Рішення

від 18.03.2025 по справі 734/61/25

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/318/25 Справа № 734/61/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 березня 2025 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Лущик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лущик Олени Миколаївни до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

в с т а н о в и в:

представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лущик Олена Миколаївна звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області із позовом до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, у якій просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з січня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є постійною мешканкою АДРЕСА_1 .

14 листопада 2009 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, за час спільного проживання у шлюбі у подружжя народилася дитина син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спільно з дитиною позивач у справі та її чоловік ОСОБА_2 , з часу придбання житла проживали в АДРЕСА_1 .

Через певні непорозуміння, між подружжям 2018 року стався конфлікт та за заявою позивачки у справі ОСОБА_1 шлюб було розірвано на підставі рішення Козелецького районного суду від 10 серпня 2018 року, що набрало законної сили.

Однак, маючи спільну малолітню дитину, як і позивач так і ОСОБА_2 продовжували підтримувати дружні стосунку а в подальшому, через деякий час після розірвання шлюбу знову почали спільно проживати, їх стосунки покращились, маючи взаємні почуття один до одного, вони знову почали спільно проживати однією сім`єю, разом з малолітнім сином ОСОБА_4 , мали взаємні права та обов`язки по відношенню один до одного.

ОСОБА_2 не змінював місце реєстрації АДРЕСА_1 , де проживав постійно і зареєстрований на даний час.

28 березня 2022 року в зв`язку з збройною агресією рф на територію нашої держави, ОСОБА_2 був призваний до лав Збройних Сил України, та проходив службу солдатом у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

28 листопада 2024 року ОСОБА_1 , позивачка у справі, отримала сповіщення сім`ї зниклого безвісти про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 при виконанні завдань по недопущенню просування противника, мужньо виконавши військовий обов`язок, у бою за Батьківщину, її свободу і незалежність, виявивши стійкість та мужність, зник безвісти 24.11.2024 року в районі населеного пункту Петрівка Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.

Так склались обставини, що ОСОБА_1 не має можливості довести факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , хоча фактично мали шлюбні відносини та проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина, однак шлюб не було зареєстровано в органах РАЦС.

ОСОБА_1 , позивачка у справі та ОСОБА_2 дійсно тривалий час проживали спільно, фактично мали шлюбні відносини та постійно проживали сім`єю без реєстрації шлюбу, мали взаємні права та обов`язки, турбувались один про одного, вели спільно господарство починаючи з січня 2019 року по час його призову до лав ЗСУ в подальшому постійно в телефонному режимі підтримували зв`язок.

Підтвердженням цього є довідка з місця проживання з сільської ради, також вказаний факт зможуть підтвердити свідки у судовому засіданні, роздруківка про отримання позивачем на її банківський рахунок його заробітної плати, спільні фото.

ОСОБА_2 одружений з іншою жінкою не був. Позивач у справі ОСОБА_1 у шлюбі з іншим чоловіком не перебувала.

Саме через відсутність державної реєстрації сімейного союзу у державному органі реєстрації актів цивільного стану між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивач не має можливості належним чином реалізувати свої права.

За таких обставин, є необхідність у доведенні такого факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що буде підставою довести належність позивачки до членів сім`ї зниклого безвісті військовослужбовця, які мають право на виплату грошового забезпечення такого військовослужбовця.

Встановлення у судовому порядку вказаного факту необхідно для звернення до компетентних органів для можливості отримання грошової, матеріальної допомоги як особі, з ким він, військовослужбовець постійно проживав однією сім`єю.

Враховуючи, що встановлення факту спільного проживання прямо впливає на права позивачки бути належним до кола членів сім`ї зниклого безвісті військовослужбовця, як наслідок мати право на виплату грошового забезпечення такого військовослужбовця, з обставин вбачається спір про право, тому таку справу необхідно розглядати в порядку позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання свого представника не забезпечила, до суду надійшла заява у якій відповідач просить розглядати справу без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнає повністю.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання явку свого представника не забезпечив, через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли письмові пояснення у яких відповідач просить розглядати справу без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_7 та при ухваленні рішення врахувати позицію викладену в письмових поясненнях.

Заслухавши позивача та представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім вимог встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , з 16.04.2015 року, що підтверджується копією Витягу з державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №7418-976993-2017, довідкою Козелецької селищної ради №1238 від 04.12.2024 року.

Відповідно до довідки Козелецької селищної ради №1238 від 04.12.2024 року, яка видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: колишній чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Фотокартками наявними в матеріалах справи та досліджених судом, підтверджується факт спільного проведення дозвілля, відпочинку та проживання ОСОБА_1 , сина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Також матеріали справи містять фото останніх безпосередньо під час несення військової служби ОСОБА_2 та роздруківку про отримання позивачем на її банківський рахунок його заробітної плати.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вони з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є сусідами, спілкувалися з ними. В серпні 2018 року вони розлучилися, а в 2019 році вони знову почали разом проживати однією сім`єю. Після повномасштабного вторгнення ОСОБА_6 пішов служити у ЗСУ.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що вони є сусідами, знайомими. ОСОБА_8 та ОСОБА_6 постійно проживали разом, все робили разом, коли він служив, то вона їздила до нього провідувати. Спільно виховували сина.

Свідок ОСОБА_9 сусідка, у судовому засіданні пояснила, що навіть після розірвання шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 знову почали жити разом, десь з 2019 року однією сім`єю, як чоловік та дружина.

Свідок ОСОБА_10 сусідка, у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_11 та ОСОБА_6 проживали разом як одна сім`я, вели спільне господарство, виховували сина.

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували. Також відсутні докази перебування сторін у інших зареєстрованих шлюбних відносинах.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно зі частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 у постанові від 18.01.2024 зробила такі висновки: аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.

Згідно до частини другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

За змістом частин першої, другої 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

А відповідно до частини першої статті 36 Сімейного кодексу України є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частин першої-другої статті 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 2 резулятивної частини рішення Конституційного суду України №5-рп/99 від 03.06.1999, до кола членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їхні діти батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб`єктом права на пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин» особа вважається зниклою безвісті за особливих умов до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.

Дослідивши письмові докази у справі, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та оцінивши покази допитаних у судовому засіданні свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, адже: факт, про встановлення якого просить позивач, підтвердився дослідженими у судовому засіданні доказами, позивач не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення.

Отже, позивачем доведено, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 має для неї юридичне значення, в іншому, окрім судового порядку, встановити такий факт вона не має можливості, у зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позов, оскільки встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з січня 2019 року по 24 листопада 2024 року, їхнім взаємним стосункам були притаманні ознаки шлюбу і сім`ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Судові витрати з відповідачів не стягувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 258, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лущик Олени Миколаївни до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з січня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати з відповідачів не стягувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення в повному обсязі виготовлено 21 березня 2025 року.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО