 квітня 2017 року і до повноліття найстаршої дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після цієї дати у розмірі по 800,00 грн, щомісячно до повноліття дочки ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 13 липня 2017 року було відкрито виконавче провадження та копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлені сторонам. 12 грудня 2024 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено на офіційне місце працевлаштування боржника, де згідно розрахунку заборгованості борг складає 121839,63 гривень, а саме: заборгованість становить 91668,00 грн., штраф за просрочку зі сплати аліментів 21710,30 гривень та виконавчий збір 8461,33 гривень. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника в порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувану. Станом на 24 лютого 2025 року заборгованість складає 67941,68 гривень, штраф за просрочку зі сплати аліментів 21710,30 гривень та виконавчий збір 8461,33 гривень, тому просив суд у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Скаржник в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява в якій він просить провести судове засідання без його участі, скаргу задовольнити в повному обсязі.

Державний виконавець Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О. до суду не з`явилась, однак надала заяву, відповідно до якої постанова про звернення стягнення з заробітної плати боржника ОСОБА_1 буде скасовано та здійснено коригування відсоткового співвідношення стягнення аліментів з боржника.

Стягувач ОСОБА_2 належним чином була повідомлена про час та місце розгляду скарги, до суду не з`явилась.

Справа розглянута на підставі матеріалів справи та за відсутності учасників справи, що з урахуванням наданих заяв сторін про розгляд справи у їх відсутність та положень частини другої статті 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На примусовому виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа за № 513/347/17 виданого 04 липня 2017 року Саратським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1600,00 грн, щомісячно, починаючи з 19 квітня 2017 року і до повноліття найстаршої дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після цієї дати у розмірі по 800,00 грн, щомісячно до повноліття дочки ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою державного виконавця Саратського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції в Одеській області Тарасюк О.П. від 13 липня 2007 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 513/347/17.

Постановою державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О. від 24 лютого 2025 року накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 4688 грн.

Постановою державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О. від 12 грудня 2024 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує доході у АТ «НАЕК» «ЕНЕРГОАТОМ», у розмірі 50 % доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 121839, 63 гривень, а саме: божник працює у зв`язку з цим необхідно звернути стягнення на заробітну плату боржника у розмірі 50% заробітку щомісячно а саме: 25% в рахунок погашення заборгованості яка станом на 31.12.2024 року складає 121839,63 гри. та 25% за поточні місяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, після погашення заборгованості розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття найстаршої дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , після цієї дати у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до повноліття дочки ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до інформації МВС за боржником відсутні дані про зареєстровані транспортні засоби.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України інформація про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, результат обробки фізичну особу знято з обліку у контрольованих органах.

Відповідно до інформації з Пенсійного фонду України ОСОБА_1 отримує заробітну плату в АТ «НАЕК» «ЕНЕРГОАТОМ».

Відповідно до розрахунку заборгованості яка міститься в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_1, станом на 24 березня 2025 року, сума сукупного розміру заборгованості на березень 2025 року у ОСОБА_1 складає 34981,06 гривень.

Зі змісту листа № 4347/21.4 від 28 лютого 2025 року начальника відділу Є. Воробєй Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), наданого ОСОБА_1 , вбачається, що при перевірці виконавчого провадження встановлено, що всі дії державного виконавця Долгорук А.О. по виконавчому провадженню № НОМЕР_1 визнані такими, що вчинені без порушень вимог ЗУ «Про виконавче провадження», та підстави для відкликання постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , відсутні.

Статтею129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав ЦПК України передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах.

Так, статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 447 ЦПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

Частиною третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Звертаючись до суду з цією скаргою, заявник в обґрунтування своїх вимог щодо неправомірності дій державного виконавця посилався, зокрема, на те, що державним виконавцем не враховано, що розмір щомісячних відрахувань визначений судовим рішенням, виконавчим документом та вимогами СК України становить не 25 % доходу платника аліментів. Розмір щомісячних відрахувань повинен бути не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а оскільки дітей двоє сума до стягнення поточних щомісячних платежів аліментів становить 3196,00 грн. Як наслідок здійснює надмірне стягнення аліментів.

Згідно із частиною другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Відповідно до положень частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Отже, розмір щомісячних відрахувань, відповідно до частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», який підлягає стягненню з боржника аліментів, визначається виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника визначається відповідно до положень ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, відповідно до ч.1 ст.71 вказаного Закону, розмір щомісячних відрахувань повинен бути або у розмірі визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України (не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину), однак у постанові зазначено 25 % в рахунок погашення заборгованості, яка станом на 31 грудня 2024 року складає 121839,63 грн та 25 % за поточні місяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, після погашення заборгованості є розмір 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття найстаршої дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після цієї дати у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до повноліття дочки ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).

У своїй заяві від 15 квітня 2025 року державний виконавець Долгорук А.О. зазначила, що дана постанова буде скасована та негайно буде винесено постанову з коригуванням відсоткового співвідношення стягнення аліментів з боржника.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази суд дійшов до висновку про правомірність скарги, оскільки боржником доведено та обґрунтовано неправомірність дій державного виконавця, а тому скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статями 447 - 451 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О., заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О. щодо невірного визначення розміру стягнення з доходів боржника ОСОБА_1 за ВП НОМЕР_1.

Зобов`язати державного виконавця Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Долгорук А.О. усунути порушення, шляхом скасування постанови про звернення стягнення на заробітку плату боржника ОСОБА_1 від 12 грудня 2024 року за ВП НОМЕР_1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 15 квітня 2025 року.

Суддя К. Ю. Рязанова